Справа № 947/14673/25
Провадження № 2/947/3030/25
16.07.2025 року м. Одеса
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Скриль Ю.А.,
за участі секретаря судового засідання Остапчук О.Є.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовною заявою Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач 23.04.2025 звернувся до суду про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 16.04.2024 № АВН0СТ155101713254689490 у розмірі 10 292,34 гривень та судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 гривень.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ "А-Банк" щодо отримання банківських послуг та підписав Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ "А-Банк". 16.04.2024, будучи клієнтом Банку, Позичальник уклав з Банком кредитний договір № АВН0СТ155101713254689490, щодо надання кредиту в розмірі 5 500,00 грн. строком на 24 місяці з 16.04.2024 по 15.04.2026 включно), зі сплатою 85% річних (ставка фіксована), (Кредитний договір складається із Заяви Клієнта, Паспорту споживчого кредиту та Графіку погашення кредиту). У відповідності до п. п. 3-5 Кредитного договору, ліміт цього договору: 5 500,00 грн. на поповнення обігових коштів зі строком повернення до 15.04.2026, кількість щомісячних платежів 24 місяці. Згідно п. 6 Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 85% річних. Станом на 21.04.2025 заборгованість Відповідача за кредитним Договором складає 10 292,34 грн. Відповідач своєчасно не погасив заборгованість за кредитом, відсотками, відповідно до умов Договору, що і стало підставою для звернення до суду за захистом порушених прав.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільна справа розподілена судді Скриль Ю.А.
Ухвалою суду від 16.05.2025 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (виклику) сторін. Відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача до позовної заяви надала заяву у якій просила розглядати справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач відзив або заперечення на позов до суду не надав, про розгляд справи повідомлявся належним чином: ухвала судді направлена на останню відому адресу його проживання: АДРЕСА_1 . Також відповідач сповіщався шляхом направлення на його електронну адресу судової повістки.
Згідно з Довідкою АТ «Укрпошта» про причину повернення поштового відправлення, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулось з відміткою від 09.06.2025 «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням.
Окрім цього, з метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи, на офіційному веб-сайті "Судова влада" розміщено оголошення про його виклик у судове засідання на 16.07.2025.
Суд не може зобов'язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відзиву на позов та заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст. ст. 280, 281 ЦПК України за згодою представника позивача Київським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
Установлено, що ОСОБА_1 , 18.03.2024 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (далі - анкета-заява), яка разом Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складає між ними договір про надання банківських послуг.
Відповідно до заяви про надання послуги "Швидка готівка" від 16.04.2024 № АВН0СТ155101713254689490, яка підписана кваліфікованим електронним підписом 16.04.2024 за відкритого ключа 0236920а236b03249846сf6bf60fdc2fc48b1de4 8730e25e15464958380f913861, ОСОБА_1 звернувся до А-Банку щодо надання кредиту в розмірі 5 000,00 грн. строком на 24 місяці (тобто до 15.04.2026) зі сплатою процентів у розмірі 85% щорічно.
Відповідно до п. п. 3-5 Кредитного договору, ліміт цього договору: 5 000,00 гривень, зі строком повернення до 15.04.2026, терміном на 24 місяці.
Згідно з п. 6 Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 85% річних.
Відповідно до таблиці загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка підписана відповідачем кваліфікованим електронним підписом 16.04.2024 відкритим ключем 0236920а236b03249846сf6bf60fdc2fc48b1de4 8730e25e15464958380f913861, зазначено графік платежів, їх розмір та проценти за користування кредитом.
Відповідно до п.12 заяви про надання послуги «Швидка готівка», у випадку порушення клієнтом зобов'язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07 % (не меньше 1 грн) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки.
Як вбачається з меморіального ордеру № TR.35807139.33226.65455, ПАТ «Акцент Банк» 16.04.2024 ОСОБА_1 надані кредитні кошти в розмірі 5 500,00 гривень.
Відповідач взяті на себе зобов'язання за цим договором у повному обсязі не виконував, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість станом на 21 квітня 2025 року в розмірі 10 292 ( десять тисяч двісті дев'яносто дві) гривні, 34 копійки, яка складається: 5 500,00 грн - заборгованості за тілом кредиту та 4 233,49 грн - заборгованості за процентами, 558,85 заборгованість за пенею.
Позивач на підтвердження позовних вимог надав копію Анкети-заяви від 18.03.2024, яка власноруч підписана ОСОБА_1 ; розрахунок заборгованості за кредитним договором від 16.04.2024 № АВН0СТ155101713254689490, виписку по кредиту станом на 21.04.2025 (за період 16.04.2024 по 20.04.2025), паспорт споживчего кредиту «Швидка готівка» від 16.04.2024 підписаного ОСОБА_1 , заяву про надання послуги «Швидка готівка, підписану 16.04.2024 відповідачем кваліфікованим електронним підписом відкритим ключем 0236920а236b03249846сf6bf60fdc2fc48b1de4 8730e25e15464958380f913861 ОСОБА_1 , таблицю обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної ставки за договором про споживчий кредит, меморіальний ордер від 16.04.2024 № TR.35807139.33226.65455, на підтвердження отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 5500,00 гривень.
Позивач доводить, що в порушення умов договору, станом на 21.04.2025, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав належним чином, заборгованість не погасив. Позивач неодноразово намагався врегулювати спір в досудовому порядку шляхом направлення відповідачу SMS повідомлень та телефонних дзвінків з вимогою виконати взяті на себе зобов'язання, однак відповідач досудові вимоги Банку залишив без уваги.
У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором, яку в добровільному порядку відповідач сплачувати не бажає, позивач звернувся до суду та просить стягнути з ОСОБА_1 . заборгованість за кредитним договором від 16.04.2024 № АВН0СТ155101713254689490 у розмірі 10 292 ( десять тисяч двісті дев'яносто дві) гривні, 34 копійки, яка складається: 5 500,00 грн - заборгованості за тілом кредиту та 4 233,49 грн - заборгованості за процентами, 558,85 заборгованість за пенею.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно з пунктом 1 ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1ст. 627 ЦК України).
Згідно з частини першої статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ст. 628 ЦК України).
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2ст. 639 ЦК України).
Абзац другий ч. 2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною першою статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (частиною першою статті 207 ЦК України).
Закон України від 03.09.2015 року № 675-VIII "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 цього Закону зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п'ята статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами частини восьмої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У силу вимог частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частиною першою статті 611 ЦК України).
Згідно з вимогами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом установлено, що 16.04.2024 відповідачем та А-Банк в електронній формі укладено кредитний договір № АВН0СТ155101713254689490, факт отримання кредитних коштів у розмірі 5500,00 гривень відповідачем підтверджується меморіальним ордером, розрахунком заборгованості та випискою про рух коштів по картці яка містить інформацію про здійснені відповідачем операції по картці.
У постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16 зазначено, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами існування заборгованості за кредитним договором.
Отже, надані банком виписка про рух коштів по картці відповідача та розрахунок заборгованості є належними доказами, які підтверджують розмір заборгованості за кредитним договором, оскільки містять детальний розпис нарахованої заборгованості за кредитним договором, дати здійснення платежів боржником, кількість днів, за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом, дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом.
У заявах та їх додатках сторонами узгоджено розмір процентної ставки (її зміну) за користування кредитними коштами.
Отже, факт використання кредитних коштів позичальником доводиться випискою по рахунку та розрахунком заборгованості. При цьому, на підтвердження зазначених фактів матеріали справи містять відповідні заяви клієнта, в яких остання просить надати відповідний тип кредиту.
Згідно із статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ч. 1 ст. 13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог статей 12, 13, 81 ЦПК України обов'язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Положеннями ч. 1 ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (ст. 129 Конституції України).
Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували визначений банком розмір заборгованості за кредитом, як і не навів заперечень щодо неотримання та невикористання ним грошових коштів позивача.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та доведеним та підлягаючим задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, ураховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, з відповідача належить стягнути понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати у розмірі 2422,40 грн сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 141, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 625, 629, 651, 653 1048-1050, 1054 ЦК України, суд
Позовну заяву Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101713254689490 від 16.04.2024 у розмірі у розмірі 10 292 (десять тисяч двісті дев'яносто дві) гривні 34 копійки, яка складається з: 5 500,00 грн - заборгованості за тілом кредиту та 4 233,49 грн - заборгованості за процентами, 558,85 грн - заборгованість за пенею.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», ЄДРПОУ 14360080, адреса: вул. Батумська, 11, м. Дніпро, 49074, рах. НОМЕР_1 , МФО №307770.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , відома адреса: АДРЕСА_1 .
Рішення підписане 16.07.2025.
Суддя: Ю. А. Скриль