справа №380/9613/25
з питань забезпечення позову
16 липня 2025 року
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, у складі судді Карп'як О.О., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним і скасування рішення, -
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) з вимогами:
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з питань надання військово зобов?язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (протокол від 01.05.2025 №18) в частині відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.1 ч.3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Ухвалою судді від 19.05.2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.
До суду представником позивача подано заяву про забезпечення позову (вх.№ 57866 від 15.07.2025), у якій просить суд:
Заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом від 01.05.2025 №18, зобов'язання до вчинення дій.
Указана заява мотивована тим, що предметом розгляду цієї справи є право позивача на отримання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 1 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Заявник вказує, що відповідачем вчиняються активні дії щодо мобілізації позивача, підтвердженням чого є те, що 05.07.2025 року в інформаційній системі «Резерв плюс» з'явилася інформація про розшук ОСОБА_1 ТЦК.
Представник позивача зазначає, що повторною відмовою у наданні відстрочки позивача та перебуванням його у розшуку свідчить про реальний намір відповідача мобілізувати останнього.
Окрім того, представник позивача вказує на те, що у разі, невжиття таких заходів може спричинити для позивача негативні наслідки в разі його мобілізації, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим, у зв'язку з чим захист прав, свобод та інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду, буде істотно ускладнений, оскільки згідно висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 05 лютого 2025 року у справі № 160/2592/23, процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулась, а визнання процедури протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
Вирішуючи подане клопотання суд керується таким.
Насамперед суд відзначає, що відповідно до вимог частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого є справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Забезпечення позову це надання заявнику тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
Підстави та порядок вжиття заходів забезпечення позову врегульовано главою 10 розділу І КАС України.
Згідно з частинами першою - третьою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
Суд відзначає, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожній окремій ситуації з урахуванням конкретних доказів встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно з частинами першою, другою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Частинами четвертою - шостою статті 154 КАС України передбачено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, в провадженні якого є справа, до вирішення такої справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде ухвалено на користь позивача. Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Суд зазначає, що предметом оскарження у цій справі є, рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з питань надання військово зобов?язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (протокол від 01.05.2025 №18) в частині відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Правову оцінку зазначеному рішенню (в т.ч. наявності у позивача передбаченої пунктом 1 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-ХІІ підстави для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її належного документального підтвердження) буде надано судом за результатами розгляду справи по суті.
Слід зауважити, що на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність ознак протиправності оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, оскільки встановлення ознак його протиправності є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, що є неприпустимим на цій стадії судового процесу.
Також як на іншу ключову обставину необхідності вжиття заходів забезпечення позову представник позивача посилається на те, що невжиття таких заходів може спричинити для позивача негативні наслідки в разі його мобілізації, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим, у зв'язку з чим захист прав, свобод та інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду, буде істотно ускладнений.
Водночас такі доводи не можуть вважатися достатніми для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки такі передбачають можливість/ймовірність їх настання у майбутньому, тобто ґрунтуються тільки на припущеннях.
Сама лише незгода заявника із діями суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання таких дій протиправними ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Також необхідно зазначити, що право особи на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації визначено статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та реалізовується в затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Зокрема, пунктом 63 згаданого Порядку передбачено, що військовозобов'язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаний, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби.
З наведених положень висновується, що сам факт прийняття комісією рішення про відмову в наданні відстрочки сам по собі не зумовлює призову особи на військову службу під час мобілізації на особливий період і цьому обов'язково передує направлення військовозобов'язаного на медичний огляд для визначення ступеню його придатності до військової служби.
Проте доказів направлення позивача на медичний огляд до військово-лікарської комісії подані матеріали не містять.
Окрім того, суд зауважує, що відповідно до частини 2 статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Як згадувалося судом вище, предметом оскарження у цій справі виступає рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (протокол від 01.05.2025 №18) в частині відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
При цьому у заяві про забезпечення позову представник позивача просить заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом від 01.05.2025 №18, зобов'язання до вчинення дій.
На переконання суду, згадувані вище заходи забезпечення, на вжитті яких наполягає представник позивача, є неспівмірними із заявленими позовними вимогами у цій справі.
Отже, судом не встановлено достатніх підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може спричинити незворотні зміни у правовому становищі позивача, а ймовірність існування ризику, у зв'язку з яким і мали б, на його думку, вживатися заходи забезпечення позову, не підтверджується належними й допустимими доказами.
Таким чином, наведені вище обставини свідчать про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому у задоволенні заяви представника позивача від 15.07.2025 року про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись статтями 150-157, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника позивача від 15.07.2025 року про забезпечення позову відмовити.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду відповідно до ст. ст. 293-297 КАС України, з урахуванням п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна