15 липня 2025 року місто Київ
Справа № 756/5227/24
Апеляційне провадження № 22-ц/824/11689/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Желепи О.В., суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В.,
за участю секретаря судового засідання Рябошапки М.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кулигін Артем Євгенович, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 січня 2025 року (у складі судді Янченка А.В., повне рішення складено 11 квітня 2025 року)
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2024 року позивач звернулася із вказаним позовом, який обґрунтовувала тим, що з 15 серпня 2015 року по 05 червня 2023 року вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син.
Спільна дитина проживає з позивачем та повністю перебуває на її утриманні. Домовленості між позивачем та відповідачем про участь останнього в утриманні дитини не досягнуто. відповідач, у добровільному порядку, не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, ігноруючи свій батьківський обов'язок утримувати дитину.
З урахуванням того, що відповідач займається підприємницькою діяльністю, має високі доходи, працездатний, не має проблем зі здоров'ям, не має інших аліментних зобов'язань, має у власності нерухоме та рухоме майно, просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 50 000 грн, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Києво-Святошинський районний суд Київської області рішення від 30 січня 2025 року позовні вимоги задовольнив.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 50 000 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову до суду 23.04.2024 і до досягнення дитиною повноліття.
Допустив негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
Стягнув з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,20 грн в дохід держави.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальненні доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Не погодившись з таким рішенням ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кулигін А.Є., 12 травня 2025 року подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково, стягнути аліменти в розмірі 6 392 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, в іншій частині у задоволенні позову відмовити.
На обґрунтування апеляційної скарги апелянт визнає, що дитина із ним не проживає, проте вказує, що суд дійшов безпідставного висновку про те, що дитина проживає разом із позивачкою, оскільки доказів цього в матеріалах справи немає.
Зазначає, що позивачка не надала доказів потреб дитини у розмірі 50 000 грн на місяць і, відповідно, понесення нею таких регулярних витрат на дитину, не надала інформації щодо власного доходу. Суд першої інстанції на вказане уваги не звернув та необґрунтовано задовольнив позовні вимоги у заявленою позивачкою розмірі.
Вважає, що заявлена сума є особистим бажанням позивачки збагатитися за рахунок відповідача та з використанням дитини.
Посилається на помилковість висновків суду щодо ведення ним підприємницькою діяльністю, оскільки до матеріалів справи було долучено інформацію щодо припинення такої з 30.09.2024, а також щодо належності відповідачу на праві власності дев'яти об'єктів рухомого та нерухомого майна, оскільки витяг, наданий позивачем щодо наявності у відповідача житлового будинку у с. Хотянівка та земельних ділянок під ним, датований за 1 рік до звернення із позовом і є неактуальним, оскільки на момент розгляду справи ці об'єкти не перебувають у власності відповідача. Інших доказів наявності у відповідача майна матеріали справи не містять.
Звертає увагу, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у нього народився син, а тому його сімейний та матеріальний стан змінилися, і він несе додаткові витрати на утримання новонародженого сина та його матері.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивач - адвокат Соронович А.А. просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване.
На спростування доводів, викладених в апеляційній скарзі зазначає, що припинення відповідачем свого підприємницького статусу після відкриття провадження у цій справі, свідчить про намір зменшити розмір аліментів, оскільки однією з підстав позову є високі доходи відповідача від зайняття підприємницькою діяльністю.
Вважає, що доводи про народження сина у відповідача від іншої жінки є фікцією, оскільки не надано доказів щодо укладення шлюбу із жінкою, яка записана матір'ю такої дитини. Звертає також увагу, що факт народження у відповідача дитини в іншому шлюбі без належних та допустимих доказів погіршення його матеріального стану, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів (постанова Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20).
Позиція учасників справи, які з'явилися в судове засідання
У судовому засіданні представник відповідача - адвокат Кулигін А.Є. апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити з підстав, викладених у ній.
Представник позивача - адвокат Соронович А.А. проти апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на неї, просив її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд першої інстанції вважав встановленим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 15.08.2015 перебували у шлюбі, який було розірвано 05.06.2023 рішенням Оболонського районного суду міста Києва у справі №756/5361/23, яке набрало законної сили 06.07.2023.
Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві зроблений відповідний актовий запис №2352 від 08.10.2015.
З оглянутого судом свідоцтва про народження вбачається, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві зроблений відповідний актовий запис №2352 від 08.10.2015, є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Судом також встановлено, що на теперішній час між сторонами, не досягнуто згоди стосовно участі кожного з них у матеріальному забезпеченні малолітнього сина, який проживає разом з матір'ю.
Судом встановлено, що відповідач інших утриманців не має, матеріально забезпечений, займається підприємницькою діяльністю, має добрий стан здоров'я, йому на праві власності належать дев'ять об'єктів рухомого та нерухомого майна.
На виконання ухвали суду від 01.11.2024 з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надано інформацію щодо нарахованої заробітної плати (доходу) ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 01.01.2022 по 30.09.2024. Сукупний дохід за вказаний період склав 233 755,02 грн.
Також, на виконання ухвали суду від 01.11.2024 з Державної Податкової служби України отримано інформацію щодо поданої декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за 2023 та 2024 рр. Так, ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) подано: податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи підприємця за 2023 рік, в якій задекларовано загальну суму доходу за звітний (податковий) період у розмірі 257 9730 грн; податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи підприємця за 2024 рік, в якій задекларовано загальну суму доходу за звітний (податковий) період у розмірі 5 161 539 грн.
Наявність інших обставин, які можуть бути враховані судом при визначенні розміру аліментів (незадовільний стан здоров'я відповідача, наявність у нього утриманців, тощо), судом не встановлена.
Позиція суду апеляційної інстанції
Заслухавши доповідь головуючого судді Желепи О.В., пояснення представників сторін, переглянувши справу та перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги з урахуванням відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Указаним вимогам рішення суду першої інстанції частково не відповідає.
Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі суд першої інстанції виходив із того, що відповідач отримує достатні доходи, проте в добровільному порядку не виконує, передбачений положеннями ст. 180 СК України, обов'язок забезпечити своєму сину гідне життя та утримання.
Колегія суддів не може погодитися із таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
У частині першій статті 3 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частинами першою та другою статті 27 Конвенції встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно з частиною 1 статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Звертаючись до суду із позов про стягнення аліментів у розмірі 50 000 грн, позивачка мотивувала свої вимоги тим, що: (1) відповідач має високій дохід від підприємницької діяльності; (2) відповідачу належить ряд рухомого й нерухомого майна.
Заперечуючи проти таких доводів позовної заяви відповідач вказує, що його статус як фізичної особи підприємця припинений з 30.09.2024, у його власності відсутнє майно, про яке стверджує позивач.
Колегія судді погоджується із запереченнями відповідача щодо позовних вимог та вважає позовні вимоги позивачки недостатньо обґрунтованими та частково безпідставними з огляду на таке.
За приписами норм статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За приписами ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини 2 статті 76 ЦПК України ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч. 3 ст. 77 ЦПК України).
Стверджуючи про наявність у відповідача рухомого та нерухомого майна позивач не надала суду належних та достовірних доказів на підтвердження цього факту.
Так, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що долучений до позовної заяви (т. 1 а. с. 11) сформований станом на 05.05.2023, проте із позовом до суду позивач звернулася у квітні 2024 року, тобто після 1 року з дня його формування. Указане не дозволяє стверджувати про його достовірність.
Щодо розміру аліментів колегія суддів вказує на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» для дітей віком від 6 до 18 років прожитковий мінімум на місяць становить 3 196 грн.
Заявляючи до стягнення аліменти на утримання дитини в розмірі 50 000 грн, що більш як у 15 разів більше за мінімальний рекомендований розмір, позивач не обґрунтувала чому саме такий розмір аліментів має бути присуджений.
Зокрема, нею не вказано про:
а) особливості стану здоров'я дитини (хронічні захворювання, інвалідність тощо);
б) заняття дитиною вартісними видами спорту чи творчості;
в) необхідність додаткового навчання дитини або проходження нею спеціальних курсів;
г) понесення додаткових витрат на догляд за дитиною тощо.
Як вбачається із позовної заяви головною підставою для визначення такого розміру аліментів є високі доходи позивача, проте колегія суддів зауважує, що ця обставина може бути підставою для значного збільшення мінімального рекомендованого розміру аліментів на дитину лише у випадку доведеної необхідності такого збільшення, а не лише як форму «податку» на утримання дитини.
Високі доходи батька дають підстави для підвищення рівня матеріального утримання (забезпечення) дитини, проте не можуть сягати розміру імовірного забезпечення матері, що вбачається з мотивів позовної заяви.
Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги.
Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
З урахуванням викладеного, визнання відповідачем позовних вимог у розмірі 6 392 грн, враховуючи встановлені обставини та передбачені законом критерії для визначення розміру аліментів, колегія суддів вважає розумним та справедливим визначити розмір аліментів на утримання дитини сторін у розмірі 10 000 грн на місяць, що буде достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, з огляду на рівний обов'язок матері, також заробляти та витрачати на дитину не менше 10 000 грн.
Доводи представника позивача про те, що дитина з матір'ю знаходиться за кордоном в республіці Кіпр , а тому потребує більше коштів є недоведеним припущенням, з огляду на те, що позивач жодним чином не зазначав та не обґрунтовував суму, яка витрачається на дитину щомісячно, не вважав за потрібне надавати будь-які докази на підтвердження такої необхідності, а також доказів про майновий стан матері та виплат на дитину, якщо такі проводяться за Кордоном.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до пункту другого частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до пунктів першого та третього частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Колегія суддів установила, що при вирішенні справи суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини, проте належним чином не дослідив обґрунтованість позовних вимог у частині визнання розміру аліментів у сумі 50 000 грн на місяць та своє рішення про задоволення позовних вимог у такому розмірі належно не мотивував, що є підставою для зменшення присуджених аліментів до 10 000 грн на місяць.
Судові витрати
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги задоволено частково, а саме на 20 %, а тому стягнутий з відповідача в дохід держави судовий збір за подання позовної заяви підлягає зменшенню на 80 %, тобто з 1211,20 грн до 242,24 грн.
Водночас відповідачу належить компенсувати за рахунок держави судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 80 %, а саме 3 132 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 259, 263, 268, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кулигін Артем Євгенович, - задовольнити частково.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 січня 2025 року - змінити.
Зменшити розмір стягнутихз ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 50 000 грн до 10 000 грн.
Зменшити розмір стягнутого з ОСОБА_1 в дохід держави судового збору з 1211,20 грн до 242,24 грн.
Компенсувати за рахунок держави ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3 132 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ст. 389 ЦПК України.
Головуючий О.В. Желепа
Судді: Н.В. Поліщук
В.В. Соколова