Єдиний унікальний №314/295/25 Головуючий в 1 інст. Кіяшко В.О.
Провадження №33/807/675/25 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
4 липня 2025 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Береста О.М. (в режимі відеоконференції), розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Береста О.М. на постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 6 березня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу, стягнуто судовий збір,-
Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя суду першої інстанції встановив, що згідно відомостей протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 210062 від 01 січня 2025 року, ОСОБА_1 , 1 січня 2025 року, о 8 годині 40 хвилини, траса М18, 263 км, керував транспортним засобом LANOS д/н НОМЕР_1 , який не має права керувати таким ТЗ. Правопорушення вчинено повторно протягом року 26 грудня 2024 року - постанова серії ЕНА373140 був притягнутий до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Даними діями порушено вимоги п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Берест О.М., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що вказані в постанові суду обставини не відповідають дійсності, а адміністративна справа підлягає закриттю, у зв'язку із порушенням судом норм матеріального і процесуального права.
В обґрунтування свої доводів зазначив, що ОСОБА_1 категорично заперечує факт керування ТЗ, а тим більше факт керування 1 січня 2025 року саме автомобілем «LANOS» д/н НОМЕР_1 , про який зазначено в протоколі та в оскаржуваному рішенні, поліцейські не зупиняли його під час керування, а в протоколі та рішенні суду вказана не вірна марка автомобіля, в якому знаходився ОСОБА_1 , зокрема «ЗАЗ-DAEWOO», хоча і має аналогічні номера.
Так, у день складання протоколу військовослужбовець ОСОБА_1 у якості пасажира, разом із своїм побратимом, який і керував належним йому автомобілем «ЗАЗ-DAEWOO» д/н НОМЕР_1 , проїжджали блокпост, де автомобіль був зупинений поліцією разом із службою ВСП. Оскільки у водія був невеликий запах спиртного, поліцейські хотіли скласти на нього протокол за ст. 130 КУпАП, а автомобіль поставити на штрафний майданчик, що могло завадити ОСОБА_1 зі своїм побратимом виконувати в подальшому свої військові зобов'язання. Тоді, за взаємною згодою із працівниками поліції та службою ВСП було знайдено компромісне рішення скласти відносно ОСОБА_1 протокол, після якого він сплатить невиликий штраф за відсутність категорії «В». ОСОБА_1 погодився. Однак, на той час не розумів наслідків своїх дій, у зв'язку із чим відмовився від надання письмових пояснень, зазначивши, що надасть пояснення в суді.
Просить скасувати постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 6 березня 2025 року відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, провадження в справі закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Окрім вимог щодо скасування вказаної постанови суду, просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на поважність причини його пропуску.
В обґрунтування своїх доводів зазначили, що ОСОБА_1 судових повісток не отримував, внаслідок чого участі в розгляді справи не приймав. Копію оскаржуваної постанови отримав 25 квітня 2025 року.
Отже вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови судді суду першої інстанції, пропущений з поважних причин.
Дослідивши матеріали справи, суддя апеляційного суду приходить до висновку, що клопотання апелянта підлягає задоволенню та йому слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, який ним пропущений з поважних причин у зв'язку із наступним.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП апеляційна скарга на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено.
Апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції розглянув справу без участі ОСОБА_1 , відомості про отримання копії оскаржуваної постанови останнім в матеріалах справи відсутні
Враховуючи, що матеріали справи не містять даних, які б спростовували викладені в клопотанні доводи, суддя апеляційного суду вважає за можливе визнати причину пропуску строку поважною та поновити строк апеляційного оскарження постанови.
Враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, шляхом доставки смс повідомлення (згідно вимог Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу затвердженого наказом ДСА України від 23 січня 2003 р. п. № 28), присутність його захисника - адвоката Береста О.М., суддя апеляційного суду вважає за можливе розглянути справу за відсутністю ОСОБА_1 , що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України.
У судовому засіданні, адвокат Берест О.М. підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Вказав, що в протоколі невірно зазначено марку транспортного засобу, а отже зміст протоколу не відповідає дійсності. Вважає наведене є безумовною підставою для закриття провадження в справі.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду дійшов до наступних висновків.
У відповідності до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та ін.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляд справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи вина дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Матеріали справи засвідчують, що зазначених вимог закону суддя суду першої інстанції дотримався в повному обсязі, оскільки проаналізував усі докази у їх сукупності, та дав їм належну оцінку і встановив, що ОСОБА_1 під час події порушив інкриміновані йому вимоги ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Частина 5 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч. 2 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч. 3 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4 ст. 126 КУпАП).
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, що відображено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 210062 від 1 січня 2025 р. підтверджується:
- довідкою інспектора відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП ст. лейтенанта поліції О.Чаусової, відповідно до якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має повторність за ст. 126 КУпАП та посвідчення водія НОМЕР_2 від 28.12.2011 р. - категорії С (а.с. 7);
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3731440 від 26 грудня 2024 року відносно ОСОБА_1 за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП (а.с. 5);
- відеозаписом події (а.с. 10);
Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності достатні для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.1 а) ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суддя апеляційного суду.
Відповідаючи на доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, суддя апеляційного суду вважає необхідним зазначити наступне.
Відеозапис, наявний на технічному носії, наданий у достатньому об'ємі задля розуміння обставин, які є важливими у контексті складеного відносно ОСОБА_1 протоколу.
Вищезазначеним відеозаписом події зафіксовано зупинку транспортного засобу з д/н НОМЕР_1 на блокпосту. Після перевірки документів водія, поліцейським встановлено, що за кермом перебуває ОСОБА_1 . Разом із цим, встановлено відсутність у водія права керування таким транспортним засобом - відсутність у водія права керування транспортними засобами категорії «В». Повідомлення поліцейським про складання відносно нього протоколу за ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки має місце повторність протягом року вчинення правопорушення. Слід зазначити, що ОСОБА_1 не заперечує а ні факту керування ним транспортним засобом, а ні факту накладення на нього адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, а навпаки прохає не складати відносно нього протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП, зазначаючи «може не надо».
Отже, наведена стороною захисту версія щодо відсутності доказів факту керування ОСОБА_1 спростовується дослідженими матеріалами відеозапису.
Доводи апелянта про невірне зазначення в протоколі та рішенні суду марки транспортного засобу, суддею апеляційного суду до уваги не приймаються, оскільки зазначення у наведених документах марки «LANOS» замість марки «ЗАЗ-DAEWOO», не може бути покладеною в основу висновків про невинуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому проступку та не впливає на правильність кваліфікації його дій.
Отже, при апеляційному перегляді справи не встановлено порушень судом першої інстанції ст.ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив.
Сукупністю вищевказаних доказів підтверджується те, що ОСОБА_1 згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 26 грудня 2024 року серія серії ЕНА № 3731440 вже притягався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП за керування водієм транспортним засобом, не маючи при собі посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії.
Таким чином, суддя апеляційного суду вважає доведеним те, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, належним чином вмотивовані, повністю відповідають фактичним обставинам справи, суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-
Поновити адвокату Бересту Олександру Миколайовичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 6 березня 2025 року.
Апеляційну скаргу адвоката Береста Олександра Миколайовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 6 березня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 314/295/25