Дата документу 15.07.2025
Справа № 501/5264/24
2/501/946/25
15 липня 2025 року Чорноморський міський суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Пушкарського Д.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Карпової Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Чорноморського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, -
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 в якому просить:
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 184119,75 грн.;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 80000,00 грн.;
- стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 4869,20 грн.;
- стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 6600,00 грн.;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 31 серпня 2024 року близько 23:45 год. у місті Чорноморську, Одеського району, Одеської області на перехресті нерівнозначних доріг: проспект Миру та вул. Спортивна, сталась дорожньо-транспортна пригода з вини ОСОБА_2 , який керуючи автомобілем ВАЗ 2107, н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по другорядній дорозі, не надав перевагу у русі автомобілю марки Renault Meganе, н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі. Внаслідок зіткнення транспортним засобам спричинені механічні пошкодження, а Позивач зазнав матеріальних збитків.
Постановою Іллічівського міського суду від 20.09.2024 ОСОБА_2 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність відповідача не застрахована в страховій компанії.
Згідно висновку експерта №198/24 від 11.11.2024 вартість матеріального збитку, заподіяного позивачу внаслідок пошкодження автомобіля Renault Meganе, н.з. НОМЕР_2 , становить 184119,75 гривень. За проведене експертне дослідження позивачем сплачено 6600,00 гривень.
Спричинення моральної шкоди, як обґрунтовує позивач, полягає у моральних переживаннях, завданих йому як власнику майна у зв'язку з пошкодженням автомобіля, неможливості його використання, витрат особистого часу, пов'язаних із залученням спеціалістів для оцінки збитків, що призвело до погіршення якості життя позивача, стресів, нервових напруг, виснажень та, як наслідок, звернення до суду. Крім цього, протягом тривалого часу у зв'язку з пошкодженням автомобіля, позивачу довелося орендувати автомобіль, через що він поніс додаткові фінансові витрати. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в 80000,00 грн.
Оскільки позивач до теперішнього часу не отримав ніякого відшкодування зі сторони відповідача, не зважаючи на постійні звернення до нього та прохання врегулювати це питання мирно, він був вимушений звернутись до суду з вказаним позовом.
Позивач надав заяву в якій просив проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити позов.
Відповідач, будучи належним чином обізнаним про розгляд справи, не скористався правом реалізувати свої процесуальні права, в тому й числі в частині подання відзиву на позов та доказів які мають значення для вирішення справи, отже розгляд справи проведений судом на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 20 вересня 2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн. (а.с.16-17).
Згідно вказаної постанови, судом було встановлено, що 31 серпня 2024 року близько 23:45 год. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на перехресті нерівнозначних доріг: проспект Миру та вул. Спортивна в місті Чорноморську, Одеського району, Одеської області, в порушення п.16.11 Правил дорожнього руху, рухаючись по другорядній дорозі, не надав дорогу автомобілю Renault Meganе, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі. Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Власником автомобіля Renault Meganе, реєстраційний номер НОМЕР_2 , є позивач ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 (а.с.40).
Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 на час настання дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована.
Згідно звіту про оцінку №198/24 від 11.11.2024 та звіту №184/24 від 22.10.2024, вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу Renault Meganе, реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП 31.08.2024, складає 268029,47 грн., в тому числі 20% ПДВ на складові частини, а вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу колісного транспортного засобу Renault Meganе, реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП 31.08.2024, складає 117027,48 грн., в тому числі ПДВ.
А вартість матеріальних збитків завданих власнику автомобіля Renault Meganе, реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП 31.08.2024, складає 184119,75 грн., ринкова вартість вказаного транспортного засобу становить 184119,75 грн., а ринкова вартість у пошкодженому стані становить 67092,27 грн. (а.с.19-52).
За проведене експертне дослідження позивачем сплачено його вартість в розмірі 6600,00 гривень, що підтверджується квитанцією №297034891 від 11.10.2024 року (а.с.18).
Приписами ст.1166 ЦК України передбачені загальні підстави відповідальності за завдану шкоду згідно з якими майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ч.1 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдану одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Отже, наданими позивачем доказами підтверджується, що сума в розмірі 184119,75 гривень є такою, що була необхідна для здійснення відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля позивача та її стягнення з відповідача є необхідною умовою для відновлення порушеного права позивача, отже в розумінні ст.22 ЦК України є вартістю заподіяного позивачу матеріального збитку.
Аналогічних висновків дійшов ВС КЦС в постанові від 15.10.2020 року у справі №755/7666/19.
Відповідно до положень ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
За змістом ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.5 постанови №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіяні.
Позивачу була заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних переживаннях, завданих йому як власнику майна у зв'язку з пошкодженням автомобіля, неможливості його використання, витрат особистого часу, пов'язаних із залученням спеціалістів для оцінки збитків, що призвело до погіршення якості життя позивача, стресів, нервових напруг та виснажень та, як наслідок, звернення до суду.
Так як належний позивачу транспортний засіб було пошкоджено, що завдало йому душевних страждань та водночас враховуючи співмірність моральної шкоди із заподіяною позивачу майновою шкодою, суд вважає, що з урахуванням принципів розумності і справедливості моральну шкоду слід визначити в розмірі 8000,00 грн. та стягнути її з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст.133, ч.2 ст.141 ЦПК України, обґрунтованими є позовні вимоги в частині стягнення судових витрат.
Так, згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Ч.1 ст.141 ЦПК України передбачає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно квитанцій від 13.12.2024 року (а.с.6,7) позивачем був сплачений судовий збір в загальному розмірі 4869,20 грн.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, то судовий збір, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, пропорційно розміру задоволених вимог, становить 3554,50 грн.
П.1 ч.3 ст.133 ЦПК України передбачає, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов'язані із залученням спеціалістів, експертів та проведенням експертизи.
П.1 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачає, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
Отже, підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат за проведення експертного дослідження у розмірі 6600,00 гривень, на підтвердження чого надано квитанцію від 11.10.2024 (а.с.18).
А згідно квитанції від 15.11.2024 (а.с.13), позивач сплатив за надання правової допомоги 10000,00 грн.
Таким чином, відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 3554,50 грн., витрати за проведення експертного дослідження у розмірі 6600,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 31 серпня 2024 року, в розмірі 184119,75 грн., моральну шкоду в розмірі 8000,00 грн.
Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 3554,50 грн., витрати за проведення експертного дослідження у розмірі 6600,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя