вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110, тел./факс 0 (44) 284 15 77
e-mail: inbox@kas.gov.ua, inbox@kia.court.gov.ua, web: kas.gov.ua, код ЄДРПОУ 42258617
Унікальний номер справи № 756/1288/24 Головуючий у суді першої інстанції -Шевчук А.В.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/10732/2025 Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
10 липня 2025 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.,
судді Верланов С.М., Невідома Т.О.,
секретар Цуран С.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргуАкціонерного товариства «Сенс Банк» на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 02 квітня 2025 року про залишення позову без розгляду по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У січні 2024 року Акціонерне товариство «Сенс банк» звернулось до суду із вказаним позовом.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 02 березня 2024 року позовну заяву АТ «Сенс Банк» залишено без розгляду у зв'язку з повторною неявкою представника позивача, явка якого визнана обов'язковою.
Постановою Київського апеляційного суду від 05 червня 2024 року ухвалу Оболонського районного суду Київської області від 26 березня 2024 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 02 квітня 2025 року позовну заяву залишено без розгляду з підстав п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України(належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності).
Ухвалу суду мотивовано тим, що у судове засідання 30 січня 2025 року та02 квітня 2025 року представник позивача, явка якого визнана судом обов'язковою, в судове засідання не з'явився та подав заяву про розгляд справи за їх відсутності.
ПозивачАТ «Сенс Банк» подав апеляційну скаргу на ухвалу, в якій просить суд скасувати ухвалу, посилаючись на порушення норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що представник позивача у судові засідання, не з'являвся, при цьому надсилаючи на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.
При цьому, суд не обґрунтував як саме неявка позивача перешкодила розгляду справи. Тому вважає, що суд не мав підстав лишати позовну заяву без розгляду у зв'язку із повторною неявкою позивача.
Відзиви на апеляційну скаргу до суду не надходили.
В судовому засіданні в апеляційному суді взяли участь представник позивача АТ «Сенс Банк» адвокат Пересунько С.С., який підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її з викладених підстав. Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Нечай Р.В. у судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явилися, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Залишаючи позовну заяву АТ «Сенс Банк» без розгляду, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що належним чином повідомлений позивач, явка якого в судове засідання була визнана обов'язковою, повторно не з'явився в судове засідання.
Апеляційний суд з такими висновками суду не погоджується.
Як видно із матеріалів справи, у провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа за позовом АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою суду від 01.02.2024 року у справі за вказаним позовом відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання на 06.03.2024 року (а. с. 94).
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 26 березня 2024 року позовну заяву АТ «Сенс Банк» залишено без розгляду (а. с. 136).
Постановою Київського апеляційного суду від 05 червня 2024 року ухвалу Оболонського районного суду Київської області від 26 березня 2024 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с. 179-182).
Справа призначалась до розгляду в суді першої інстанції неодноразово.
У судове засідання 30 січня 2025 року представник позивача, належним чином повідомлений про розгляд справи, не з'явився. Наступне судове засідання було призначене на 02 квітня 2025 року (а.с. 225).
У судове засідання 02 квітня 2025 року представник позивача, належним чином повідомлений про розгляд справи, не з'явився (а.с. 238).
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.
При цьому, позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився.
Разом з тим, відповідно до п.4 ч.3 ст.223 ЦПК України суд розглядає справу за відсутності належно повідомленого учасника справи, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Відтак норми ч. 5 ст. 223 ЦПК України та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.
Тож, під час вирішення в даному разі питання про залишення позову без розгляду правове значення має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання, а також визнання його явки обов'язковою.
Поряд з цим, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).
Відтак, суд зобов'язаний відповідним чином реагувати на недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, якщо його явка визнана обов'язковою.
Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який вимушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.
Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20 (провадження № 61-3782св21), від 09 грудня 2021 року у справі № 754/16126/16 (провадження № 61-17043св21), від 20 травня 2022 року у справі № № 753/8582/19-ц (провадження № 61-20040св21).
Як вбачається з матеріалів справи, 29 січня 2025 року на електронну адресу Оболонського районного суду м. Києва надійшла заява представника АТ «Сенс Банк» про розгляд справи, призначений на 30 січня 2025 року, за його відсутності (а.с. 223).
01 квітня 2025 року на електронну адресу Оболонського районного суду м. Києва надійшла заява представника АТ «Сенс Банк» про розгляд справи, призначений на 02 квітня 2025 року, за його відсутності (а.с. 233).
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції вказаних клопотань не урахував, тому дійшов помилкового висновку про існування підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
При цьому, посилання суду першої інстанції у оскаржуваній ухвалі на те, що судом для з'ясування обставин справи, а саме підтвердження, або ж спростування розбіжностей щодо існування заборгованості, явку представника позивача було визнано обов'язковою, є необґрунтованим.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Зі змісту ЦПК України вбачається, що суд вправі визнати явку сторони обов'язковою в судове засідання, якщо визнає потрібним, щоб сторона яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Разом з цим, у матеріалах справи відсутній будь-який процесуальний документ суду (ухвала, зокрема, і протокольна), яким було визнано явку представника позивача обов'язковою.
Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З урахуванням викладеного, ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк»задовольнити.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 02 квітня 2025 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст складено 15 липня 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Нежура
Судді С.М. Верланов
Т.О. Невідома