Справа № 367/6317/23
Провадження № 22-ц/801/14/2025
Категорія: 53
Головуючий у суді 1-ї інстанції Сич С. М.
Доповідач:Панасюк О. С.
15 липня 2025 рокуСправа № 367/6317/23м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Панасюка О. С. (суддя доповідач),
суддів Ковальчука О. В., Шемети Т. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу за апеляційною скаргою представниці ОСОБА_1 - адвокатки Поліщук О. О. на рішення Погребищенського районного суду Вінницької області у складі судді Сича С. М. від 16 жовтня 2023 року,
встановив:
У серпні 2023 року Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі МТСБУ) звернулося до суду з цим з позовом, за яким просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь 35 561 грн 40 к. у відшкодування шкоди в порядку регресу.
На обґрунтування позовних вимог покликалося на те, що 06 жовтня 2021 року приблизно о 19 год 40 хв. по проспекту Перемоги, 138 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) за участю автомобіля «Nissan», держаний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля «Peugeot», держаний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок якої транспортному засобу «Peugeot», держаний номерний знак НОМЕР_2 , було завдано механічних пошкоджень, а власнику вказаного автомобіля - матеріального збитку.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 17 листопада 2021 року встановлено, що ДТП сталася з вини ОСОБА_1 .
На дату скоєння ДТП ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відтак власник пошкодженого автомобіля «Peugeot», держаний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 09 жовтня 2021 року повідомив МТСБУ про ДТП та в подальшому звернувся із заявою про отримання страхового відшкодування.
Відповідно до звіту автотоварознавчого дослідження від 02 листопада 2021 року вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Peugeot», держаний номерний знак НОМЕР_2 , становила 34 061 грн 40 к.
На підставі наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілому в розмірі 34 061 грн 40 к.
Крім того МТСБУ понесено додаткові витрати на збір документів та визначення розміру шкоди в розмірі 1 500 грн 00 к.
З метою досудового врегулювання спору ОСОБА_1 було направлено претензію про відшкодування збитків у порядку регресу, однак ніяких дій зі сторони останнього щодо погашення заборгованості в добровільному порядку проведено не було.
Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 16 жовтня 2023 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь МТСБУ 35 561 грн 40 к., з яких 34 061 грн 40 к. у відшкодування шкоди в порядку регресу, 1 500 грн 00 к. у відшкодування витрат на послуги експерта.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ДТП 06 жовтня 2021 року сталася з вини ОСОБА_1 , який не мав чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілому в розмірі 34 061 грн 40 к. та понесло додаткові витрати на визначення шкоди у розмірі 1 500 грн 00 к. ОСОБА_1 не задовольнив вимогу про відшкодування шкоди у добровільному порядку, тому у МТСБУ виникло право регресної вимоги до нього.
В апеляційній скарзі представниця ОСОБА_1 - адвокатка Поліщук О. О., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просила рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове судове рішення про відмову у позові.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилалася на те, що звіт автотоварознавчого дослідження, на який посилався позивач, є неналежним доказом, тому що ОСОБА_1 не викликали на його проведення і в ньому не зазначено обізнаності експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Крім того суд першої інстанції порушив норми процесуального права, тому що не зупинив провадження у справі, незважаючи на те, що ОСОБА_1 був військовослужбовцем Збройних Сил України та перебував в зоні бойових дій.
МТСБУ подало відзив на апеляційну скаргу, за яким просило залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, як таке, що ухвалено з дотриманням норм процесуального права, відповідно до встановлених правовідносин сторін та норм матеріального права, якими вони регулюються.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги апеляційний суд прийшов до висновку, що вона задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Частинами першою - четвертою статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 06 жовтня 2021 року приблизно о 19 год 40 хв. по проспекту Перемоги, 138 у м. Києві сталася ДТП за участю автомобіля «Nissan», держаний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля «Peugeot», держаний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Транспортний засіб марки «Peugeot», держаний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_3 , на момент ДТП був застрахований у страховій компанії Акціонерне товариство «СГ «ТАС», поліс серії АР № 9311182, термін дії якого з 25 листопада 2020 року по 24 листопада 2021 року.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Nissan», держаний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не була застрахована.
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 17 листопада 2021 року у справі № 759/24103/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у дохід держави в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн 00 к., за те, що він 06 жовтня 2021 року приблизно о 19 год 40 хв., керуючи автомобілем «Nissan Patrol», держаний номерний знак НОМЕР_1 , по проспекту Перемоги, 138 у м. Києві, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Peugeot», держаний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що призвело до пошкодження вказаних транспортних засобів.
Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже винуватість ОСОБА_1 у настанні ДТП встановлена постановою суду і не підлягає доказуванню.
09 жовтня 2021 року водій автомобіля «Peugeot», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ з повідомленням про ДТП, яка мала місце 06 жовтня 2021 року приблизно о 19 год 40 хв. у м. Києві по проспекту Перемоги, 138, та із заявою про виплату страхового відшкодування у розмірі оціненої шкоди, заподіяної в результаті пошкодження його транспортного засобу шляхом перерахування коштів на вказаний у заяві картковий рахунок, долучивши до заяви пакет документів щодо ДТП.
Згідно з протоколом від 27 жовтня 2021 року оцінювачем Товариства з обмеженою відповідальністю «Сател Груп» (далі ТОВ «Сател Груп») ОСОБА_4 проведено огляд транспортного засобу «Peugeot», державний номерний знак НОМЕР_2 , власницею якого є ОСОБА_3 , при огляді був присутній потерпілий водій ОСОБА_2 , та зафіксовано виявлені пошкодження.
Відповідно до звіту від 02 листопада 2021 року № 8266/10/21 про оцінку транспортного засобу «Peugeot», моделі 508, державний номерний знак НОМЕР_2 , складеного оцінювачем ТОВ «Сател Груп» ОСОБА_4 , вартість легкового автомобіля «Peugeot» 508, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент пошкодження становила: 274 719 грн 90 к.; вартість відновлювального ремонту легкового автомобіля «Peugeot» 508, державний номерний знак НОМЕР_2 , становила: 82 103 грн 22 к.; коефіцієнт фізичного зносу пошкодженого легкового автомобіля «Peugeot» 508, державний номерний знак НОМЕР_2 , становив 0,69513; вартість відновлювального ремонту легкового автомобіля «Peugeot» 508, державний номерний знак НОМЕР_2 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, становив: 34 061 грн 40 к.
На підставі заяви власниці пошкодженого транспортного засобу легкового автомобіля «Peugeot» 508, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , довідки № 1 від 06 грудня 2021 року про розмір відшкодування шкоди та документів наданих у справі МТСБУ, відповідно до Наказу МТСБУ від 07 грудня 2021 року № 80154 з фонду захисту потерпілих МТСБУ здійснило виплату страхового відшкодування витрат за шкоду заподіяну в результаті ДТП в розмірі 34 061 грн 40 к.
Згідно з платіжною інструкцією № 1107757 від 06 грудня 2021 року МТСБУ перерахувало ТОВ «Сател Груп» кошти за послуги аваркома (експерта) у справі № 80154 згідно з рахунком № СФ-0000265 від 02 листопада 2021 року розмірі 1 500 грн 00 к.
ОСОБА_1 повідомлено про звернення власниці пошкодженого транспортного засобу «Peugeot» 508, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_3 до МТСБУ шляхом направлення листа (вимоги) від 08 грудня 2021 року вих. № 3-01-б/44508.
Направлений МТСБУ на адресу місця проживання ОСОБА_1 від 08 грудня 2021 року вих. № 3-01-б/44508 лист про відшкодування в добровільному порядку завданої шкоди в сумі 35 561 грн 40 к., заподіяної внаслідок ДТП (в порядку регресу), ОСОБА_1 не задоволений та у добровільному порядку кошти останнім не сплачені.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності), спрямовані на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України регулює Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).
Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та / або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).
Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та / або майну потерпілого.
Пунктом 39.1 статті 39 Закону № 1961-IV встановлено, що МТСБУ є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до підпункту «а» пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Пунктом 22.1 статті 22 та статтею 29 Закону № 1961-IV визначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, а у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість (пункт 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV).
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).
Статтею 1188 ЦК України установлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно з підпунктом 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону № 1961-IV МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність у розмірі виплаченого відшкодування.
Отже законом встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу, якщо така шкода спричинена власником транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) зроблено висновок, що «стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією».
Таким чином оскільки МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілому за шкоду, завдану транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, та відповідно до статті 1191 ЦК України і підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону № 1961-IV до МТСБУ перейшло право зворотної вимоги (регресу) до ОСОБА_1 , який є винним у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позовні вимоги МТСБУ є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.
Щодо розміру майнової шкоди, то апеляційний суд погоджується з тим, що звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 8266/10/21 від 02 листопада 2021 року є належним та допустимим доказом у справі, і його висновки не були спростовані відповідачем. Витрати, пов'язані з оглядом пошкодженого транспортного засобу на проведення експертного дослідження в розмірі 1 500 грн 00 к. також підтверджені належними доказами.
За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що у випадку незгоди з визначеним розміром матеріального збитку, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості подати до суду власні розрахунки, заявляти клопотання про проведення у справі відповідної експертизи за наявності для того підстав чи надати інші належні та допустимі докази, які б спростовували розрахунки, викладені у Звіті про оцінку.
Таким чином доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які є підставою для скасування чи зміни рішення суду.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
За змістом статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 384 ЦПК України апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу представниці ОСОБА_1 - адвокатки Поліщук О. О. залишити без задоволення, а рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 16 жовтня 2023 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий О. С. Панасюк
Судді: О. В. Ковальчук
Т. М. Шемета