Справа № 946/5298/25 Провадження № 3/946/1652/25
11 липня 2025 року суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Пащенко Т.П., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Військової частини НОМЕР_1 Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого, -
за ч.1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до представлених матеріалів 10.07.2025 року о 16 год. 30 хв. на відстані близько 650 м. від п/зн 1370, 800 м. до лінії державного кордону України, ділянка відповідальності впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) на напрямку Матроска (Україна) - Плаур (Румунія) було виявлено ОСОБА_1 , який мав намір та здійснив спробу незаконного перетину державного кордону України поза пунктом пропуску та без документів на права перетину державного кордону з України в Румунію, чим порушив вимоги ст.9 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року, тобто, вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Згідно ч.1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у зв'язку з чим суд у відповідності до ч. 1 ст. 268 КУпАП вважає за можливе розглянути справу у його відсутності.
Згідно заяви від 10.07.2025 року, долученої до матеріалів справи, ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення згоден, вину свою повністю визнає, просить суд розглянути справу без його участі.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення притягуваного, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Положеннями ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною 1 статті 204-1 КУпАП встановлена відповідальність за перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім визнання своєї винності притягуваним ОСОБА_1 , його винність повністю підтверджуються сукупністю доказів, досліджених судом, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ПдРУ №381953 від 10.07.2025 року, письмовими поясненнями притягуваного, схемою від 10.07.2025 року, рапортами від 10.07.2025 року, та іншими матеріалами справи.
Таким чином, належна оцінка вищенаведених доказів в їх сукупності, що дослідженні в судовому засіданні, дає підстави суду дійти висновку, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт спроби перетинання державного кордону України ОСОБА_1 .
Отже, вина ОСОБА_1 у скоєнні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, повністю доказана зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення, та його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Відповідно до ст.23 КУпАП України, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст.33 КУпАП України, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Суд враховує характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, його особу, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, з урахуванням чого застосовується адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В силу ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 має бути стягнутий судовий збір в розмірі, передбаченому п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2025 року, що складає 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 22, 204-1, 283 - 285 КУпАП, суддя, -
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП та призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 (три тисячі чотириста гривень нуль копійок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) гривень.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Суддя: Т.П.Пащенко