Справа № 947/22184/25
Провадження № 2/947/4076/25
16.07.2025 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Гниличенко М.В.
при секретарі - Тіщенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одеси у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд -
16.06.2025 року позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить розірвати шлюб, укладений між сторонами та зареєстрований 22.06.2002 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Київського районного управління юстиції м.Одеси , актовий запис № 452, посилаючись на те, що від шлюбу у сторін є повнолітня дитина, однак, подружні стосунки не складаються, не має спільних інтересів, спільне господарство не ведуть, проживають окремо, збереження шлюбу є неможливим, у зв'язку із чим, позивач змушена звернутися до суду із позовом. Спору щодо поділу спільного майна на теперішній час не існує.
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2025 року вищевказану справу було розподілено судді Гниличенко М.В.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 02.07.2025 року справа була відкрита за правилами спрощеного позовного провадження, передбаченого ст.ст.274-279 ЦПК України, оскільки підпадає під ознаки малозначної справи, з повідомленням /викликом/ сторін за наявними у справі матеріалами.
Вищевказана ухвала була направлена сторонам по справі та відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства відповідачу був наданий строк для подання відзиву на позовну заяву, заперечень, подання зустрічного позову або клопотання про слухання справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у порядку ст.ст.128, 131 ЦПК України.
Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилась, повідомлявся належним чином, на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.
Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, надав суду заяву про визнання позовних вимог, в якій просив розгляд справи провести за його відсутності, проти розірвання шлюбу не заперечує.
Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Суд вважає, що докази, які є в матеріалах справи є повними та достатніми для розгляду справи по суті за відсутності сторін, належним чином повідомлених.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 /до шлюбу - « ОСОБА_3 »/ 22.06.2002 року уклали шлюб, який зареєстрований Відділом реєстрації актів громадянського стану Київського районного управління юстиції м.Одеси, актовий запис № 452, що вбачається із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 22.06.2002 року. /а.с.9/.
Судом встановлено, що від шлюбу у сторін є повнолітня донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Шлюб у сторін носить формальний характер, подружні стосунки між ними не підтримуються, спільного господарства сторони не ведуть, спору щодо поділу спільного майна на теперішній час сторони не заявляють, матеріальних претензій не існує.
Згідно з ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Загальна декларація прав людини у ч.2 ст.16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст.23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються.
За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім'ї як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз - сім'ю - шлюб, не може мати місце, а також, приймаючи бажання та право одного з них розірвати шлюб, не може бути незаконно порушене або одного з подружжя не можливо насильно, без його волі змусити перебувати у таких зареєстрованих як шлюб відносинах.
На підставі викладеного, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 211, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112 СК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 / до шлюбу - « ОСОБА_3 »/ та ОСОБА_2 , зареєстрований 22.06.2002 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Київського районного управління юстиції м.Одеси, актовий запис № 452, які від шлюбу мають повнолітню дитину - розірвати.
Шлюб між ОСОБА_1 / до шлюбу - « ОСОБА_3 »/ та ОСОБА_2 , вважати розірваним у день набрання чинності цим рішенням.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено та підписано 16.07.2025 року.
Суддя М. В. Гниличенко