15 липня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/3796/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (54030, м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 18, офіс 5, код ЄДРПОУ 35065742)
про визнання протиправним та рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Позов мотивовано тим, що ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 року у справі №340/7023/23 за позовом ОСОБА_1 на командира військової частини НОМЕР_2 накладено штраф у сумі 60560 грн. У травні 2025 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про прийняття цієї ухвали суду до примусового виконання. Однак головний державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фарина О.В. направила позивачці повідомлення від 26.05.2025 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання у зв'язку з відсутністю в ухвалі суду даних боржника, а саме: його прізвища, ім'я, по батькові, дати народження та реєстраційного номеру облікової картки платника податків. Позивачка вважає таке повідомлення незаконним та просить суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фариної О.В. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 26.05.2025 року;
- зобов'язати Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) прийняти до виконання ухвалу судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Притули К.М. від 13.11.2024 року.
Ухвалою судді від 27.06.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у цій справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 15.07.2025 року.
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що подана ОСОБА_1 для примусового виконання ухвала суду про стягнення штрафу з командира військової частини НОМЕР_2 не відповідала вимогам до виконавчого документа, передбаченим статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки у ній відсутні дані для ідентифікації боржника. Доводячи правомірність прийнятого нею рішення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, державний виконавець просила у задоволенні позову відмовити.
У судове засідання 15.07.2025 року учасники справи не прибули, що відповідно до частини 3 статті 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши справу в порядку письмового провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 року у справі №340/7023/23 позов ОСОБА_1 задоволено та зобов'язано військову частину НОМЕР_2 провести спеціальне розслідування факту смерті матроса ОСОБА_2 , яка сталася 09.09.2022 року, з дотриманням вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України №332 від 27.10.2021 року, та скласти акти форми НВ-2 і НВ-3.
Вказане рішення суду набрало законної сили 08.03.2024 року.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.08.2024 року у справі №340/7023/23 за заявою ОСОБА_1 про встановлення судового контролю на підставі статті 382 КАС України зобов'язано військову частину НОМЕР_2 протягом тридцяти днів з дня набрання цієї ухвалою законної сили подати до суду звіт про виконання рішення суду.
Від військової частини НОМЕР_2 до суду звіт про виконання судового рішення у встановлений строк не надійшов.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 року у справі №340/7023/23, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.03.2025 року, на підставі статті 382 КАС України на командира військової частини НОМЕР_2 накладено штраф в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 60560 грн. Стягнуто на користь ОСОБА_1 половину штрафу у розмірі 30280 грн. Стягнуто на користь Державного бюджету України половину штрафу у розмірі 30280 грн. Строк пред'явлення до виконання становить три місяці. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
У травні 2025 року ОСОБА_1 пред'явила ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 року у справі №340/7023/23 для примусового виконання до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) разом із відповідною заявою.
Головний державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фарина О.В., розглянувши вказану заяву, направила позивачці повідомлення від 26.05.2025 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі п.6 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки виконавчий документ не відповідає вимогам цього Закону - у виконавчому документі та у заяві до нього відсутні дані боржника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, РНОКПП.
Не погодившись з цим повідомленням, позивачка 05.06.2025 року звернулася до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" наведений перелік виконавчих документів, на підставі яких відповідно до цього Закону рішення підлягають примусовому виконанню. До нього віднесено зокрема ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом. (п.2 ч.1 ст.3 Закону).
Частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
У частині 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" наведені вимоги до виконавчого документа та передбачено, що у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
Згідно з частиною 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.
Пунктом 4 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за №489/20802, передбачено, що виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред'явлення виконавчого документа.
У спірних правовідносинах позивачка пред'явила до примусового виконання ухвалу адміністративного суду про накладення штрафу, постановлену за нормами статті 382 КАС України про встановлення судового контролю.
Відповідно до частин 2, 3, 6 статті 382 КАС України (у редакції, чинній на час винесення ухвали суду від 13.11.2024 року) за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
Ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби.
Згідно з частинами 2, 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Частиною 3 статті 373 КАС України передбачено, що виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Відповідно до частини 1 статті 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі.
Отже, передбачена статтею 382 КАС України ухвала адміністративного суду про накладення штрафу за неподання звіту на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, є виконавчим документом, виконується в порядку, встановленому для виконання судових рішень, та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Суд установив, що в ухвалі Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 року у справі №340/7023/23 про накладення штрафу на командира військової частини НОМЕР_2 не зазначено прізвище, ім'я, по батькові цього боржника (фізичної особи), адресу його місця проживання чи перебування, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта, як того вимагають пункти 3, 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".
Тож оскільки ця ухвала суду не відповідала вимогам до виконавчого документа, тому державний виконавець правомірно на підставі пункту 6 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" повернула її без прийняття до виконання, про що 26.05.2025 року надіслала позивачці відповідне повідомлення.
Недоліки виконавчого документу можуть бути усунуті шляхом внесення виправлення та доповнення відомостей про боржника.
Позивачка скористалася правом, передбаченим частиною 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", та 30.06.2025 року звернулася до суду, що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із вимогами цього Закону.
У спірних правовідносинах відповідач діяв правомірно, прав позивачки не порушив. Тому у задоволенні її позову слід відмовити.
Оскільки позивачці відмовлено у задоволенні її позову, то підстави для присудження їй понесених судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 268, 269, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 10-денний строк, установлений статтею 287 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ