Народицький районний суд Житомирської області
Справа № 279/4337/24
16 липня 2025 року селище Народичі
Народицький районний суд Житомирської області в складі :
під головуванням судді Піщуліної І.С.,
з секретарем Ярошенко В.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька,
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом та просить виключити відомості про нього як батька з актового запису №124 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного 15 серпня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бородянського районного управління юстиції у Київській області, мотивуючи тим, що перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який було розірвано на підставі судового рішення від 28 квітня 2014 року й нещодавно дізнався, що у відповідача в 2014 році народився син. Однак він не являється біологічним батьком дитини, а відомості до актового запису про нього як батька були внесені органом реєстрації актів цивільного стану на тій підставі, що на момент зачаття дитини вони з відповідачем перебували у шлюбі.
Сторони в підготовче судове засідання не з'явились, надали суду заяви, в яких просять справу розглядати без їх участі, позивач позовні вимоги підтримує, відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Суд, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, вивчивши матеріали справи, дійшов такого висновку.
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина 9 статті 7 СК України).
Частиною 1 статті 121 СК України визначено, що права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 СК України.
Визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою, регламентовано статтею 122 СК України.
За загальним правилом, встановленим частиною 1 цієї статті, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Згідно з частиною 2 цієї статті дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.
Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір'ю дитини заяви про визнання батьківства (частина 3 статті 122 СК України).
Особа, яка записана батьком дитини відповідно до статті 122 СК України, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження (частини 1 та 2 статті 136 СК України).
Згідно з частиною 6 статті 136 СК України не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123цього Кодексу.
Сімейне законодавство України визначає, що передумовою звернення до суду в цій категорії справ є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.
Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.
При цьому, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 6 квітня 2021 року у справі № 676/1200/20 зазначає, що для з'ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи. Висновок такої експертизи має важливе значення у процесі дослідження факту батьківства й оцінювати його необхідно з урахуванням положень частин другої, третьої статті 89 ЦПК України.
Судом установлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 28 квітня 2014 року шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , зареєстрований 19 червня 2010 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бородянського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис №43, було розірвано, про що свідчить копія відповідного судового рішення у цивільній справі №560/537/14-ц.
09 серпня 2016 року ОСОБА_5 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 та присвоїла прізвище « ОСОБА_7 », цей шлюб було розірвано 29 квітня 2017 року. 14 листопада 2017 року ОСОБА_8 зареєструвала шлюб з ОСОБА_9 й останній було присвоєно прізвище « ОСОБА_10 ». Вказані обставини підтверджуються копіями свідоцтв про шлюб серії НОМЕР_1 від 09 серпня 2016 року, серії НОМЕР_2 від 14 листопада 2017 року та про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 29 квітня 2017 року.
З копій свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 15 серпня 2014 року та актового запису про народження №124 від 15 серпня 2014 року вбачається, що ОСОБА_11 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бородянського районного управління юстиції у Київській області було складено відповідний актовий запис. Батьками малолітнього ОСОБА_3 записані ОСОБА_12 та ОСОБА_5 .
Зі змісту зазначеного вище актового запису слідує, що підставою запису відомостей про батька було свідоцтво про шлюб, укладений між сторонами, актовий запис №43 від 19 червня 2010 року, складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бородянського районного управління юстиції у Київській області.
Відповідно до висновку судової молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19/106-25/7286-БД від 05 червня 2025 року біологічне батьківство ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об'єкт №1), щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об'єкт №2), біологічною матір'ю якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (об'єкт №3), виключається.
Проаналізувавши зазначені письмові докази у їх сукупності, суд вважає доведеним факт відсутності кровного споріднення між позивачем, який записаний батьком, і дитиною.
Частиною 3 статті 200 ЦПК України визначено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди згідно з частиною 4 статті 200 ЦПК України проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідач надала суду окрему письмову заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі.
З огляду на вказане й враховуючи те, що наявні законні підстави для задоволення позову, оскільки відсутнє кровне споріднення між позивачем та дитиною, позивач не був обізнаний про народження дитини та на момент реєстрації її народження не знав, що не є її батьком, а також те, що визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси сторін, дитини, суд дійшов висновку про можливість ухвалення за результатами підготовчого провадження рішення про задоволення позову.
Позивач при пред'явленні позову сплатив судовий збір в сумі 1211 гривень 20 копійок, ураховуючи положення статті 141ЦПК України сплачений судовий збір у вказаній сумі слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 121, 122,136 СК України, статтями 2, 89, 141, 200, 206, 263, 265, 268, ЦПК України,
Позов задовольнити.
Виключити з актового запису №124 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиненого 15 серпня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бородянського районного управління юстиції у Київській області, відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як батька дитини.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_12 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .
Повне судове рішення було проголошено та складено 16 липня 2025 року.
Суддя: Ірина ПІЩУЛІНА