СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/1372/25
ун. № 759/24071/24
15 липня 2025 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравченко Ю.В., розглянувши клопотання позивача, ОСОБА_1 , про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», Моторного (транспортного) страхового бюро України, ОСОБА_2 про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», Моторного (транспортного) страхового бюро України, ОСОБА_2 про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Судове засідання у справі призначене на 18 липня 2025 року на 10 годину 00 хвилин.
14 липня 2025 року позивач, ОСОБА_1 , через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС подав клопотання про участь у судовому засіданні, призначеному на 04 червня 2025 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Дослідивши вказане клопотання і додатки до неї, суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Згідно із ч. 2 ст. 212 ЦПК України учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
У частині четвертій статті 212 ЦПК України передбачено, що учасник справи, його представник бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі відсутності в учасника справи, його представника засобів електронної ідентифікації, передбачених абзацом першим цієї частини, ідентифікація такої особи здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".
Відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», учасникам судового процесу на підставі рішення суду забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому процесуальним законом.
Отже, цивільне процесуальне законодавство регламентує право учасника цивільного процесу на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Водночас суддя акцентує, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).
Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.
При цьому для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки та врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм.
12 лютого 2025 року суддя постановив ухвалу, якою визначив забезпечити участь позивача, ОСОБА_1 , у підготовчому засіданні, призначеному на 17 лютого 2025 року на 15 годину 00 хвилин, та в усіх подальших підготовчих і судових засіданнях у цій справі, в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Отже, суд в межах розгляду цієї справи уже вирішив питання про участь позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
За таких обставин, повторний розгляд цього питання суперечитиме принципу розумності та не відповідатиме завданню цивільного судочинства.
З огляду на те, клопотання позивача суддя залишає без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 212, 258-261, 353-355ЦПК України, суддя
Клопотання ОСОБА_1 , про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», Моторного (транспортного) страхового бюро України, ОСОБА_2 про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Ю.В. Кравченко