Справа № 369/20157/24
Провадження № 2-а/369/128/25
Іменем України
19.05.2025 м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Скрипник О.Г. розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить скасувати постанову Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 № 315-24 від 21.11.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження по справі закрити.
Свої вимоги позову обґрунтовує тим, що 21.11.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 було винесено постанову № 315-24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. У відповідності до постанови «18.11.2024 о 16 год. 00 хв. в ході здійснення перевірки встановлено, що ОСОБА_1 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовився від проходження військово-лікарської комісії, та отримання повістки, своїми діями порушив вимоги ч.10 ст.1 та ч.11 ст. 18 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 22 Закону « Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» та п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Додаток 5 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487, під час дії особливого періоду та Постанову КМ України № 560 від 16.06.2024 року».
Представник позивача зазначає про те, що позивачем отримано оскаржувану постанову 25.11.2024, про що є відмітка у тексті Постанови та вважає, що в діях позивача відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП , оскільки позивач не відмовився від проходження ВЛК 18.11.2024 року та отримав у цей день дві повістки, а саме № 13а/202041018/371 для уточнення облікових даних та № 4876 для проходження ВЛК. В подальшому 19.11.2024 позивачем також отримано повістку №4876 для проходження ВЛК, термін якого було продовжено до 22.11.2024 року.
Також представник позивача зазначає, що при складанні постанови єдиним доказом на який посилається начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 є протокол № 442 від 18.11.2024 року, проте постанова не містить відомостей щодо змісту вказаного протоколу, які б свідчили про обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
З поміж-іншого представник позивача зазначає, що хоч позивача і було повідомлено про час та дату розгляду справи та ним завчасно подано на електронну пошту відповідача заперечення та він з'явився у цей день та час, але справу розглянуто за його відсутності всупереч приписам ст. 268 КУпАП. Працівник Відповідача, котрий, з його слів, обіймав посаду юрисконсульта лише забрав примірник заперечення, котре було у позивача при собі та сказав прийти 25.11.2025 року за документом «про результат розгляд справи», що позивач згідно і зробив. Представник позивача вважає, що недотримання начальником відповідача приписів законодавства України про адміністративні правопорушення доводить неправомірність оскаржуваної постанови, та є підставою для її скасування.
Позивач зазначає, що у встановлений Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» спосіб та строки оновив свої особисті дані та зареєструвався у застосунку «Резерв+».
На його адресу повісток від ІНФОРМАЦІЯ_2 до 18.11.2024 року не надходило.
18.11.2024 року під час перевірки у місті Боярка, Київської області, перебуваючи у маршрутному таксі отримав повістку № 13а/202041018/371 з вимогою з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_1 18.11.2024 року о 9.00, яку (вимогу) виконав.
У приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 18.11.2024 року Позивачу фахівцем було надано повістку № 4857 згідно змісту якої він мав з'явитись 18.11.2024 року (без зазначення часу) для проходження огляду ВЛК (військово-лікарська комісія). Проходити огляд ВЛК Позивача направили до Центральної районної лікарні Києво-Святошинського району за адресою: 08150, м. Боярка, вул. Соборності, 51, де у цей день він встиг пройти наступних лікарів: отоларинголога, офтальмолога та психіатра. Також у цей день здав аналіз крові, сечі, пройшов флюроографічне та електрокардіографічне обстеження. Записи про прийом у лікарів відображаються у електронні системі «HELSI 24» за 18.11.2024 року.
Станом на 16.00 18.11.2024 року прийом у лікувальній установі було завершено. Як наслідок, через черги та велику кількість пацієнтів Позивач пройти усіх спеціалістів за половину робочого дня не встиг, тому повернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де йому видали нову повістку № 4876 з вимогою з'явитись 19.11.2024 року для проходження ВЛК.
При цьому, з незрозумілих причин, безпідставно та незаконно 18.11.2024 року о 16.45 Позивачу вручили для ознайомлення протокол № 442/2024, складений начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 зі змісту якого слідує, що Позивач ніби-то відмовився від отримання повістки та проходження ВЛК. Жодних свідків при цьому не було залучено.
Вказане у постанові не відповідає дійсності, бо протягом 18.11.2024 року позивач отримав аж три повістки, з'явився для проходження ВЛК, розпочав обстеження лікарями, а тому повністю дотримався вимог ст. 38 Закону України «Про військових обов'язок та військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Також позивач заявив, що постанову було проголошено та вручено було 25.11.2024 року та з огляду на те, що Постанову проголошено, а відповідно Позивач дізнався про її існування та прийняте рішення 25.11.2024 року, про що є відмітка на Постанові, просить поновити строку звернення до суду до 05.12.2024 року. Додатковою підставою для поновлення строку є те, що весь цей час з моменту отримання Постанови до направлення позовної заяви про скасування постанови позивач проходив усі етапи мобілізаційних заходів пов'язаних з укладенням контракту на військову службу на підставі рекомендаційного листа в/ч НОМЕР_1 від 15.11.2024 року за № 3853.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Скрипник О.Г. від 03 січня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Відповідач, який був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, відзиву до суду не подав, уповноважений представник у судове засідання не з'явився.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши письмові докази, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права.
Згідно з ч.1ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, що 21.11.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 було винесено постанову № 315-24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн.
У відповідності до оскаржуваної постанови від 18.11.2024 о 16 год. 00 хв. в ході здійснення перевірки встановлено, що ОСОБА_1 , перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 відмовився від проходження військово-лікарської комісії, та отримання повістки, своїми діями порушив вимоги ч.10 ст.1 та ч.11 ст. 18 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» та п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Додаток 5 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487, під час дії особливого періоду та Постанову КМ України № 560 від 16.06.2024 року. Накладено на ОСОБА_1 штраф у сумі 17 000 грн.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 постанову отримав особисто 25.11.2024 року, про що є відмітка у тексті постанови.
Диспозиція ч.3 ст. 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинено в особливий період, і вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни України зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до ст. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, визначає, зокрема, організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби.
Варто зауважити, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту відмови позивача від проходження ВЛК 18.11.2024 року за направленням ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач не скористався правом на подання відзиву, а позивачем надано докази проходження ВЛК 18.11.2024 року, зокрема огляду наступними лікарями: офтальмологом, отоларингологом та психіатром.
У відповідності до постанови № 315-24 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 факт відмови позивача від проходження ВЛК за направленням ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується лише, як вказано у постанові «протоколом від 18.11.2024 року за №442». Проте, всупереч викладеному стороною відповідача не надано до суду копії вказаного протоколу. Матеріали справи не містять протоколу № 442 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, на який міститься посилання у постанові, відсутні докази щодо надання позивачем пояснень, а також щодо участі позивача та свідків при складанні протоколу відносно ОСОБА_1 .
Під час вручення направлення резервістам та військовозобов'язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
При цьому доказів належного інформування позивача щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду матеріали справи також не містять.
Позивач надав докази того, що 18.11.2024 не відмовився, а розпочав проходження ВЛК та надав для огляду витяг з програмного забезпечення «HELSI 24».
Відповідно до п. 3.1 глави 3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 № 402 (далі - Положення) медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників на збірних пунктах районних (міських) або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК.
Направлення для проведення вказаних лабораторних та інструментальних досліджень може здійснюватися лікарями із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які залучаються для проведення медичного огляду військовозобов'язаних.
Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов'язаний, що характеризують його стан здоров'я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.
Щодо терміну проходження ВЛК, то він складає: не більше 4 календарних днів від дати скерування на комісію на проведення медичних оглядів щодо придатності до військової служби; не більше 3 робочих днів від дати скерування на комісію на проведення лабораторних досліджень; не більше 3 робочих днів від дати скерування на комісію на проведення інструментальних досліджень, а вцілому становить 14 днів, а тому складання протоколу у перший день початку проходження ВЛК не засвідчує факт відмови від проходження ВЛК за умови існування доказів про те, що особа приступила до його проходження.
Статтею 289 КУпАП встановлено, що «в разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.»
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Керуючись ст .ст. 19, 62 Конституції України, ст. ст. 5-7, 77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, ст. 210-1 КУпАП України,-
Поновити строк оскарження постанови № 315-24 від 21.11.2024 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 315-24 від 21.11.2024 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову № 315-24 від 21.11.2024 року винесену Начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 гривень.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.
За рахунок бюджетних асигнувань стягнутина користь ОСОБА_1 605,60 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. - судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 27.05.2025.
Суддя Оксана СКРИПНИК