Справа № 466/4844/25 Головуючий у 1 інстанції: Федорова О. Ф.
Провадження № 33/811/965/25 Доповідач: Романюк М. Ф.
16 липня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф, з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисника - адвоката Гаріпова П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 29 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,
встановив:
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , штраф у розмірі 2400 /дві тисячі чотириста/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 /сорок тисяч вісімсот/ гривень 00 копійок в дохід держави, без вилучення транспортного засобу.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 /шістсот п'ять/ гривень 60 копійок.
Згідно з постановою судді, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №330706 від 14.05.2025 року, встановлено, що 14.05.2025 року о 22 год. 07 хв., у м. Львові на вул. Малоголосківська, 15, громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW 523i», державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керувати таким транспортним засобом, вчинивши вказане правопорушення повторно протягом року. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. а) п. 2.1. ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову згідно якої провадження закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що постанова необґрунтована з підстав допущення судом порушення норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу потягнуло призначення покарання, яке не відповідає обставинам події.
Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не був повідомлений належним чином про складання першого протоколу та винесену постанову на момент другого затримання.
Вказує, що не отримував жодного повідомлення від органу, який склав постанову, та не мав змоги реалізувати право на її оскарження в законний спосіб
Стверджу, що не заперечує факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 або ч. 3 ст. 126 КУпАП і визнає, що перебував за кермом транспортного засобу без відповідних документів, водночас категорично не визнає наявності повторності правопорушення, яка є обов'язковою ознакою складу адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Зазначає, що в матеріалах справи відсутні первинні документи, які б могли засвідчити факт притягнення дог відповідальності в минулому - жодного протоколу, копії постанови, підтвердження набрання законної сили або повідомлення про її вручення.
Крім цього зазначає, що довідка старшого інспектора ВАП УПП у Львівській Н. від 16.05.205 року згідно якої ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді попередження, є лише вторинним довідковим інформативним документом, що не має доказової сили в контексті притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Заслухавши виступ особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Гаріпова П.О., на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що така підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя районного суду допустив істотне порушення закону, що є підставою для скасування постанови судді.
Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Положеннями ч. 5 ст.126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті.
Санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачене адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Однак під час застосування адміністративного стягнення суд першої інстанції відповідно до вимог санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП наклав стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 /дві тисячі чотириста/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з без оплатним вилученням транспортного засобу без позбавлення права керування транспортним засобом.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП є безальтернативною стосовно видів стягнень, які мають бути накладені на особу, що порушила відповідні вимоги ПДР; дискреційні повноваження суду згідно з цією нормою поширюються виключно на визначення строку позбавлення права керування та вилучення транспортного засобу.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20 зазначила, що суд може призначити додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, визнаній винною у порушенні правил безпеки дорожнього руху, незалежно від того, чи мала вона посвідчення водія на момент вчинення правопорушення.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, правова природа адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статті КУпАП, і полягає у забороні керування транспортними засобами.
Позбавлення права керування транспортним засобом має відповідати загальній меті будь-якого стягнення, передбаченій ст. 23 КУпАП.
У зв'язку з неправильним застосування норм матеріального права при розгляді справи в суді першої інстанції постанову судді слід скасувати, а справу призначити до нового судового розгляду в суді першої інстанції.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 29 травня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП - скасувати та направити матеріали справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя М.Ф.Романюк