15 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/21659/24 пров. № А/857/11331/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Кухтея Р. В.
Носа С. П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Мостиської міської ради Львівської області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі № 380/21659/24 за адміністративним позовом Релігійної організації "Християнська церква повного Євангеліє «Джерело життя» у м.Мостиська Львівської області" до Мостиської міської ради Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення,
місце ухвалення судового рішення м.Львів
Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження
суддя у І інстанціїКондратюк Ю.С.
дата складання повного тексту рішення17 лютого 2025 року
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі № 380/21659/24 позов Релігійної організації "Християнська церква повного Євангеліє «Джерело життя» у м.Мостиська Львівської області" до Мостиської міської ради Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Мостиської міської ради Львівської області LІІІ позачергової сесії VIII скликання № 66 від 01.05.2024 «Про відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій в м. Мостиська по вул. Пекарська, 14 РО «Християнська церква повного Євангеліє «Джерело життя» у м. Мостиська Львівської області».
Зобов'язано Мостиську міську раду Львівської області повторно розглянути клопотання Релігійної організації «Християнська церква повного Євангеліє «Джерело життя» у м. Мостиська Львівської області» від 05.03.2024 про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу в користування земельної ділянки із врахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судове рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
На підтвердження доводів апеляційної скарги вказує, що рішення Мостиської міської ради від 01.05.2024 №66 «Про відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій в м.Мостиська по вул. Пекарська, 14 РО «Християнська церква повного Євангелія «Джерело життя» у м.Мостиська Львівської області» прийнято у відповідності з нормами чинного законодавства та у межах наданих повноважень, а позовні вимоги РО «Християнська церква повного Євангелія «Джерело життя» у м.Мостиська Львівської області» необґрунтованими та такими, що суперечать нормам чинного законодавства.
Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Про розгляд апеляційної скарги відповідач та представник позивача повідомлені шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи судове рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що прийняте відповідачем рішення № 66 від 01.05.2024 LІІІ позачергової сесії VIII скликання Мостиської міської ради Львівської області «Про відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій в м. Мостиська по вул. Пекарська, 14 РО «Християнська церква повного Євангеліє «Джерело життя» у м. Мостиська Львівської області» є протиправним, оскільки не відповідає визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям законності та обґрунтованості, тому його необхідно скасувати.
Посилання відповідачем у оскаржуваному рішенні на акт постійної депутатської комісії Мостиської міської ради з питань земельних відносин, комунального майна, екології, будівництва, архітектури та просторового планування, не свідчать про обґрунтованість та вмотивованість такого рішення, тому таке необхідно визнати протиправним та скасувати.
Стосовно позовної вимоги зобов'язати Мостиську міську раду Львівської області на черговому засіданні прийняти рішення про затвердження Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) РО «Християнська церква повного Євангеліє «Джерело життя» у м. Мостиська Львівської області» для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій, суд виходив з того, що друга позовна вимога підлягає до часткового задоволення шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача від 05.03.2024 про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу в користування земельної ділянки із врахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Релігійна організація «Християнська церква повного Євангеліє «Джерело життя» у м. Мостиська Львівської області» зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Основним видом діяльності позивача є: 94.91 Діяльність релігійних організацій.
Позивач є власником нерухомого майна - будівель та споруд, що розташовані на земельній ділянці по вул. Пекарська, 14 у м. Мостиська Львівської області, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
24.07.2023 позивач звернувся до відповідача з заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Релігійна організація «Християнська церква повного Євангеліє «Джерело життя» у м. Мостиська Львівської області» та подальшою передачею земельної ділянки в постійне користування.
Листом № 2270/02-33 від 23.08.2023 відповідач повідомив, що заява щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) РО «Християнська церква повного Євангеліє «Джерело життя» з подальшою передачею земельної ділянки в постійне користування, міською радою розглядатися не буде.
05.03.2024 позивачем повторно направлено на адресу відповідача клопотання про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу в користування земельної ділянки.
01.05.2024 на 53 позачерговій сесії 8 скликання Мостиської міської ради Львівської області прийнято рішення № 66 «Про відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій в м. Мостиська по вул. Пекарська, 14 РО ««Християнська церква повного Євангеліє «Джерело життя» у м. Мостиська Львівської області», згідно якого за результатами розгляду клопотання позивача, враховуючи акт постійної депутатської комісії Мостиської міської ради з питань земельних відносин, комунального майна, екології, будівництва, архітектури та просторового планування, керуючись ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», Мостиська міська рада вирішила:
« 1. Відмовити РО «Християнська церква повного Євангеліє «Джерело життя» у м. Мостиська Львівської області» у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,3962 га (кадастровий номер 462240100:02:001:0062) для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій в м. Мостиська по вул. Пекарська, 14».
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентований главою 19 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
За змістом частин 1, 2 статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно частини 1 статті 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Стаття 123 ЗК України регламентує порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.
Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі:
проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) та/або надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;
технічних документацій із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок у разі поділу та/або об'єднання земельних ділянок.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за документацією із землеустрою, звертається з заявою про надання дозволу на розробку документації із землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У заяві зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До заяви додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає заяву і дає дозвіл на розроблення документації із землеустрою або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Умови і строки розроблення документації із землеустрою визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем відповідних робіт.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання документації із землеустрою приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
Рішенням про надання земельної ділянки у користування здійснюються:
-затвердження документації із землеустрою;
-вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності);
-надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.
Підставою для відмови у затвердженні документації із землеустрою може бути лише її невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення заяви без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Як встановлено судом першої інстанції, предметом спору у цій справі є рішення № 66 від 01.05.2024 LІІІ позачергової сесії VIII скликання Мостиської міської ради Львівської області «Про відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій в м. Мостиська по вул. Пекарська, 14 РО «Християнська церква повного Євангеліє «Джерело життя» у м. Мостиська Львівської області». Підставою для відмови відповідачем зазначено акт постійної депутатської комісії Мостиської міської ради з питань земельних відносин, комунального майна, екології, будівництва, архітектури та просторового планування.
Згідно чинного законодавства, підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Отже, вірним є висновок суду першої інстанції, що посилання відповідачем у оскаржуваному рішенні на акт постійної депутатської комісії Мостиської міської ради з питань земельних відносин, комунального майна, екології, будівництва, архітектури та просторового планування, не свідчать про обґрунтованість та вмотивованість такого рішення, тому таке необхідно визнати протиправним та скасувати.
Вірно зазначено судом, що відповідачем у спірному рішенні не вказав жодного встановленого порушення, та не зазначив в чому саме не відповідність документації із землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Оскільки сторони не оскаржують рішення суду першої інстанції а частині відмови в задоволені позовних вимог, то в сили приписів статті 308 КАС України, рішення суду першої інстанції в цій частині не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції.
Інші доводи та аргументи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.
При обґрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Мостиської міської ради Львівської області залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі № 380/21659/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос