ун. № 759/7218/25
пр. № 1-кп/759/1161/25
16 липня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження № 12025100080001069 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Петрівське Луганської обл., громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше судимого:
- 28.01.2021 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки. 06.07.2021 Київським апеляційним судом даний вирок в частині призначеного покарання скасовано, призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;
- 04.02.2025 Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 42 500 гривень (штраф не сплачено);
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України,
сторони кримінального провадження - прокурор ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_6 ,
ОСОБА_4 , будучи раніше засудженим, а саме - 04.02.2025 Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК України, судимість за що не знята та не погашена у встановленому законом порядку, діючи з прямим умислом, у невстановлений час та місці, але не пізніше 20.03.2025, при невстановлених обставинах, використовуючи месенджер «Telegram», без мети збуту, придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, розфасовану в 29 згортків в поліетиленових зіп-пакетах, яку почав зберігати при собі без мети збуту. Надалі, продовжуючи свої злочинні дії, 20.03.2025 о 15 год. 14 хв. ОСОБА_4 , знаходячись поблизу будинку по вул. Леся Курбаса, 9-Є, у м. Київ, зберігаючи при собі без мети збуту розфасовану у 29 згортків особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою PVP 9,86 г, що становить великий розмір, був затриманий працівниками поліції в порядку ст. 208 КПК України.
Крім того, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, у невстановлений час, місці та обставинах, без мети збуту, придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, PVP, масою 3,775 г, що становить великий розмір. Надалі, продовжуючи свої злочинні дії, зберігав вказану психотропну речовину за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , до 20.03.2025 до 17 год. 33 хв, тобто до моменту її вилучення працівниками поліції в ході обшуку.
З пред'явленого ОСОБА_4 органом досудового розслідування обвинувачення вбачається, що йому інкримінується незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України, у великих розмірах та незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, у великих розмірах, вчиненому особою протягом року після засудження за цією статтею, його дії органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , не оспорюючи фактичних даних, свою вину у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини, без мети збуту, у великих розмірах визнав у повному обсязі та показав наступне. Він вже довгий час є наркозалежною особою, наркотичні засоби та психотропні речовини вживає з 2018 року, спочатку - внутрішньовенно, на даний час - інгаляційно шляхом куріння, але ніколи не лікувався від наркозалежності, декілька разів був засуджений за ст. 309 КК України.
На початку березня 2025 року, використовуючи месенджер «Telegram», він замовив для власного вживання психотропну речовину PVP, орієнтовно 10 г, заплативши 2 000 гривень. 20.03.2025 він отримав дане замовлення, а саме - психотропну речовину PVP, розфасовану в 29 згортків в поліетиленових зіп-пакетах. Рухаючись по просп. Л. Курбаса, 9-Є в м. Києві, його затримали працівники поліції, які вилучили в нього психотропну речовину PVP у 29 згортках.
Після затримання в цей же день працівниками поліції було проведено обшук за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого також було вилучено психотропну речовину PVP, масою орієнтовно 3,5 г, яку він зберігав для власного вживання. Вказану психотропну речовину він придбав також за допомогою месенджера «Telegram» на початку березня 2025 року, масою орієнтовно 5 г, заплативши 1 000 гривень. Висновок експертизи щодо назви та розміру психотропної речовини не оспорює.
Пояснив, що виявлені в ході обшуку за місцем проживання речі, а саме - психотропна речовина, зіп-пакети, ваги, ізолента, лампи, скляна ємкість, пристрої для куріння зберігалися в одному місці, оскільки за допомогою вказаних речей він вживав психотропну речовину інгаляційно шляхом куріння. Ваги він використовував для фасування психотропної речовини у зіп-пакети, масою орієнтовно 0,03г - 0,04г з метою виключення передозування за один прийом. Ізоленту використовував для формування апарату для куріння.
Обвинувачений ОСОБА_4 вважає, що сторона обвинувачення припустилася помилки, невірно кваліфікувавши його дії за ч. 2 ст. 307 КК України, оскільки він не мав на меті збувати психотропні речовини, а придбав та зберігав для власного вживання.
Крім визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні інкримінованих йому дій, його вина підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:
- рапортом о/у СКП ВП № 2 Святошинського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_7 від 20.03.2025, згідно якого останній доповідає керівнику про виявлення 20.03.2025 за адресою: м. Київ, просп. Л. Курбаса, 9-Е ОСОБА_4 , у якого при поверхневій перевірці було виявлено поліетиленовий пакет з пазовою застібкою, всередині якого знаходились 29 згортків синьої ізолюючої плівки синього кольору, всередині яких було виявлено поліетиленовий пакет з пазовим замком з вмістом кристалоподібної речовини білого кольору;
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину - ОСОБА_4 від 20.03.2025, з фототаблицями та відеозаписом до нього, відповідно до якого, у ОСОБА_4 під час затримання було вилучено 29 поліетиленових пакетів обмотаних клейкою стрічкою синього кольору з вмістом невідомої речовини, два з яких поміщено до спец пакету WAR 1229386, двадцять сім з яких поміщено до пакету WAR 1229385; мобільний телефон Redmi 14 Pro, чорного кольору в чохлі чорного кольору з сім картою «Київстар» НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 , та особисті речі;
- протоколом обшуку від 20.03.2025 з фототаблицями та відеозаписом, відповідно до якого в квартирі АДРЕСА_3 виявлено два прозорі поліетиленові пакетики з пазовими замками, в середині якого знаходиться порошкоподібна речовина білого кольору; 4 поліетиленові пакети з пазовим замком та нашаруванням та один пошкоджений пакет з нашаруванням; електронні ваги; 6 липких стрічок, упаковки з прозорими поліетиленовими пакетиками; 4 лампи з нашаруванням речовини, скляна ємкість з нашаруванням речовини та 2 пристрої для куріння;
- висновком експерта КНДЕКЦ № СЕ-19/111-25/17312-НЗПРАП від 21.03.2025, з ілюстративною таблицею до нього, відповідно до якого, в наданих на дослідження двох кристалічних речовинах білого кольору виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Загальна маса PVP в наданих речовинах становить 0,621 г;
- висновком експерта КНДЕКЦ № СЕ-19/111-25/17767-НЗПРАП від 26.03.2025, з ілюстративною таблицею до нього, відповідно до якого, у нашаруваннях речовини темно-коричневого кольору на наданих для дослідження предметах виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, PVP Маса PVP в нашаруваннях становить 0,001 г, 0,015 г, 0,002 г, 0,003 г, 0,051 г, 0,005 г, 0,006 г;
- висновком експерта КНДЕКЦ № СЕ-19/111-25/17744-НЗПРАП від 26.03.2025, з ілюстративною таблицею до нього, відповідно до якого, у наданих на дослідження кристалоподібних речовинах білого кольору виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, PVP. Загальна маса PVP в речовинах становить 9,239 г;
- висновком експерта КНДЕКЦ № СЕ-19/111-25/17764-НЗПРАП від 26.03.2025, з ілюстративною таблицею до нього, відповідно до якого, у залишках нашарування речовини білого кольору в 5 (п?яти) полімерних пакетиках та в речовинах білого кольору в 2 (двох) полімерних пакетиках з пазовими застібками, міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP. ???Загальна маса PVP в об?єктах дослідження становить 3,775 г.
Будь-яких інших доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме - у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України, у великих розмірах, стороною обвинувачення не надано.
Захисник в судовому засіданні просив кваліфікувати дії ОСОБА_4 лише за ч. 2 ст. 309 КК України, обґрунтовуючи свою позицію тим, що ОСОБА_4 тривалий час вживає психотропні речовини та наркотичні засоби, що підтверджується низкою вироків відносно останнього за ст. 309 КК України. Отже, враховуючи наявність залежності від вживання психотропних речовин та наркотичних засобів у ОСОБА_4 та відсутності у сторони обвинувачення доказів, що він придбав велику кількість психотропної речовини з метою збуту, не може вважатися доказом умислу обвинуваченого саме на їх збут.
Оцінивши в сукупності досліджені по справі докази та даючи їм юридичну оцінку, суд дійшов до висновку, що кваліфікація дій обвинуваченого органом досудового розслідування за ч. 2 ст.307 КК України, як незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України, у великих розмірах, не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду.
Згідно зі ст.91 КПК України мета вчинення кримінального правопорушення є однією з обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні шляхом збирання, перевірки та оцінки доказів.
Про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів можуть свідчити як відповідна домовленість із особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так і інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб пакування та розфасування; поведінка суб'єкта злочину; те, що особа сама наркотичних засобів або психотропних речовин не вживає, але виготовляє та зберігає їх тощо.
Якщо висновок суду про наявність умислу особи на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів ґрунтується на великому або особливо великому розмірі відповідної речовини, її пакуванні та розфасуванні, то в такому випадку мають бути досліджені обставини, за яких особа придбала відповідний засіб чи речовину, у тому числі чи залежало від волі особи те, який розмір речовини опиниться в її володінні, та розфасування речовини.
Зокрема, якщо особа здійснює свідоме придбання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів у значному розмірі (шляхом купівлі, обміну, безоплатно), виготовляє їх, зберігає у відповідному фасуванні, що об'єктивно перевищує потреби цієї особи у вживанні зазначених речовин, то в такому разі може мати місце умисел на збут.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.04.2021 у справі №203/337/19.
Однак на думку суду, лише вилучення великої кількості психотропної речовини у ОСОБА_4 за відсутності інших доказів, не можуть бути визначальними доказами скоєння ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
При цьому твердження обвинуваченого ОСОБА_4 про зберігання при собі психотропної речовини у великому розмірі для власного вживання, стороною обвинувачення не спростовані.
Натомість з показань обвинуваченого ОСОБА_4 вбачається, що він протягом тривалого часу вживає психотропні речовини, а саме - з 2018 року, неодноразово був засуджений за ст. 309 КК України.
Таким чином, суд вважає, що кількість вилученої психотропної речовини та спосіб її упакування не може свідчити про наявність у ОСОБА_4 умислу на збут таких речовин.
Суд бере до уваги, що відповідно до довідки № 511001 від 24.03.2025 ОСОБА_4 не перебував під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом лікаря-нарколога, однак такий висновок не може спростувати доводи обвинуваченого, що він на час вчинення кримінального правопорушення вживав психотропні речовини та вилучені у нього речовини призначалися для його власного вживання.
Водночас, у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 №4 «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» дано визначення дій, які пов'язані з незаконним виробництвом, виготовленням, придбанням, зберіганням тощо наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів.
Зокрема, під незаконним збутом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (стаття 307 КК України) потрібно розуміти будь-які оплатні чи безоплатні форми їх реалізації всупереч Законам України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» (продаж, дарування, обмін, сплата боргу, позика, введення володільцем цих засобів або речовин ін'єкцій іншій особі за її згодою тощо) (пункт 4 Постанови).
Пред'явлене обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 307 КК України не містить інформації щодо факту збуту психотропних речовин обвинуваченим жодній особі у будь-який спосіб, у тому числі шляхом розкладання «закладок», тобто таких фактів органом досудового розслідування не встановлено, оперативні закупівлі наркотичного засобу та психотропних речовин не проводилися.
Згідно ч.3 ст.337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Враховуючи наведене, виходячи із системного тлумачення Закону, оскільки кримінальна відповідальність за ст. 307 КК України настає лише у тому разі, коли відповідні протиправні дії вчинялися зі спеціальною метою - метою збуту, й вчинення протиправних дій з наркотичними засобами, психотропними речовинами, їх аналогами та прекурсорами без такої мети утворює склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України, а тому лише факт виявлення особливо небезпечної психотропної речовини у великих розмірах у обвинуваченого ОСОБА_4 , не може вважатися доказом умислу обвинуваченого саме на її збут, відтак, суд тлумачить усі сумніви щодо доведеності вини обвинуваченого на його користь.
Таким чином, оцінюючи всі встановлені та досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що в судовому засіданні беззаперечно встановлено факт незаконного придбання та зберігання психотропної речовини у великому розмірі, вчиненому особою протягом року після засудження за цією статтею, без мети збуту обвинуваченим ОСОБА_4 , а докази, надані прокурором, не вказують, що в діях обвинуваченого ОСОБА_4 була мета на збут психотропної речовини.
Отже, дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.2 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, у великих розмірах, вчинене особою протягом року після засудження за цією статтею. Кваліфікацію органом досудового розслідування дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 307 КК України суд виключає.
Відповідно до ст. 65 КК України суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, а згідно з ч. 2 ст. 50 цього Кодексу покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Виправлення, як мета покарання, це той наслідок, який прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу. Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримують його в подальшому від вчинення нових злочинів. З моральної точки зору виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання.
При цьому, каральна функція не є домінуючою, а обраний захід примусу має найбільш сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства. У будь-якому разі покарання має бути співмірним злочину, що передбачає врахування способу й об'єкту посягання, тяжкості його наслідків і потенційної суспільної небезпеки. Така домірність є необхідним проявом справедливості кримінальної відповідальності.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином, дані про особу винного, який раніше судимий, відбував покарання у виді позбавлення волі за аналогічний злочин, не одружений, офіційно не працевлаштований, має середню освіту, під наркологічним та психоневрологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд, враховуючи конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 , приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і міра покарання повинна бути пов'язана з позбавленням волі та визначена в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Приймаючи до уваги, що вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 04.02.2025 ОСОБА_4 засуджено до покарання у вигляді штрафу у розмірі 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 42 500 гривень (не сплачено) та, не відбувши покарання за вказаними вироком, ОСОБА_4 вчинив нове кримінальне правопорушення, суд на підставі ст. 71 КК України повністю приєднує до покарання, призначеного за новим вироком, невідбуте покарання за попереднім вироком у виді штрафу, які на підставі ст.72 КК України належить виконувати самостійно.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва від 27.03.2025 у справі ун. № 759/6361/25, підлягає скасуванню.
Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 та ст. 124 КПК України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 368, 369-371, 373-376 КПК України, ч. 15 ст. 615 КПК України, ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, за яким призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців.
На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 04 лютого 2025 року і за сукупністю вироків призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців та штрафу в розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 42 500 (сорок дві тисячі п'ятсот) гривень, які на підставі ст.72 КК України виконувати самостійно.
Запобіжний захід ОСОБА_4 залишити без змін - тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України до набрання вироком законної сили.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з 16 липня 2025 року.
Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_4 період його попереднього ув'язнення, а саме - з 20.03.2025 по 15.07.2025 включно.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати у сумі 15 918 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісімнадцять) гривень 00 коп. витрат за проведення експертиз.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва від 27.03.2025 у справі ун. № 759/6361/25 - скасувати.
Речові докази:
- мобільний телефон марки Redmi 14 Pro, чорного кольору, в чохлі чорного кольору, з сім-карткою «Київстар» НОМЕР_2 , imei1: НОМЕР_3 , особисті речі ОСОБА_4 , упаковка з прозорими зіп-пакетами, електронні ваги «Capacity» - повернути ОСОБА_4 ;
- 4 лампи з нашаруванням речовини, скляна ємкість з нашаруванням речовини, 2 пристрої для куріння, 6 липких стрічок, психотропну речовину - PVP, що зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Святошинського УП ГУ НП у м. Києві - знищити.
- СD та DVD - диски, які долучено до матеріалів кримінального провадження, зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1