Справа № 357/10608/25
1-кс/357/1441/25
10 липня 2025 року Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , прокурора у кримінальному проваджені- прокурор Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши в залі суду № 2 у приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області клопотання слідчого слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111030001532 від 08.07.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, військовослужбовця військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, слідчий суддя,
до Білоцерківського міськрайонного суду надійшло вищезазначене клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться розслідування кримінального провадження № 12025111030001532 від 08 липня 2025 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що сержанта ОСОБА_7 , прийнятого на військову службу за контрактом, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.02.2024 № 43 призначено на посаду сержанта резерву 208 запасної батареї цієї ж військової частини.
Сержант ОСОБА_7 , як військовослужбовець Збройних Сил України, повинен керуватися вимогами ст.ст. 4, 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які зобов'язують його свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, захищати і поважати конституційні права і свободи людини і громадянина, бути зразком високої культури, скромності та витримки, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, бути дисциплінованим, під час перебування поза розташуванням військової частини не допускати негідних вчинків.
Водночас, згідно зі ст. 68 Конституції України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», до правоохоронних органів належать, в тому числі, органи Національної поліції України.
Згідно зі ст. 5-1 Закону України «Про Національну поліцію», ознаками належності до поліції є символіка поліції, однострій поліцейських, спеціальні звання, відомчі відзнаки, спеціальний жетон та службове посвідчення поліцейського.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань, у тому числі, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним процесуальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом.
Поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.
У свою чергу , відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський для забезпечення публічної безпеки і порядку застосовує спеціальні засоби, визначені цим Законом.
Так, відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 22.05.2024 № 88о/с ОСОБА_8 призначено на посаду поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №1 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області цього ж полку патрульної поліції, присвоєне йому спеціальне звання рядового поліції, закріплено спеціальний жетон з індивідуальним номером 0196506 та видано службове посвідчення серії ДПП № 018944.
Таким чином, з 22.05.2024 ОСОБА_8 є працівником правоохоронного органу.
О 8 годині 08.07.2025, відповідно до Розстановки сил та засобів полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі Департаменту патрульної поліції з 8 години 08.07.2025 до 20 години 08.07.2025, затвердженої тимчасово виконуючим обов'язки командира полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції від 08.07.2025, рядовий поліції ОСОБА_8 , одягнений у однострій поліцейських, з розміщеними на ньому відповідними знаками розрізнення та спеціальним жетоном, разом з поліцейським ОСОБА_9 заступив у патруль з патрулювання міста та району з позивним « ОСОБА_10 », у зв'язку з чим приступив до виконання службових обов'язків.
Приблизно о 18 годині 48 хвилин 08.07.2025, рядовий поліції ОСОБА_8 , одягнений у однострій поліцейських, з розміщеними на ньому відповідними знаками розрізнення та спеціальним жетоном, у складі патруля з патрулювання міста та району з позивним « ОСОБА_10 », разом з поліцейським ОСОБА_9 на службовому автомобілі патрульної поліції, обладнаному спеціальними світловими пристроями, з нанесеними кольорографічними схемами (смугами, написами, емблемами), що містять ознаки належності, найменування поліції, марки Renault Express з номерним знаком № НОМЕР_2 з емблемою Національної поліції України, прибув за викликом про вчинення адміністративного правопорушення до домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де у той час перебував, у тому числі, і ОСОБА_7 .
Приблизно, о 18 годині 56 хвилин 08.07.2025, поліцейськими, у тому числі ОСОБА_8 , з метою припинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 173, 185 КУпАП, здійснено адміністративне затримання ОСОБА_7 .
Разом з тим, приблизно о 18 годині 59 хвилин 08.07.2025 у ОСОБА_7 який знаходився поблизу території домоволодіння АДРЕСА_3 , через невдоволення діями поліцейських, пов'язаних із його затриманням, виник умисел на заподіяння працівникові правоохоронного органу ОСОБА_8 тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків.
Реалізуючи свій умисел, сержант ОСОБА_7 , близько 19 години 08.07.2025, знаходячись поблизу території домоволодіння АДРЕСА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, в порушення вимог ст. 68 Конституції України, ст.ст. 4, 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, достовірно розуміючи, що ОСОБА_8 є працівником правоохоронного органу, який виконує службові обов'язки, будучи невдоволеним діями ОСОБА_8 , пов'язаних із затриманням, посягаючи на нормальну діяльність правоохоронних органів та їх авторитет, наблизився до рядового поліції ОСОБА_8 , який перебував у положенні стоячи, та наніс один удар головою в обличчя останнього, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді садна на голові, яке відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
О 21 годині 32 хвилини 08.07.2025 ОСОБА_11 затримано слідчим у порядку ст. 208 КПК України, безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення.
Особа підозрюваного: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, військовослужбовця військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого.
09.07.2025 повідомлено про підозру в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України КК України.
Підозра ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:
- протоколом затримання ОСОБА_7 від 08.07.2025;
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію ОСОБА_8 від 08.07.2025;
- протоколом огляду місця події від 08.07.2025;
- показаннями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ;
- протоколами проведення слідчого експерименту за участі свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_13 від 09.07.2025;
- протоколом огляду відеозаписів від 09.07.2025;
- показаннями потерпілого ОСОБА_8 ;
- протоколом проведення слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_8 ;
- іншими матеріалами досудового розслідування у своїй сукупності.
Підставою застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з забороною цілодобово залишати житло є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність наступних ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити наступні дії, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
-переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст. 177 КПК України). Цей ризик є реальним зважаючи на те, що у разі визнання ОСОБА_7 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, і призначення навіть мінімального покарання за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованих діянь, це може стати підставою та мотивом для його переховування від органів досудового розслідування та суду;
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином шляхом порушення покладених на нього процесуальних обов'язків та своєчасного прибуття за викликом до органу досудового розслідування;
-вчинити інше кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_7 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та з метою уникнення від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 345 КК України, не має жодних перешкод для вчинення самовільного залишення військової частини та переховування від органів слідства та суду;
-незаконно впливати на свідків (п.3 ч.1 ст. 177 КПК України). Цей ризик існує у зв'язку з тим, що ОСОБА_7 особисто з метою уникнення кримінальної відповідальності може здійснювати протиправний вплив на свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , та узгоджувати з ними позицію захисту.
З урахуванням ризиків, які виникли внаслідок вчинення неправомірних дій ОСОБА_7 , а також з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування, знищити або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому провадженні, у органу досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_15 клопотання підтримав, посилався на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вважає, що інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти існуючим ризикам.
Підозрюваний ОСОБА_7 вину визнав повністю, не заперечував проти обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Захисник підозрюваного ОСОБА_7 , адвокат ОСОБА_16 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Крім того, захисник ОСОБА_16 надав до суду заяву ОСОБА_17 в якій остання повідомила, що заперечує проти застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_11 в її квартирі, а тому просив змінити зазначене в клопотанні місце реєстрації підозрюваного ОСОБА_11 в зв'язку із тим, що підозрюваний не є власником та незареєстрований у квартирі АДРЕСА_4 .
Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, зазначені у п.п.1-11 цієї статті. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При розгляді клопотання знайшли своє підтвердження та прокурором доведені обставини передбачені ч.1 ст. 184 КПК України, а саме: 1) наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 злочину, передбаченого ст. 345 ч. 2 КК України; 2) наявність ризиків, передбачених ст. 177 ч. 1 п.п. 1, 3, 4, 5 КПК України, на які вказує слідчий, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення; 3) недостатність застосування до ОСОБА_7 більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених у п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашніми арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
У відповідності до ст. 194 ч. 5 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).
Обставинами, що дають підстави слідчому судді визнати наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчинені злочину, передбаченого ст. 2 ч. 345 КК України є наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, недостатність застосування до ОСОБА_7 більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, є докази досліджені слідчим суддею.
Слідчий суддя вважає, що відносно ОСОБА_7 має бути застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту, тому, що слідчим у клопотанні та доданими документами, прокурором у судовому засіданні, доведені обставини передбачені ст. 194 ч.1 п.п.1-3 КПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, необхідно також врахувати наявність вагомих доказів у вчиненні злочину, тяжкість покарання що загрожує останньому у випадку засудження, розмір заподіяної шкоди.
Вказані обставини свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
За вказаних обставин суд вважає за необхідне застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням певних обов'язків з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження та покласти на підозрюваного наступні, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду по даному кримінальному провадженні за першою вимогою;
2) не залишати цілодобово місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання;
4) утриматись від спілкування зі свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , та потерпілим ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5) носити електронний засіб контролю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 181, 184, 186, 193, 194 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання слідчого слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111030001532 від 08.07.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту .
Строк дії ухвали слідчого судді два місяці, тобто до 10 вересня 2025 року включно.
Строк домашнього арешту обчислювати з моменту винесення ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду по даному кримінальному провадженні за першою вимогою;
2) не залишати цілодобово місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання;
4) утриматись від спілкування зі свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , та потерпілим ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5) носити електронний засіб контролю.
Відповідно до вимог частини 3 статті 202 КПК України у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, який був затриманий: негайно доставляється до місця проживання і звільняється
з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського Апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 11 липня 2025 року в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вулиця Павла Скоропадського 4а .
Слідчий суддяОСОБА_1