Справа №372/2877/24 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-сс/824/655/2025 Суддя - доповідач - ОСОБА_2
07 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 07 листопада 2024 року, -
за участю сторін провадження:
особи, яка подала скаргу ОСОБА_6
Ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 07 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову дізнавача СД Обухівського РУП ГУНП в Київській області від 26.07.2024 про закриття кримінального провадження №12016110130004779, внесеного до ЄРДР 13 листопада 2016 року.
Відмовляючи у задоволенні скарги, слідчий суддя вказав, що при винесенні оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження, слідчий діяв в межах норм діючого законодавства, перевірку провів належним чином, зібрав і вивчив необхідні матеріали, надав їм належний аналіз та виходячи з зібраних даних на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України прийняв вмотивовану та обґрунтовану постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Крім того, слідчим суддею зазначено, що матеріали провадження свідчать про те, що слідчим проведено повну та об'єктивну перевірку, а скаржник не надав суду докази, які б могли слугувати підставою для скасування оскаржуваної постанови з мотивів, наведених у скарзі.
Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи, що рішення суду ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 07 листопада 2024 року та постановити нову ухвалу, якою визнати постанову Обухівського РУП від 26.07.2024 про закриття кримінального провадження №12016110130004779 такою, що винесена без дослідження та об'єктивних і всупереч рішення суду по справі 359/1124/23, яка перебуває в законній силі.
Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 07 листопада 2024 року, мотивуючи клопотання тим, що в судовому засіданні він присутній не був, повний текст рішення суду отримав 19.11.2024.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що постанова про закриття провадження є невмотивованою та необґрунтованою. Апелянт зазначає, що слідчий суддя не звернув увагу на те, що постанова про закриття кримінального провадження була прийнята дізнавачем 26 липня 2024 року, а ще 19 липня 2024 року слідчий суддя Обухівського районного суду задовольнив клопотання старшого дізнавача СД Обухівського РУП поліції про надання тимчасового доступу до речей та документів у кримінальному провадженні №12016110130004779 від 13.11.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та ухвала могла бути отримана дізнавачем лише з 23 липня 2024 та однозначно ознайомлення з матеріалами кримінального провадження потребувало часу, втім 26 липня 2024 року вже була винесена постанова.
Апелянт зазначає, що під час досудового розслідування допускались серйозні упущення, які і відображені в постанові, і на які звертали увагу вищі керівники. Окрім іншого, апелянт звертає увагу, що отримавши доступ до матеріалів кримінальної справи №361/4131/17, дізнавач не могла не ознайомитись з рішенням суду по справі №361/4868/17 від 12 жовтня 2018 року, яким встановлено незастосування прокурорами групи прокурорів, наділених владно-розпорядчими функціями та уповноваженими керувати роботою слідчого, належної правової процедури та ігнорування загальних засад кримінального провадження, що викладає обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурорів та є підставою для відводу в інтересах правосуддя.
Також ОСОБА_6 вказує, що дізнання так і не встановило учасників події 11.11.2016, не встановило хто спричинив йому тілесні ушкодження, які встановлені висновком судово-медичної експертизи від 15.11.2016.
Представник СД Обухівського РУП ГУНП в Київській області, будучи належним чином повідомленим про день та час апеляційного розгляду, в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив та клопотань про відкладення не подавав. А тому враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд проведено у відсутність представника.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги, а також дослідивши матеріали судового та закритого кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
З приводу клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, слід зазначити, що враховуючи, те, що розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_6 , зі змістом оскаржуваної ухвали останній ознайомився після її отримання засобами поштового зв'язку 19.11.2024, що підтверджується трекінгом поштового відправлення, а апеляційну скаргу подав 02.12.2024, то зважаючи на усталену практику Верховного Суду, згідно із якою поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення за відповідним клопотанням в порядку ст. 117 КПК України, може бути необізнаність заінтересованих осіб з мотивами постановленого слідчим суддею рішення, колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження в даному випадку пропущений із поважних причин і підлягає поновленню.
Щодо суті апеляційної скарги, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Як вбачається з матеріалів справи,, до Обухівського районного суду Київської області надійшла скарга ОСОБА_6 на постанову дізнавача СД Обухівського РУП ГУНП в Київській області від 26.07.2024 про закриття кримінального провадження №12016110130004779, внесеного до ЄРДР 13 листопада 2016 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального проступку.
За результатами розгляду скарги слідчий суддя відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_6 , дійшовши висновку про те, що досудове розслідування проведено в повному обсязі у відповідності до норм КПК України, і про те, що висновки слідчого є законними та обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи, встановленим під час досудового розслідування та ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Згідно з вимогами ч.2 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Отже, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому прийняття рішення про його закриття можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, оцінки доказів, які стосуються цього провадження, у сукупності.
В свою чергу слідчий суддя, на якого КПК України покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови.
Проте, вказаних вимог закону слідчим суддею не дотримано, оскільки під час розгляду скарги не надано належної оцінки доводам скарги ОСОБА_6 щодо неповноти проведення дізнавачем досудового розслідування та безпідставного закриття кримінального провадження №12016110130004779.
Частиною 2 ст. 93 КПК України встановлено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів, шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту свої прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
Водночас, зміст постанови, яка оскаржується свідчить про те, що вищезазначених вимог закону дізнавачем в повній мірі не дотримано, а рішення про закриття кримінального провадження прийнято передчасно, без проведення повної перевірки доводів заявника та належної оцінки обставин, на які вказує заявник, які б виключали місце сумнівам у правильності прийнятого рішення, що залишилось поза увагою слідчого судді.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, за заявою ОСОБА_6 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016110130004779 від 13.11.2016 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
Постановою дізнавача СД Обухівського РУП ГУНП в Київській області від 26.07.2024 кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016110130004779 від 13.11.2016 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Відповідно до змісту пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається, зокрема, в разі, якщо встановлена відсутність складу кримінального правопорушення.
В той же час, КПК України визначає можливість прийняття такого рішення лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
Положенням ч. 1 ст. 92 КПК України встановлено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Між тим, на думку колегії суддів, дізнавачем не було проведено усіх необхідних дій, направлених на з'ясування обставин кримінального провадження, необхідних для переконання про відсутність складу кримінального правопорушення.
Так, в рамках даного кримінального провадження неодноразово процесуальним керівником дізнавачу надавались письмові вказівки в порядку ст. 36 КПК України, а саме, 15.08.2023, 13.10.2023, та 02.01.2024 року та інші, які на момент закриття кримінального провадження дізнавачем виконані не в повному обсязі.
Зокрема, на виконання вищевказаних вказівок залишилась недопитаною свідок ОСОБА_7 , і в матеріалах провадження відсутні відомості про неможливість допиту вказаного свідка.
Окрім того, однією з вказівок процесуального керівника було надання запиту до лікарських установ з метою отримання інформації, яка підтвердить чи спростує отримання ОСОБА_6 тілесних ушкоджень. На виконання вищевказаних вказівок процесуального керівника, дізнавачем було надано запит до медичних установ, в тому числі до Міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, для перевірки відомостей, викладених у довідці № 8289 від 12.11.2016 р.. З вказаної медичної установи отримано довідку № 434 від 22.04.2020 р., відповідно до якої ОСОБА_6 перебував у приймальному відділенні 12.11.2016 року, був оглянутий черговим нейрохірургом та йому діагностовано : «ЗЧМТ, струс головного мозку, забій м'яких тканин лоба».
Дізнавачем не звернуто увагу на відсутність у вищевказаній довідці діагнозу, раніше встановленого, згідно довідки цієї ж установи від 12.11.2016 року, зокрема, про діагностування у ОСОБА_6 , «странгуляції м/тканин шиї», а саме таке тілесне ушкодження характерне при вчиненні дій по удушенню, на яке посилався ОСОБА_6 при допиті, що він захищався від трьох осіб, які на нього напали, при цьому, одна з яких його душила.
В подальшому ці дві довідки, серед іншої медичної документації були надані для проведення додаткової судово - медичної експертизи, за результатами якої було встановлено, що діагноз: «ЗЧМТ. Струс головного мозку. Забій м'яких тканин лобу. Забій м'яких тканин голови. Странгуляція м'яких тканин шиї» об'єктивними даними в представленій медичній документації не підтверджений, в зв'язку з чим згідно «Правил визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» оцінці не підлягає.
Відтак, не перевірка дізнавачем факту видачі довідки № 8289 від 12.11.2016 р., (яка містить виправлення в даті її видачі та в даті медичного огляду особи, містить підписи лікарів, проте, не містить печатки), не допит чергового лікаря нейрохірурга, який оглядав ОСОБА_6 щодо підстав встановлення ОСОБА_6 такого діагнозу, як «ЗЧМТ. Струс головного мозку. Забій м'яких тканин лобу. Забій м'яких тканин голови. Странгуляція м'яких тканин шиї», чи лікарів, які видавали таку довідку є неповнотою проведеного дізнання.
Вказані обставини, на переконання колегії суддів, свідчать про неповне з'ясування обставин кримінального провадження, що у своїй сукупності вказує передчасність постанови дізнавача про закриття кримінального провадження від 26.07.2024.
З огляду на викладене визнати досудове розслідування повним, а прийняте за його результатами рішення законним, колегія суддів вважає не можливим, у зв'язку з чим апеляційну скаргу ОСОБА_6 слід задовольнити частково, ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 07 листопада 2024 року скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення скарги та скасування постанови дізнавача СД Обухівського РУП ГУНП в Київській області від 26.07.2024 про закриття кримінального провадження.
При новому розслідуванні належить виконати перелічені вище слідчі дії, та виконати інші необхідні слідчі дії щодо з'ясування обставин про наявність чи відсутність складу (події) злочину, в достатньому для встановлення об'єктивної істини обсязі, в залежності від встановлених даних прийняти законне та обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку має бути належним чином обґрунтованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи та доводів заявника.
Керуючись ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
постановила:
Клопотання ОСОБА_6 - задовольнити.
Поновити ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 07 листопада 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 07 листопада 2024 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову дізнавача СД Обухівського РУП ГУНП в Київській області від 26.07.2024 про закриття кримінального провадження №12016110130004779, внесеного до ЄРДР 13 листопада 2016 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_6 - задовольнити.
Постанову дізнавача СД Обухівського РУП ГУНП в Київській області від 26.07.2024 про закриття кримінального провадження №12016110130004779, внесеного до ЄРДР 13 листопада 2016 року - скасувати.
Матеріали кримінального провадження направити для продовження дізнання.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
__________________ ___________________ ___________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4