Справа № 367/8128/25
Провадження №3/367/2491/2025
Іменем України
15 липня 2025 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Кухленко Д.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, старшого кулеметника, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,-
В період часу з 25.06.2025 року 08 год. 45 хв. по 25.06.2025 року 18 год. 40 хв. ОСОБА_1 був безпідставно відсутній на військовій службі, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби в умовах військового стану, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 з'явився. Подав заяву в якій просив розгляд справи здійснювати без його участі, вину визнав в повному обсязі.
Статтею 245 КУпАП передбачено, зокрема, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Згідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 172-15 КУпАП передбачена відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Дослідивши матеріали справи і з'ясувавши питання, які виникли під час такого дослідження, суддя дійшов до наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що 28.02.2025 року зараховано до списку особового складу військової частини та на всі забезпечення солдата ОСОБА_1 (Г-147563, мобілізація 10-2024), який прибув для проходження військової служби за призовом під час мобілізації відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» із військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 та зарахований наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 по особовому складу від 25.02.2025 №13 о/с у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , 28 лютого 2025 року.
Встановлено, що ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, бути хоробрим і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців.
Частиною 2 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно з вимогами ст. 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України за вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Приписами ст. 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що військовослужбовці за вчинення військових адміністративних правопорушень несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б Кодексу України про адміністративні правопорушення, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 9 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV (далі - Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України), військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України на військовослужбовців покладаються загальні обов'язки, зокрема, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Відповідно до ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Згідно зі ст. 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України внутрішній порядок досягається, зокрема глибоким розумінням, свідомим і неухильним виконанням військовослужбовцями обов'язків, визначених законами України та військовими статутами Збройних Сил України.
Рапортом командира НОМЕР_3 батальйону оперативного призначення підполковника ОСОБА_3 встановлено, що 25.06.2025 був відсутній на ранковому шикуванні старший кулеметник 1 відділення 2 взводу оперативного призначення 8 роти оперативного призначення 3 батальйону оперативного призначення старший солдат ОСОБА_1 (Г-147563), на дзвінки не відповідає, у розташування підрозділу не з'являється, місце перебування невідоме. На підставі цього просив призначити службове розслідування.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_4 наказано заступнику командира 8 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) по роботі з особовим складом 3 батальйону оперативного призначення молодшому лейтенанту ОСОБА_5 провести службове розслідування.
Відповідно до службової характеристики ОСОБА_1 , за час проходження служби на посаді старшого кулеметника 1 відділення 2 взводу оперативного призначення 8 роти оперативного призначення 3 батальйону оперативного призначення до моменту самовільного залишення військової частини старший солдат ОСОБА_1 зарекомендував себе посередньо. За своїми діловими та морально-психологічними якостями старший солдат ОСОБА_1 займаній посаді відповідає частково, потребує посиленого контролю з боку командира.
Відповідно до висновку службового розслідування по факту відсутності на службі старшого солдата ОСОБА_1 заступника командира роти по роботі з особовим складом 8 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 3 батальйону оперативного призначення молодшого лейтенанта ОСОБА_6 погодженого начальником юридичного відділення полковником юстиції ОСОБА_7 закінчено службове розслідування по факту відсутності на службі старшого солдата ОСОБА_1 .
Причинами скоєного правопорушення стали особиста недисциплінованість старшого солдата ОСОБА_1 , недодержання ним порядку і правил, установлених військовими статутами та іншим законодавством України з питань проходження військової служби, низька усвідомленість свого військового обов'язку.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
За сукупністю викладених та встановлених фактів, враховуючи обставини події слід дійти до висновку, що безвідповідальне ставлення та неналежне виконання покладених обов'язків з боку старшого солдата ОСОБА_1 спричинило шкоду охоронюваним законом інтересам держави.
Провина ОСОБА_1 підтверджується наявними документами в матеріалах справи, а саме протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії НГУ №069024 від 15.07.2025 р. письмовими поясненнями гр. ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , витягом із наказу т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_10 №12 о/с від 03.03.2025 року, та іншими матеріалами справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 38 КУпАП, у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Таким чином, станом на час розгляду справи строк накладення адміністративного стягнення, визначений частиною 3 статті 38 КУпАП не закінчився.
У зв'язку з чим, враховуючи характер скоєного ОСОБА_1 правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, суд приходить до висновку, що йому необхідно призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що буде необхідним і достатнім, з метою виховання особи в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненою нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі п.12 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 172-15, 7, 9, 23, 24, 27, 29, 33, 34, 35, 38, 40-1, 268, 276, 277, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -
Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення подання на постанову - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання - три місяці з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд 1-ї інстанції шляхом подання у 10-ти денний строк, з дня винесення постанови, апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: Д.С. Кухленко