15 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/13392/24 пров. № А/857/13422/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Кухтея Р. В.
Носа С. П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року у справі № 140/13392/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
місце ухвалення судового рішення м.Луцьк.
Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження
суддя у І інстанціїДимарчук Т.М.
дата складання повного тексту рішенняне зазначена
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року у справі № 140/13392/24 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2020 роки, компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період з січня 2016 по лютий 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2020 роки, компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період з січня 2016 по лютий 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судове рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
На підтвердження доводів апеляційної скарги вказує, що НОМЕР_3 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_1 ) діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України а тому позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії є необґрунтованими, у задоволенні яких слід відмовити в повному обсязі.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Про розгляд апеляційної скарги відповідач та представник позивача повідомлені шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності військової частин НОМЕР_1 щодо нездійснення перерахунку та виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2020 роки, компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період з січня 2016 по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ).
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 04.06.2020 №194-ос прапорщика ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби 2 категорії -водія групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_6 » І категорії (тип Б), звільнено з військової служби у запас на підставі підпункту «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з 05.07.2020.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 05.07.2020 № 232-ос «По особовому складу» прапорщика ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби 2 категорії -водія групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_6 » І категорії (тип Б), виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 05.07.2020.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 у справі №140/36036/23, яке залишено постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2024, адміністративний позов ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 задоволено частково: суд визнав протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця); зобов'язав в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення (із урахуванням попередньо виплачених сум) за період із 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб; визнав протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 по 05.07.2020; зобов'язав в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 05.07.2020, виходячи з фіксованої величини 4 450,26 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб; у задоволенні решти позовних вимог відмовив.
На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 у справі № 140/36036/23, відповідач здійснив нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по 05.07.2020 у загальному розмірі 193718,26 грн, та згідно проведених відрахувань та податків, встановлених чинним законодавством 24.09.2024 перерахував на картковий рахунок позивача кошти в сумі 190 812,49 грн, що підтверджується розрахунком нарахування індексації грошового забезпечення за рішенням суду за період з грудня 2015 року по 05.07.2020, довідкою-розрахунком виплачених сум індексації грошового забезпечення та випискою по надходженню по картці/рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Як вбачається з особистих карток грошового забезпечення за 2016-2020 роки, під час проходження військової служби ОСОБА_1 було проведено нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення, зокрема: у лютому 2016 року у розмірі 3 115,75 грн, у січні 2018 року у розмірі 5 076,55 грн, у грудні 2018 року у розмірі 10 509,90 грн у травні 2019 року у розмірі 11460,90 грн, у липні 2020 року у розмірі 12800,90 грн.
Крім того, при звільненні позивачу виплачено компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій у липні 2020 року в розмірі 38 099,89 грн, та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у липні 2020 року в розмірі 128 009,00 грн.
З урахуванням того, що лише у вересні 2024 року ОСОБА_1 виплачено заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по 05.07.2020 у розмірі 190 812,49 грн, то нарахування та виплата грошової допомоги на оздоровлення у 2016-2020 роках, компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, додаткової відпустки, як учаснику бойових дій та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби проведені без урахування у складі місячного грошового забезпечення позивача індексації грошового забезпечення.
Окрім того, як вбачається з особистих карток грошового забезпечення за 2016-2020 роки, у період з січня 2016 року по лютий 2018 року ОСОБА_1 нараховувалася та виплачувалася щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій». Розмір щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889 розраховувався у відсотковому співвідношенні до розміру місячного грошового забезпечення, зокрема для військовослужбовців (крім зазначених у підпункті 1 цього пункту) - до 60 відсотків місячного грошового забезпечення.
До місячного грошового забезпечення, з якого визначалася винагорода, включалися посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення і премія (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які позивач мав право за займаною ним штатною посадою. З огляду на те, що у вказаний період місячне грошове забезпечення позивача протиправно не було проіндексоване, відповідно нарахування та виплати щомісячної додаткової грошової винагороди проведена відповідачем виходячи із непроіндексованого (знеціненого) місячного грошового забезпечення.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 розміру грошової допомоги на оздоровлення у 2016-2020 роках, компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 та абзацами 1, 2 частини 4 статті 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII) передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 9-1 Закону №2011-XII при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією військової частини їм виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.
Також, нормами частини 1 статті 9-1 Закону №2011-XII передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Суд першої інстанції констатував, що право на грошову допомогу на оздоровлення у 2016-2020 роках, компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки, додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період із січня 2016 року по лютий 2018 року позивач набув, в цій частині його право було реалізоване.
Як вбачається з особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2016-2020 роки та інформації наявної у відповідях на адвокатські запити, позивачу нарахування та виплата індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по 05.07.2020 проводилась не у повному обсязі.
Разом з тим, військовою частиною НОМЕР_2 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 у справі №140/36036/23, проведено нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по 05.07.2020 у розмірі 193718,26 грн, та згідно проведених відрахувань та податків, встановлених чинним законодавством 24.09.2024 перераховано на картковий рахунок позивача кошти в сумі 190 812,49 грн, що підтверджується розрахунком нарахування індексації грошового забезпечення за рішенням суду за період з грудня 2015 року по 05.07.2020, довідкою розрахунком виплачених сум індексації грошового забезпечення та випискою по надходженню по картці/рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Також судом встановлено, що розрахунок таких виплат, як грошової допомоги на оздоровлення у 2016-2020 роках, компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період із січня 2016 року по лютий 2018 року було проведено без включення сум індексації до розрахунку таких виплат, оскільки нарахування та виплата належних сум індексації була проведена лише у вересні 2024 року на виконання судового рішення.
Відповідно до підпунктів 3.7.1, 3.7.4 пункту 3.7 розділу III Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України 20 травня 2008 року №425 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 червня 2008 року за №537/15228; далі - Інструкція №425, чинна у період з 29 червня 2008 року по 10 серпня 2018 року), військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Відповідно до пунктів 1, 2 Інструкції про умови та порядок виплати підйомної допомоги військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 24 квітня 2012 року №276 (яка була чинною до 30 вересня 2016 року) військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі (далі - військовослужбовці), що переїхали на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв'язку з призначенням на посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, строк навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією органу (підрозділу) Державної прикордонної служби України (далі - орган (підрозділ) Держприкордонслужби), виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір підйомної допомоги визначається за посадою, на яку призначено військовослужбовця або яку він займав до дня прибуття органу (підрозділу) Держприкордонслужби до нового пункту постійної дислокації, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія). До складу місячного грошового забезпечення не включається винагорода за бойове чергування та морське грошове забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Положення щодо невключення щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення, з якого нараховується допомога на оздоровлення та підйомна допомога, містить пункт 8 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 02.02.2016 року за №73 (далі - Інструкція №73).
Поряд з цим, застосовуючи положення Інструкції №73, як спеціального нормативно-правового акта, що визначає структуру та склад грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті допомоги на оздоровлення, суд першої інстанції вірно врахував пріоритетність законів над підзаконними актами та дискреції держави щодо визначення порядку та розміру гарантій особам, які проходять військову службу.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідач протиправно не врахував до складу грошового забезпечення, з якого обчислювалися суми виплат грошової допомоги на оздоровлення у 2016-2020 роках, компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період із січня 2016 року по лютий 2018 року індексації грошового забезпечення, що призвело до отримання позивачем вказаних виплат у меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством.
Щомісячна індексація, яка позивачу хоч і нараховувалась і виплачувалась із затримкою, однак вона не може вважатися одноразовою виплатою (з довідки про нараховану та виплачену індексацію за період видно, що така індексація мала постійний характер, тобто підлягала виплаті щомісячно). Тому індексація має бути врахована у складі грошового забезпечення для розрахунку, в тому числі підйомної допомоги у 2017 році та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889. Однак відповідач виплату вказаних видів грошового забезпечення протиправно здійснював без урахування в складі грошового забезпечення індексації, яка мала постійний характер.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не бачив необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України залишити без задоволення.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року у справі № 140/13392/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос