14 липня 2025 року м. Кропивницький Справа № 640/28724/21
провадження № 2-іс/340/474/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Петренко О.С. розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехнологія", бульвар Івана Лепсе, 16, офіс 1, м. Київ, 03124
до відповідача: Головного управління ДПС у м. Києві, вул. Шолуденка,33/19, м. Київ, 04665
про визнання протиправним та скасування рішення,
ТОВ "Ремтехнологія" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00588160708 від 04.08.2021.
Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалою від 30.04.2021 відкрито провадження в адміністративній справі.
Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
20.03.2025 справа №640/28724/21 зареєстрована в Кіровоградському окружному адміністративному суді, після повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, проведеного в порядку КАС України, справу передано на розгляд судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 прийнято адміністративну справу до провадження, розпочато спочатку судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмову провадженні).
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Ремтехнологія" з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за імпортним контрактом від 11.10.2018 №XYZB2018000107 з компанією TTAIZHOUN XINYDD MACHINERY Co.LTD (Китай), згідно з листами від 21.05.2020 №7820/7/99-00-05-07-02-07 та від 06.07.2020 №10986/7/99-0-07-07-02-07, результати якої оформлено актом №51467/Ж5/26-15-07-08-04/40523127 від 06.07.2021 (а.с.8-145).
В акті перевірки податковим органом зафіксовано наступні порушення ч.3 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" /в частині несвоєчасного надходження товару на загальну суму 8940,21 дол.США (екв. 243 990,85 грн.) за контрактом від 11.10.2018, укладеного з компанією TTAIZHOUN XINYDD MACHINERY Co.LTD (Китай)/
На підставі висновків, викладених в акті перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №00588160708 від 04.08.2021 року, яким застосовано суму штрафних санкцій в сумі 44725,25 грн. (а.с.27).
Не погоджуючись із прийнятим рішенням товариство звернулося до суду з зазначеним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з підпунктом 191.1.4 пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.
Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених вказаним Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
З урахуванням викладеного, спірні правовідносини регулюються нормами валютного і податкового законодавства, а порушення строків зарахування виручки в іноземній валюті згідно з Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" є валютним порушенням, яке підпадає під регулювання в частині контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті податковим органом відповідно до підпункту 191.1.4 пункту 191 статті 191 Податкового кодексу України. Застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності здійснює податковий орган відповідно до підпункту54.3.3. пункту 54.3 статті54 Податкового кодексу України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94 від 23 вересня 2019 року (чинний на час укладання контрактів), виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Згідно статті 37 вищевказаного Закону за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані спеціальні санкції, зокрема, накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України.
Частиною 1 статті 4 Закону визначено, що порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Виходячи з положень пункту 191.1 статті 191 ПК України, контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті (підпункту 191.1.4) та забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках, сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (підпункту 191.1.34).
Зазначена норма кореспондується з приписами частини 5 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», відповідно до якої органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.
Проведеною перевіркою встановлено, що зовнішньоекономічна діяльність здійснювалась з нерезидентом «TTAIZHOUN XINYDD MACHINERY Co.LTD» (Китай).
Згідно наданих до перевірки документів встановлено, що згідно з наданою до перевірки банківською випискою з валютного рахунку та рахунку в національній валюті від 20.02.2019 №286JBKLJ10 ТОВ "Ремтехнологія" перераховано кошти нерезиденту «TTAIZHOUN XINYDD MACHINERY Co.LTD» (Китай) на загальну суму 8940,20 дол. США (екв.242934,30 грн.) Граничний строк надходження товару на територію України - 19.02.2020.
Згідно наданої до перевірки МД від 07.06.2021 за №221539 товар від нерезидента «TTAIZHOUN XINYDD MACHINERY Co.LTD» (Китай) за контрактом від 11.10.2018 надійшов з порушенням граничного терміну надходження товару, встановлених Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затв. постановою правління НБУ від 02.01.2019 за №5 та ст.13 Закону України "Про валюту і валютні операції". Кількість днів прострочення - 68 днів /з 20.02.2020 по 27.04.2020/
21 червня 2018 року прийнято Закон України "Про валюту України та валютні операції" № 2473-VIII, який визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.
Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.
Відповідно до частини 5 статті 13 цього Закону, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Постановою Правління Національного Банку України № 5 від 02 січня 2019 року, затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті.
Вказаним Положенням збільшено граничний строк розрахунків та розмір операції.
Так, відповідно до пункту 21 Розділу ІІ вказаного Положення, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів. У пункті 22 розділу ІІ цього Положення зазначено, що граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II цього Положення: 1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі в розділі II цього Положення - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій; 2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком за поданням Кабінету Міністрів України, відповідно до абзацу другого частини першоїстатті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" винятків та (або) особливостей для окремих товарів, та (або) галузей економіки.
Стаття 13 Закону № 2473-VIII передбачає право Національного банку України право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (ч.1,2).
Стаття 15 Закону № 2473-VII передбачає, що порядок застосування заходів впливу, передбачених статтею 14 цього Закону, у тому числі розмір штрафних санкцій, встановлюється: до уповноважених установ - Національним банком України; до юридичних осіб (крім уповноважених установ) - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Відповідно пункту 7 статті 13 Закону №2473-VІІІ, у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника - нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
Позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки встановлені податковим органом, а наведені у позовній заяві підстави не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, через що суд доходить висновку, про відсутність порушень процедури встановленої законом з боку відповідача, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини 2статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих на час розгляду справи обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність прийнятого рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 9,72, 77, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехнологія" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО