15 липня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/4902/25
Провадження № 22-ц/820/1629/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Спірідонової Т.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М.,
секретар судового засідання - Дубова М.В.,
за участю: представника відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №686/4902/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 травня 2025 року, в складі судді Заворотної О.Л., у справі за позовом ОСОБА_2 до держави Україна в особі Міністерства юстиції України про відшкодування моральної шкоди,
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В лютому 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до держави Україна в особі Міністерства юстиції України, в якому просив стягнути на його користь з відповідача 30 мільйонів гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої умисним тривалим невиконанням рішення суду (справа №686/19620/22) щодо прийняття постанови «Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» ОСОБА_2 станом на 30 червня 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року у справі №822/1816/17 Хмельницькою обласною прокуратурою 31 березня 2021 року була прийнята постанова про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, розмір шкоди встановлено 0 грн 00 коп. Вказана постанова була предметом розгляду у цивільній справі №686/19620/22 та скасована постановою Хмельницького апеляційного суду від 14 березня 2023 року. Станом на 30 червня 2024 року постанова Хмельницького апеляційного суду від 14 березня 2023 року не виконана, звернення ОСОБА_2 до прокуратури Хмельницької області з приводу виплати йому втраченого заробітку та інших грошових доходів від 01 березня 2017 року не розглянуте, постанова в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування , прокуратури і суду», не прийнята.
З посиланням на вказані обставини позивач зазначав про заподіяння йому моральної шкоди. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди він оцінив у розмірі 30000000 гривень, що відповідає характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), вимушених змін у його житті, ступеню зниження престижу і ділової репутації позивача. В даній справі, на думку позивача, наявні усі складові цивільно-правової відповідальності відповідача. Крім того, посадові особи прокуратури умисно не виконують рішення суду, що є порушенням права, зокрема, на справедливий суд та на отримання компенсації заробітку та інших грошових доходів, які були втрачені позивачем внаслідок проведення досудового розслідування.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 травня 2025 року позов залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 257 ЦПК України.
Ухвала суду мотивована тим, що в провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебувають справи за позовом ОСОБА_2 до держави Україна в особі Міністерства юстиції України про стягнення моральної шкоди з аналогічним предметом та з аналогічних підстав, у зв'язку із чим наявні правові підстави для залишення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди без розгляду.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Узагальнення доводів апеляційної скарги
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції допустив неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Зазначає, що в справах №686/4902/25, №686/7776/25, №686/8959/25, які перебувають в провадженні Хмельницького апеляційного суду та в яких позивачем є ОСОБА_2 до держави Україна в особі Міністерства юстиції України, заявлені вимоги про стягнення різних сум відшкодування. Отже, предмети позову є різними. Крім того, підставою позову у справі №686/4902/25 є відшкодування моральної шкоди, завданої умисним тривалим невиконанням рішення суду у справі №686/19620/22 щодо прийняття постанови про відшкодування ОСОБА_2 втраченого заробітку та інших грошових доходів станом на 30 червня 2024 року, у справі №686/7776/25 - про відшкодування моральної шкоди, завданої умисним тривалим невиконанням рішення суду у справі №686/19620/22 щодо прийняття постанови про відшкодування ОСОБА_2 втраченого заробітку та інших грошових доходів станом на 28 лютого 2025 року, у справі №686/8959/25 - про відшкодування моральної шкоди, завданої умисним тривалим невиконанням рішення суду у справі №686/19620/22 щодо прийняття постанови про відшкодування ОСОБА_2 втраченого заробітку та інших грошових доходів станом на 31 березня 2025 року. Відтак, підстави звернення до суду не є тотожними. Суд першої інстанції не врахував вказані обставини та дійшов помилкового висновку про залишення позову без розгляду.
Процесуальні дії апеляційного суду
Ухвалами Хмельницького апеляційного суду від 16 червня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та справу призначено до судового розгляду.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Зазначає, що у справах №686/7776/25, №686/4902/25, №686/8959/25, які перебувають в провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, сторонами є ОСОБА_2 та держава Україна в особі Міністерства юстиції України, а вимоги позивача обґрунтовувались неправомірністю дій Хмельницької обласної прокуратури, встановленою судовим рішенням від 14 березня 2023 року у справі №686/19620/22. Предметом позовів є стягнення моральної шкоди, проте зазначено різні суми та різний період. Разом з тим, для встановлення тотожності позовів визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Враховуючи, що у вказаних вище справах збігаються одночасно сторони, підстави та предмет спору, то суд першої інстанції правомірно залишив позовні вимоги ОСОБА_2 без розгляду.
Апелянт ОСОБА_2 - про дату, час і місце слухання справи належним чином повідомлений, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Представник відповідача Міністерства юстиції України - Дмитришина В.В. проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечила, просила залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Мотивувальна частина
Встановлені фактичні обставини справи
Встановлено, що в лютому 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до держави Україна в особі Міністерства юстиції України, в якому просив стягнути на його користь з відповідача 30 мільйонів гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої умисним тривалим невиконанням рішення суду (справа №686/19620/22) щодо прийняття постанови «Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» ОСОБА_2 станом на 30 червня 2024 року.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 травня 2025 року позов залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 257 ЦПК України.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України cудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України кожному гарантується право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення по суті спору у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи.
У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення, а підстава - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини (юридичні факти), на яких ґрунтується вимога позивача та з наявністю або відсутністю яких закон пов'язує виникнення чи припинення матеріально-правових відносин між сторонами.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 09 липня 2020 року у справі №922/404/19, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
У постанові Верховного Суду від 04 серпня 2021 року в справі №146/318/20 зроблено висновок, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Визначаючи підстави позову як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Необхідна наявність водночас трьох складових: тотожних сторін спору; тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Приписи пункту 4 частини першої статті 257 ЦПК України направлені на виключення випадків одночасного розгляду декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав.
Залишення позову без розгляду у цьому разі можливе лише за умови, що позов у справі, яка перебуває у провадженні цього чи іншого суду, є тотожним щодо позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
В даній справі позивач, звертаючись до суду із вказаним позовом, вказав, що постановою Хмельницького апеляційного суду від 14 березня 2023 року цивільній справі №686/19620/22 зобов'язано Хмельницьку обласну прокуратуру розглянути звернення ОСОБА_2 до прокуратури Хмельницької області з приводу виплати йому втраченого заробітку та інших грошових доходів, які він втратив внаслідок проведення досудового розслідування 32014240000000028 від 16.05.2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 212 та ч. 2 ст. 366 КК України та прийняти постанову у порядку, передбаченому ст. 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» №266-94 від 01.12.1994 року. Станом на 30 червня 2024 року постанова Хмельницького апеляційного суду від 14 березня 2023 року, у цивільній справі №686/19620/22 не виконана, звернення ОСОБА_2 до прокуратури Хмельницької області з приводу виплати йому втраченого заробітку та інших грошових доходів від 01.03.2017 року не розглянуте, постанова у порядку, передбаченому ст. 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» №266-94 від 01.12.1994 року не прийнята, чим позивачу завдано моральної шкоди.
Разом з тим, судом встановлено, що в провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебувають справи: №686/7776/25 за позовом ОСОБА_2 до держави Україна в особі Міністерства юстиції України про відшкодування моральної шкоди в розмірі 55 мільйонів гривень, завданої умисним тривалим невиконанням рішення суду у справі №686/19620/22 станом на 28.02.2025; №686/8959/25 за позовом ОСОБА_2 до держави Україна в особі Міністерства юстиції України про відшкодування моральної шкоди в розмірі 60 мільйонів гривень, завданої умисним тривалим невиконанням рішення суду у справі №686/19620/22 станом на 31.03.2025.
У справі, що переглядається, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до держави Україна в особі Міністерства юстиції України про відшкодування моральної шкоди в розмірі 30 мільйонів гривень, завданої умисним тривалим невиконанням рішення суду у справі №686/19620/22 станом на 30.06.2024.
Отже, у вказаних вище справах спори виникли між тими самими сторонами, позовні вимоги є тотожними, оскільки заявлені заналогічним предметом (відшкодування шкоди) та з аналогічних підстав (тривале невиконання рішення суду у справі №686/19620/22). Крім того, період часу, за який позивач просить відшкодувати моральну шкоду, у даній справі №686/4902/25 охоплюється періодом, вказаним ОСОБА_2 у справі №686/8959/25.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для залишення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у цій справі без розгляду.
Висновки суду апеляційної інстанції
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, ухвала суду постановлена відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування немає.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16 липня 2025 року.
Судді Т.В. Спірідонова
Р.С. Гринчук
А.М. Костенко