ЄУН: 336/6609/25
Провадження №: 1-кс/336/615/2025
16 липня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 в порядку статті 206 КПК України щодо незаконного затримання особи,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
адвоката - ОСОБА_2 ,
представника ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_5
Шевченківським районним судом міста Запоріжжя 15.07.2025р. отримано клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про незаконне затримання та позбавлення волі, поданого в порядку ст.206 Кримінального процесуального кодексу України.
В письмовому клопотанні адвокат зазначив, що матір ОСОБА_3 - ОСОБА_6 повідомила про те, що 14.07.2025р. телефонним зв'язком її було проінформовано представником ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що її сина було затримано та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Одразу після інформування вона з'явилася то РТЦК та передала документ про бронювання (надання відстрочки) її сина, будь-яких документів щодо затримання ОСОБА_3 їй не було надано, телефонний зв'язок з її сином відсутній, до теперішнього часу, за наявною інформацією син знаходиться у ІНФОРМАЦІЯ_2 , який розташований територіально у Шевченківському районі міста Запоріжжя. Також зазначає, що затриманий ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є заброньованим співпрацівником ТОВ «Вельтум-Запоріжжя» та перебуває на спеціальному військовому обліку, отже має законне право на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією. Крім того, у розшуку не перебував, правил військового обліку не порушував. У зв'язку із означеними подіями, матір 14.07.2025р. о 21:34 зверталася до органів поліції з приводу незаконного позбавлення свободи та утримання її сина (ЄО №22074.
У письмовому клопотання адвокат ОСОБА_2 посилаючись на приписи ст.59, ст.129 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положення статті 206 Кримінального процесуального кодексу України, просить постановити ухвалу, якою негайно звільнити ОСОБА_3 з-під варти (утримання), який знаходиться у ІНФОРМАЦІЯ_2 , зобов'язати керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 та начальника відділу поліції надати відомості (документи), на підставі яких ОСОБА_3 було затримано та утримується у ІНФОРМАЦІЯ_2 , зобов'язати уповноважену особу доставити останнього до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя, у випадку відсутності у розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 - повідомити про місце перебування.
Ухвалою слідчого судді від 15.07.2025р. відкрито провадження за клопотанням ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про незаконне затримання та призначено невідкладно судовий розгляд на 18:00 год. 15.07.2025р., зобов'язано керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 надати відомості (документи), на підставі яких ОСОБА_3 затриманий та утримується в установі, зобов'язано доставити ОСОБА_3 до слідчого судді, а у разі відсутності ОСОБА_3 - повідомити про місце перебування останнього.
В судовому засіданні представник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_2 підтримав клопотання, просив задовольнити та постановити судове рішення про негайне звільнення особи, надав пояснення, аналогічні викладеним у письмовому клопотання.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти поданого клопотання та пояснив, що 14.07.2025 року наказом ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 видано наказ за №257 «Про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період», відповідно до якого солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі поіменного списку №3924 від 14.07.2025 року призвано на військову службу під час мобілізації на особливий період до ВЧ НОМЕР_1 , на підтвердження чого було подано відповідний наказ та поіменний список. При цьому зазначив, що ОСОБА_3 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 працівниками поліції у зв'язку з порушенням правил військового обліку (відсутність ВОД), та 14.07.2025р. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. Цього ж дня, зазначену особу було направлено до військової лікарської комісії для проходження медичного обстеження, після проходження якої, особу було призвано на військову службу під час мобілізації. На момент доставки до ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_3 була відсутня будь-яка відстрочка (бронювання) або обмеження щодо проведення призову на військову службу за мобілізацією.
На запит суду ІНФОРМАЦІЯ_4 було надано відомості з Єдиного реєстру військовозобов'язаних «Оберіг» відносно ОСОБА_3 , відповідно до якого містяться відомості про статус усіх бронювань.
Зокрема, судом встановлено на підставі зазначених відомостей Єдиного ресєтру військовозобовязаних «Оберіг», що бронювання ОСОБА_3 відбулося 15.10.2024р. та припинено 01.04.2025р. у зв'язку з закінченням бронювання, припинення бронювання відбулося автоматично системою.
Заслухавши думку учасників провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Статтею 206 КПК України внормовано загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини, у відповідності до яких (обов'язків) кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи, випливає із змісту частини 2 ст. 206 КПК України.
Положеннями статтями 3, 8 Конституції України встановлено засади верховенства права.
Зокрема, статтею 3 Основного Закону встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
До основоположних прав та свобод людини відноситься право кожної людини на свободу та особисту недоторканість.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання. Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі і в порядку встановлених законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожний, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікань встановлює законність затримання.
Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що кожний, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, були порушені, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
При цьому, зобов'язано місцеві органи виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини, а також здійснення призову військовозобов'язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України.
Слід зауважити, що згідно з п.п.1,3 Постанови КМУ від 23.02.2022 №154 «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки координується та спрямовується Міноборони.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч.2 ст.102, п.1, 17, 20 ч.1 ст.106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022р., оголошено про проведення загальної мобілізації.
Як встановлено слідчим суддею, ОСОБА_3 не утримається під вартою, в тому числі й у зв'язку з застосованим відносно нього запобіжнього заходу, не є затриманим у порядку ст.208 КПК України, а також не є особою, затриманою неуповноваженою службовою особою (в порядку ст. 207 КПК України), крім того, не утримується правоохоронними органами у зв'язку із досудовим розслідуванням кримінального правопорушення.
Також встановлено, що 14.07.2025р. ОСОБА_3 призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період наказом ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 та відправлений до військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до норм кримінального процесуального законодавства, службові (посадові) особи територіального центру комплектування та соціальної підтримки не є уповноваженими службовими особами, яким надано право на здійснення затримання в рамках кримінальної юрисдикції. Відтак, ОСОБА_3 не є затриманою особою в розумінні кримінально-процесуального законодавства, а тому у слідчого судді відсутні повноваження, визначені кримінальним процесуальним кодексом України для задоволення клопотання про незаконне затримання в порядку статті 206 КПК України.
Враховуючи наведені обставини, слідчий суддя вважає, що підстави для застосування положень ст.206 КПК України та задоволення клопотання відсутні.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу на те, що у разі порушення прав чи інтересів службовими (посадовими) особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки при здійсненні ними свої повноважень, пов'язаними із мобілізацією, для судового захисту особа вправі звернутись із адміністративним позовом до компетентного адміністративного суду, а у разі вчинення щодо особи протиправних дій, що містять ознаки кримінальних правопорушень - до правоохоронного органу із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на встановлені обставини та вимоги закону, керуючись ст. 206 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання в порядку статті 206 КПК України адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про незаконне затримання та позбавлення волі, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1