Справа № 496/2383/25
Провадження № 1-кс/496/1183/25
повний текст
03 липня 2025 року Біляївський районний суд Одеської області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка клопотання слідчого СВ Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Чорноморської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025162250000061 від 21.01.2025 року, за ознаками ч. 4 ст. 190 КК України,-
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, яке мотивовано тим, що 03.07.2025 р. постановою прокурора Чорноморської окружної прокуратури матеріали кримінального провадження за №12025162250000557 об'єднані з матеріалами кримінального №12025162250000061. Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи шляхом обману та підроблення офіційних документів заволоділи майном громадянки Республіки Вірменії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме житловим будинком загальною площею 207, 9 кв.м. та земельною ділянкою за кадастровим номером 5123755800:01:003:3723 розташованими за адресою: АДРЕСА_1 .
В ході допиту потерпілої ОСОБА_6 встановлено, що остання проживає у Республіці Вірменія, та має у праві власності житловий будинок загальною площею 207,9 кв.м. та земельну ділянку за кадастровим номером 5123755800:01:003:3723 розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває в обслуговуванні Обслуговуючого кооперативу «ЖК Люстдорф» (код ЄДРПОУ 37291741).
30.05.2025р. потерпілій стало відомо, що ОК «ЖК Люстдорф» (код ЄДРПОУ 37291741) звернувся до суду щодо сплати боргу за житлово-комунальні послуги житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, до Овідіопольського районного суду Одеської області надійшов цивільний позов щодо стягнення боргу з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 180 000 тисяч доларів США, судом було затверджено мирову угоду з ОСОБА_7 в якій в інтересах ОСОБА_6 діяв адвокат ОСОБА_8 щодо передачі житлового будинку загальною площею 207,9 кв.м. та земельну ділянку за кадастровим номером 5123755800:01:003:3723 розташованого за адресою: АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_7 .
Однак, потерпілою ОСОБА_6 зазначено, що вона не брала у борг грошові кошти у будь-кого, зокрема ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та адвокат ОСОБА_8 ніколи їй не були знайомі, та жодних документів з ними не укладала.
Таким чином, 09.08.2024р., ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за попередньою змовою групою осіб, шляхом обману та підроблення офіційних документів заволоділи майном ОСОБА_6 а саме: житловим будинком загальною площею 207,9 кв.м. та земельною ділянкою за кадастровим номером 5123755800:01:003:3723 розташованими за адресою: АДРЕСА_1 . З метою забезпечення збереження речових доказів, просить накласти арешт на майно, що постановою слідчого ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області від 03.07.2025 визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.
Слідчий та прокурор в судове засідання не прибули.
У відповідно ст. ч. 2 ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає, що розгляд клопотання необхідно провести без участі власника майна, оскільки є підстави вважати, що виклик власника майна призведе до негайного відчуження ним майна, ще до вирішення справи по суті.
У відповідності ч. 1 ст. 172 ЦПК України неприбуття слідчого, прокурора та власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється, згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, в ч.1 ст. 98 КПК України вказано, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
За змістом ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен, в тому числі, враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу) (збереження речових доказів); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Як підставу та мету арешту, слідчим зазначено, що у органу досудового розслідування є підстави вважати, що житловий будинок садового типу, який зареєстровано за ОСОБА_7 є предметом кримінального правопорушення. Таким чином наявні підстави вважати, що нерухоме майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, що з метою збереження речових доказів дає підстави слідчому судді для арешту майна, виходячи з чого клопотання підлягає задоволенню.
Крім того, для запобігання можливості приховування, передачі, відчуження, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати заборону відчуження, користування та розпорядження.
Зазначений захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які, в свою чергу, чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України. Поряд з цим, власник або інший володілець майна, відповідно до вимог ст. 174 КПК України, має право звернутися із клопотанням про скасування накладеного арешту.
Керуючись ст. ст. 98, 170-173 КПК України,-
Клопотання слідчого про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на нерухоме майно зареєстроване на праві власності за ОСОБА_7 , а саме: житловий будинок садибного типу загальною площею 207,9, який в цілому складається з: житлового будинку - літера «А-2», тераси - літера «а», споруди -«1-4,1,ІІ», що за адресою: АДРЕСА_1 , з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 546565351237.
Заборонити усім суб'єктам державної реєстрації прав, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на рухоме майно, вчиняти будь - які реєстраційні дії (державна реєстрація прав та їх обтяжень, внесення записів до Державного реєстру рухомого майна відносно об'єкту рухомого майна тощо) відносно майна за адресою: АДРЕСА_1 який в цілому складається з: житлового будинку - літера «A-2», тераси - літера «а», споруди -«1-4,І,IІ», з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 546565351237, до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено 07 липня 2025 року о 15:00 годинні.
Слідчий суддя ОСОБА_1