Справа № 496/1616/24
Провадження № 1-кп/496/145/25
10 липня 2025 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Біляївського районного суду Одеської області клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368КК України, -
На розгляді Біляївського районного суду Одеської області знаходиться зазначене вище кримінальне провадження.
Обвинувачений ОСОБА_5 , надав до суду клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою з визначенням застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Своє клопотання обґрунтовує тим, що ухвалою слідчої судді Київського районного суду міста Одеси від 25.11.2023 року (справа № 947/37317/23 провадження 1-кс/947/15248/23) клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (с дислокацією у м. Одеса) ТУДБР розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_7 погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42023160000000343 від 08.11.2023 року відносно нього задоволено. Застосовано до нього, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 21.01.2024 року, в межах строку досудового розслідування. Також ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси визначено розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання ним обов'язків передбачених КПК України у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень. Одночасно йому було роз'яснено, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області. На виконання ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, 25.11.2023 року його захисником ОСОБА_9 на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області було внесено заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень, що підтверджується копією квитанції. Отже, на даний момент відносно його підзахисного діє запобіжний захід у вигляді застави. З моменту його звільнення під заставу, як обраного (застосованого) відносно нього виду запобіжного заходу, ним належним чином виконуються покладенні на нього обов'язки. Після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиною підставою для продовження раніше обраного відносно нього запобіжного заходу. З огляду на викладене, вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно нього у повній мірі забезпечать виконання покладених на нього обов'язків, у зв'язку з чим він звернувся до суду із вказаним клопотанням.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав клопотання та просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою з визначенням застави на запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Прокурор у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 , просила відмовити у задоволенні клопотання, зазначила про наявність ризиків, які були зазначенні при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання, суд вважає, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Якщо інше не передбачено КПК України, здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до будь-яких засобів правового захисту, якщо під час кримінального провадження порушуються її права, гарантовані Конституцією України та міжнародними договорами України.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.
Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Реалізація такого права судом можлива за наявності клопотання прокурора або інших учасників судового провадження, що відповідає принципу незалежності та безсторонності суду.
Відповідно до ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
За змістом ст.ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Особисте зобов'язання є найбільш м'яким запобіжним заходом, який полягає в обмеженні права підозрюваного, обвинуваченого на свободу пересування, вибір місця проживання (перебування), забезпеченні виконання покладених на нього процесуальних та інших, визначених законом і зазначених в особистому зобов'язанні, обов'язків.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Згідно з ч.2 ст.196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
Відповідно до ст. 49 Конституції України кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування і воно є невід'ємним.
Як встановлено в судовому засіданні, що ухвалою слідчої судді Київського районного суду міста Одеси від 25.11.2023 року до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 21.01.2024 року та визначено розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання ним обов'язків передбачених КПК України у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень.
Сума застави за ОСОБА_5 у розмірі 214720 грн. була внесена на розрахунковий рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, ОСОБА_9 та підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №СВ07989600/1 від 25.11.2023 року.
Згідно п.3 ч. 4 ст. 202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Крім того на ОСОБА_5 було покладено наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
При вирішенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу судом враховується те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який чинним законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Під час судового розгляду справи не встановлено випадків здійснення ОСОБА_5 протиправного впливу на свідків та фактів перешкоджання кримінальному провадженню і прокурором зворотного не доведено.
Також суд бере до уваги практику ЄСПЛ, зокрема загальних висновків, викладених у справах «Штепа проти України», «Ноймайстер проти Австрії» (Neumeisterv.Austria), щодо зменшення ризику непроцесуальної поведінки обвинуваченого зі спливом часу, за умови відсутності появлення нових обставин, що виправдовуватимуть застосування раніше обраного запобіжного заходу, а відтак, з урахуванням відсутності компрометуючих відомостей щодо неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_5 , на переконання суду, в даному конкретному випадку, існують правові підставі для застосування до останнього менш суворого запобіжного заходу, ніж застава, зокрема особистого зобов'язання, з визначенням покладених на нього обов'язків.
Окрім того суд також бере до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_5 обґрунтовує доцільність зміни застосованого відносно нього запобіжного заходу на особисте зобов'язання.
Разом з тим, прокурором не доведено необхідність застосування такого запобіжного заходу як застава відносно ОСОБА_5 , який має визначене місце проживання, одружений, має міцні соціальні зв'язки, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на свідків жодного впливу не застосовував, прибуває за кожним викликом суду в судове засідання.
Доказів на підтвердження не виконання обвинуваченим покладених на нього ст. 194 КПК України обов'язків суду не надано.
З огляду на наведене суд, вважає, що саме такий запобіжний захід, як особисте зобов'язання буде необхідним і достатнім для обвинуваченого та забезпечать належну поведінку обвинуваченого під час розгляду справи.
За вимогами ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
За час дії запобіжного заходу у вигляді застави питання про звернення застави в дохід держави не вирішувалось, клопотань від прокурора до суду не надходило, суд за власною ініціативою також не розглядав даного питання, а тому на підставі ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Необхідності залишення застави за для забезпечення цивільного позову або відшкодування шкоди немає, оскільки таких вимог згідно обвинувального акту заявлено не було.
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Вендітеллі проти Італії» суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань.
Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Тобто, утримання коштів застави у відсутність законної підстави для цього (в даному випадку зміна запобіжного заходу на більш м'який), порушує право власності заставодавця, внаслідок чого він позбавлений змоги реалізувати своє право на користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.
Відтак, у зв'язку зі зміною запобіжного заходу, суд проходить до висновку про можливість повернення заставодавцю - ОСОБА_9 внесених нею в якості застави грошових коштів за обвинуваченого ОСОБА_5 ..
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що на даній стадії розгляду кримінального провадження застосування саме такого запобіжного заходу як особисте зобов'язання є достатнім та забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, у зв'язку з чим клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу слід задовольнити та змінити ОСОБА_5 запобіжний захід з застави на запобіжний захід у виді особистого зобов'язання із покладенням на нього процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст.23,177-178,181,194,331, КПК України, суд -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368КК України - задовольнити.
Змінити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам'янка, Черкаської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченому у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, запобіжний захід з тримання під вартою з визначенням застави, що був обраний згідно ухвали Київського районного суду м. Одеси від 25.11.2023 року на запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, поклавши на нього наступні процесуальні обов'язки:
1) прибувати за кожним викликом до суду;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні №42023160000000343 від 08.11.2023 року;
Заставу у розмірі 214720 грн., що внесена заставодавцем ОСОБА_9 на депозитний рахунок UA418201720355249001000005435 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач ТУ ДСА України в Одеській області, згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №СВ07989600/1 від 25.11.2023 року повернути заставодавцю ОСОБА_9 на розрахунковий рахунок (банківську карту) IBAN НОМЕР_1 банк одержувач АТ «УНІВЕРСАЛБАНК», Київ, Україна, (РНОКПП одержувача - НОМЕР_2 ), призначення платежу - «Поповнення рахунку ОСОБА_9 ».
Роз'яснити обвинуваченому, що у відповідності до ч.2 ст. 179 КПК України в разі невиконання покладених обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Копію цієї ухвали для відому та виконання вручити обвинуваченому, повідомивши його під розпис про покладені на нього зобов'язання судом.
Контроль за виконанням вказаної ухвали у відповідності до ч.3 ст. 179 КПК України, покласти на прокуратура що підтримує публічне обвинувачення.
Відповідно до положень ст. 205 КПК України ухвала суду щодо застосування цього запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1