Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 липня 2025 року Справа№200/4016/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, в якому просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо застосування з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» при нарахуванні та виплаті пенсії;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити нарахування та виплату пенсію з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених Постановою № 1.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є пенсіонером, якому пенсія призначена відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідачем усупереч чинному законодавству було обчислено розмір пенсії з обмеженням розміру, що по суті є порушенням конституційним прав та законних інтересів.
Ухвалою суду від 09.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано у відповідача докази у справі, згідно наведеного в ухвалі переліку.
У встановлений судом строк, відповідачем наданий відзив на позовну заяву, де зазначено наступне.
З 13.01.2011 ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Донецькій області, як отримувач пенсії за віком відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058).
Відповідно до частини третьої статті 27 Закону України №1058 максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
З 01.03.2019 ОСОБА_1 пенсія нараховується в розмірі, що не перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (відповідно до частини третьої статті 27 Закону № 1058).
Розмір пенсії ОСОБА_1 станом на 01.12.2024 - 23610,00 грн, станом на 01.01.2025 - 23610,00 грн
Пенсія ОСОБА_1 призначена відповідно до Закону України №1058, нарахована в розмірі десяти прожиткових мінімумів, тобто в сумі 23610 грн, установлених для осіб, які втратили працездатність, тому для обчислення пенсії з 01.01.2025 не застосовуються коефіцієнти передбачені ПКМУ №1 від 03.01.2025.
Судом встановлено такі фактичні обставини у справі.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач пенсії.
Відповідно до наявного в матеріалах справи протоколу за пенсійною справою позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, вид пенсії «за віком», шифр пенсії 103, робота за Списком №1.
14.04.2025 позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату пенсії за віком без обмеження максимальним розміром.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області від 16.05.2025 за результатом розгляду заяви позивача повідомлено про відсутність підстав для виплати пенсії без обмеження максимальним розміром, оскільки останній отримує пенсію за віком, яка призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV. А відповідно до частини третьої статті 27 означеного Закону максимальний розмір пенсії […] не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Одночасно позивача проінформовано про не розповсюдження та не застосування приписів постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» при нарахуванні та виплаті пенсії позивачу.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Статтею 9 Закону №1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Отже, Законом № 1058-IV передбачено чіткий перелік видів пенсії, які призначаються за цим законом, а також визначено право вибору виду пенсії.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначає Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ), який створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Статтею 9 Закону № 796-ХІІ визначено осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї. Такими особами є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; 4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Так, відповідно до абзацу першого частини першої статті 55 Закону № 796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Абзацом дванадцятим частини третьої статті 55 Закону № 796-ХІІ передбачено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону №1058-IV і цього Закону. При цьому, згідно абзацу першого частини першої статті 57 Закону №796-ХІІ визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії здійснюється відповідно до Закону №1058-IV.
Аналіз статті 55 Закону № 796-ХІІ дає підстави для висновку, що особи, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення мають пільгу, яка виражається у зниженні пенсійного віку, проте, вид пенсії, що їм призначається - це пенсія за віком, яка згідно вищенаведених положень законодавства призначається, перераховуються та виплачується у відповідності з положеннями Закону №1058-IV.
Верховний Суд в постанові від 30 листопада 2023 року у справі № 580/3792/23, сформулював наступні правові висновки у спірних правовідносинах:
«1) статтею 55 Закону №796-ХІІ для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку;
2) пенсія за віком, призначена з урахуванням положень Закону №796-ХІІ призначається, перераховується та виплачується у відповідності з положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи Позивачу з призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
Тобто, позивач не є отримувачем пенсії відповідно до Закону № 796-ХІІ.
Обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08 липня 2011 року (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 01 жовтня 2011 року.
За змістом статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії […] або щомісячного довічного грошового утримання […], призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», […], «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», […], не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з абзацом першим пункту 2 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №3668-VI обмеження пенсії […] максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія […] призначена до набрання чинності цим Законом.
При цьому абзацом другим пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 3668-VI визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії […] перевищує максимальний розмір пенсії […], встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону №1058-IV та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Наведені в пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI норми є спеціальними, оскільки дія їх розповсюджується на окрему групу суб'єктів, яка обумовлена певними особливостями (зокрема, осіб, пенсія яким призначена до набрання чинності цим Законом, в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом тощо).
Тлумачення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI в контексті розмежування пенсіонерів на дві категорії: 1) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року і розмір якої перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений Законом №3668-VI, 2) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року, але розмір якої не перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, може призвести до порушення принципів рівності й справедливості, спотворення розуміння сутності обов'язку держави щодо гарантування права застрахованих осіб на пенсію.
При цьому, звертає на себе увагу факт, що норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту «обмеження максимального розміру пенсії» за колом осіб в момент набуття чинності Закону №3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.
Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668-VI).
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 10 грудня 2020 року у справі №580/492/19, від 22 грудня 2022 року у справі №440/608/19, від 26 грудня 2022 року у справі №280/5502/19.
При цьому Законом №3668-VI внесено зміни, зокрема, до Закону №1058-ІV та частину третю статті 27 Закону №1058-ІV викладено в новій редакції, згідно з якою максимальний розмір пенсії […] не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Зазначені положення Закону №3668-VI та частина третя статті 27 Закону №1058-ІV неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов'язкові для застосування.
Таким чином, на осіб, яким пенсія призначена (перерахована) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668-VІ, зокрема, Закону №1058-ІV, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого призначення (перерахунку).
Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 05 вересня 2023 року у справі №120/1602/23, від 15 листопада 2023 року у справі №120/6735/23, від 28 лютого 2024 року у справі №240/20830/21 та від 24 квітня 2024 року у справі №580/365/20.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачу призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону №1058-ІV, розмір якої обчислено відповідно до статті 27 Закону №1058-ІV, і який перевищив максимальний розмір пенсії, встановлений частиною третьою статті 27 Закону №1058-ІV та частини першої статті 2 Закону №3668-VI.
Оскільки таке перевищення стало результатом обчислення пенсії при її призначенні, тобто в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону №3668-VI та частини третьої статті 27 Закону №1058-ІV, які неконституційними не визнавалися та є чинними, то до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаних статей, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, отже дії відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром є правомірними.
Документів (протоколів, розпоряджень тощо), які підтверджують факт призначення пенсії позивачу саме відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII до суду ані позивачем, ані відповідачем не надано.
Щодо застосування з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» при нарахуванні та виплаті пенсії.
Пунктом 1 Постанови №1 установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України Про державну службу, Про прокуратуру, Про статус народного депутата України, Про Національний банк України, Про Кабінет Міністрів України, Про дипломатичну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про судову експертизу, Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, Про наукову і науково-технічну діяльність, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. № 379/95-ВР Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення.
Позивачу пенсія призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто пенсія позивача не належить до переліку визначеного для застосування обмежень згідно приписів вищевказаної постанови.
Доказів застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених Постановою № 1 суду не надано.
Навпаки судом установлено, що позивачу нараховується та виплачується пенсія згідно вимог частини першої статті 2 Закону №3668-VI та частини третьої статті 27 Закону №1058-ІV, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, застосування яких, позивачем у даному позові не оскаржується.
За наведених обставин, перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Питання про розподіл судових витрат не вирішується, оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, а позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84116, Донецька область, місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.
Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.
Повний текст судового рішення складено 16 липня 2025 року.
Суддя І.В. Буряк