Номер провадження: 11-кп/813/160/25
Справа № 947/17741/20
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
15.07.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
Головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_9 на вирок Київського районного суду м. Одеси від 29.12.2021 року, відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, з середньо освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 18.06.2020 року Київським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до 1 місця арешту;
- 26.06.2020 року Київським районним судом м. Одеси за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 місяця арешту;
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.186 КК України,
установив
Вироком Київського районного суду м. Одеси від 29.12.2021 року ОСОБА_7 , визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.186 КК України, на підставі яких йому призначено покарання:
- за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді 2 (двох) років позбавлення волі;
На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного вироком Київського районного суду м. Одеси від 18.06.2020 року (у виді 1 місяця арешту) та покарання призначеного вироком Київського районного суду м. Одеси від 26.06.2021 року (у виді 1 місяця арешту) більш суворим покарання призначеним за вчинення кримінального правопорушення за вказаним вироком остаточно призначено ОСОБА_7 , покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
- за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України - виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання у виді 4 років позбавлення волі, частково приєднано не відбуте покарання за вироками Київського районного суду міста Одеси від 18.06.2020 та 26.06.2020 року виді 2 років позбавлення волі (з врахуванням призначеного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч.4 ст.70 КК України) та остаточно за сукупністю вироків ОСОБА_7 призначено покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_7 , звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.
На підставі п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України на ОСОБА_7 покладено наступні обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Також даним вироком вирішено питання щодо речових доказів.
Зміст оскарженого судового рішення та обставини, встановлені судом першої інстанції
Як вбачається з вироку, 16.05.2020 року ОСОБА_7 разом з Особою 1 (матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження), знаходячись біля будинку 16/8 по вулиці Фонтанська дорога в м. Одесі, за попередньою змовою, маючи корисливий мотив та умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, визначили предметом свого злочинного посягання майно яке знаходиться в приміщенні магазину «Копійка №14», який розташований у будинку 16/8 по вулиці Фонтанська дорога в м. Одесі, де здійснює свою підприємницьку діяльність ТОВ «Модерн-Трейд», при цьому останні розподілили між собою ролі таким чином, що в той момент, коли Особа 1 буде відволікати увагу обслуговуючого персоналу магазину, то ОСОБА_7 скориставшись цим повинен буде викрасти майно визначене предметом злочинного посягання, а у разі успішної спроби реалізації даного способу, ОСОБА_7 та Особа 1 поміняються своїми ролями.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, 16.05.2020 року в проміжок часу з 22:25 годин по 22:35 годин, Особа 1 разом з ОСОБА_7 , дотримуючись раніше визначеної домовленості, зайшли до магазину «Копійка №14», розташованому в будинку 16/8 по вулиці Фонтанська дорога в м. Одесі, де ОСОБА_7 , відволікаючи увагу обслуговуючого персоналу магазину, надав реальну можливість Особі 1 вчинити крадіжку. В свою чергу, Особа 1 скориставшись отриманою можливістю, підійшла до полиці магазину та впевнившись що за її діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, діючи умисно, повторно, шляхом вільного доступу викрала з полиці магазину дві банки шоколадної пасти марки «Nutella», вагою 630 грам, вартістю 116 гривень 05 копійок за одну одиницю товару, загальною вартістю 232 гривень 10 копійок поклавши до власної сумки. Продовжуючи реалізацію свого спільного єдиного злочинного наміру, направленого на таємне викрадення майна ОСОБА_7 впевнившись що за його діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, діючи повторно, умисно, шляхом вільного доступу викрав з полиці магазину пляшку коньяку сувенірний марки «Одеса», ємкістю 0.7 літрів, вартістю 353 гривень 20 копійок, сховавши його під свою куртку.
Після чого, ОСОБА_7 разом з Особою 1, пройшовши повз каси магазину, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд спричинивши юридичній особі ТОВ «Модерн-Трейд», матеріальний збиток на загальну суму 585 гривень 30 копійки.
Крім того, 19.11.2020 року о 17.29 годині ОСОБА_7 , перебував в приміщенні супермаркету «Таврія-В», що належить ПП «Таврія Плюс», який розташований по вулиці Варненська, 2 в м.Одесі, де на одній з торгівельних полиць побачив віскі «Jim Beam Bourbon», об'ємом 700 мл., внаслідок чого, у ОСОБА_7 , з корисливих мотивів виник умисел, спрямований на таємне заволодіння вищевказаним майном, з метою особистого збагачення.
Реалізуючи свій умисел, спрямований на таємне заволодіння чужим майном, ОСОБА_7 впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, а його злочинні дії залишаться не помітними для оточуючих, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, підійшовши до полиці, та шляхом вільного доступу, дістав дві пляшки віскі «Jim Beam Bourbon», об'ємом 700 мл., вартістю 558 гривень 90 копійок кожна, після чого направився на вихід із супермаркету.
Надалі, діючи з особливою зухвалістю, розуміючи що його дії помітив охоронець супермаркету «Таврія-В» ОСОБА_10 , який почав переслідувати ОСОБА_7 та вимагати зупинитися, діючи відкрито, з метою утримання при собі викраденого чужого майна, ОСОБА_7 намагався з ним утекти, маючи первинну можливість розпорядитись вказаним майном на власний розсуд, однак довести свій злочинний намір до кінця не зміг із причин, що не залежали від його волі, у зв'язку з тим, що біля будинку № 3 по вул. Варненській в м. Одесі, був затриманий разом з викраденим майном співробітником служби судової охорони.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі прокурор Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_9 , не оспорюючи доведеності вини засудженого у вчинені кримінального правопорушення, вважаю, що вказаний вирок суду підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого на підставі п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 409, п. 2 ч. 1 ст. 413, ст. 414 КПК України, а саме, застосування до ОСОБА_7 вимог ст. 75 КК України.
В обґрунтування апеляційної скарги, прокурор посилається на те, що судом безпідставно призначено занадто м'яке покарання обвинуваченому ОСОБА_7 за ч.2 ст. 185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.186 КК України та застосовані вимоги ст. 75 КК України, пославшись при цьому на щире каяття, обставини вчинення злочину, його наслідків, характеристику особи винного.
Прокурор зазначає, що щире каяття ОСОБА_7 викликає обґрунтований сумнів, оскільки, у той час як обвинувачуваний маючи не зняту та не погашену судимість за вчинення корисливих злочинів проти власності, останнього разу засуджений 18.06.2020 року Київським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до 1 місця арешту та 26.06.2020 року Київським районним судом м. Одеси за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 місяця арешту, та відносно якого в Малиновському районному суді м. Одеси також на розгляді вже перебувало об'єднане кримінальне провадження за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України та усвідомлюючи це, обвинувачуваний не зробивши для себе нових висновків, відносно якого розглядаються справи в різних районних судах м.Одеси знову продовжував вчиняти корисливі кримінальні правопорушення. Крім того, щире каяття ОСОБА_7 та повне визнання своєї вини викликає обґрунтований, сумнів з тих підстав, що спочатку судового розгляду обвинувачуваний не визнавав повністю провину по епізоду кваліфікованого за ч.2 ст.15 ч.2 ст.186 КК України, а тому в цій частині було встановлений повний порядок дослідження доказів, допитано свідків, і лише під натиском доказів наданих у судове засідання та розуміючи що версія захисту повністю спростовується наданими доказами стороною обвинувачення, лише за таких обставин ОСОБА_7 визнав свою вину, що зовсім не свідчить про його щире каяття та повне визнання вини.
Крім того, судом залишено поза увагою й попередні судимості засудженого, його схильність до вчинення злочинів проти власності й той факт, що щире каяття були лише способом уникнення від кримінальної відповідальності.
На підставі цього, прокурор просить вирок скасувати в частині призначеного покарання ОСОБА_7 та ухвалити в цій частині новий вирок, за яким: ОСОБА_7 призначити покарання за: ч.2 ст.185 КК України - 2 роки позбавлення волі, ч.2 ст.15 ч.2 ст.186 ККУ - 4 роки позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України - 4 роки позбавлення волі. Остаточно призначити покарання на підставі ст.71 КК України приєднати до нового покарання частину не відбутого покарання за вироком Київського районного суду міста Одеси від 18.06.2020 та 26.06.2020, остаточно призначивши обвинувачуваному покарання у вигляді 4 років 1 місяця позбавлення волі.
Позиції учасників судового розгляду стосовно поданої апеляційної скарги
Заслухавши: суддю-доповідача, пояснення прокурора, який частково підтримав апеляційну скаргу сторони обвинувачення, думку обвинуваченого та захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги. апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви апеляційного суду
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Частина 1 ст. 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15.07.2025 клопотання захисника ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України задоволено.
Вирок Київського районного суду м. Одеси від 29.12.2021, в частині засудження ОСОБА_7 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України - скасовано, а кримінальне провадження №12020160480001405 від 16.05.2020 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України - на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України закрито, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Із оскаржуваного вироку суду першої інстанції та журналу судового засідання, вбачається, що обвинувачений ОСОБА_7 свою провину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав у повному обсязі та підтвердив обставини вчинення злочинів.
За таких обставин суд першої інстанції за погодженням із учасниками судового провадження, у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження інших доказів, обмежившись лише допитом обвинуваченого відносно фактичних обставин кримінальних правопорушень та дослідженням доказів, які характеризують особистість обвинуваченого.
Так, суд 1-ої інстанції врахувавши те, що ОСОБА_7 має постійне місце реєстрації та проживання, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, відшкодував спричинену шкоду, прийшов до висновку, що виправлення та попередження вчинення ним нового злочину можливо без його ізоляції від суспільства, а тому вважав за можливе призначити ОСОБА_7 покарання в межах санкції інкримінованого правопорушення із застосуванням ст. 75 КК України.
Разом з тим, на думку суду апеляційної інстанції, покарання обвинуваченому ОСОБА_7 призначено без урахування усіх обставин справи та його особи.
Частиною 2 ст. 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Так, відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_7 відповідно до довідки про судимість (а.с. 71-72) раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів.
Також, апеляційний суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який офіційно не працевлаштований, не одружений, що свідчить про відсутність у останнього міцних соціальних зв'язків.
Більш того, колегія суддів враховує, що обвинувачений ОСОБА_7 будучи обізнаний про розгляд справи в суді апеляційної інстанції тривалий час не з'являвся до апеляційного суду, до нього застосовувався примусовий привід та він був оголошений у розшук.
Отже, з урахуванням фактичних обставин справи, відсутність бажання обвинуваченого ОСОБА_7 ставати на шлях виправлення, суд апеляційної інстанції вважає, що призначене обвинуваченому покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України, за обставин, встановлених судом 1-ої інстанції, які знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, є надто м'яким і через це, явно не справедливим.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що з урахуванням фактичних обставин справи, сукупності обставин, що пом'якшують покарання, а також кількості епізодів злочинів, обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, без застосування ст.ст.75, 76 КК України, яке буде достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Крім того, під час призначення обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, апеляційний суд враховує вимоги ст.71 КК України та з урахуванням вироку Київського районного суду м. Одеси від 26.06.2020 року, вважає за необхідне призначити остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань.
Відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок.
Пунктом 4 ч. 1, ч. 2 ст. 409 КПК України, передбачено, що підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути неправильне застосування закону України по кримінальну відповідальність, а також невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, згідно п. 2 ч. 1 ст. 413 КПК України, є застосування закону, який не підлягає застосуванню.
Згідно з приписами ст. 414 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
За вимогами п. 4 ч. 1 ст. 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду 1-ої інстанції і ухвалює свій вирок у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду 1-ої інстанції - скасуванню в частині призначення покарання, з ухваленням нового вироку.
Окрім того, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 20.11.2020 року до ОСОБА_7 , було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12020160480002804 від 19.11.2021 року, за матеріалами якого було постановлено оскаржений вирок, у зв'язку з чим, він перебував в місцях попереднього ув'язнення до 29.12.2021 року.
Вирішуючи відповідно до ст. 374 КПК України питання про залік досудового тримання обвинуваченого під вартою, апеляційний суд вважає за необхідне зарахувати у строк покарання ОСОБА_7 строк його попереднього ув'язнення з 20.11.2020 року, тобто з моменту застосування запобіжного заходу, по день ухвалення оскарженого вироку, яким було скасовано запобіжний захід, а саме до 29.12.2021 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
З урахуванням встановлених апеляційним судом обставин даного кримінального провадження, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково, скасувати вирок в частині призначеного покарання та ухвалити в цій частині новий вирок.
Керуючись ст.ст. 370, 404, 405, 407, 409, 413, 414, 420, 532 КПК України, апеляційний суд, -
ухвалив
Апеляційну скаргу прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_9 - задовольнити частково.
Вирок Київського районного суду м. Одеси від 29.12.2021 року, відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.186 КК України, - скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити в цій частині новий вирок.
Призначити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України у виді 4 (двох) років позбавлення волі.
В силу ст. 71 КК України при призначенні покарання за сукупністю вироків, ОСОБА_7 до покарання, призначеного в даному кримінальному провадженні, приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Київського районного суду м. Одеси від 26.06.2020 року, та остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Строк відбування покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_7 у строк покарання строк його попереднього ув'язнення з 20.11.2020 року до 29 грудня 2021 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4