Номер провадження: 22-ц/813/466/25
Справа № 523/18743/21
Головуючий у першій інстанції Малиновський О. М.
Доповідач Драгомерецький М. М.
03.07.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді: Драгомерецького М.М.,
суддів: Громіка Р.Д., Сегеди С.М.,
при секретарі судового засідання: Узун Н.Д.,
переглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Троян Олександр Сергійович, на рішення Суворовського районного суду м. Одеса від 22 травня 2023 року по цивільній справі за заявою представника ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення та призначення опікуна, -
ОСОБА_1 звернулась до Суворовського районного суду м. Одеси із заявою в якій просила визнати недієздатною її дочку - ОСОБА_3 , стверджуючи, що вона страждає на психічне захворювання, внаслідок якого не може розуміти значення своїх дій та ними керувати. Визнання її дочки недієздатною потрібно заявниці для оформлення над нею опіки, просила визнати її опікуном.
Ухвалою суду від 10 листопада 2021 року за клопотанням заявниці Суворовським районним судом м. Одеси була призначена амбулаторна судово-психіатрична експертиза, задля з'ясування наявності чи відсутності психічного розладу, здатного вплинути на усвідомлення особою своїх дій та керування ними. Проведення експертизи було доручено КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради, провадження у справі зупинено.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 14 березня 2022 року було поновлено провадження у справі та ухвалою суду від 18 квітня 2022 року задоволено клопотання заявниці, ОСОБА_3 було примусово направлено до КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради.
17 січня 2023 року матеріали цивільної справи були повернуті до суду без виконання ухвал суду про призначення експертизи та про примусове направлення фізичної особи до експертної установи, у зв'язку з припиненням роботи кабінету амбулаторних судово-психіатричних експертиз КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради.
В судове засідання в суді першої інстанції ОСОБА_1 не з'явилась, її представник - адвокат Троян О.С. з'явився у судове засідання та підтримав заяву ОСОБА_1 .. Додатково представник пояснив, що його довірителька на теперішній час перебуває за межами території України, внаслідок оголошеного воєнного стану та стану свого здоров'я.
Представник органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради до суду не з'явився.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеса від 22 травня 2023 року у задоволенні заяви було відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Троян Олександр Сергійович, звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким заяву задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що вказане рішення є незаконним і необґрунтованим та ухвалене без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, оскільки при задоволені вищезазначеного клопотання, про проведення судово-психіатричної експертизи, не було встановлено порядок виконання ухвали, що у свою чергу унеможливило проведення експертизи. Разом з тим судом першої інстанції було проігноровано надані позивачем докази щодо психічного здоров'я ОСОБА_3 , котрі підтверджують наявність психічної хвороби в останньої та мають підстави для визнання особи недієздатною. Також судом встановлено, що оскільки заявниця на момент розгляду справи знаходиться за кордоном, у зв'язку із повномасштабним вторгненням, у неї немає можливості стати належним опікуном для ОСОБА_3 , проте апелянт наголошує на тому, що лікування потрібно розпочинати негайно, так як дії її доньки несуть загрозу для себе та оточуючих, та може мати негативні наслідки, а примусове лікування неможливе з огляду на агресивну поведінку ОСОБА_3 .
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року витребувано у Суворовського відділення ПФУ міста Одеси матеріали пенсійної справи ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Витребувано з КНП «Міський психіатричний диспансер» ОМР медичну документацію (історію хвороби і амбулаторну картку) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Витребувано з КНП «Одеська обласна психіатрична лікарня №2» ОМР медичну документацію (історію хвороби і амбулаторну картку) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
18 грудня 2023 року до Одеського апеляційного суду надійшла копія пенсійної справи ОСОБА_3 .
26 грудня 2023 року до Одеського апеляційного осуду надійшли матеріали медичної документації ОСОБА_3 ..
14 травня 2024 року ухвалою Одеського апеляційного суду клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Трояна О.С. про призначення судово-психіатричної експертизи задоволено.
Призначено у справі судово-психіатричну експертизу на підставі медичної документації, яка є в матеріалах цивільної справи №523/18743/21.
Проведення експертизи доручено Одеській філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України» (65006, м. Одеса, вул. Ак. Воробйова 9).
На вирішення експертизи поставлено наступні запитання:
1. Чи страждає ОСОБА_3 будь-яким психічним розладом здоров'я на теперішній час?
2. Якщо так, то чи може розуміти ОСОБА_3 в силу свого психічного розладу здоров'я значення своїх дій та чи може керувати ними?
Витрати за проведення експертизи покласти на ОСОБА_1 .
Зобов'язати сторін надати на вимогу експертів в їх розпорядження всі необхідні для проведення експертизи матеріали.
Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.
В розпорядження експертів надано матеріали цивільної справи №523/18743/21 (номер провадження №22-ц/813/1698/24).
Провадження в справі зупинено на час проведення експертизи.
18 грудня 2024 року від Одеської філії судових експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України» надійшов лист, в якому повідомлено про необхідність забезпечення явки гр. ОСОБА_3 для проведення експертного дослідження 24 грудня 2024 року на 10:30 год.
Копія даного листа 19 грудня 2024 року направлена представникові апелянта, для відома та виконання.
13 січня 2025 року матеріали справи повернуті до Одеського апеляційного суду разом із листом Одеської філії судових експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України», в якому повідомлено про залишення ухвали Одеського апеляційного суду від 14 травня 2024 року без виконання у зв'язку із неявкою випробуваної особи до експертної установи.
23 січня 2025 року ухвалою Одеського апеляційного суду провадження у справі поновлено.
В судове засідання, призначене на 03 липня 2025 року об 12:00 год сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується довідками та довідковим листом, наявними в матеріалах справи (т. 2, а.с. 37-40).
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність не з'явившихся учасників справи, які своєчасно і належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи.
Згідно положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи наведені у апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні вимог заявниці, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні безперечні докази про наявність у ОСОБА_3 на теперішній час стійкого психічного захворювання, внаслідок якого вона нездатна розуміти значення своїх дій та керувати ними, що вказує на недоведеність поданої до суду заяви.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками є: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
З представлених копій медичних документів, зокрема з довідки КНП «Одеський психіатричний диспансер» убачається, що ОСОБА_3 10.07.2020 був поставлений діагноз «F.20. Декомпенсація дефекту, агресивна поведінка».
З наданої інформації пенсійної справи вбачається, що ОСОБА_3 отримує пенсію по інвалідності, причина - друга група, загальне захворювання. Період встановлення інвалідності з 20 квітня 2000 року довічно.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.
Згідно ст. 30 ЦК України, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність набувати своїми діями для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Метою встановлення опіки та піклування є забезпечення особистих немайнових та майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть здійснювати свої права та виконувати обов'язки (ст. 55 ЦК України).
У силу ст. 58 ЦК України, опіка встановлюється над фізичними особами, які визнані недієздатними.
Згідно ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Частиною 2 ст. 39 ЦК України встановлено, що порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України.
Відповідно до статті 239 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.
Згідно ч. 3 ст. 296 ЦПК України, заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Звертаючись до суду із заявою про визнання ОСОБА_3 недієздатною, ОСОБА_1 вказувала на те, що ОСОБА_3 страждає психічним розладом, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Обставина, яка підлягає встановленню у цій справі, є наявність у ОСОБА_3 психічного розладу та усвідомлення значення своїх дій і неможливість керування ними. Зазначена обставина встановлюється судом на підставі висновку судово-психіатричної експертизи.
Метою проведення судово-психіатричної експертизи є з'ясування наявності чи відсутності психічного розладу, здатного вплинути на усвідомлення особою своїх дій та керування ними.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 103 ЦПК України, у разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено кілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
У випадку, коли експертна установа не наділена правом проводити певні види експертиз, це не означає, що проведення такої експертизи не може бути доручено іншій експертній установі, яка має право на проведення експертиз певного виду самостійно судом, оскільки сторони від проведення судової експертизи не відмовлялись і для правильного вирішення справи по суті необхідні спеціальні технічні знання.
Згідно ст. 105 ЦПК України, призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров'я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.
Відповідно до ч. 2 ст. 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Згідно п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб. В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта. Проведення повторної експертизи може бути доручено тільки іншому експертові.
Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи в суді першої інстанції була призначена амбулаторна судово-психіатрична експертиза, задля з'ясування наявності обставин щодо відсутності психічного розладу, здатного вплинути на усвідомлення особою своїх дій та керування ними.
В свою чергу, матеріали цивільної справи були повернуті до суду першої інстанції без виконання ухвал суду про призначення експертизи та про примусове направлення фізичної особи до експертної установи, у зв'язку з припиненням роботи кабінету амбулаторних судово-психіатричних експертиз КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради.
Задля забезпечення належного дослідження обставин справи, апеляційним судом було призначено у справі судово-психіатричну експертизу на підставі медичної документації, яка є в матеріалах цивільної справи №523/18743/21.
Проте, ухвалу Одеського апеляційного суду від 14 травня 2024 року було залишено без виконання у зв'язку із неявкою випробуваної особи до експертної установи.
Апеляційний суд зауважує, що заявницею ОСОБА_1 не здійснювалось дій задля забезпечення проведення експертизи, більш того, її представником було повідомлено про те, що під час проведення експертизи заявниця знаходиться поза межами України.
Отже, встановивши, що ОСОБА_1 не виконала вимог Одеської філії судових експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків міністерства охорони здоров'я України» щодо необхідності забезпечення явки ОСОБА_3 для проведення дослідження, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною.
При цьому, судом першої інстанції вірно застосовано положення ст. 109 ЦПК України, відповідно до якої у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена або відмовити у його визнанні.
Згідно практики ЄСПЛ, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Апеляційний суд наголошує на тому, що ОСОБА_1 є як ініціатор судового розгляду так і є ініціатором проведення в рамках розгляду даної справи, судової експертизи.
Виходячи із викладеного, суд не має беззаперечних доказів наявності у ОСОБА_3 стійкого психічного захворювання, внаслідок якого вона нездатна розуміти значення своїх дій та керувати ними.
З урахуванням наведеного, інші доводи апеляційної скарги зводяться до формальних міркувань та не впливають на розгляд справи по суті. При цьому апеляційний суд зауважує, що Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі RuizTorija v. Spain, серія A, №303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною. Більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).
З огляду на вищевказане, в апеляційній скарзі відсутні доводи, які б свідчили про порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.
Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги не спростували правильних висновків суду першої інстанції, апеляційний суду на підставі ст. 375 ЦПК України, відхиляючи апеляційну скаргу, залишає рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 381-384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Троян Олександр Сергійович - залишити без задоволення.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеса від 22 травня 2023 року- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до суду касаційної інстанції.
Повний текст судового рішення складено: 14 липня 2025 року.
Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький
Р.Д. Громік
С.М. Сегеда