Справа № 285/2140/25
провадження у справі №2/0285/1215/25
14 липня 2025 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Сташківа Т.Б., за участі секретаря судового засідання Павлюк Т.П. та осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1 ,
відповідач Ярунська сільська рада: представник ОСОБА_2 ,
відповідач ОСОБА_3 не прибула,
розглянувши в режимі відеоконференції у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Ярунської сільської ради Звягельського району Житомирської області, ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльності, визнання недійсними рішень сільської ради, скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки та зобов'язання затвердити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок
21.04.2025 ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просить:
1) визнати протиправною бездіяльності Ярунської сільської ради щодо не розгляду заяв ОСОБА_4 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка передається у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка передається для ведення індивідуального садівництва, площею 0,12 га на території Ярунської сільської ради;
2) визнати недійсним рішення Ярунської сільської ради № 1393 від 28.09.2021 щодо надання ОСОБА_3 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га, кадастровий номер: 1824087400:06:000:0985 на території Ярунської сільської ради;
3) визнати недійсним рішення Ярунської сільської ради № 1544 від 28.09.2021 щодо надання ОСОБА_3 у власність земельної ділянки для індивідуального садівництва, площею 0,12 га, кадастровий номер: 1824087400:06:000:0984 на території Ярунської сільської ради;
3) скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 2,00 га, кадастровий номер: 1824087400:06:000:0985 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_3 ;
4) скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 0,12 га, кадастровий номер: 1824087400:06:000:0984 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_3 ;
5) зобов'язати Ярунську сільську раду затвердити проекти землеустрою щодо відведення двох земельних ділянок, розташованих на території Ярунської сільської ради: для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га, кадастровий номер: 1824087400:06:000:0985; для індивідуального садівництва, площею 0,12 га, кадастровий номер: 1824087400:06:000:0984, з наданням у приватну власність вказаних земельних ділянок ОСОБА_4 .
В обґрунтування позову ОСОБА_4 зазначає, що він є учасником бойових дій. Пунктом 14 ст 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено пільгу для учасників бойових дій, зокрема першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва. Реалізуючи зазначене права, позивач 28.11.2019 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області із заявами про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення двох земельних ділянок на території Ярунської сільської ради: для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га та для ведення індивідуального садівництва, площею 0,12 га з правом передачі у власність. Наказами ГУ Держгеокадастру у Житомирській області № 6-5527/14-19-СГ від 28.12.2019 та № 6-5526/14-19-СГ від 28.12.2019 надано дозвіл ОСОБА_4 на розроблення проектів землеустрою щодо відведення двох земельних ділянок на території Ярунської сільської ради: для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га та для ведення індивідуального садівництва, площею 0,12 га. У жовтні 2020 ОСОБА_4 отримано проекти землеустрою щодо відведення у власність позивачу двох земельних ділянок на території Ярунської сільської ради: для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га, з відміткою про присвоєння кадастрового номеру 1824087400:06:000:0985; та для ведення індивідуального садівництва, площею 0,12 га, з відміткою про присвоєння кадастрового номеру 1824087400:06:000:0984. Оскільки за період з 2019 року до 2021 року відбулась передача земель комунальної власності від органів Держгеокадастру до Ярунської сільської ради, то позивач у липні 2021 звернувся до Ярунської сільської ради із заявами щодо розгляду та затвердження сільською радою проектів землеустрою щодо відведення у власність позивачу двох вищевказаних земельних ділянок. Проте позивач, у встановлені строки жодної відповіді на заяви не отримав. 01.10.2021 позивач повторно звернувся до Ярунської сільської ради із аналогічними заявами та 23.02.2022 отримав відповідь, що питання було розглянуто на черговій 11 сесії сільської ради, проте не було прийнято результативного голосування (результати голосування: утримались). У вказаному листі зазначено, що позивач може повторно звернутись до відповідача з аналогічною заявою. Однак, перевіривши земельні ділянки за кадастровими номерами у Державному земельному кадастрі, позивач виявив, що дві земельні ділянки щодо яких він отримав дозволи на розробку технічної документації, розробив технічну документацію та звернувся до відповідача із заявами про затвердження технічної документації і передачі йому у власність, уже передані у приватну власність іншій особі - ОСОБА_3 . Листом Ярунської сільської ради від 18.03.2025 позивача повідомлено, що питання щодо затвердження проектів землеустрою та передачі у власність позивачу двох спірних земельних ділянок на сесію сільської ради не виносилось, оскільки 28.09.2021 зазначені земельні ділянки передані у власність іншій особі. На 10 черговій сесії Ярунської сільської ради не було прийнято рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення позивачу спірних земельних ділянок, оскільки більшість депутатів сільської ради утримались від голосування. Рішеннями Ярунської сільської ради № 1393 та № 1544 від 28.09.2021 передано у власність дві спірні земельні ділянки - ОСОБА_3 . Отже, незважаючи на те, що позивач отримав дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок, розробив за власні кошти технічну документацію, на підставі яких були сформовані спірні земельні ділянки та присвоєні кадастрові номери, звернувся до сільської ради із заявами про затвердження технічної документації та передачі земельних ділянок у власність позивача, однак відповідач прийняв рішення про передачу вказаних земельних ділянок у власність іншої особі, що свідчить про протиправну бездіяльність сільської ради, прийняття незаконних рішень, що порушує права позивача.
У відзиві на позов представник Ярунської сільської ради просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на його необґрунтованість. Зазначає, що рішення органу місцевого самоврядування про затвердження проектів землеустрою що двох спірних земельних ділянок позивачу та передачу їх у власність останньому прийнято не було, оскільки проект рішення не набрав необхідної кількості голосів. Перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, передбачений ч. 7 ст. 118 ЗК України, є вичерпним. При цьому, рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі набуття права власності чи користування на земельну ділянку. Сільською радою прийнято спірні рішення на підставі, у порядку та у спосіб, передбачений законом. Також звертає увагу, що відповідач ОСОБА_3 із заявами про передачу у приватну власність спірних земельних ділянок, на підстав яких сільською радою прийнятті рішення № 1544 та № 1393 від 28.09.2021, звернулась раніше позивача, у зв'язку із чим були прийнятті відповідні рішення (а.с. 83)
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник Ярунської сільської ради в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позов.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не прибула, про час і місце судового розгляду була повідомлена вчасно та належним чином, однак про причини неявки суду не повідомила, відзиву на позов та клопотань про розгляд справи за її відсутності, чи про відкладення розгляду справи не подавала (Т. 1 а.с. 94, Т. 2 а.с. 27, 30, 33, 34).
За таких обставин, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача ОСОБА_3 .
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 є учасником бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням та має право на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва згідно із п. 14 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Т. 1 а.с. 10).
28.11.2019 ОСОБА_4 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області із заявами про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення двох земельних ділянок на території Новоград-Волинського району (перейменовано у Звягельський район), за межами населених пунктів Ярунської сільської ради: для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га та для ведення індивідуального садівництва, площею 0,12 га з правом передачі у власність (Т. 1 а.с. 36, 53).
Наказами ГУ Держгеокадастру у Житомирській області № 6-5527/14-19-СГ та № 6-5526/14-19-СГ від 28.12.2019 надано дозвіл ОСОБА_4 на розроблення проектів землеустрою щодо відведення двох земельних ділянок на території Новоград-Волинського району (перейменовано у Звягельський район), за межами населених пунктів Ярунської сільської ради: для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га та для ведення індивідуального садівництва, площею 0,12 га (Т. 1 а.с. 35 зворот, 52 зворот).
06.06.2020 ОСОБА_4 звернувся до Новоград-Волинського міського земельно-кадастрового бюро із заявами про виготовлення проектів землеустрою щодо відведення двох спірних земельних ділянок (Т. 1 а.с. 33 зворот, 50 зворот).
У жовтні 2020 ОСОБА_4 отримано проекти землеустрою щодо відведення у власність позивачу двох земельних ділянок на території Ярунської сільської ради: для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га, з відміткою про присвоєння кадастрового номеру 1824087400:06:000:0985; та для ведення індивідуального садівництва, площею 0,12 га, з відміткою про присвоєння кадастрового номеру 1824087400:06:000:0984 (Т. 1 а.с. 28, 47).
Оскільки у період з 2019 року до 2021 року відбулась передача земель комунальної власності від органів Держгеокадастру до Ярунської сільської ради, то позивач 04.08.2021 звернувся до Ярунської сільської ради із заявами щодо затвердження проектів землеустрою щодо відведення йому у власність двох вищевказаних земельних ділянок (Т. 1 а.с. 126, 127, 130, 131 зворот).
30.07.2021 та 15.08.2021 ОСОБА_3 звернулась до Ярунської сільської ради із заявами про передачу їй у власність двох спірних земельних ділянок з відповідними кадастровими номерами (Т. 1 а.с. 124, 125, 128, 129, 130, 131 зворот).
Рішеннями Ярунської сільської ради № 1393 та № 1544 від 28.09.2021 передано у власність дві спірні земельні ділянки - ОСОБА_3 (Т. 1 а.с. 15, 16).
17.12.2021 внесено відомості про право власності на дві земельні ділянки за ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Т. 1 а.с. 17, 18).
01.10.2021 ОСОБА_4 повторно звернувся до Ярунської сільської ради із заявами щодо затвердження проектів землеустрою щодо відведення йому у власність двох вищевказаних земельних ділянок (Т. 1 а.с. 11, 11 зворот).
Листом Ярунської сільської ради від 23.02.2022 № 195, № 196 ОСОБА_4 повідомлено про те, що його звернення щодо затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок власність: для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га; та для ведення садівництва, площею 0,12 га на території Ярунської сільської ради, розглянуто на черговій сесії Ярунської сільської ради 28.09.2021. У зв'язку з тим, що питання затвердження землеустрою не було прийнято шляхом результативного голосування депутатами сільської ради на вказаній сесії (результат голосування: «утримались») (Т. 1 а.с. 13, 14).
Листом Ярунської сільської ради від 18.03.2025 позивача повідомлено, що питання щодо затвердження проектів землеустрою та передачі у власність позивачу двох спірних земельних ділянок на сесію сільської ради не виносилось, оскільки 28.09.2021 зазначені земельні ділянки передані у власність іншій особі - ОСОБА_3 . На 10 черговій сесії Ярунської сільської ради не було прийнято рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення позивачу спірних земельних ділянок, оскільки усі присутні депутати сільської ради утримались від голосування (Т. 1 а.с. 26).
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності сільської ради, визнання недійсними та скасування рішень сільської ради та скасування державної реєстрації права власності
Згідно із п. 14 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасники бойових дій та особи, прирівняні до них мають право на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.
Законом України від 28.04.2021 №1423-IX, який набрав чинності 27.05.2021, розділ X «Перехідні положення Земельного кодексу України» доповнено пунктом 24, відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.
Указаним Законом внесено зміни до ЗК України, за змістом яких повноваження щодо затвердження проектів землеустрою щодо відведення вищевказаних земельних ділянок перейшли від органів Держгеокадастру до органів місцевого самоврядування.
Суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 ЦК України, застосовує до спірних правовідносин положення ЗК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, тобто на момент звернення позивача із заявами до органу місцевого самоврядування.
Так, частиною 1 статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 га; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 га.
Статтею 118 ЗК України врегульовано порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.
Згідно із ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно із ч. 9 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно із ч. 1 ст. ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 02.06.2021 № 700/316/20-ц висловлено правову позицію про те, що погодження та затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка раніше сформована на підставі проєкту землеустрою іншої особи, порушує законний інтерес такої особи щодо можливості завершити розпочату ним відповідно до вимог чинного законодавства процедуру приватизації земельної ділянки та суперечить вимогам землеустрою. За наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у власність при безоплатній передачі земельних ділянок в межах встановлених норм (стаття 121 ЗК України), першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проєкту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього відсутні законні перешкоди.
Судом встановлено, що спірні земельні ділянки сформовані на підставі проектів землеустрою позивача ОСОБА_4 від 29.09.2020 з присвоєнням земельним ділянкам кадастрових номерів, дозвіл на розроблення яких надано наказами ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 28.12.2019.
Крім того, позивач є учасником бойових дій, тому має право на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва згідно із п. 14 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Однак, у порушення зазначених вимог Закону орган місцевого самоврядування за наявності двох бажаючих отримати у власність спірні земельні ділянки комунальної власності не врахував, що земельні ділянки були сформовані на підставі проектів землеустрою позивача, а також того, що останній має першочергове право на відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва як учасник бойових дій. Будь-яких доказів, що відповідач ОСОБА_3 має першочергове право на відведення земельних ділянок згідно чинного законодавства України матеріали справи не містять.
Більше того, Ярунська сільська рада розглядаючи питання щодо затвердження позивачу проектів землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок, у порушення вимог ч. 7, ч. 9 ст. 118 ЗК України, не мотивувала підстави відмови у затвердженні таких проектів. А сам по собі факт не прийняття відповідно рішення на черговій сесії сільської ради у зв'язку із тим, що більшість депутатів сільської ради утримались від голосування щодо прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок позивачу, не відповідає вимогам ч. 9 ст. 118 ЗК України.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги до Ярунської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності сільської ради, визнання недійсними та скасування рішень сільської ради та скасування державної реєстрації права власності, є обґрунтованими, підтверджуються належними, допустимими і достатніми доказами, а тому підлягають задоволенню.
Разом із тим, позовні вимоги до ОСОБА_3 задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено які дії, рішення чи бездіяльність відповідача ОСОБА_3 призвела до порушення прав позивача. ОСОБА_3 у спосіб та порядку, передбаченому ЗК України звернулась до повноважного органу із заявами з метою реалізації свого право на одержання земельних ділянок із земель комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації. У судовому засіданні не встановлено дій, чи бездіяльності відповідача ОСОБА_3 , що порушує вимоги Закону.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання сільській раді затвердити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок
У позові ОСОБА_4 просить зобов'язати Ярунську сільську раду затвердити проекти землеустрою щодо відведення двох земельних ділянок: для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га, кадастровий номер: 1824087400:06:000:0985; для індивідуального садівництва, площею 0,12 га, кадастровий номер: 1824087400:06:000:0984, з наданням у власність вказаних земельних ділянок ОСОБА_4 .
Зазначена позовна вимога є публічно-правовою, оскільки відповідач Ярунська сільська рада здійснює публічно-владні управлінські функції у сфері затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, а тому така вимога підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, що підтверджується практикою Верховного Суду (Постанови Верховного Суду від 12.01.2022 № 300/1750/19; від 08.05.2023 № 160/4378/21; від 20.12.2023 № 420/2432/20; від 22.04.2024 № 400/8131/21).
Відповідно до ст. 20 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Однак, зазначені позовні вимоги мають розглядатися в одному провадженні, оскільки такі вимоги однорідні, нерозривно пов'язані між собою та від вирішення однієї з них залежить вирішення інших вимог. Ці позовні вимоги взаємопов'язані між собою, а тому спільний розгляд вимог в межах однієї справи одним судом необхідний для забезпечення всебічності, повноти і об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доводів сторін, а також гарантує ефективний захист прав та інтересів позивача, що вплине, зокрема, на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних правовідносин.
Вирішення за правилами адміністративного судочинства такого спору в частині позовних вимог про зобов'язання затвердити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, а за правилами цивільного судочинства - в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності сільської ради, визнання недійсними та скасування рішень сільської ради та скасування державної реєстрації права власності, порушуватиме принцип повноти, всебічності й об'єктивності з'ясування обставин справи, оскільки дослідження одного і того ж предмета, а також одних і тих самих підстав позову здійснюватиметься судами різних юрисдикцій, що не гарантує дотримання принципу правової визначеності.
Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту, а спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.
Отже, з метою дотримання принципу правової визначеності, для забезпечення всебічності, повноти і об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доводів сторін, суд приходить до висновку, що позовна вимога про зобов'язання затвердити проекти землеустрою підлягає розгляду в одному провадженні з іншими однорідними позовними вимогами за правилами цивільного судочинства.
Встановлено, що 04.08.2021 ОСОБА_4 звернувся до Ярунської сільської ради із заявами про затвердження проектів землеустрою щодо двох спірних земельних ділянок: на території Ярунської сільської ради: для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га та для ведення індивідуального садівництва, площею 0,12 га з правом передачі у власність (Т. 1 а.с. 126, 127, 130, 131 зворот).
01.10.2021 ОСОБА_4 повторно звернувся до Ярунської сільської ради із заявами щодо затвердження проектів землеустрою щодо відведення йому у власність двох вищевказаних земельних ділянок та отримав відповіді сільської ради від 23.02.2022, що питання було розглянуто на черговій сесії сільської ради 28.09.2021, проте не було прийнято результативного голосування (результати голосування: утримались) (Т. 1 а.с. 11, 11 зворот, 13. 14).
Згідно із ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Аналіз норми ч. 7 ст. 118 ЗК України дає підстави для висновку, що орган місцевого самоврядування приймає одне із рішень:
- про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- про відмову у затвердженні проекту землеустрою, виключно з підстав, передбачених ч. 7 ст. 118 ЗК України.
Згідно із ч. 9 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Як передбачено ч. 15 ст. 123 ЗК України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Отже, у порушення вимог ч. 9 ст. 118 ЗК України Ярунська сільська рада у передбачений законом строк не прийняла рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, дозвіл на розроблення яких був наданий на підставі наказів територіального органу Держгеокадастру у межах передбачених законом повноважень, які є чинними; або не прийняла мотивоване рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою з підстав, передбачених ч. 7 ст. 118 ЗК України; в судовому засіданні представником сільської ради не спростовано відповідність вказаних проектів землеустрою вимогам закону, тому позивачем доведено незаконну бездіяльність сільської ради щодо не прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою або мотивованої відмови у затвердженні такого проекту в передбачений законом строк.
При цьому, зі змісту норм ст. 12, 33, 81 116, ч.ч. 6, 7, 9 ст. 118 ЗК України вбачається, що повноважний орган, яким у даному випадку є Ярунська сільська рада, розглядає клопотання про затвердження проекту відведення земельної ділянки; приймає рішення про затвердження такого проекту, або про відмову в затвердженні; приймає рішення про передачу у власність громадянам в межах норм безоплатної приватизації земель комунальної власності з цільовим призначенням земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та для ведення індивідуального садівництва.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Статтею 16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.
Згідно з принципом поділу влади, суд не має права перебирати на себе функції інших органів державної влади чи органів місцевого самоврядування. Суд не може приймати рішення, які належать до компетенції інших органів, або давати їм вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що виходять за межі його повноважень. Суд не може втручатися у дискреційні повноваження органів місцевого самоврядування, тобто у їх право самостійно приймати рішення у межах закону.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 12.01.2022 №300/1750/19, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, якими позовні вимоги про зобов'язання затвердити проект землеустрою були задоволені частково шляхом зобов'язання міській раді повторно розглянути заяву особи на сесій міської ради щодо затвердження проекту землеустрою.
З огляду на викладене, позовні вимоги про зобов'язання затвердити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягають частковому задоволенню шляхом зобов'язання органу місцевого самоврядування повторно розглянути заяви позивача про затвердження проектів землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги частково підтверджуються належними і допустимими доказами, є частково обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню.
Позивач, як учасник бойових дій, звільнений від сплати судового збору згідно із п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, з відповідача в дохід державного бюджету підлягає стягненню судовий збір за 50% чотирьох вимог немайнового характеру, які судом задоволені частково (відмовлено у задоволені чотирьох позовних вимог до ОСОБА_3 та частково відмовлено у задоволенні однієї позовної вимоги до сільської ради). Інша частина судового збору підлягає компенсації за рахунок держави.
Відповідно до вимог абз. 2 ч. 8 ст. 141 ЦПК України позивачем повідомлено, докази витрат, які сторона має сплатити у зв'язку з розглядом справи будуть надані суду протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.
Керуючись ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 - відмовити.
Позовні вимоги до Ярунської сільської ради задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Ярунської сільської ради щодо не розгляду заяв ОСОБА_4 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка передається у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка передається для ведення індивідуального садівництва, площею 0,12 га на території Ярунської сільської ради.
Визнати недійсним та скасувати рішення Ярунської сільської ради № 1393 від 28.09.2021 щодо надання ОСОБА_3 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га, кадастровий номер: 1824087400:06:000:0985 на території Ярунської сільської ради.
Визнати недійсним та скасувати рішення Ярунської сільської ради № 1544 від 28.09.2021 щодо надання ОСОБА_3 у власність земельної ділянки для індивідуального садівництва, площею 0,12 га, кадастровий номер: 1824087400:06:000:0984 на території Ярунської сільської ради.
Скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 2,00 га, кадастровий номер: 1824087400:06:000:0985 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_3 .
Скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 0,12 га, кадастровий номер: 1824087400:06:000:0984 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_3 .
Зобов'язати Ярунську сільську раду Звягельського району Житомирської області повторно розглянути заяви ОСОБА_4 від 04.08.2021 про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розташованих на території Ярунської сільської ради: для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га, кадастровий номер: 1824087400:06:000:0985; для індивідуального садівництва, площею 0,12 га, кадастровий номер: 1824087400:06:000:0984.
У решті позовних вимог до Ярунської сільської ради - відмовити.
Стягнути з Ярунської сільської ради в дохід держави судовий збір в розмірі 2 422 гривні 40 копійок.
Іншу частину судового збору в розмірі 2 422 гривні 40 копійок - компенсувати за рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Найменування сторін:
позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач: Ярунська сільська рада звягельського району (вул. Миру, 13, с. Ярунь, Звягельський район, Житомирська область. ЄДРПОУ 04344146);
відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Рішення складено в повному обсязі та підписано 16 липня 2025 року.
Суддя Т. Б. Сташків