Справа № 364/1255/16-ц
Провадження № 4-с/364/5/25
11.07.2025, Володарський районний суд Київської області у складі:
головуюча суддя Моргун Г. Л.,
за участю секретаря судового засідання Сіваченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференція, в селищі Володарка, скаргу
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , № тел. НОМЕР_2 , засоби електронного зв'язку не зазначено),
представник скаржника адвокат Рогозін Олексій Вікторович (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , № тел: НОМЕР_4 , наявний електронний кабінет),
представник скаржника адвокат Єлисеєв Сергій Сергійович, РНОКПП НОМЕР_5 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , № тел: НОМЕР_6 , ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 . наявний електронний кабінет.
на дії державного виконавця Кійка Андрія Сергійовича Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 35037233) (адреса: вулиця Василя Сергієнка, 48 А, місто Запоріжжя, 69076, № тел: 0612223207, 0612421302, 0676426207)
стягувачі:
ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_3 , № тел.: НОМЕР_8 );
ОСОБА_3 ( РНОКПП НОМЕР_9 , адреса: АДРЕСА_3 , № тел. НОМЕР_10 ),
20.05.2025 на адресу суду надійшла зазначена скарга на дії державного виконавця, якою представник скаржника посилаючись на обставини викладені у скарзі та ст.ст. 4, 18, 19, 27, 39 ЗУ « Про виконавче провадження», ст.ст. 447-451 ЦПК України, просить суд:
- визнати дії державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) ( код ЄДРПОУ 35037233) ОСОБА_4 щодо часткового зарахування коштів сплачених боржником на користь стягувача у ВП НОМЕР_13 - протиправними;
- зобов'язати державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кійка Андрія Сергійовича зарахувати кошти сплачені боржником у розмірі 40138,89 грн на користь стягувачки ОСОБА_2 у ВП НОМЕР_14;
- зобов'язати державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кійка Андрія Сергійовича зарахувати кошти сплачені боржником у розмірі 34998,84 грн на користь стягувача ОСОБА_3 у ВП НОМЕР_14;
- виконавче провадження № НОМЕР_15 в межах зведеного ВП № НОМЕР_14 закінчити на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження».
В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що на примусовому виконанні у Хортицькому відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває зведене виконавче провадження № НОМЕР_14 до складу якого входять: виконавче провадження № НОМЕР_16 відкрите за виконавчим листом виданим у справі № 364/1255/16 про стягнення матеріальної шкоди на користь ОСОБА_5 у розмірі 40138,89 грн та виконавче провадження № НОМЕР_15 відкрите за виконавчим листом виданим у справі № 364/1255/16 про стягнення матеріальної шкоди на користь ОСОБА_2 у розмірі 40138,89 грн.
Представник боржника у скарзі відзначив, що у період з 16.01.2017 ОСОБА_6 на виконання рішення суду сплачено суму боргу у розмірі 85137,73 гривень (включно моральної шкоди 5000 грн + 5000грн) ( номер картки НОМЕР_11 номер картки НОМЕР_12 ), залишок боргу становить 5140,05 грн ( на ствердження зазначеного до матеріалів скарги долучено копії чеків та квитанції про оплату).
Всупереч наведеному, ОСОБА_2 24 червня 2024 року звернулася до Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою про відкриття виконавчого провадження, при цьому не повідомила виконавця про погашення суми боргу ОСОБА_1 . Відповідно 08 липня 2024 року ОСОБА_1 подав заяву до Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), якою просив:
- долучити до матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_17 копію виписки по банківському рахунку ОСОБА_1 щодо перерахування коштів на користь ОСОБА_2 ; копії квитанцій про перерахування коштів на користь ОСОБА_2 на 7 аркушах;
- отримати від стягувача пояснення щодо підстав звернення до Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) після отримання в повному обсязі коштів за судовим рішенням № 364/1255/16;
- закінчити виконавче провадження № НОМЕР_17 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження».
Скаржник вказує, що відповіді на своє звернення скаржник не отримав. 05 травня 2025 року представник боржника у свою чергу звернувся з адвокатським запитом до Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо отримання наступної інформації:
-чи долучено до матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_17 копію виписки по банківському рахунку ОСОБА_1 щодо перерахування коштів на користь ОСОБА_2 ; копії квитанцій про перерахування коштів на користь ОСОБА_2 на 7 аркушах;
-чи зараховано в повному обсязі в якості погашення заборгованості за виконавчим провадженням НОМЕР_18 платежі згідно наданих боржником виписок та копій квитанцій;
-чому не закінчено виконавче провадження № НОМЕР_15 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження»;
-розмір заборгованості ОСОБА_1 у межах зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_14 розмір заборгованості ОСОБА_1 у межах виконавчого провадження № НОМЕР_15 розмір заборгованості ОСОБА_1 у межах виконавчого провадження № НОМЕР_16.
06 травня 2025 року адвокат отримав відповідь Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з якою його довіритель не погоджується та вважає дії державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), щодо незарахування коштів сплачених ОСОБА_6 на користь стягувача у зведеному виконавчому провадженні № НОМЕР_14 - протиправними. З отриманої відповіді вбачається, що державний виконавець не зараховує виплачені кошти з підстав того, що у квитанціях відсутнє значення - призначення платежу. Представник скаржника зазначає, що оскільки між ОСОБА_6 та стягувачами інакших правовідносин ( грошових зобов'язань) не існує то відсутні підстави для незарахування сум щодо погашення заборгованості у зведеному виконавчому провадженні № НОМЕР_14 за наданими ОСОБА_1 квитанціями та банківською випискою, при цьому посилається на практику ВС.
23.05.2025 скаргу прийнято до свого провадження та призначено судовий розгляд справи на 09.06.2025 о 10:00, в приміщенні Володарського районного суду Київської області.
27.05.2025 до суду надійшли пояснення державного виконавця (відзив на скаргу), якими державний виконавець Кійко Андрій Сергійович просить суд відмовити узадоволенні скарги на дії державного виконавця Хортицького відділу відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у зведеному ВП № НОМЕР_14, що полягають у частковому зарахуванні коштів, сплачених боржником на користь стягувача.
Державний виконавець у своїх поясненнях зауважив, що 08.07.2024 ОСОБА_1 звернувся із заявою про ознайомлення з матеріалами зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_14. Після ознайомлення з матеріалами ОСОБА_6 просив долучити до матеріалів ВП копії виписки по банківському рахунку щодо перерахування коштів на користь ОСОБА_2 на 7 арк. та отримати від стягувача пояснення щодо підстав звернення до Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) після отримання в повному обсязі коштів за судовим рішенням Володарського районного суду Київської області від 16.01.2017 року по справі № 364/1255/16-ц.; закінчити виконавче провадження № НОМЕР_15.
Зауважує, що відповідно до частини четвертої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником. Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Відповідно до п. 1 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII державний виконавець має право проводити перевірку виконання боржником рішення, що підлягає виконанню відповідно до цього Закону. Як видно зі змісту частини четвертої статті 19 Закону №1404-VIII та частини першої статті 15 Закону №1404-VIII законодавцем імперативно закріплено та визначено, що одночасно стягувач і боржник зобов'язані повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання боржником.
10.07.2024 з метою з'ясування обставин та дотримання принципу розумної обачності, в межах зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_14 за вих. № 98379, № 98385 державним виконавцем Кійком А.С. направлено запит до стягувачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 щодо підтвердження або спростування, про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником ОСОБА_1 .
12.07.2024 за вих. № 98861/29.25-27 державним виконавцем направлено відповідь на заяву від 08.07.2024 № б/н (зареєстрованою канцелярією за вх. № 15258/29.25-38), що підтверджується реєстром поштових відправлень. Державний виконавець вказує, що зазначене спростовує зміст скарги про неотримання ОСОБА_1 відповіді на вищевказану заяву від 08.07.2024 № б/н.
23.10.2024 за вх. № 21584 та № 21585 до відділу надійшло два листа: відповідь на запит державного виконавця та додаток: виписка з АТ «ПриватБанк» на 5 арк. від ОСОБА_2 в якій вона повідомила, що ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_2 у період з 31.01.2017 по 05.12.2023, суми коштів: загальна сума: 25500,00 грн, які внесено як часткову сплату в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_15 де стягувачкою є ОСОБА_2 та відповідь на запит державного виконавця від ОСОБА_3 в якій повідомив, що ОСОБА_1 у період з 31.01.2017 по 05.12.2023 йому нічого не сплачував.
05.05.2025 на електронну адресу відділу ДВС надійшов адвокатський запит від 05.05.2025 вих. № 37/24-з. За результатами розгляду, 06.05.2025 надано відповідь на електронну адресу представнику боржника, а також направлено у паперовому вигляді. Як видно з відповіді, державним виконавцем, вказується про неможливість внесення сплачених коштів, згідно наданих квитанцій, на користь ОСОБА_7 , у зв'язку з невизначеністю коштів, відсутністю їх цільового призначення, у той же час ОСОБА_2 підтвердила лише часткову сплату, тобто часткове виконання судового рішення.
При цьому у своїх поясненнях наголошує, що державний виконавець не мав права вносити спірні квитанції, виписку «без призначення платежу», адже по-перше: йому невідомо про цивільно-правові відносини сторін, які склалися поза межами виконавчого провадження (усні, письмові); по-друге: законодавцем імперативно закріплено обов'язок сторін виконавчого провадження (боржника та стягувача одночасно) повідомляти про повне чи часткове виконання рішення; по-третє: залишок спірних квитанцій не враховано, оскільки стягувачка ОСОБА_2 підтвердила лише частину з них, а стягувач ОСОБА_3 спростував отримання коштів, зазначене відповідає принципу розумної обачності, яка не призводить до негативних наслідків стосовно стягувачів.
В судовому засіданні представник скаржника доводи скарги підтримав, просив задовольнити у повному обсязі, при цьому посилався на обставини викладені у ній письмово та долучені до неї письмові докази.
Державний виконавець у судовому засіданні підтримав свої заперечення проти скарги, вказував, що вважає свої дії правомірними. У задоволенні скарги просив відмовити.
Стягувачі у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи належним чином повідомленні, засобами поштового зв'язку, шляхом направлення на відому суду адресу судових викликів ( т.1 а.с. 131, 132, т. 2 а.с. 12, 13) та розміщенням відповідного оголошення на офіційному сайті «Судова влада України» ( а.с. 11). ОСОБА_2 подала заяву якою просить судовий розгляд справи 30.06.2025 провести без її участі ( а.с. 6-7). Заяв та клопотань про відкладення розгляду скарги на адресу суду не надходило.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Однак судовий розгляд справи призначений на 09.06.2025 не відбувся у зв'язку з неявкою представника скаржника та був відкладений на 30.06.2025. З технічних причин не вдалося приєднатися до режиму відеоконференція судовий розгляд судом був відкладений на 11.07.2025 та був продовжений судом на розумний строк, достатній для всебічного та повного розгляду справи.
Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (ч.2 ст. 450 ЦПК України).
З метою забезпечення процедури розгляду скарги на дії державного виконавця відповідно до ч.1 ст. 450 ЦПК України повідомлялись сторони виконавчого провадження та державний виконавець про час та місце його проведення, й про необхідність забезпечення суду матеріалами виконавчого провадження.
У постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16 викладено позицію, що неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи є їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, а тому не може бути перешкодою для розгляду судом питання по суті.
З огляду на наведені норми чинного законодавства, суд, вважає можливим провести розгляд справи за відсутності стягувачів.
Суд, дослідивши матеріали справи № 364/1255/16-ц, скаргу з долученими до неї письмовими доказами, заслухавши представника скаржника, державного виконавця, вивчивши матеріали виконавчого провадження, які надані державним виконавцем на вимогу суду, вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню частково.
Судом установлено, що 17.01.2017 Володарський районний суд Київської області задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди.
09.02.2024 суд задовольнив заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; заінтересована особа: ОСОБА_1 , Хортинський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) про встановлення порядку виконання рішення у цивільній справі.
Встановив порядок виконання рішення Володарського районного суду Київської області від 16 січня 2017 року у справі № 364/1255/16-ц за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної ( немайнової) шкоди, а саме:
- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт Покровське Покровського району Дніпропетровської області, який проживає по АДРЕСА_4 , громадянина України, -- на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матеріальну шкоду 40138 ( сорок тисяч сто тридцять вісім ) 89 гривень;
- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт Покровське Покровського району Дніпропетровської області, який проживає по АДРЕСА_4 , громадянина України, -- на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матеріальну шкоду 40138 ( сорок тисяч сто тридцять вісім ) 89 гривень.
У Хортицькому відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) ( код ЄДРПОУ 35037233) на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № НОМЕР_14 відкрите на підставі заяв стягувачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 24.06.2024 ( т.1 а.с. 155-273).
02.07.2024 державним виконавцем Кійком А. С. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_15, № НОМЕР_16 та об'єднано їх у зведене виконавче провадження № НОМЕР_14, склад якого:
- виконавче провадження № НОМЕР_15 з примусового виконання виконавчого листа №364/1255/16-ц виданого 19.06.2024 Володарським районним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 40138,89 гривень;
- виконавче провадження № НОМЕР_16 з примусового виконання виконавчого листа №364/1255/16-ц виданого 19.06.2024 Володарським районним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальної шкоди у розмірі 40138,89 гривень.
09.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) ( код ЄДРПОУ 35037233) з заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.
Після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ОСОБА_1 подав заяву ( т. 1 а.с. 186-194), якою повідомив, що грошове зобов'язання перед стягувачем ОСОБА_2 виконано у повному обсязі та одночасно зазначив, що жодних інших майнових зобов'язань перед ОСОБА_8 у нього ОСОБА_9 не існує. Окрім того долучив до матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_19:
-виписку по банківському рахунку ОСОБА_1 щодо перерахування коштів на користь ОСОБА_2 ;
- квитанції про перерахування коштів на користь ОСОБА_2 .
Просив:
- отримати пояснення від ОСОБА_2 щодо її підстав для звернення до Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) ( код ЄДРПОУ 35037233) після того, як нею було отримано повний розрахунок за судовим рішенням Володарського районного суду Київської області від 16.01.2017 у справі №364/1255/16-ц;
- закінчити виконавче провадження № НОМЕР_17 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України « Про виконавче провадження».
10.07.2024 державний виконавець у провадженні якого перебуває зведене виконавче провадження ОСОБА_10 звернувся до ОСОБА_2 та до ОСОБА_3 з запитами, щодо отриманої ним інформації щодо підтвердження чи спростування про повне чи часткове виконання рішення ( виконавчий лист № 364/1255/16-ц виданий 19.06.2024) боржником.
23.10.2024 ОСОБА_2 надала відповідь на запит державного виконавця та повідомила, що у період часу з 31.07.2017 по 05.12.2023 ОСОБА_1 на її користь було проведено виплати у розмірі - 25500,00 грн, ОСОБА_3 повідомив, що у зазначений період на його користь нічого не сплачував ( т. 1 а.с. 219, 225).
Суд дослідив надані ОСОБА_1 копії квитанцій ( т. 1 а.с. 17-23); виписку з АТ КБ «ПриватБанк» від 07.02.2024 ( т. 1 а.с. 26), які вказують на добровільне перерахування коштів та платіжні інструкції: №19504 від 04.04.2025, №20008 від 06.05.2025 ( т.1 а.с.24, 25) у межах зведеного виконавчого провадження - на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у період часу з 16.01.2017, у розмірі - 85137,73 гривень, з яких 5 000,00 грн +5000,00 грн в рахунок сплати моральної шкоди та 75 137,73 гривень матеріальної шкоди .
Окрім того суд дослідив долучені до матеріалів справи представником скаржника:
-платіжну інструкцію № 20574 від 06.06.2025 на суму 6160,00 грн,
-платіжну інструкцію № 21108 від 04.07.2025 на суму 6160,00 грн;
щодо проведення оплати боргу ОСОБА_1 у межах ВП № НОМЕР_17 в той час коли скарга перебувала у провадженні суду ( т. 2 а.с. 18 та з.б. а.с. 18).
Частково задовольняючи скаргу ОСОБА_1 суд виходить з наступних міркувань.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Відповідно до частини першої статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно частини першої статті 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Згідно статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Пункт 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1ст.2 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до ч.1ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до змісту ч.1ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Тому, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб та здійснювати заходи, необхідні для своєчасного виконання рішення в порядку та спосіб, встановленому виконавчим документом і Законом «Про виконавче провадження».
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст.ст.6та13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Такого ж висновку дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 16 січня 2018 року справа № 520/17779/14-ц, провадження № 61-1082 св 17.
Крім цього в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 визначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).
Посилання державного виконавця на те, що відсутні підстави для зарахування даних платежів, у зв'язку з тим, що в призначені платежу відсутня інформація про сплату саме заборгованості за рішенням суду є безпідставним, оскільки боржником було добровільно проведені виплати саме на ім'я стягувача, що підтверджується квитанціями, де чітко зазначено хто є отримувач.
Суд зауважує, що на час розгляду скарги сторони виконавчого провадження не надали та матеріали справи не містять належних та допустимих доказів наявності у боржника інших зобов'язань перед стягувачами.
Звертаючись до суду зі скаргою, ОСОБА_1 посилається на те, що державний виконавець не зарахував кошти добровільно ним сплачені у період час з 16.01.2017 у розмірі 75137,73 гривень, мотивуючи свою відмову тим, що при перерахуванні коштів боржник не вказав у платіжних документах «призначення платежу», такі дії державного виконавця він вважає неправомірними.
Відповідно до досліджених судом письмових доказів, як зазначалося вище ОСОБА_1 проведено виплату у розмірі: 40138 (сорок тисяч сто тридцять вісім),89 гривень у зведеному виконавчому провадженні ВП НОМЕР_14 ( ВП НОМЕР_15) та 47318 (сорок сім триста вісімнадцять),84 гривень у зведеному виконавчому провадженні ВП НОМЕР_14 (ВП НОМЕР_16), що підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, відповідними копіями квитанцій та платіжних інструкцій.
З наданих суду доказів вбачається, що ОСОБА_1 відправляв на пряму кошти стягувачам. Сплата боржником на користь стягувачів грошових коштів у спірний період здійснювалась у добровільному порядку, а в подальшому в межах зведеного виконавчого провадження ( т.1 а.с.17-23; т.1 а.с.24,25 т. 2 а.с. 18, з.б. а.с.18) .
Будь-яких доказів на спростування мети сплати боржником вказаних коштів, стягувачами суду не надано, окрім того ні державним виконавцем ні ОСОБА_2 ні ОСОБА_3 не доведено, що між боржником та стягувачами існують якісь інші грошові зобов'язання, окрім тих , що визначенні рішенням Володарського районного суду Київської області ( справа № 364/1255/16-ц).
Вказане свідчить про наявність правових підстав для зарахування зазначених грошових коштів у рахунок сплати заборгованості у зведеному виконавчому провадженні ВП НОМЕР_14 При цьому дані перекази здійснені на рахунок стягувачів, які не надали доказів протилежного.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведений Верховного Суду від 17 травня 2023 року у справі № 199/2951/21 (провадження № 61-1769св23).
У постановах від 18 листопада 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження № 61-7500св20) та від 26 травня 2021 року у справі № 569/11466/20 (провадження № 61-1534св21) Верховний Суд зробив висновки, що виконавець повинен враховувати кошти, сплачені боржником на користь стягувана, оскільки чинне законодавство не передбачає права та обов'язку у виконавця вимагати від боржника надання квитанцій із зазначенням призначення грошових переказів на ім'я стягувана й не враховувати безпосередньо копії наданих квитанцій.
У постанові Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 707/999/21 (провадження № 61- 11411св22) враховано те, що немає відомостей про існування у боржника перед стягувачем будь-яких інших зобов'язань, які є відмінними від зобов'язань зі сплати аліментів. Сплата боржником на користь стягувана грошових коштів у спірний період здійснювалася зі сталою періодичністю.
Також Верховний Суд врахував суперечливу процесуальну позицію стягувача щодо спірних коштів, яка у скарзі на дії державного виконавця посилалася на те, що не отримувала зазначених коштів, в апеляційній скарзі на ухвалу суду першої інстанції стверджувала, що кошти, які перераховував їй боржник, є платою за користування майном (побутовою технікою, меблями тощо), а у відзиві на касаційну скаргу звертала увагу, що із виписки за картковим рахунком неможливо встановити особу, яка перерахувала їй ці кошти.
У постанові Верховного Суду від 17 травня 2023 року у справі № 199/2951/21 (провадження № 61-1769св23) встановлено, що між стягувачем та боржником немає інших грошових зобов'язань, окрім аліментних. Стягувач не заперечувала отримання від боржника тих грошових переказів, де вона була зазначена отримувачем, а матеріали справи не містять відомостей щодо відмови стягувана від отримання грошових переказів, здійснених боржником. Наведене свідчить про часткове добровільне виконання боржником свого обов'язку зі сплати аліментів. Враховуючи, що боржник надав копії квитанцій про здійснення платежів на користь стягувана, у державного виконавця не було підстав не враховувати надані боржником квитанції під час визначення заборгованості зі сплати аліментів.
Отже, дії державного виконавця під час здійснення зведеного виконавчого провадження ВП НОМЕР_14 щодо не зарахування коштів сплачених ОСОБА_1 у добровільному порядку суд визнає неправомірними та вважає необхідним зобов'язати державного виконавця Кійка Андрія Сергійовича усунути порушення (поновити порушене право заявника), шляхом зарахування зазначених коштів у рахунок погашення наявної заборгованості у зведеному виконавчому провадженні.
Твердження державного виконавця щодо наведених позицій ВС, що такі стосуються лише аліментних зобов'язань, суд не бере до уваги, оскільки ВС у своїх висновках чітко зазначає, що « чинне законодавство не передбачає права та обов'язку у виконавця вимагати від боржника надання квитанцій із зазначенням призначення грошових переказів на ім'я стягувача».
Таким чином суд вважає скаргу в частині зарахування коштів обґрунтованою і в цій частині задовольняє.
Одночасно суд вважає, за необхідне зазначити, що вимога скаржника, щодо закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_15 в межах зведеного ВП № НОМЕР_14 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», яку він ставить перед судом - не підлягає задоволенню. Оскільки зазначеними нормами процесуального права не передбачено повноважень суду на таке рішення, в межах розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця. Таке рішення державний виконавець приймає самостійно після поновлення порушеного права заявника, щодо зарахування коштів у рахунок погашення наявної заборгованості за наявності для того відповідних підстав згідно Закону.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1ст.2 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до ч.1ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до змісту ч.1ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Тому, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб та здійснювати заходи, необхідні для своєчасного виконання рішення в порядку та спосіб, встановленому виконавчим документом і Законом «Про виконавче провадження».
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст.ст.6та13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд доходить висновку про часткове задоволення вимог скарги.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги положення ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Керуючись статтями 259, 260, 261, 268, 447-451 ЦПК України, суд,
Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Кійка Андрія Сергійовича Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса)
стягувачі:
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , - задовольнити частково.
Визнати дії державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) ( код ЄДРПОУ 35037233) Кійка Андрія Сергійовича щодо часткового зарахування коштів сплачених боржником на користь стягувача у зведеному ВП НОМЕР_13 - протиправними.
Зобов'язати державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кійка Андрія Сергійовича зарахувати кошти сплачені боржником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) у розмірі - 40138 (сорок тисяч сто тридцять вісім),89 гривень на користь стягувачки ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_5 ), у зведеному виконавчому провадженні ВП НОМЕР_14 ( ВП НОМЕР_14).
Зобов'язати державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кійка Андрія Сергійовича зарахувати кошти сплачені боржником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) у розмірі 47318 (сорок сім триста вісімнадцять),84 гривень на користь стягувача ОСОБА_3 ( РНОКПП НОМЕР_9 , адреса: АДРЕСА_3 ), у зведеному виконавчому провадженні ВП НОМЕР_14 (ВП НОМЕР_16).
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Повний текст судового рішення складено 16.07.2025.
Ухвала суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г. Л. Моргун