Постанова
Іменем України
(додаткова)
16 липня 2025 року м. Херсон
Єдиний унікальний номер справи: 757/34470/22-ц
Номер провадження: 22-з/819/29/25
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ:
головуючого: Радченка С.В.
суддів: Базіль Л.В., Приходько Л.А.
секретар: Олійник К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хероні заяву адвоката Петренко Світлани Вікторівни, яка діє від імені ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом адвоката Шумило Наталії Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем,
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів
В серпні 2021 року адвокат Шумило Н.М. звернулася до суду з позовом в інтересах ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 12 березня 2025 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 28 травня 2025 року апеляційну скаргу адвоката Шумило Н.М., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , залишено без задоволення, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 12 березня 2025 року без змін
Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення
У травні 2025 року до апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Петрової С.В. про ухвалення додаткового рішення.
Заява обґрунтована тим, що в суді апеляційної інстанції представництво інтересів ОСОБА_1 адвокат здійснювала на підставі договору про надання правової допомоги від 16.04.2025 року. Згідно акту приймання виконаних робіт від 18 квітня 2025 року до договору про надання правової (правничої) допомоги від 16 квітня 2025 року сума за отримані послуги з правничої допомоги становить 4 000 грн.
Посилаючись на наведене, просить ухвалити додаткове рішення, яким покласти на ОСОБА_2 вартість понесених витрат на професійну правничу допомогу у даній справі у розмірі 4000 грн.
Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на заяву
Адвокат Шумило Н.М., яка діє від імені ОСОБА_2 , подала до суду заперечення в яких просить відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення посилаючись на те, що відповідачем не було подано такої заяви до закінчення судових дебатів.
Позиція апеляційного суду
Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій-третій статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою щодо суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).
Відповідно до частин четвертої-шостої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Колегія суддів вважає, що заява підлягає задоволенню, оскільки заявник належними доказами підтвердила понесення ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу.
До заяви про розподіл судових витрат на підтвердження понесених заявником витрат на правничу допомогу долучено договір про надання правничої допомоги від 16.04.2025 року, акт приймання-передачі послуг від 18.04.2025 року, квитанцію про оплату послуг адвоката на суму 4000 грн.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Проаналізувавши долучені до матеріалів справи та подані на підтвердження факту понесення ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу документи, апеляційний суд вважає, що заява про розподіл судових витрат є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи представника ОСОБА_2 - адвоката Шумило Н.М., про те, що заявником порушено строки подання заяви про відшкодування судових витрат, оскільки заява подана з дотриманням вимог і строків, передбачених положеннями статті 141 ЦПК України, так як представник відповідача заявила про наявність витрат в суді апеляційної інстанції у відзиві на апеляційну скаргу.
Заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу, понесених ОСОБА_1 , до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_2 та її представника не надходило.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 141, 270, 416 ЦПК України, суд
Заяву адвоката Петренко Світлани Вікторівни, яка діє від імені ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені ним при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 4000 гривень.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткової постанови.
Головуючий С.В. Радченко
Судді Л.В. Базіль
Л.А. Приходько