16 липня 2025 року м. Кропивницький Справа №340/6914/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області;
відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 19.06.2024 р. №110130016073 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 стаж за період роботи з 07.02.1985 р. по 09.09.1985 р., з 15.10.1992 р. по 03.10.1994 р., з 24.10.1994 р. по 01.06.1995 р., з 05.06.1995 р. по 01.09.1995 р., 07.09.1995 р. по 18.12.1999 р. та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.06.2024 р. про призначення пенсії за віком;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити ОСОБА_1 пенсію по віку відповідно до вимог статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 20.05.2024 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він, досягнувши 60-річного віку, 12.06.2024 р. подав до головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області заяву про призначення пенсії за віком. За принципом екстериторіальності його заява була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 19.06.2024 р. №110130016073 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком. Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову у призначення пенсії №110130016073 від 19.06.2024 р. встановлено, що: пенсійний вік визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та становить 60 років, що відповідає дійсності; відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 рік. Врахований Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області страховий стаж 23 роки 09 місяців 07 днів. Однак за доданими позивачем документами Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області до страхового стажу не враховано періоди роботи: з 07.02.1985 р. по 09.09.1985 р., оскільки в номері наказу про звільнення міститься виправлення та дата наказу « 21.10.1985» не відповідає даті звільнення « 09.09.1985»; з 15.10.1992 р. по 03.10.1994 р., оскільки запис про звільнення засвідчений відбитком печатки, який не відповідає назві підприємства, в яку заявник був прийнятий; з 24.10.1994 р. по 01.06.1995 р., оскільки в даті наказу про звільнення міститься виправлення; з 05.06.1995 р. по 01.09.1995 р., оскільки запис про звільнення не засвідчений відбитком печатки; з 07.09.1995 р. по 18.12.1999 р., оскільки запис про прийняття на роботу здійснено з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме в розділі «Відомості про роботу» не зазначено повне найменування організації. Позивач вказує, на його запит відділом трудового архіву Монастирищенської міської ради Черкаської області надано архівну довідку від 27.06.2024 р. №450 про те, що у документах Монастирищенського ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівного заводу ім. 6-річчя Жовтня м. Монастирище Монастирищенського району Черкаської області, переданих на державне зберігання у відділ трудового архіву, ОСОБА_1 значиться: прийнятий 07.02.1985 р. (наказ №44 від 06.02.1985 р.); звільнений 09.09.1985 р. (наказ №308 від 21.10.1985 р.), тобто інформація про страховий стаж, вказана у трудовій книжці, у період з 07.02.1985 р. по 09.09.1985 р. повністю підтверджена архівною довідкою. Позивач зазначає, що з 15.10.1992 р. по 03.10.1994 р. він працював в МП «Нормаль», назва підприємства зазначена в записі про прийом на роботу та засвідчена печаткою Малого підприємства «Нормаль». Позивач зауважує, що подав запит про надання архівної довідки, на що отримав відповідь Кропивницької міської ради від 10.07.2024 р. №Г-1507 про те, що документи МП «Нормаль» на зберігання до архівного відділу не надходили та їх місцезнаходження невідоме. Позивач наголошує на тому, що він вчинив усі можливі дії задля підтвердження страхового стажу за цей період. Також позивач зазначає, що з 24.10.1994 р. по 01.06.1995 р. він працював у фірмі «Іридан», виправлена дата наказу відповідає даті звільнення. На запит позивача про надання архівної довідки ним отримана відповідь Кропивницької міської ради від 10.07.2024 р. №Г-1508 про те, що документи фірми «Іридан» на зберігання до архівного відділу не надходили та їх місцезнаходження невідоме. Позивач зауважує, що не проставлення печатки працівником підприємства, який відповідав за оформлення трудової книжки, не вказує на те, що страхового стажу не було. На переконання позивача, не зазначення назви підприємства, де він працював також не вказує на те, що страхового стажу у період з 07.09.1995 р. по 18.12.1999 р. не було, а лиш на те, що працівник підприємства допустив помилку при оформленні трудової книжки. Позивач звертає увагу на те, що записи при звільненні завірені підписом директора, проставлена печатка. Варто зазначити, що печатка підприємства співпадає з печаткою, проставленою в записах трудової книжки №16-17, тобто місце роботи МП «Нормаль». Позивач зазначає, що відповідач поставив його право на встановлені законом гарантії в залежність від якості виконання обов'язків працівниками, відповідальними за порядок ведення трудової книжки. Позивач вважає, що на позивача як на працівника не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Пенсійний орган не врахував, що недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці щодо дати її заповнення. На думку позивача, Пенсійний орган фактично переклав відповідальність за належне та правильне оформлення трудової книжки та інших документів щодо відомостей про періоди роботи на нього, тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо, тому відповідач безпідставно не зарахував до страхового стажу період його роботи з 07.02.1985 р. по 09.09.1985 р., з 15.10.1992 р. по 03.10.1994 р., з 24.10.1994 р. по 01.06.1995 р., з 05.06.1995 р. по 01.09.1995 р., 07.09.1995 р. по 18.12.1999 р., оскільки його трудова книжка містить необхідні записи про період роботи. Всі зазначені в трудовій книжці періоди роботи становлять, за підрахунками позивача, сумарно понад 31 рік, тобто, страховий стаж становить більше 31 року, що є достатнім для призначення пенсії за віком.
Представником відповідача-1 подано відзив на позовну заяву відповідно до якого не погоджується з позовними вимогами (а.с.42-44). Представник відповідача-1 зазначає, що позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком до територіальних органів Пенсійного фонду України 12.06.2024 р. Заява позивача про призначення пенсії за віком від 12.06.2024 р. була розглянута за принципом екстериторіальності головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області. За результатами розгляду заяви головним управлінням Пенсійного фонду в Тернопільській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 19.06.2024 р. №110130016073. Головним управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не приймалось рішення по суті заяви Позивача щодо призначення пенсії за віком, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку визначений у встановленому порядку територіальні органи Пенсійного фонду - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області. Проживання позивача на території яку обслуговує головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не може бути підставою для зобов'язання цього органу вчиняти певні дії оскільки визначальним фактором є визначення органу яким саме було прийнято спірне рішення, що є предметом розгляду у цій справі та стало підставою для звернення з позовною заявою до суду. Представник відповідача-1 вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області є неналежним відповідачем у даній справі.
Відповідачем-2 відзив на позовну заяву не подано.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.38-21).
19.11.2024 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.49).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 р. витребувано докази (а.с.53).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 р. витребувано докази (а.с.60).
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
12.06.2024 р. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №7012 (а.с.65).
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №110130016073 від 19.06.2024 р., яким відмовлено в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.27). У рішенні зазначено, що страховий стаж особи становить 23 роки 09 місяців 07 днів. За доданими до заяви документами до страхового стажу не враховано періоди роботи:
- з 07.02.1985 р. по 09.09.1985 р., оскільки в номері наказу про звільнення міститься виправлення та дата наказу « 21.10.1985» не відповідає даті звільнення « 09.09.1985»;
- з 15.10.1992 р. по 03.10.1994 р., оскільки запис про звільнення засвідчений відбитком печатки, який не відповідає назві підприємства, в яку заявник був прийнятий;
- з 24.10.1994 р. по 01.06.1995 р., оскільки в даті наказу про звільнення міститься виправлення;
- з 05.06.1995 р. по 01.09.1995 р., оскільки запис про звільнення не засвідчений відбитком печатки;
- з 07.09.1995 р. по 18.12.1999 р., оскільки запис про прийняття на роботу здійснено з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме в розділі «Відомості про роботу» не зазначено повне найменування організації.
Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області листом від 29.07.2024 р. №1100-0305-8/50087 повідомило ОСОБА_1 , що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 19.06.2024 р. №110130016073 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.26).
Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі за текстом - Закон №1058).
Частиною 1 статті 9 Закону №1058 відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
У розумінні абз.36 ст.1 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно з ч.2 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
З огляду на ч.4 ст.24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. №1788-ХІІ (далі за текстом - Закон №1788) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.08.1993 р. №637 (далі за текстом - Порядок №637) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
З огляду на п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Із аналізу зазначених норм суд дійшов висновку, що трудовий стаж підтверджується записами у трудовій книжці і лише у випадку відсутності трудової книжки, записів у ній або ж, якщо наявні записи неправильні чи неточні щодо періодів роботи, трудовий стаж може встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Підпунктом 2.3 пункту 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 р. №162 (далі за текстом - Інструкція №162), яка застосовувалася до 17.08.1993 р., визначено, що всі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження і заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні - в день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, перовою чи кульковою ручкою, чорнилами чорного, синього чи фіолетового кольору.
Згідно з пп.2.4 п.2 Інструкції №162 з кожним записом, що вноситься на підставі наказу (розпорядження) у трудову книжку (вкладиш) про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу та звільнення, адміністрація зобов'язана ознайомити власника цієї книжки (вкладиша) під розписку в особистій картці (типова міжвідомча форма №Т-2, затверджена ЦСУ СРСР), в якій має бути повторений точний запис із трудової книжки (вкладиша).
З огляду на підпункти 2.5, 2.6 пункту 2 Інструкції №162, у разі виявлення неправильного чи неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та ін. виправлення проводиться адміністрацією того підприємства, де було внесено відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов'язана надати працівникові у цьому необхідну допомогу.
У разі потреби адміністрація підприємства видає робітникам та службовцям на їхнє прохання завірені виписки відомостей про роботу з трудових книжок.
Відповідно до п.п.2.4 п.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. №58 (далі за текстом - Інструкція №58) усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць - двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Згідно з підпунктами 2.6-2.10 пункту 2 Інструкції №58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
У разі необхідності власник або уповноважений ним орган видає працівникам на їх прохання завірені виписки з трудових книжок відомостей про роботу.
Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м.Києва, держархівом м.Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.
Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження.
У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на основі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці.
Показання свідків не можуть бути підставою для виправлення занесених раніше записів.
У розділі «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості про заохочення» трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається.
У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: «Запис за № таким-то недійсний». Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.
Судом встановлено, що у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , виданої 23.07.1982 р. на ім'я ОСОБА_1 , містяться, зокрема записи:
-№4 про прийняття з 07.02.1985 р. учнем кочегара на гідро-випробуваннях трубних систем в цех №4 Монастирищенського ордена трудового червоного прапора машинобудівного заводу ім. 60-річчя Жовтня на підставі наказу №44 від 06.02.1985 р. та №6 про звільнення з 09.09.1985 р. з роботи за ст.38 КЗпП УРСР (за власним бажанням) на підставі наказу №308 від 21.10.1985 р. (а.с.68, зі зворотного боку);
-№16 про прийняття з 15.10.1992 р. слюсарем до МП «Нормаль» на підставі наказу №1 від 15.10.1992 р. та №17 про звільнення з 03.10.1994 р. з роботи за власним бажанням (ст.38 КЗпП України) на підставі наказу №41 від 03.10.1994 р. (а.с.70);
-№18 про прийняття з 24.10.1994 р. експедитора до Фірми «Іридан» на підставі наказу №38 від 23.10.1994 р. та про звільнення з 01.06.1995 р. з роботи за власним бажанням (ст.38 КЗпП України) на підставі наказу №8 від 01.06.1995 р. (а.с.70);
-№19 про прийняття з 05.06.1995 р. на посаду муляра-монтажника 3 розряду до Приватного виробничо-комерційного підприємства «Артефакт» підставі наказу №21 від 09.06.1995 р. та №20 про звільнення з 01.09.1995 р. з роботи за власним бажанням (ст.38 КЗпП України) на підставі наказу №23 від 30.08.1995 р. (а.с.70, зі зворотного боку);
-№21 про прийняття з 07.09.1995 р. слюсарем 3 розряду до МП «Нормаль» на підставі наказу №28 від 06.09.1995 р. та №22 про звільнення з 18.12.1999 р. з роботи за власним бажанням (ст.38 КЗпП України) на підставі наказу №46 від 18.12.1999 р. (а.с.70, зі зворотного боку).
Суд враховує, що усі записи трудової книжки містять інформацію про посаду, яку займав позивач, періоди та місце роботи, реквізити наказів, на підставі яких вони внесені, підпис уповноважених посадових осіб.
Стосовно неврахування періоду з 07.02.1985 р. по 09.09.1985 р., суд бере до уваги, що у номері наказу про звільнення міститься виправлення в частині цифри « 0». Однак, архівною довідкою Відділу трудового архіву Виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області від 27.06.2024 р. №450 підтверджено, що в документах Монастирищенського ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівного заводу ім. 60 річчя Жовтня, переданих на державне зберігання у відділ трудового архіву, ОСОБА_1 , значиться: прийнятий 07.02.1985 (наказ №44 від 06.02.1985), звільнений 09.09.1985 р. (наказ №308 від 21.10.1985 р.) (а.с.29).
Отже, записи №4 та №6 у трудовій книжці серії НОМЕР_1 підтверджені архівною довідкою Відділу трудового архіву Виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області від 27.06.2024 р. №450. Таким чином, у відповідача-2 відсутні правові підстави для не зарахування періоду роботи ОСОБА_1 з 07.02.1985 р. по 09.09.1985 р.
Щодо неврахування періоду з 15.10.1992 р. по 03.10.1994 р., суд вважає необґрунтованим твердження відповідача-2 про те, що запис про звільнення засвідчений відбитком печатки, який не відповідає назві підприємства, в яку заявник був прийнятий, оскільки запис №16 у трудовій книжці серії НОМЕР_1 засвідчений відбитком печатки МП «Нормаль». Також судом встановлено, що тією ж печаткою МП «Нормаль» засвідчено записи №21 про прийняття з 07.09.1995 р. слюсарем 3 розряду до МП «Нормаль» на підставі наказу №28 від 06.09.1995 р. та №22 про звільнення з 18.12.1999 р. з роботи за власним бажанням (ст.38 КЗпП України) на підставі наказу №46 від 18.12.1999 р., що вказує на те, що у період з 07.09.1995 р. по 18.12.1999 р. позивач працював у МП «Нормаль».
Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області безпідставно не зараховано до стажу роботи ОСОБА_1 періодів його роботи в МП «Нормаль» з 15.10.1992 р. по 03.10.1994 р. та з 07.09.1995 р. по 18.12.1999 р.
Стосовно не зарахування відповідачем-2 періодів з 24.10.1994 р. по 01.06.1995 р. та з 05.06.1995 р. по 01.09.1995 р. суд враховує, що у записі №18 про звільнення з 01.06.1995 р. з роботи експедитора до Фірми «Іридан» у даті наказу №8 від 01.06.1995 р. міститься виправлення в частині цифри « 1». Однак, дата наказу повністю співпадає з датою звільнення. Також із наданих відповідачем-1 сканкопій трудової книжки серії НОМЕР_1 візуально встановлено, що виправлення зроблене тим сам кольором чорнил. Також судом встановлено, що запис №20 про звільнення з 01.09.1995 р. з роботи за власним бажанням (ст.38 КЗпП України) на підставі наказу №23 від 30.08.1995 р. засвідчений не печаткою Приватного виробничо-комерційного підприємства «Артефакт», а кутовим штампом.
Наявність зазначених недоліків у записах трудової книжки серії НОМЕР_1 саме по собі не спростовує фактів роботи позивача у відповідні періоди, а не дотримання повноважними особами роботодавців вимог щодо заповнення трудової книжки не може бути підставою для не зарахування пенсійним органом страхового стажу позивача, щодо якого наявні записи у трудовій книжці, оскільки працівник не несе відповідальності за правильність внесення даних до його трудової книжки.
Більш того, підтвердити відповідні записи архівними довідками неможливо у зв'язку з ненадходженням до архівної установи документів МП «Нормаль» та Фірми «Іридан», що підтверджено листами Виконавчого комітету Кропивницької міської ради (а.с.31, 32).
У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 р. у справі №687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретній посаді, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Окрім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 р. у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що Головним управлінням в Тернопільській області безпідставно не враховано до страхового стажу (трудового стажу) ОСОБА_1 періодів роботи з 07.02.1985 р. по 09.09.1985 р., з 15.10.1992 р. по 03.10.1994 р., з 24.10.1994 р. по 01.06.1995 р., з 05.06.1995 р. по 01.09.1995 р., 07.09.1995 р. по 18.12.1999 р., внаслідок чого протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову у призначенні пенсії №110130016073 від 19.06.2024 р., підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.
Оскільки за заявою позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області безпідставно не зараховано до пільгового стажу періодів роботи з 07.02.1985 р. по 09.09.1985 р., з 15.10.1992 р. по 03.10.1994 р., з 24.10.1994 р. по 01.06.1995 р., з 05.06.1995 р. по 01.09.1995 р., 07.09.1995 р. по 18.12.1999 р., що зумовило передчасний висновок про відсутність необхідного стажу та прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії, яке судом визнано протиправним і скасовано, тому належним способом захисту порушеного права ОСОБА_1 буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №7012 від 12.06.2024 р. про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періодів його роботи 07.02.1985 р. по 09.09.1985 р., з 15.10.1992 р. по 03.10.1994 р., з 24.10.1994 р. по 01.06.1995 р., з 05.06.1995 р. по 01.09.1995 р., 07.09.1995 р. по 18.12.1999 р., та прийняти рішення з урахуванням висновків суду
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 211,20 грн (а.с.33), а тому суд стягує на користь позивача документально підтверджені судові витрати (судовий збір) пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 605,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297, 382 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову у призначенні пенсії №110130016073 від 19 червня 2024 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №7012 від 12 червня 2024 року про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періодів його роботи 07 лютого 1985 року по 09 вересня 1985 року, з 15 жовтня 1992 року по 03 жовтня 1994 року, з 24 жовтня 1994 року по 01 червня 1995 року, з 05 червня 1995 року по 01 вересня 1995 року, 07 вересня 1995 року по 18 грудня 1999 року, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять грн 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Тернопільській області (м. Тернопіль, Майдан волі, 3, код ЄДРПОУ 14035769).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Дата складання повного рішення суду - 16 липня 2025 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ