Справа № 127/12212/25
Провадження № 2/127/2370/25
07.07.2025 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,
при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей. Позов мотивовано тим, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15.09.2022року розірвано. Від даного шлюбу сторони мають трьох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 13.12.2023 у справі№ 127/9289/23 визначено місце проживання дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 разом з матір'ю - ОСОБА_1 . Станом на сьогодні усі троє дітей проживають з матір'ю, яка займається їх вихованням та забезпечує їх усім необхідним для забезпечення належного рівня життя, необхідного для їх фізичного, розумового та духовного розвитку. Позивач змушена нести суттєві матеріальні витрати на усіх дітей, що створює надмірне навантаження на її фінансовий стан, оскільки відповідач не забезпечує рівної з позивачем участі в утриманні своїх дітей. ОСОБА_7 є дитиною з інвалідністю, оскільки має вроджену ваду розвитку опорно-рухового апарату (вроджений вивих лівого стегна, гіпоплазія сегментів лівої нижньої кінцівки, конкресценція 5 плесневої кістки, фаланг 5 пальця лівої стопи з порушенням функцій ходи). Інвалідність ОСОБА_9 підтверджується
посвідченням серії НОМЕР_1 від 03.05.2022. Забезпечення гармонійного розвитку ОСОБА_7 , зокрема його здоров'я потребує постійних фінансових вкладень. 25.04.2023 року позивач уклала договір з ТОВ «Ладістен клінік» про надання медичних послуг № 25042023 у вигляді оперативного лікування кінцівки ОСОБА_7 загальна вартість послуг становить 600 000,00грн., яка сплачувалась наступним чином: позивач сплатила 400 000,00грн., відповідач - 200 000,00грн. 15.10.2023 року між позивачем та ТОВ Ладістен клінік» укладено договір про надання медичних послуг № 15102023 щодо оперативного втручання (закритий перелом лівого стегна без зміщення) вартістю 80 000,00грн., які оплатила позивач. Позивачем на постійній основі здійснюються витрати на підтримання здоров'я ОСОБА_7 , що підтверджується: рахунком від 04.09.2023 та квитанцією про оплату на суму 568,00 грн на послуги з рентгенографії гомілки та стегна; планом лікування від 20.04.2023 на суму 745,00 грн на стоматологічні послуги; планом лікування від 21.04.2023 на суму 328,00 грн на стоматологічні послуги; планом лікування від 27.04.2023 на суму 344,00 грн на стоматологічні послуги; планом лікування від 27.06.2023 на суму 360,00 грн на стоматологічні послуги; планом лікування від 10.07.2023 на суму 80,00 грн на стоматологічні послуги; планом лікування від 20.07.2023 на суму 17612,00 грн на стоматологічні послуги; актом надання послуг від 12.12.2023 на суму 19452,00 грн на стоматологічні послуги; планом лікування від 28.05.2024 разом з квитанцією на оплату на суму 330,00 грн на стоматологічні послуги; фіскальним чеком від 04.09.2024 року на суму 3020,00грн. за надані послуги з комп'ютерної томографії колінного суглобу; фіскальним чеком від 25.09.2024 року на суму 1000,00грн. за надані послуги з панорамного знімку обох кінцівок; квитанцією про оплату від 15.10.2024 на суму 500грн. на послуги з обстеження внутрішніх органів; фіскальним чеком від 17.10.2024 року на суму 500,00грн. за надані послуги з первинного прийому дитячого хірурга; фіскальним чеком від 23.10.2024 року на суму 450,00грн. за надані послуги з рентгену кульшового суглоба; квитанцією про оплату від 30.10.2024 на суму 650,00ргн. за надані послуги з консультації лікаря (ортопеда-травматолога); рахунком на оплату № 323638 від 13.11.2024 разом із фіскальними чеками на суму 2795,00грн. на послуги з панорамного обстеження кінцівок; платіжною інструкцією разом із квитанцією від 13.11.2024 на суму 11100,00грн. на послуги з мануальної терапії. 28.10.2022 року позивач уклала договір із ФОП ОСОБА_10 про надання ОСОБА_7 освітніх послуг дошкільної та позашкільної освіти в ДНЗ «Клуб -ліцей Евріка» вартість послуг за один календарний місяць становить 8000,00грн. Дані витрати позивач несе самостійно. Крім того, 28.10.2022 позивач уклала договір з ФОП ОСОБА_10 про надання ОСОБА_6 освітніх послуг дошкільної та позашкільної освіти в ДНЗ «Клуб -ліцей Евріка» вартість послуг за один календарний місяць становить 8000,00грн. Дані витрати позивач несе самостійно. Також, позивач несе матеріальні витрати на підтримання здоров'я ОСОБА_6 , які носять постійний характер, зокрема на консультації лікарів, стоматологічні послуги та оперативні втручання позивач витратила 53694,13грн., відповідач не надав жодної матеріальної допомоги. Крім того, з метою забезпечення гармонійного розвитку ОСОБА_8 позивачем укладено договір з ТОВ «Приватний ліцей «Вілла скул Фемелі» 27.06.2024 року про надання освітніх послуг № НОМЕР_2 , вартість надання навчальних послуг за перший семестр 2024/2025 років становить 69 000,00грн. Вартість даних послуг позивач оплатила самостійно. Позивач також на постійні основі здійснює витрати на підтримання здоров'я ОСОБА_8 , а саме на стоматологічні послуги в розмірі 4261,00грн.; на відвідування гуртків для забезпечення гармонійного розвитку ОСОБА_8 позивачем витрачено за період з 06.06.2024 по 06.03.2025 в розмірі 17400,00грн.; на відвідування психолога - 39000,00грн., які позивач понесла самостійно. Окрім витрат на забезпечення освіти та здоров'я дітей позивач витрачає кошти на купівлю одягу та інших речей особистого вжитку за період з 10.02.2024 по 27.11.2024 року позивачем сплачено 48400,13грн. на придбання одягу. З огляду на викладені обставини слід дійти висновку, що виховання та забезпечення усім необхідним трьох дітей, серед яких є дитина з інвалідністю, потребує значних фінансових ресурсів. Відповідно до обставин, які відомі Позивачу, Відповідач з листопада 2023 року офіційно працевлаштувався на неповний робочий день та отримує заробітну плату в мінімальному розмірі, визначеному чинним законодавством. Водночас витрати відповідача, що підтверджується долученими до цієї заяви доказами, свідчать про те, що фактичний дохід відповідача кратно перевищує розмір його офіційної заробітної плати. Так, Відповідач є єдиним засновником та директором таких юридичних осіб: Приватного підприємства "Укрресурс-плюс" (ідентифікаційний код: 36318353), основним видом діяльності якого є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернокорм Україна" (ідентифікаційний код: 40451880), основним видом діяльності якого є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. Відповідач проживає в окремому двоповерховому житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Окрім цього Відповідач використовує транспортний засіб (Lexus GX 470 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 ), вартість якого на вторинному ринку складає понад 15000,00 доларів США. Відповідач на постійній основі виїжджає за кордон на відпочинок, навіть під час дії правового режиму воєнного стану, оскільки є батьком трьох неповнолітніх дітей. Так в жовтні 2022 року Відповідачем разом із сином ОСОБА_11 відвідано місто Прагу Чеської Республіки та Польщу. Крім того, відповідач неодноразово пропонував позивачу організувати відпочинок дітей за кордоном за власний кошт, що підтверджує його платоспроможність. Крім того, 22.06.2024 між відповідачем та ФОП ОСОБА_12 укладено договір про організацію занять школи становлення чоловіків "Анкор", за умовами п.1.1, 1.2, 2.1 якого в період з 22.06.2024 по 05.07.2024 ФОП ОСОБА_12 надавались послуги з проведення виїзних занять школи "Анкор" (садиба Бульбона, с.Товарниця, Путильський
р-н, Чернівецька обл.) загальною вартістю 18500,00 грн. Крім того, постійні відпочинки відповідача в Україні та за її межами в не дешевих готелях свідчить про його значний рівень матеріального становища. Просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 40 000,00грн., щомісячно, але не менше 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 18.04.2025року і до досягнення дітьми повноліття.
Ухвалою суду від 01.05.2025року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.
02.06.2025 року ухвалою суду закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали за обставин викладених в позові, просили позов задовольнити.
Відповідач та його представник в судовому засіданні позов визнали частково в розмірі 10000,00грн.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, показання свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15.09.2022року розірвано.
Сторони мають трьох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцт про народження серія НОМЕР_4 від 29.11.2011р., серія НОМЕР_5 від 10.07.2018р.серія НОМЕР_6 від 10.07.2018р.
Рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 13.12.2023 у справі№ 127/9289/23 визначено місце проживання дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 разом з матір'ю - ОСОБА_1 .
Згідно посвідчення серія НОМЕР_7 ОСОБА_7 є дитиною з інвалідністю.
Відповідно до договору № 15102023 про надання медичних послуг (стаціонарне лікування) від 15.10.2023р. укладеного між ТОВ «Ладістен Клінік» та ОСОБА_1 , яка діє в інтересах дитини ОСОБА_7 , уклали цей договір про надання медичних послуг.
Вартість повного стаціонарного лікування, відповідно до предмету договору, становить 80 000,00грн. (п. 6.1 вказаного договору).
Згідно акту приймання - передачі наданих послуг від 17.10.2023року, рахунку на оплату № 17 від 19.10.2023 року та платіжної інструкції № 0.0.3277332620.1 від 19..10.2023р. ОСОБА_1 оплати вартість наданих послуг в розмірі 80 000,00грн.
Відповідно до договору № 25042023 про надання медичних послуг (стаціонарне лікування) від 25.04.2023 року укладеного між ТОВ «Ладістен Клінік» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які діють в інтересах дитини ОСОБА_7 , уклали договір про надання медичних послуг.
Загальна вартість повного стаціонарного лікування, відповідно до предмету договору становить 600 000,00грн. (п. 6.1 вказаного договору).
Згідно платіжних інструкцій долучених до матеріалів справи ОСОБА_1 оплатила вартість лікування в розмірі 400 000,00грн, а ОСОБА_2 оплатив вартість лікування в розмірі 200 000,00грн., що сторонами не заперечувалося в судовому засіданні.
Позивач на постійні основі здійснюються витрати на підтримання здоров'я ОСОБА_7 , загалом за період з квітня 2023 по листопад 2024 позивачем було оплачено ряд процедур та послуг за лікування ОСОБА_7 в розмірі 59834грн.
Крім того, позивач з метою уникнення булінгу над сином ОСОБА_4 28.10.2022року уклала договір про надання освітніх послуг з ФОП ОСОБА_10 , згідно якого ОСОБА_7 надаються освітні послуги дошкільної та позашкільної освіти.
Ціна за оплату послуг за один календарний місяць становить 8000,00грн.(п. 6.3 вказаного договору).
Згідно договору про надання освітніх послуг від 28.10.2022р. укладеного між ФОП ОСОБА_10 та ОСОБА_1 , ОСОБА_6 надаються освітні послуги дошкільної та позашкільної освіти.
Ціна за оплату послуг за один календарний місяць становить 8000,00грн.(п. 6.3 вказаного договору).
Позивач несе матеріальні витрати на підтримання здоров'я ОСОБА_6 , які за період з лютого 2023 по листопад 2024 становлять 53694,13грн.
Згідно договору про надання освітніх послуг від 27.06.2024р. укладеного між ТОВ «Приватний ліцей «ВІЛЛА СКУЛ Фемелі» та ОСОБА_1 , ОСОБА_8 надаються освітні послуги повної загальної освіти.
Вартість послуг за перший семестр 2024/2025 року становить 69000,00грн. (п.6.5.1 вказаного договору).
Згідно додаткової угоди до договору № 81 від 27.06.2024р. про надання освітніх послуг від 05.11.2024 року ОСОБА_13 надаються послуги з забезпечення харчування в освітньому закладі з 04.11.2024, вартість яких становить 3000,00грн.
Крім того, позивач несе матеріальні витрати на підтримання здоров'я ОСОБА_8 , які за період з серпня 2023 по вересень 2024 становлять 60661,00грн.
Окрім витрат на забезпечення освіти та здоров'я дітей позивач витрачає кошти на купівлю одягу та інших речей особистого вжитку за період з 10.02.2024 по 27.11.2024 року позивачем сплачено 48400,13грн. на придбання одягу.
Згідно довідки ТОВ «НВК «Світязь» № 277-С від 01.05.2025 року ОСОБА_2 за період з травня 2024 - квітень 2025 отримав дохід в розмірі 96120,00грн.
Відповідно до довідки АТ «КБ «Глобус» ОСОБА_2 за період з 27.03.2025р. по 30.04.2025р. отримав заробітну плату в розмірі 3520,00грн.
Зі змісту характеристики №135 від 30.04.2025 слідує, що відповідач також працевлаштований в Благодійній організації "Благодійни фонд "Литаври" на посаді заступника директора з 03.03.2022.
В судовому засіданні встановлено, про що не заперечував і сам відповідач, останній проживав в окремому двоповерховому житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , що зокрема підтверджується конвертом (адресантом якого вказаний Відповідач з адресою: АДРЕСА_2 ), а також поясненнями, відібраними 12.04.2023 інспектором сектору протидії домашнього насильства відділу превенції Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області Татунько Є.В. у Дмитра Білоуса, згідно з якими Відповідач орендує названий об'єкт нерухомості.
Обов'язок батьків по утриманню дітей до досягнення ними повноліття закріплена в ч.2 ст.51 Конституції України і ст. 180 Сімейного кодексу України.
Згідно ч.2 ст.6 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року передбачено, що держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.
Згідно з принципами Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року (Резолюція 1386 (XIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року) дитині законом або іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які дозволили б їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно і в соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності. При виданні з цією метою законів головним міркуванням має бути найкраще забезпечення інтересів дитини. (Принцип 2)
Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування. (Принцип 4).
Дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Він повинен, коли це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. (Принцип 6).
Ч.ч.1, 2 ст.3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачають, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.
В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Отже, закон визначає аліменти саме як кошти, що необхідні та достатні для забезпечення гармонійного розвитку дитини, та виходить з принципу рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону матеріально утримувати дитину до повноліття зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Суд визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України, а саме: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Зважаючи на положення частини 2 статті 10 ЦПК України суд також враховує норми статей 3, 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, відповідно до яких в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 182 СК України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з «Конвенцією про права дитини», «Декларацією прав дитини» батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини, інтереси дитини необхідно забезпечувати найкращим чином, дитина повинна бути серед тих, хто першим одержує захист і допомогу.
Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Отже, аліменти - це кошти необхідні для забезпечення дитини усім необхідним для повноцінного розвитку, а тому встановивши розмір доходу відповідача чи його відсутність, суд має встановити реальні потреби щодо належного утримання дитини і виходячи з цього визначати розмір аліментів.
Так, визначаючи розмір аліментів у конкретній справі, суд має з'ясувати необхідний рівень коштів який є достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. При цьому має враховуватись стан здоров'я, матеріальне становище дитини, її вік, місцевість де вона проживає, щомісячні потреби, витрати пов'язані з навчанням, відвідування дитиною гуртків, спортивних секцій тощо.
Встановлення цих обставин має суттєве значення у випадках, коли позивач просить стягнути аліменти у розмірі, який перевищує прожитковий мінімум встановлений в державі для дитини відповідного віку. В такому разі позивач, відповідно до ст. 81 ЦПК України, має довести наявність обставин для стягнення аліментів у більш високому (значному) розмірі.
З досліджених доказів, вбачається, що позивач несе значні витрати на утримання дітей для забезпечення їх гармонійного розвитку, витрати на їх лікування, витрати пов'язані з навчанням, суд приходить до висновку, що позивач потребує аліментів у більш високому розмірі, а саме в розмірі 40 000,00грн. на утримання трьох дітей.
Щодо матеріального становища відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідачем в добровільному порядку перераховуються кошти на потреби дітей, однак не систематично, а саме: 4835,70грн. - 13.08.2021, 4835,70грн. - 13.08.2021, 19900,00грн. - 30.11.2021, 5970,00грн. - 07.12.2021, 23832,24грн. - 30.12.2021, 26653,19грн. - 06.02.2022р., 3972,04грн. - 30.12.2021, 8557,00грн. - 23.02.2022, 2985,00грн. - 19.04.2022, 14975,00грн. - 12.05.2022.
Крім того, відповідач в добровільному порядку сплачував аліменти на утримання дітей, а саме з листопада 2023 по грудень 2023 в розмірі 4000,00грн. на всіх трьох дітей, за лютий-березень 2025 в розмірі 9000,00грн. на всіх трьох дітей за кожен місяць.
Як вбачається із фотознімків долучених до матеріалів справи відповідач неодноразово виїжджав за кордон на відпочинок, а саме в жовтня 2022 року разом із сином ОСОБА_8 відпочивав в м. Прага Чеської Республіки та Польща, даний факт підтвердив відповідач в судовому засіданні.
Як вбачається із листування в застосунку мережі «WhatsApp» відповідач пропонував позивач відпочинок дітей за власний кошт відповідача на Кіпрі, в Канаді, Іспанії або Єгипті, даний факт підтверджує те, що матеріальне становище відповідача значно вище ніж він вказує.
22.06.2024 між відповідачем та ФОП ОСОБА_12 укладено договір про організацію занять школи становлення чоловіків "Анкор", за умовами якого в період з 22.06.2024 по 05.07.2024 ФОП ОСОБА_12 надавались послуги з проведення виїзних занять школи "Анкор" (садиба Бульбона, с.Товарниця, Путильський р-н, Чернівецька обл.) загальною вартістю 18500,00 грн, яка була оплачена відповідачем.
23.12.2023 року відповідач разом із ОСОБА_8 відпочивали в закладі готельного господарства «Alpin Eco Chalet &Wellness» в гірськолижному курорті Драгобрат Закарпатської області, де вартість двомісного номеру становить 3400,00за один день.
В період з 04.01.2025 по 05.01.2025 року відповідач разом із дітьми відпочивали в закладі готельного господарства «Теремки» Кам'янець -Подільського району Хмельницької області, де вартість оренди номерів у вихідні дні становила понад 8000,00грн. на добу.
В період з 21-22 грудня 2024 по 07-09 лютого 2025 відповідач разом із дітьми відпочивав у закладі готельного господарства ARDEN PALACE Medical Resort& SPA у м. Сатанів Хмельницької області, де вартість орендованих номерів становила 30 000,00грн. на добу за відпочинок у грудні 2024 та сім'я орендувала 2 номери напівлюкс під час відпочинку у лютому 2025 вартістю 3600грн. за 1 людину на добу.
Підтвердженням належного матеріального становища відповідача є придбання ним речей в якості подарунків для дітей, відвідування закладів ресторанного господарства разом із дітьми, зокрема: придбання куртки торгової марки «Nike» вартістю 4550,00грн., двох зубних щіток вартістю 1399,00грн. кожна, мобільного телефону Apple iPhone 16 вартістю 47499,00грн., 2 жилетки торгової марки Calvin Klein вартістю по 89,50доларів США, ікра форелі 0,5кг разом із фруктами, придбанням іграшкових товарів на суму 12 765,50грн., оплата за доставку їжі (5 доставок), яку замовляють діти за період з грудня 2024 по лютий 2025 на загальну суму 5504,00грн.
Крім того, відповідач на особисті потреби сина ОСОБА_5 здійснює перерахування коштів, а саме за період з вересня 2023 по листопад 2024 перерахував 37284,00грн.
Посилання відповідача про те, що автомобіль «Lexus GX 470», державний номерний знак НОМЕР_8 , яким він користувався, був наданий йому для використання у благодійному фонді «Литаври», де відповідач працює, для здійснення волонтерської діяльності, суд не бере до уваги, як доказ так, як ні відповідачем ні його представником не було надано доказів того, що даний автомобіль надано благодійній організації «Литаври» в безоплатне користування. Крім того, зі змісту фінансової звітності БО «Литаври» за 2023 р. вбачається, що даний автомобіль організацією не обліковується, а також відсутні будь - які операційні витрати за 2023 р. в цілому.
Натомість згідно постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 05.10.2023 у справі № 127/21113/23 вбачається, що відповідач користується автомобілем «Lexus GX 470», державний номерний знак НОМЕР_8 , та його було притягнуто до відповідальності за ст. 122-4, 124 КУпАП, де відповідач керував даним транспортом.
Суд не бере до уваги як доказ, того, що усі витрати за відпочинок понесла його дружина - ОСОБА_14 , так, як згідно звіту про стан рахунку ОСОБА_14 за період з 24.10.2022 по 27.10.2022, підтверджується лише поточні її витрати на загальну суму 12 139,06грн., що не відповідає загальній вартості поїздок двох осіб за кордон. Доказів того, що ОСОБА_14 мала можливість та оплатила поїздки за кордон свого чоловіка та відвідування таборів ОСОБА_8 , суду не надано.
Крім того, суд не бере до уваги посилання відповідача, що кошти які він витрачає на дітей були надані йому його батьком - ОСОБА_15 , як матеріальна підтримка, оскільки згідно банківських виписок вбачається, що 19.12.2022 ОСОБА_15 отримав 100700,00грн. бюджетної дотації за утримання ВРХ (корів) відповідно до постанови КМУ № 918 від 16.08.2022; 24.04.2025 ОСОБА_15 отримав 98000,00грн. бюджетної дотації за утримання ВРХ (корів) відповідно до постанови КМУ № 918 від 16.08.2022.
Згідно положення п. 5 постанови КМУ № 918 від 16.08.2022 такі кошти є цільовими та не можуть використовуватись на інші цілі, зокрема на матеріальну підтримку відповідача.
А тому показання свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , суд не бере до уваги, так як докази наявні в матеріалах справи спростовують їх покази.
Крім того, посилання відповідача щодо безоплатного використання житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 суд відхиляє, оскільки безоплатне надання в користування об'єкту нерухомого майна не відповідає усталеним правилам поведінки учасників цивільного обороту. Водночас відповідачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження обставин безоплатного використання такого житлового будинку.
Посилання відповідача на те, що усі матеріальні витрати пов'язані із його відпочинок з дітьми та їх утримання несуть його дружина, батько та друзі, не заслуговують на увагу, так, як надання йому матеріальної допомоги його дружиною та батьком спростовуються матеріалами справи, а щодо надання матеріальної допомоги друзями, то вони мають сумнівний характер з огляду на мотивацію таких осіб здійснювати постійне витрачання коштів на дозвілля відповідача, подарунки його дітям.
Згідно правових висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21: "Якщо з урахуванням конкретних обставин справи суд дійде висновку про те, що відповідне листування дає змогу встановити його учасників та може підтверджувати ті чи інші доводи сторін, наприклад, щодо наявності між ними відповідних відносин, ведення певних перемовин тощо, суд може прийняти таке листування як доказ і в такому разі надати йому оцінку сукупно з іншими доказами у справі."
Враховуючи наведені висновки суд також приймає до уваги листування в застосунку-месенджері «WhatsApp», де відповідач неодноразово пропонував позивачу організувати відпочинок дітей за кордоном за свій власний кошт в країнах Європи строком на 20 днів.
Така поведінка відповідача свідчить, що його реальні доходи значно перевищують його офіційну заробітну плату.
Під час розгляду справи судом встановлено, що виховання та забезпечення усім необхідним ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , серед яких є дитина з інвалідністю, потребує значних фінансових ресурсів.
Враховуючи спосіб життя відповідача, а саме перерахування коштів на рахунки дітей та позивача в значних розмірах, а також купівлю дорогих подарунків та його витрати на організацію свого дозвілля разом із дітьми за кордоном та в закладах готельного господарства на території України, свідчать, що реальний дохід відповідача перевищує заробітну плату, отриману на місцях офіційного працевлаштування, а тому суд приходить до висновку, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання дітей в розмірі 40 000,00грн., а тому позов слід задовольнити.
Щодо стягнення аліментів не менше 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, суд зазначає, що згідно ч.2 ст. 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а тому суд застосовує дану норму закону.
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Згідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20грн., оскільки позивач звільнена від їх сплати.
На підставі викладеного, згідно ст. ст. 180- 182, 191 СК України, керуючись ст. ст. 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 40 000,00грн., щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.04.2025року і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16.07.2025 року.
ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_9 .
ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_10 .
Суддя: