Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/10768/25
Провадження № 2-н/357/1989/25
16 липня 2025 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Б. І. розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 ,-
У липні 2025 року заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дати подання заяви і до повноліття дитини.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2025 року головуючим суддею визначено Кошеля Б.І. та матеріали передані для розгляду.
Суддя, оглянувши матеріали заяви про видачу судового наказу, зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України, наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу та відповідно до ч. 1 ст. 167 ЦПК України розгляд заяви проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
Відповідно до положень ст. 161 ЦПК України особа має право звернутися з вимогами про стягнення аліментів в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Відповідно до п. 4, 5 ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено, в тому числі, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Згідно з п.4 ч.3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються, крім іншого, документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
За правилами ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Таким чином, норми Сімейного кодексу України право на отримання аліментів на утримання дитини пов'язують з проживанням дитини з особою, яка звертається з питанням стягнення аліментів.
Згідно з витягів з реєстру Білоцерківської територіальної громади від 30.06.2025 р., місце проживання заявника ОСОБА_1 та дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
З відповіді №1572939 від 15.07.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що місце реєстрації боржника ОСОБА_2 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, місце проживання обох батьків та дитини, на утримання якої заявник просить стягнути аліменти, зареєстроване за однією адресою.
До заяви ОСОБА_1 не долучила копії всіх документів, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, зокрема, не долучені копії документів, які підтверджують, що малолітня дитина, на утримання якої заявник просить стягнути аліменти, проживає саме з нею.
Таким чином, у суду відсутня можливість на підставі документів, долучених до заяви про видачу судового наказу, встановити, що дитина, на утримання якої заявник просить стягувати аліменти, проживає разом з нею та перебуває на її утриманні (рішення органу опіки та піклування, рішення суду, довідки з місця проживання, акт обстеження умов проживання тощо).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 ЦПК України.
Ст. 166 ЦПК України передбачає, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 161, 163, 165, 166, 353, 354 ЦПК України, суд,-
Відмовити ОСОБА_1 в заяві про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.
Роз'яснити, що заявник має право звернутися до суду з тими самими вимогами в порядку позовного провадження.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційної інстанції безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Особи, які не були присутніми в судовому засіданні при оголошенні ухвали, мають право на її оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання.
Суддя Б. І. Кошель