Справа №522/13833/23
1-кп/522/1730/25
14 липня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023163510000465 від 09.06.2023 року, відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця республіки Грузія, громадянина Грузії, грузина, з вищою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, мешкаючого на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання, виданої 21.05.2014 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 15.07.1998 р. Центрально-міським районним судом м. Горлівки Донецької області за ч. 3 ст. 140 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого умовно-достроково 05.12.2000 р., невідбутий термін 1 рік 5 місяців 27 днів;
- 23.09.2004 р. Центрально-міським районним судом м. Горлівки Донецької області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 263, ст. 70 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі, частково приєднано покарання не відбуте за попереднім вироком Центрально-міського районного судому м. Горлівки Донецької області від 15.07.1998 р., звільненого 29.10.2005 р. за відбуттям строку покарання;
- 11.06.2006 р. Калінінським районним судом м. Горлівки Донецької області за
ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого умовно- достроково 04.03.2008 р., не відбутий термін 10 місяців 26 днів;
- 03.10.2011 р. Київським районним судом м. Донецька за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 10.12.2012 р. за відбуттям строку покарання;
- 26.04.2017 р. Київським районним судом м. Одеси за ч. 3 ст.185 , 69 КК України, до 2 років 1 місяця позбавлення волі, звільненого 10.05.2017 р. за відбуттям строку покарання;
- 12.11.2019 р. Біляївським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі,
- 21.02.2022р., Малиновським районним судом м.Одеси за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 4-х років позбавлення волі. Звільнений 24.03.2022р., у зв'язку з відбуттям строку покарання,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України,
за участі учасників кримінального провадження:
прокурорів - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
захисників - ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
перекладачів - ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,
суд -
Фактичні обставини, встановлені судом під час розгляду справи.
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше судимим за злочин проти власності, достовірно знаючи, що на території України впроваджено воєнний стан, відповідно до Указу Президента України №254/2023 від 01.05.2023, затвердженим Законом України №3057-ІХ від 02.05.2023 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, та Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX), Указом Президента України №757 від 07.11.2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-ІХ, Указом Президента України №58/2023 від 06.02.2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 8419-ІХ продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб та відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» № 2117-1Х від 03.03.2022 року, вчинив умисний корисливий злочин при наступних обставинах:
Так, 09.06.2023, близько 12 годині 23 хвилин, у ОСОБА_8, виник умисел, спрямований на таємне заволодіння чужим майном, з метою особистого незаконного збагачення із квартири АДРЕСА_3 .
Реалізуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, повторно, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді неправомірного заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, ОСОБА_8 , переконавшись, що за його діями ніхто не слідкує, шляхом взлому замку вхідних дверей квартири АДРЕСА_3 , проник до вказаної квартири, звідки здійснив крадіжку каблучки з білого золота, 3,5 гр., вартістю 7500 гривень, наручного годинника торгової марки «ТАС Нeuer», вартістю 12000 гривень, срібної підвіски у вигляді знаку нескінченості, вартістю 2000 гривень, срібного ланцюга, вартістю 3000 гривень, годинника торгової марки «Casio», вартістю 3000 гривень, позолоченого ланцюга, вартістю 1000 гривень, підвіски у формі сердечка, вартістю 2000 гривень.
Заволодівши вказаним майном, ОСОБА_8 вийшов через вхідні двері з приміщення вказаної квартири, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріальну шкоду на загальну суму 30500 гривень.
Умисні дії ОСОБА_8 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, поєднаному з проникненням у житло, кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Крім того, 09.06.2023, близько 12 годині 23 хвилин, перебуваючи в приміщенні житла, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник умисел, спрямований на таємне заволодіння чужим офіційним документом, з метою особистого незаконного збагачення.
Так, ОСОБА_8 визначив предметом злочинного посягання банківську карту АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 з насіченим надписом « ОСОБА_18 », яка належить ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на викрадення офіційного документу, переслідуючи корисливі мотиви, з метою особистого збагачення, ОСОБА_8 незаконно заволодів банківською картою АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 насіченим надписом «ОСОБА_18», яка належить ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 3
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», п. 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», документом визнається будь-який матеріальний носій, що містить інформацію, функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, а засобами доступу до банківських рахунків (платіжним інструментом) є засоби певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунку. Одним з видів доступу до банківських рахунків є спеціальні платіжні засоби (платіжні картки), тобто банківська картка АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 відповідає ознакам важливого особистого документу та є предметом злочину.
В подальшому, ОСОБА_8 вищезазначену банківську картку поклав до наявної при ньому сумки з метою подальшого використання.
Умисні дії ОСОБА_8 , які виразились у викраденні офіційного документу, вчиненому з корисливих мотивів, кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч. 1 ст. 357 КК України у повному обсязі, та підтвердив, що дійсно при вказаних у обвинувальному акті обставинах він, шляхом взлому замку вхідних дверей квартири АДРЕСА_3 , проник до вказаної квартири, звідки таємно викрав каблучку, годинники, підвіски, ланцюги, вартість яких не оспорює та банківську карту, які належать потерпілій ОСОБА_18 . У вчиненому щиро покаявся та просив суд суворо його не карати, а саме не позбавляти його волі, оскільки зробив для себе належні висновки та просить суд врахувати наявність у нього ряду хронічних захворювань, які в умовах тримання його під вартою загострилися.
Потерпіла ОСОБА_18 у судовому засіданні підтвердила обставини викрадення обвинуваченим ОСОБА_8 ом її майна. Крім того, потерпіла вказала, що вимог майнового та морального характеру до обвинуваченого не має.
Під час судового засідання, встановлено, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Судом встановлено, що відсутні сумніви у добровільності позицій обвинуваченого та інших учасників судового розгляду. З урахуванням заяви потерпілої про розгляд справи за їх відсутності, думки прокурора, захиснгика, обвинуваченого, суд відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються .
Статті Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений ОСОБА_8 .
Беручи до уваги вище вказане, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч.1 ст.375 КК України повністю доведена та його дії правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 та ч.1 ст.375 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, поєднане з проникненням у житло та викрадення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_8 у.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_8 згідно зі ст. 66 КК України суд враховує щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_8 , відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Мотиви призначення покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд, згідно з вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особливості конкретного злочину й обставини їх вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінальних правопорушень і після їх вчинення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
Крім того, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_8 , покарання, відповідно до положень ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до вимог ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів та кримінальних проступків, данні про особу обвинуваченого ОСОБА_8 , який визнав свою провину та щиро покаявся, який має постійне місце реєстрації та проживання, раніше судимий, не одружений, офіційно не працевлаштований, наявність у нього ряду хронічних захворювань, а саме: мікрозна екзема, відкрита ІІІ-С глаукома, ускладнена катарактою, ліпома спини праворуч, з рекомендацією оперативного лікування у плановому порядку, наслідки ЗЧМТ (2000) у вигляді психастенічного синдрому, зниження когнітивних функцій, втрата зору, хронічний гастродуаденіт, та те, що на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, а також суд враховує відсутність у потерпілої вимог майнового та морального характеру до обвинуваченого, у зв'язку із чим вважає, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів буде призначення йому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням положень ч.1 ст.70, п.а-1 ч.1 ст.72 КК України.
Водночас, умови, підстави та порядок звільнення особи від покарання та його відбування визначені розділом ХІІ Загальної частини КК України. Одним із таких випадків є звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 75 КК України в разі, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Згідно з ч. 3 ст. 75 КК України у випадках, передбачених частинами 1, 2 цієї статті, суд ухвалює рішення про звільнення засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. При цьому, статтею 76 цього Кодексу визначено коло обов'язків, які суд покладає на особу в разі звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Враховуючи вищевказані обставини кримінального провадження в сукупності з відомостями про особу обвинуваченого, зваживши на позиції сторін кримінального провадження в судових дебатах про можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, оскільки вважає, що виправлення останнього та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливо без реального відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою протягом іспитового строку з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Заходи забезпечення кримінального провадження, а саме арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 10.07.2023 року, після вступу вироку в законну силу, необхідно скасувати.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Відповідно до ст. ст.122, 124 КПК України, процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого
ОСОБА_8 огляду на те, що ОСОБА_8 засуджується до покарання із застосуванням ст.75 КК України, тому з метою уникнення ризиків, передбачених статтею 177 КПК України та виконання вироку по цьому кримінальному провадженню, суд вважає за необхідне обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінити на особисте зобов'язання.
На підставі викладеного та керуючись: ст.ст. 100, 124, 128, 366-368, 374, 376, 395, 615 КПК України, -
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України та призначити ОСОБА_8 покарання:
-за ч.4 ст.185 КК України у виді 5-ти (п'яти) років позбавлення волі;
-за ч.1 ст.357 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.
На підставі вимог ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання у виді пробаційного нагляду, який, відповідно до п.а-1 ч.1 ст.72 КК України, в перерахунку на позбавлення волі відповідає 1 (одному) року позбавлення волі, більш суворим покаранням та остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді 5-ти (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_8 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.
Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1 і пункту 2 частини 3 статті 76 КК України, покласти на ОСОБА_8 обов'язки:
1. періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3. не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Нагляд за особами звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання засудженого.
Виконання покарання в частині виконання обов'язків, покладених на ОСОБА_8 , на підставі ст.76 КК України покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання ОСОБА_8 .
Початок строку виконання обов'язків, покладених на ОСОБА_8 відповідно до ст.76 КК України, обчислювати з дня постановки ОСОБА_8 на облік уповноваженим органом з питань пробації.
До набрання вироком законної сили обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінити на особисте зобов'язання.
Звільнити ОСОБА_8 з під-варти в залі суду негайно.
На підставі ч.5 ст.72 КК України у строк відбуття покарання зарахувати строк попереднього ув'язнення ОСОБА_8 по даному кримінальному провадженню у період з 09.06.2023р. по 14.07.2025р. із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 10.07.2023 року про накладення арешту на майно, яке було вилучено 09.06.2023 року у житловому приміщенні розташованому за адресою: АДРЕСА_2 за місцем мешкання ОСОБА_8 , а саме: годинник марки Casio EDIFICE, годинник марки TAG Heuer, три ланцюжка сріблястого кольору, банківську картку на ім'я « ОСОБА_18 », які упаковано до сейф-пакету PSP64723; сережку сріблястого кольору з камінцем чорного кольору, флеш-накопичувач зеленого кольору, які упаковано до паперового конверту; мобільний телефон марки «FLY», ліхтарик зеленого кольору та викрутку, які упаковано до паперового конверту; флакон білого кольору, всередині якого металеві вироби, схожі на приладдя для відкривання замків, металеві пластинки, зовні схожі на відмички та металевий предмет, схожий на накінечник від викрутки, ємність помаранчевого кольору, картка АТ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , пластикову упаковку сім-картки «Київстар» № НОМЕР_3 , які упаковано до сейф-пакету №7307793, після набрання вироку законної сили, скасувати.
Речові докази у кримінальному провадженні №12023163510000465, після набрання вироку законної сили, а саме:
- врізний замок від вхідної двері, годинник марки Casio EDIFICE, годинник марки TAG Heuer, три ланцюжка сріблястого кольору, банківську картку на ім'я « ОСОБА_18 », сережку сріблястого кольору з камінцем чорного кольору, флеш-накопичувач зеленого кольору, які упаковано до паперового конверту, повернути за належністю потерпілій ОСОБА_18 ;
- кепку синього кольору марки «Beretta», окуляри з чорною оправою та маркуванням «ZP 010», мобільний телефон марки «FLY», ліхтарик зеленого кольору та картку АТ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , пластикову упаковку сім-картки «Київстар» № НОМЕР_3 , повернути за належністю ОСОБА_8;
- викрутку, флакон білого кольору, всередині якого металеві вироби, схожі на приладдя для відкривання замків, металеві пластинки, зовні схожі на відмички та металевий предмет, схожий на накінечник від викрутки, ємність помаранчевого кольору - знищити.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 1912 (однієї тисячі дев'ятсот дванадцять) гривень 00 копійок.
Вирок може бути оскаржений сторонами судового провадження з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги у випадку її відсутності.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокуророві.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1