Справа № 127/32280/24
Провадження № 2/127/4707/24
14.07.2025 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,
при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради, Органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Служби у справах дітей Вінницької міської ради про позбавлення батьківських прав, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав. Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 в період з 14.09.2009 по 08.10.2015 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який був розірваний рішенням Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/20225/15-ц від 08.10.2015 р. Від шлюбу у позивача та відповідача народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 28.02.2020 року ОСОБА_1 уклала шлюб зі ОСОБА_4 , підтвердженням чого є Свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 28.02.2020 р. Починаючи з моменту розірвання шлюбу позивач проживала в місті Миколаїв, син позивачки та відповідача проживав разом з матір'ю. Зазначені обставини встановлені рішенням Вінницького міського суду Вінницької області у справі 3127/37182/23 від 14.02.2024, яке набрало законної сили 16.03.2024. Крім того, зазначеним рішенням встановлено, що навчанням та вихованням ОСОБА_3 займається виключно мати, батько участі у вихованні сина не бере, про навчання та здоров'я дитини не піклується. Предметом розгляду коментованого рішення було надання дозволу на зміну місця реєстрації дитини без згоди батька, оскільки останній не надавав добровільно такої згоди та дитина була зареєстрована в м. Вінниця, хоча фактично протягом багатьох років проживала в м. Миколаїв. Позовні вимоги судом були задоволені в повному обсязі. Згідно висновку дослідження та консультації учня 7-Г класу ОСОБА_3 , що був зроблений практичним психологом Миколаївської гімназії №56 №02-27/78 від 10.06.2024, дитина майже не пам'ятає рідного батька, своїм батьком фактично вважає вітчима. Зі слів ОСОБА_3 вбачається, що рідний батько з ним не спілкується, не приїздить у гості, не говорить телефоном, хоча мати не перешкоджає в даних діях. Згідно характеристики на ОСОБА_3 , наданої Миколаївською гімназією №56, мати ОСОБА_3 дбає про навчання та виховання сина, підтримує його у прагненням. Постійно спілкується з класним керівником. Згідно довідки Миколаївської гімназії №56 від 27.05.2024 №02-27/73 батько не буру участі у виховані сина - ОСОБА_3 , не спілкується з ним, не піклується про його навчання та стан здоров'я. Не відвідує у вихідні дні, не підтримує зв'язок зі школою. Натомість відповідно до листа Центру первинної медико-санітарної допомоги №2 від 29.11.2023 №1077-01-11 ОСОБА_1 уклала декларацію з лікарем-педіатром в інтересах свого сина - ОСОБА_3 . Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 20.10.2015 №137/22586/15-ц стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) аліменти на утримання сина в розмірі 500 грн. щомісячно, які підлягають індексації. 26.04.2017 Вінницьким міським судом Вінницької області у справі №127/4310/17 було ухвалено рішення про збільшення розміру аліментів нам утримання ОСОБА_3 до 850,00 грн. щомісячно. Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженні №72991395 за період з 27.07.2017 по 06.05.2024 сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів, що рахується за ОСОБА_2 становить 300,00 грн. Таким чином, починаючи з 2015 року ОСОБА_2 ухиляється від обов'язків по вихованню свого сина, не забезпечує соціальної адаптації та нормального психологічного, морального та фізичного розвитку дитини, що є вкрай необхідною умовою в сьогоднішніх реаліях, не проявляє зацікавленості до нього, не цікавиться його здоров'ям, не цікавиться його духовним, фізичним та соціальним розвитком, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України є підставою для позбавлення батьківських прав. Просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо його малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 07.10.2024 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.
10.03.2025 року ухвалою суду закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали за обставин викладених в позові, просили позов задовольнити.
Відповідач та його представник позов не визнали, заперечували щодо його задоволення.
Представник третьої особи Служби у справах дітей адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин.
Представник третьої особи Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин.
Представник третьої особи Служби у справах дітей Вінницької міської ради в судове засідання не з'явився надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 14.09.2009 по 08.10.2015 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який був розірваний рішенням Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/20225/15-ц від 08.10.2015 р.
Від шлюбу у позивача та відповідача народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області внесено актовий запис №928 від 09.03.2011, підтвердженням чого є свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 08.11.2022.
28.02.2020 року ОСОБА_1 уклала шлюб зі ОСОБА_4 , підтвердженням чого є Свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 28.02.2020 р.
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 20.10.2015 №137/22586/15-ц стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) аліменти на утримання сина в розмірі 500 грн. щомісячно, які підлягають індексації.
26.04.2017 Вінницьким міським судом Вінницької області у справі №127/4310/17 було ухвалено рішення про збільшення розміру аліментів нам утримання ОСОБА_3 до 850,00 грн. щомісячно.
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженні № НОМЕР_5 за період з 27.02.2017 по 31.10.2024 роки, виданого державним виконавцем 31.10.2024 року, вбачається, що заборгованість зі сплати аліментів згідно рішення Вінницького міського суду Вінницької області у справі № 127/4310/17 у відповідача - відсутня.
ОСОБА_2 , є особою із інвалідністю ІІ групи, загальне захворювання пов'язане з наслідками протезування кульшових суглобів, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК №311952 від 09.03.2010 року.
Відповідно до висновку виконавчого комітету Миколаївської міської ради №1800/02.02.01-22/04/14/25 від 22.01.2025року, орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Висновок комісії про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача у відношенні малолітнього сина - ОСОБА_3 не є підставою для позбавлення батьківських прав, оскільки даний висновок носить рекомендаційний характер та в силу частини шостої статті 19 СК України, суд може не погодитися з висновком, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Аналіз висновку комісії про доцільність позбавлення батьківських прав свідчить про те, що він не є переконливим, ґрунтується на констатації факту відсутності спілкування батька з дитиною. При цьому, посилаючись у висновку на те, що батько не виявляє зацікавленості щодо не позбавлення його батьківських прав та бажання налагодити позитивні стосунки з сином, комісія не з'ясувала дані про особу відповідача, умови та спосіб його життя. Комісія не врахувала факту того, що батько сплачує аліменти на утримання сина, тобто надає матеріальну допомогу, а тому суд вважає, що комісія надала невірну оцінку можливого ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків.
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінки. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).
Відповідно до а. 2 п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про розгляд справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007р. №3, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Статтею 11 ЗУ «Про охоронну дитинства» від 26.04.2001р. № 2402-ІІІ передбачено, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
Згідно з ст. 12 ЗУ «про охоронну дитинства», ст.ст. 150, 157 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України.
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи, відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.
Доводи позивачки як на підставу для позбавлення батьківських прав про те, що відповідач не спілкується з дитиною, не допомагає, не цікавиться його життям, суд не вважає достовірними, оскільки судом не встановлено винної поведінки відповідача: він бажає спілкуватися з дитиною, що підтверджується його особистими поясненнями в судовому засіданні.
Згідно висновку дослідження та консультації учня 7-Г класу ОСОБА_3 практичного психолога Миколаївської гімназії № 56 №02-27/78 від 10.06.2024, де вказано, що дитина майже не пам'ятає рідного батька, своїм батьком фактично вважає вітчима. Зі слів ОСОБА_3 , вбачається, що рідний батько з ним не спілкується, не приїздить у гості, не говорить телефоном, хоча мати не перешкоджає в даних діях.
Однак, даний висновок, суд не бере до уваги як належний доказ, оскільки при його винесені не було враховано пояснення відповідача, який хоче спілкуватися із сином, однак позивач фізично обмежила всі зв'язки відповідача із сином, не відповідаючи на телефонні дзвінки, заблокувавши в месенджерах та соцмережах відповідача.
А тому суд приходить до висновку, що надані позивачем характеристики та довідки з гімназії носять рекомендаційний характер, так як висновок психолога не може фактично стверджувати та давати оцінку щодо наявності чи відсутності створення перешкод відповідачу з боку позивача у спілкуванні із його дитиною.
Статтею 164 СК України встановлено вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав, який складається з шести пунктів та є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Отже, відповідно ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, у випадках коли вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Згідно із ч. 5, 6 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Пленум Верховного Суду України в п. 15, 18 Постанови №3 від 30.03.2007року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Верховний Суд неодноразово підкреслював, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом вирішення сімейних питань, на який йдуть лише у виняткових випадках. А головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров'я та психічного розвитку (постанова КЦС від 20.12.2023 у справі №522/20260/21).
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, достатніх доказів того, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов'язків, позивачка суду не надала, доводи позивача щодо того, що відповідач не виконує батьківські обов'язки (не спілкується з дитиною, не опікується ним) спростовуються показами відповідача, а саме те, що позивач чинить йому перешкоди в спілкуванні з дитиною та наданими докази, крім того сам по собі факт не спілкування батька з дитиною не може бути підставою для позбавлення батьківських прав, а висновок комісії носить лише формальний характер, а тому правові підстави, передбачені ст. 164 СК України для позбавлення батьківських прав в судовому засіданні не знайшли своє підтвердження, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне судові витрати залишити за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 164, 165, 166 СК України, 12, 13, 76,81 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради, Органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Служби у справах дітей Вінницької міської ради про позбавлення батьківських прав - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16.07.2025року.
ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 .
ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_4 .
Служба у справах дітей адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 1, код ЄДРПОУ 22437186.
Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 04056612.
Служби у справах дітей Вінницької міської ради, м. Вінниця, вул. Соборна, 50, код ЄДРПОУ 44566028.
Суддя: