Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/5461/25
Провадження № 2/711/2547/25
16 липня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Скляренко В.М.
при секретарі Півень С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», в особі свого представника - Мишевської Н.М., звернулось до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором №508762-КС-001 про надання кредиту від 01.09.2024р. в загальній сумі 30 510 грн. та судових витрат по справі (документи сформовано та подано через систему «Електронний суд»).
В обґрунтування позову вказує, що 01.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір №508762-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає Позичальнику (відповідачу) грошові кошти у розмірі 11 000 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 11 000 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 (яка зазначена Позичальником при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням).
Відповідно до розрахунку заборгованості Позичальником виконано умови договору №508762-КС-001 01.09.2024р. лише частково на загальну суму 6 780 грн.
Оскільки відповідач лише частково виконав умови договору №508762-КС-001 від 01.09.2024р., то на даний час за ним обліковується заборгованість в загальній сумі 30 510 грн., з яких: 11 000 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 13 860 грн. - сума прострочених платежів про процентах; 5 500 грн. - сума прострочених платежів по штрафах; 150 грн. - сума прострочених платежів за комісією.
А тому, просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором №508762-КС-001 про надання кредиту від 01.09.2024р. в загальній сумі 30 510 грн. та судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.06.2025 року відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» - Мишевська Н.М. не з'явилась, однак в позовній заяві просила розглядати справу без участі представника позивача та одночасно вказала, що позовні вимоги ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання також не з'явився. Про час і місце розгляду справи повідомлявся шляхом надсилання судової повістки-повідомлення засобами поштового зв'язку відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Натомість судова повістка-повідомлення повернулась до суду без вручення відповідачу з причин відсутності останнього за вказаною адресою, що в контексті положень п. 3, 4 ч. 8 ст. 128, ч. 10 ст. 130 ЦПК України суд вважає належним повідомленням. Додатково судом вживались заходи з повідомлення відповідача шляхом направлення електронного листа-повідомлення до електронної скриньки відповідача (документ доставлено 20.06.2025 року), а також шляхом розміщення оголошення про виклик в судове засідання на веб-сайті суду.
Отже, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини своєї неявки, внаслідок чого на підставі ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України та зі згоди позивача, викладеної у позовній заяві, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши надані учасниками справи докази, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 01.09.2024 року між сторонами укладено Договір №508762-КС-001 про надання кредиту (далі - Кредитний договір), за яким позивач надав відповідачу кредитні кошти в сумі 11 000 грн. та умовах зворотності та платності /а.с. 12-14, 15-47, 50/.
Так, відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 11 000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності (надалі Кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та комісію за надання Кредиту у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА».
Пунктом 2.3 Кредитного договору передбачено, що кредит надається строком на 24 тижні. Термін дії Договору до 16.02.2025 року (п. 2.3, 2.7).
Стандартна процентна ставка за Кредитом 1% в день, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку (п. 2.4.). Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 6692,17 процентів (п. 2.9). Денна процентна ставка - 0,86%.
Відповідно до п. 2.5. Договору, Комісія за надання Кредиту: 2 200 грн. Розмір Комісії, встановлений цим пунктом Договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір Комісії не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку.
Відповідно до п. 5.2.3 Кредитного договору, Позичальник - зобов'язався повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та інші платежі, передбачені Договором, до закінчення строку (терміну) дії Договору.
01.09.2024 року ТзОВ «Бізнес Позика» перерахувало на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) кредитні кошти в сумі 11 000 грн., що підтверджується повідомленням ТзОВ «ПрофітГід» /а.с. 51/.
Оскільки відповідач в добровільному порядку та у строки, визначені Кредитним договором, не виконав своїх кредитних зобов'язань, оскільки від дати початку кредитування, тобто з 01.09.2024р. року і станом на 28.05.2025 року, лише тричі здійснював погашення кредитних коштів: 15.09.2024року - 1650 грн. (відсотки за користування кредитом), 610 грн. -комісія; 29.09.2024 року - 1540 грн. (відсотки за користування кредитом), 720 - комісія, 13.10.2024 року - 1540 грн. (відсотки за користування кредитом), 720 грн. - комісія, всього на суму 6 780 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом.
Таким чином, між сторонами існує спір щодо виконання грошового зобов'язання, який регулюється нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК), Закону України «Про споживче кредитування» та положеннями укладеного між сторонами Кредитного договору.
Надаючи оцінку доводам учасників справи в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною третьою статті 203 ЦК визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 509 ЦК визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до положень ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК).
Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1046 ЦК, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ст. 1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Наявні в матеріалах справи докази дають підстави вважати доведеними аргументи позивача, що відповідачем було отримано кредитні кошти на умовах та в порядку, що зазначені у Кредитному договорі і він користувався кредитними коштами. Також по обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що відповідачем допущене порушення зобов'язання в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом.
Наданий позивачем суду розрахунок розміру заборгованості відповідача /а.с. 65-66/ та довідка про стан заборгованості ОСОБА_1 /а.с. 67/ відповідають умовам укладеного між сторонами Кредитного договору.
Отже, враховуючи ту обставину, що в порушення умов Кредитного договору відповідач фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку не повернув, чим порушив права кредитора, то позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в частині стягнення заборгованості за кредитом на суму - 11 000 грн., заборгованості за процентами - 13 860 грн. та заборгованості за комісією - 150 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення на загальну суму - 25 010 грн.
При цьому, варто звернути увагу, що відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Всупереч вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України відповідачем не надано суду будь-яких заперечень проти позовних вимог та не повідомлено про обставини, які б спростували правомірність заявлених позивачем вимог та встановлені судом обставин спірних правовідносин.
Стосовно вимог про стягнення штрафу в розмірі 5 500 грн. за прострочення виконання відповідача кредитних зобов'язань, то слід зауважити наступне.
Загальновідомою є та обставина, що з 24.02.2022р. і по теперішній час на території України діє режим воєнного стану у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. №2102-IX.
Законом України від 15.03.2022р. №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» було доповнено розділ «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК пунктом 18 наступного змісту: у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Прийняття такої законодавчої зміни обумовлено складністю фінансово-економічної ситуації в Україні, що зумовлена військовою агресією. Відповідне регулювання цивільних правовідносин має тимчасовий характер і узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 551 ЦК, яка передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Отже введене законодавче обмеження прав кредитора на отримання штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання боржника під час дії режиму воєнного стану направлене на забезпечення реалізації засад справедливості, добросовісності і розумності у цивільних правовідносинах.
Відповідно до обставин спірних правовідносин судом встановлено, що прострочення відповідачем виконання його кредитних зобов'язань мало місце в період строку дії Договору №508762-КС-001, тобто після введення режиму воєнного стану на території України.
За таких обставин покладання на відповідача обов'язку зі сплати кредитору (позивачу) штрафних санкцій у вигляді штрафу, право на нарахування якого для кредитора передбачено умовами Договору №508762-КС-001 від 01.09.2024р., суперечить діючому тимчасовому правовому регулюванню цивільних правовідносин та засадам справедливості і розумності, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Таким чином, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилався представник позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, та достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, а також, враховуючи, що відповідач отримав кредитні кошти за Договором №508762-КС-001 та користувався ними, однак свої зобов'язання за таким договором належним чином та у визначені сторонами строки не виконав, порушивши умови договору, у зв'язку з чим має прострочену заборгованість перед позивачем в розмірі 25 010 грн. (11 000 грн. - тіло кредиту, 13 860 грн. - проценти за користування кредитом, 150 грн. - комісія), то суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Разом з тим, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що судові витрати по справі складаються із судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду в розмірі 2 422,40 грн. /а.с. 1/.
Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В даному випадку позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 25 010 грн., що складає 81,97% від ціни позову (25 010 грн. / 30 510 грн. * 100%), а відтак на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України позивачу слід компенсувати за рахунок відповідача 1 985,64 грн. в рахунок відшкодування витрат з оплати судового збору (2 422,40 грн. / 100% * 81,97%).
Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 133, 141, 223, 263-265, 268, 272-279, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 3, 207, 525, 526, 530, 611, 625 - 628, 633, 638, 1054, 1055, 1049, 1056-1 Цивільного кодексу України, суд -
вирішив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Лесі Українки, 26, оф. 411) заборгованість за Договором №508762-КС-001 про надання кредиту від 01.09.2024р. в розмірі 25 010 грн. та судовий збір в сумі 1 985,64 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений 16.07.2025 року.
Головуючий: В.М. Скляренко