Справа № 372/2350/25
Провадження 2-з-53/25
ухвала
Іменем України
15 липня 2025 року Обухівський районний суд Київської області у складі головуючої судді: Висоцької Г.В., за участю секретаря судових засідань Куник О.В., представниці позивача ОСОБА_1 , представників відповідача Школьної К. В. , Василюка В. М., розглянувши в приміщенні Обухівського районного суду Київської області заяву представниці позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 про забезпечення позову,
У провадженні Обухівського районного суду Київської області перебуває справа №372/2350/25 за позовом ОСОБА_3 до Обухівської міської ради Київської області, Приватного акціонерного товариства «Обухівське» про визнання незаконними та скасування рішень, визнання договорів недійсними та скасування реєстрації права власності.
07.07.2025 представниця позивача подала заяву про забезпечення позову, в якій просила заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та всім органам, уповноваженим на проведення державної реєстрації (в тому числі територіальним органам Міністерства юстиції України, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо наступного нерухомого майна: земельної ділянки сільськогосподарського призначення 38.5301 га кадастровий номер 3223110100:06:003:0046 вид цільового призначення земельної ділянки: 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою: Київська область, Обухівський район, Обухівська міська рада; земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 17.8627 га кадастровий номер 3223110100:06:002:0589 вид цільового призначення земельної ділянки: 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою: Київська область, Обухівський район, Обухівська міська рада; Заборонити земельним кадастровим реєстраторам, які входять до складу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальних органів вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, зміни про відомості, які стосуються земельних ділянок з кадастровими номерами 3223110100:06:003:0046; 3223110100:06:002:0589.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що Головою правління ПрАТ «Обухівське» ОСОБА_4 вживаються активні дії щодо поділу та відчуження земельних ділянок з кадастровими номерами 3223110100:06:002:0584, 3223110100:06:003:0040, 3223186200:02:002:0001, 3223186200:05:006:0015, у складі угідь яких згідно витягів із ДЗК є землі, які не можуть передаватися у приватну власність, що є предметом даного справи. Внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3223110100:06:003:0040 площею 57,9265 га зареєстровано три нових: з кадастровим номером 3223110100:06:002:0588 площею 1.5337 га; з кадастровим номером 3223110100:06:003:0046 площею 38.5301 га; з кадастровим номером 3223110100:06:002:0589 площею 17.8627 га. ПрАТ «Обухівське» незаконно набувши у власність земельну ділянку, яку не можна було відчужувати через арешт усіх земель в межах Державного акту про право постійного користування, а також через наявність у складі земельної ділянки земель, які не можуть передаватися у приватну власність, вчинило протиправні дії, поділивши її, змінивши склад угідь, збільшивши площу земель під дорогами, зокрема ґрунтовими, а також під залізницями, та відчуживши земельні ділянки, утворені внаслідок поділу, спеціально утвореній для цієї мети юридичній особі - ТОВ «БОД ІНВЕСТ». травня 2025 року між ПрАТ «Обухівське» та ТОВ «АГРО ОЗЕРА» було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3223186200:02:002:0001 площею 4,3527 га.
Таким чином, з огляду на зазначені дії Відповідача, існує реальна загроза подальшого поділу земельних ділянок, у тому числі тих, які не можуть перебувати у приватній власності, та відчуження їх третім особам. В результаті, невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно може значно утруднити і навіть унеможливити виконання рішення суду, у випадку ухвалення його на користь позивача, та унеможливить ефективний захист порушених прав та інтересів позивача
Відповідно до положень статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.
Перелік зазначених у статті 150 цього Кодексу видів забезпечення позову не є вичерпним, а відтак у разі необхідності суд може забезпечити позов іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 та постановах Верховного Суду від 30.10.2023 у справі № 922/1583/23, від 26.09.2023 у справі № 911/1518/22.
Водночас вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 та постановах Верховного Суду від 15.09.2023 у справі № 916/2359/23, від 07.04.2023 у справі № 910/8671/22.
До того ж, за обставин звернення з позовом саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі №905/446/22).
При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 та постановах Верховного Суду від 28.07.2023 у справі № 903/965/22, від 07.04.2023 у справі № 910/8671/22.
Верховний Суд зазначає, що виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.
Заперечення сторони відповідачів проти задоволення заяви про забезпечення позову звелися виключно до тверджень про відсутність підстав для задоволення позову, а саме неналежності позивача, як особи, права чи інтереси якого не можуть порушуватися діями, вчиненими відповідачами, та обранням неефективного способу захисту.
Однак, слід зауважити, що оцінка вказаних доводів, зокрема «неналежність позивача» та «обрання неефективного способу захисту порушених прав», може знайти своє відображення виключно під час ухвалення судового рішення по суті спору, яким закінчується судовий розгляд. Отже, на цій процесуальній стадії суд не може розглядати вказані аргументи, як підстави для відмови в задоволення заяви про забезпечення позову.
Суд приходить до висновку, що вимоги заявника підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись статтями 149, 150, 153, 258 - 261 ЦПК України, суд
Заяву про забезпечення позову - задовольнити.
Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та всім органам, уповноваженим на проведення державної реєстрації (в тому числі територіальним органам Міністерства юстиції України, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо наступного нерухомого майна:
- земельної ділянки сільськогосподарського призначення 38.5301 га кадастровий номер 3223110100:06:003:0046 вид цільового призначення земельної ділянки: 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою: Київська область, Обухівський район, Обухівська міська рада;
- земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 17.8627 га кадастровий номер 3223110100:06:002:0589 вид цільового призначення земельної ділянки: 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою: Київська область, Обухівський район, Обухівська міська рада;
Заборонити земельним кадастровим реєстраторам, які входять до складу Державної служби України з питань геодезії, катрографії та кадастру (ЄДРПОУ 39411771, вул. Народного Ополчення, 3, м. Київ, 03151) та її теориторіальних органів вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, зміни про відомості, які стосуються земельних ділянок з кадастровими номерами 3223110100:06:003:0046; 3223110100:06:002:0589.
Стягувач: ОСОБА_3 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «БОД ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 45694765, місцезнаходження: 04211, м. Київ, Оболонський район, вулиця Архипенка Олександра, будинок 8, квартира 122; тел. НОМЕР_2).
Копію ухвали направити сторонам для відома, компетентним органам для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня підписання ухвали.
Суддя Г.В.Висоцька