Суддя ОСОБА_1
Справа № 644/6314/25
Провадження № 1-кс/644/848/25
16.07.2025
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
16 липня 2025 року м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
неповнолітнього підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника неповнолітнього підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 ,
законного представника неповнолітнього підозрюваного - ОСОБА_7 ,
психолога - ОСОБА_8 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 у приміщенні Індустріального районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_9 , погоджене з прокурором Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 , від 15 липня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», строком на шістдесят (60) днів, без визначення розміру застави, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221180001001 від 13.07.2025 до неповнолітнього підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженець м. Харкова, офіційно не працюючий, має повну загальну середню освіту, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.
за ознаками скоєння кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
15 липня 2025 року старший слідчий СВ ВП № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_9 (надалі за текстом - ст. слідчий/ ст. слідчий ОСОБА_9 ) звернулась до суду із клопотанням, погодженим із прокурором Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі за текстом - ОСОБА_5 /підозрюваний), в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», строком на шістдесят (60) днів, без визначення розміру застави, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221180001001 від 13.07.2025, за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
В обґрунтування клопотання ст. слідчим зазначено, що 12.07.2025 близько 22 год 00 хв між неповнолітніми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння та неповнолітнім ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на території лісосмуги розташованої між вулицею Роганською та Кільцевим проїздом у м. Харкові, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин стався конфлікт, який переріс в бійку, в ході якої у неповнолітнього ОСОБА_5 виник умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті неповнолітньому ОСОБА_10 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння смерті ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , взяв у руку ніж, який мав при собі, та завдав ним неповнолітньому ОСОБА_10 множинні удари в область тулубу, голови та кінцівок, в результаті чого ОСОБА_10 від отриманих поранень помер на місці.
Причиною смерті неповнолітнього потерпілого ОСОБА_10 відповідно до довідки ХОБСМЕ-2 від 14.07.2024 стали гостра крововтрата, множинні травми тіла з використанням гострого предмету з метою убивства чи нанесення ушкодження.
З метою приховування вчиненого ним злочину ОСОБА_5 за допомогою пилки та лопати, які приніс з собою, розчленував труп ОСОБА_10 , при цьому кінцівки та голову склав у поліетиленові пакети та закопав у землю, а тулуб скинув у колектор, розташований між вулицею Роганською та Кільцевим проїздом у місті Харкові.
Враховуючи наведене, неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.
Ст. слідчий СВ ВП № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_9 у клопотанні ставить питання про застосування запобіжного заходу у стосовно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою з тих підстав, що є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого можливо призначення покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років, що може викликати загрозу його втечі та переховування від органів досудового розслідування та суду, а тому наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Обґрунтованість пред'явленої підозри неповнолітньому ОСОБА_5 ст. слідчий підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема: протоколом огляду місця події від 13.07.2025 за координатами: Харківська область, Харків, 49.9141484, 36.4322868; протоколом огляду місця події від 13.07.2025 за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Роганська, 148; протоколом огляду місця події від 14.07.2025 за адресою: АДРЕСА_1 ; протоколом огляду місця події від 14.07.2025 за адресою: АДРЕСА_2 , підвальне приміщення; протоколом допиту малолітнього свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; протоколом пред'явлення трупу для впізнання потерпілому ОСОБА_13 ; довідкою про причину смерті № 20250721030002259 від 14.07.2025 року. Так, ОСОБА_5 , усвідомлюючи факт притягнення його до кримінальної відповідальності, призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі та невідворотності покарання, може зникнути зі свого постійного місця проживання та переховуватися від слідства, суду, що призведе до тяганини по кримінальному провадженню № 12025221180001001 від 13.07.2025, а також тяганини у прийнятті стосовно ОСОБА_5 процесуальних рішень. Крім цього, ст. слідчим зазначено, що про ризик незаконного впливу на свідків свідчить той факт, що ОСОБА_5 маючи можливість вільно пересуватись, знаючи анкетні дані свідків, їх місце проживання, з якими знайомий, зможе незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а саме на ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , вчиняючи дії, спрямовані на здійснення незаконного психологічного або навіть фізичного впливу на осіб, які є свідками та очевидцями у цьому кримінальному провадженні, тому існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконний вплив на потерпілих та свідків, з метою зміни їх показів.
Ст. слідчий стверджує про ризик знищення, приховування або спотворення будь-яких із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на цей час не встановлено місце знаходження знаряддя кримінального правопорушення, а саме ножа, яким було заподіяно тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_10 , тому знаходячись на волі, неповнолітній ОСОБА_5 , матиме змогузнищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується тим, що ОСОБА_5 , з метою приховування вчиненого ним злочину, розчленував труп ОСОБА_10 , частину останків закопав, частину викинув в колодязь.
Отже, враховуючи викладене вище, орган досудового розслідування вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не можуть запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України та вищевказані обставини виправдовують тримання неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 під вартою.
15.07.2025 о 15 год 46 хв відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 15.07.2025 справа № 644/6314/25 визначена на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 (а.с. 46).
На виконання вимог ст. 184, 211 КПК України ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 15.07.2025 призначено здійснити судовий розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 , в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», строком на шістдесят (60) днів, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221180001001 від 13.07.2025, за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, у судовому засіданні в залі судових засідань приміщення Індустріального районного суду м. Харкова, за адресою: м. Харків, проспект Архітектора Альошина, 7, 16.07.2025 о 10 год 00 хв, до спливу 72 годин з часу затримання підозрюваного (а.с. 47-48).
Відповідно до ч. 2 ст. 27 КПК України кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. (…) Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у разі якщо обвинуваченим є неповнолітній (…).
На виконання умов ч. 2 ст. 27 КПК України слідчим суддею на початку судового засідання з розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», строком на шістдесят (60) днів, без визначення розміру застави, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221180001001 від 13.07.2025, до неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками скоєння кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, поставлено на обговорення питання щодо проведення судового засідання у закритому порядку.
Проведення судового засідання у закритому порядку беззаперечно підтримано усіма учасниками кримінального процесу, по результатам обговорення якого протокольною ухвалою судом постановлено проводити розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 у закритому судовому засіданні, у зв'язку з чим, за клопотанням сторони захисту із залу судового засідання видалено старшого слідчого СВ ВП № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_9 на дотримання положень ч. 1 ст. 193 КПК України, з яких вбачається, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Прокурор Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання у повному обсязі та зазначив, що 12.07.2025 близько 22 год 00 хв між неповнолітніми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння та неповнолітнім ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на території лісосмуги розташованої між вулицею Роганською та Кільцевим проїздом у м. Харкові, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин стався конфлікт, який переріс в бійку, в ході якої у неповнолітнього ОСОБА_5 виник умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті неповнолітньому ОСОБА_10 . Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння смерті ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , взяв у руку ніж, який мав при собі, та завдав ним неповнолітньому ОСОБА_10 множинні удари в область тулубу, голови та кінцівок, в результаті чого ОСОБА_10 помер на місці від гострої крововтрати та множинних травм тіла. В подальшому, ОСОБА_5 за допомогою пилки та лопати, які приніс з собою, розчленував труп ОСОБА_10 , при цьому кінцівки та голову склав у поліетиленові пакети та закопав у землю, а тулуб скинув у колектор, розташований між вулицею Роганською та Кільцевим проїздом у місті Харкові, з метою приховування вчиненого ним злочину.
Враховуючи наведене, прокурор звернув увагу, що неповнолітній ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, який, відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, покаранням за який передбачено позбавлення волі строком до 15 років, що може викликати загрозу втечі та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного. Крім цього, прокурор зауважив, що існує ризик впливу на свідків та потерпілого, оскільки на цей час досудове розслідування триває, наразі не допитано всіх свідків та очевидців події, а під час досудового розслідування для здійснення захисту підозрюваному надаються для ознайомлення всі матеріали досудового розслідування, а також надаються копії відповідних процесуальних документів, серед яких є інформація про анкетні дані свідків, потерпілого, тому існує можливість того, що у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу до ОСОБА_5 , останній, знаходячись на волі, зможе впливати на вказаних учасників кримінального провадження, оскільки безпосередньо знайомий зі свідками ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , що дає йому змогу вчинити дії, спрямовані на здійснення незаконного психологічного або навіть фізичного впливу на цих осіб. Також, на даний час не встановлено місце знаходження знаряддя кримінального правопорушення, а саме ножа, яким було заподіяно тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_10 , тому знаходячись на волі, неповнолітній ОСОБА_5 , буде мати змогу знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується тим, що ОСОБА_5 , з метою приховування вчиненого ним злочину, розчленував труп ОСОБА_10 , частину останків закопав, частину викинув в колодязь.
Отже, підсумовуюючи наведене вище, прокурор ОСОБА_3 зазначив, що неповнолітній ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, органом досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому з огляду на зазначене прокурор просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 , оскільки обрання менш суворих запобіжних заходів, не пов'язаних з ізоляцією від суспільства, не буде достатнім для запобігання наведеним вище ризикам.
Прокурор Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав клопотання у повному обсязі та просив суд застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, у межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави, з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зазначивши, що підозра у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України є обґрунтованою, наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України доведеною, а обрання менш суворих запобіжних заходів, не здатне унеможливити настання вказаних ризиків.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні свою вину у вчинені злочину визнав, щиро каявся, щодо клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», строком на шістдесят (60) днів, без визначення розміру застави, не висловив заперечень, заразом просив суд надати слово своєму захиснику - адвокату ОСОБА_6 , правову позицію якої в подальшому підтримав у повному обсязі.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, без визначення розміру застави, стосовно неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 , посилаючись на те, що клопотання не обґрунтоване, наявність ризиків носить формальний характер та не доведена прокурором.
Захисник звернула увагу суду, що сторона захисту лише частково погоджується з обгрунтуванням підозри, зокрема в частині перебування неповнолітнього ОСОБА_5 в момент вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння не погоджуються, та вважають висновки органу досудового слідства передчасними, оскільки не доведені жодними доказами, в іншій частині пред'явленої підозри не заперечують її обгрунтованість. Що ж стосується ризиків, то вони не доведені прокурором, зокрема відсутні докази того, що більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти вказаним ризикам. Захисник зазначила, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, і до ОСОБА_5 застосовний не може бути, оскільки злочин у скоєнні якого його обвинувачують, хоча і є особливо тяжким, але не є достатньою підставою та не може бути головним чинником при оцінці ймовірності того, що підозрюваний переховуватиметься, перешкоджатиме у ході розслідування, що відповідає висвітленим висновкам Європейського суду з прав людини (надалі за текстом - ЄСПЛ) у справі «Мамедова проти Росії» № 7064, рішення від 01.06.2006. Крім цього, переховуватись, з метою уникнення покарання, підозрюваний не може, оскільки раніше не судимий, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, зокрема проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з батьком, матер'ю, бабусею та малолітньою сестрою, позитивно характеризується за місцем навчання, має плани на вступ до коледжу, що спростовує висновки щодо наявності ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім цього, захисник зазначила, що ризик знищення, спотворення та приховування будь-яких доказів не доведений прокурором, оскільки підозрюваний щиро розкаюється у скоєному, визнає вину та протягом досудового розслідування проявляв повну співпрацю зі стороною обвинувачення, не здійснюючи жодних посягань на речові докази, а навпаки всіляко сприяв слідству у встановлені істини у справі, що беззаперечно свідчить про відсутність ризику визначеного п.2 ч. 1 ст. 177 КПК України. Щодо ризику впливу на свідків зі сторони підозрюваного, то захисник виключає таку можливість, обгрунтовуючи це тим, що сторона обвинувачена не надала жодних доказів про спробу незаконного впливу від свідків, потрепілого чи інших осіб, що свідчить про необгрунтованість та надуманість ризику визначеного п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який зазначений прокурором.
Також, захисник просить суд врахувати характеристику підозрюваного, його вік та відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а застосувати цілодобовий домашній арешт з використанням електронних засобів контролю.
Законний представник підозрюваного ОСОБА_7 , у судовому засіданні вислови щирий жаль стосовно обставин кримінального правопорушення, також висловив співчуття потерпілому, однокласникам, проте підтримав висловлену позицію захисника - адвоката ОСОБА_6 , заперечувала проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, без визначення розміру застави, стосовно неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 , та просив застосувати до ОСОБА_5 цілодобовий домашній арешт.
Психолог ОСОБА_8 у судовому засіданні зазначив, що під час судового слухання неповнолітнім підозрюваним ОСОБА_5 визнано вину, вбачається щире каяття у скоєному та сприяння у встановлені обставин по справі. Психологом також констатовано, що під час судового засідання на неповнолітнього підозрюваного не вчинявся тиск з боку суду та інших учасників процесу, питання ставились корректно та підозрюваний відповідав на них з власної волі та без жодного тиску.
Слідчий суддя, заслухавши думку осіб, які беруть участь у судовому засіданні, дослідивши клопотання, проаналізувавши додані до нього матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221180001001 від 13.07.2025, за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, оцінивши наведені аргументи, доводи учасників судового слухання та надані докази як кожний окремо, так у їх сукупності, дійшов такого висновку .
13.07.2025 о 21 год 45 хв неповнолітнього ОСОБА_5 фактично затримано у порядку ст. 208 КПК України, що підтверджується протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 14.07.2025 (а.с. 30).
14.07.2025 о 17 год 30 хв ст. слідчим ОСОБА_9 неповнолітньому ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, вручено повідомлення про підозру та пам'ятку про процесуальні права та обов'язки за участі його захисника - адвоката ОСОБА_6 , яка діє на підставі доручення № 005-270005342 від 13.07.2025 (а.с.28), законного представника - батька підозрюваного ОСОБА_7 , згідно постанови про залучення законного представника неповнолітнього підозрюваного (а.с.27), та психолого ОСОБА_8 , відповідно до постанови про залучення психолога від 14.07.2024 (а.с. 64), що підтверджується відповідними підписами (а.с. 33-34).
Кримінальним процесуальним кодексом України визначено мету, підстави та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу. Так, згідно з вимогами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
КПК України не містить визначення терміну «обґрунтована підозра» і визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч.1 ст. 9 КПК України).
Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88», «Erdagozv. Turkey п. 51», «Cebotari v. Moldova п. 48» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні «Murray v. the United Kingdom».
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Відповідно до вимог п. 4, 5 ч.1 ст. 277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням із прокурором. Повідомлення має містити, зокрема, такі відомості: зміст підозри, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Судом враховується, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
За результатами розгляду цього клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні неповнолітнім ОСОБА_5 кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів.
Повідомлена ОСОБА_5 підозра, станом на час розгляду цього клопотання, відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). У зазначеному випадку, суд вважає, що підозра є обґрунтованою до ступеню цієї стадії процесу, підтверджується протоколами допиту свідків, протоколами огляду місця події, предметів, обшуку, висновком експерта, рапортами тощо.
Слідчий суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.
Суд бере до уваги доводи захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 відносно передчасності визначення стороною обвинувачення вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, ОСОБА_5 у стані алкогольного сп'яніння, вважає їх обгрунтованими та зауважує про відсутність наразі наданих належних та допустимих доказів на підтвердження вказаної обставини, заразом, суд звертає увагу, що на цій стадії слідчий суддя не вирішує питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , з огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, суд лише на підставі розумної та об'єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження.
Отже, виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.
За приписами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, у тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Підставою для звернення з цим клопотанням стало те, що у діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки скоєння кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 115 КК України, і під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Слідчий суддя вважає, що обґрунтованість підозри у скоєнні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, підтверджується зібраними на цей час доказами, зокрема:
1.протоколом огляду місця події від 13.07.2025 (за координатами : Харківська область, Харків, 49.9141484, 36.4322868), де виявлено та вилучено: 1) фрагмент ґрунту з нашаруванням речовини бурого кольору (з колодязя) - запаковано до паперового конверту НПУ б/н; 2) зразок ґрунту з ложа трупу - запаковано до паперового конверту НПУ б/н; 3) фрагмент речовини зі слідами речовини бурого кольору (об'єкт №8) - запаковано до паперового конверту НПУ б/н; 4) фрагмент тканини чорного кольору з нашаруванням РБК (об'єкт №9) - запаковано до сейф пакету НПУ б/н; 5) фрагмент темного та сірого кольору зі слідами термічної дії, з пожежного сміття (об'єкт №7) - запаковано до паперового конверту НПУ б/н; 6) фрагмент деревини з нашаруванням речовини бурого кольору (об'єкт №10) запаковано до паперового конверту НПУ б/н; 7) фрагмент деревини з нашаруванням речовини бурого кольору (об'єкт №12) - запаковано до паперового конверту НПУ б/н; 8) порожня пачка з-під сірників (об'єкт 11) - запаковано до паперового конверту НПУ б/н; 9) пожежне сміття (об'єкт 6) - запаковано до паперового конверту НПУ б/н; 10) фрагмент полімерного пакету синього кольору (об'єкт №1) в якому знаходилась ліва рука - запаковано до паперового конверту НПУ б/н; 11) фрагмент полімерного пакету синього кольору (об'єкт №3) в пакеті знаходилась чоловіча голова - запаковано до паперового конверту НПУ б/н; 12) фрагмент полімерних пакетів синього кольору (об'єкт №2) в яких знаходилась права рука, ліва та права стопа - запаковано до паперового конверту НПУ б/н (а.с. 12-15);
2.протоколом огляду місця події від 13.07.2025 за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Роганська, 148, де виявлено та вилучено: 1) футболку чорного кольору з написом «lі-Ning» з механічними пошкодженнями та речовиною бурого кольору; 2) кофта з капюшоном сірого кольору з чорними вставками на рукавах, на якій маються речовина бурого кольору та багато механічних пошкоджень, які упаковані в картонну коробку; 3) шорти різнокольорові з написом, на яких мається речовина бурого кольору; 4) чорні труси у поясний частині мають напис «Ukraine», на яких мається речовина бурого кольору; 5) 2 пари шкарпеток білого кольору, на яких мається речовина бурого кольору; 6) чорні монтажні рукавиці брудні, запаковані в картонну коробку; 7) спортивні кросівки з тканини сірого кольору з написом «санода», на яких мається нашарування речовини бурого кольору, запаковані в картонну коробку; 8) сумка чорного кольору розміром 10 на 10, на передній частині має на напис «Nike», на якій мається речовина бурого кольору; 9) гаманець чорного кольору, орієнтовно шкіряний, всередині якого мається кредитна картка «Моно банк» номер НОМЕР_1 , дійсна до 01 місяця 28 року, видана на ім'я ОСОБА_14 англійською та кредитна картка «Ощадбанк» номер НОМЕР_2 видана на ім'я ОСОБА_14 англійською, запаковані до паперового конверту; 10) 2 порожні упаковки з-під цигарок «Лайки страйк» та «Ротманс»; 11) 2 пластикові пляшки білого та зеленого кольору, на яких мається фольга у вигляді пробки на білій пляшці, де мається нашарування чорного кольору; 12) пакет зі сміттям синього кольору та 4 фрагменти обгорілої деревини, які запаковані у паперовий конверт; 13) телефон «Samsung Гелексі МЗЗ», на який одягнутий чохол зеленого кольору, на якому маються наліпки «прапор України», «кіт», «пляшка», запакований до паперового конверту; 14) зв'язка ключів, яка складається із трьох ключів та ключ від під'їзду, запаковані до паперового конверту (а.с. 14-15).
3.протоколом огляду місця події від 14.07.2025 за адресою : АДРЕСА_1 , де виявлено та вилучено: 1) футболку білого кольору, з переду має різно-кольорові зображення та написи, також з переду мається пляма бурого кольору, запакована у паперовий конверт; 2) сумка чорного кольору, яка має три відділи та наліпку у вигляді орла з гербом України, сумка має забруднення, упакована у паперовий конверт; 3) два налобні ліхтарики, які мають забруднення у вигляді нашаруванні землі, запаковані у паперовий конверт (а.с. 16-17).
4.протоколом огляду місця події від 14.07.2025 за адресою : м. Харків, проїзд Кільцевий, 1Б, підвальне приміщення, де виявлено та вилучено: 1) білий поліетиленовий пакет з написом «нова пошта»; 2) сокира; 3) пилка з нашаруванням речовини бурого кольору; 4) коротка лопата (а.с. 18-19).
5.протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 14.07.2025, під час обшуку затриманої особи - неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 208 КПК України, виявлено та вилучено: 1) футболка; 2) кросівки зеленого кольору; 3) шорти; 4) бейсболка (а.с. 30-31).
6.протоколом допиту неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив, що 12.07.2025 близько 22:00 в лісосмузі, неподалік від його будинку у напрямку кругу тролейбусу № 45, що розташований по вул. Роганській в м. Харкові, між ним та його товаришем неповнолітнім ОСОБА_10 виник конфлікт, який переріс у бійку, в ході якої він дістав мисливський ніж, який мав при собі, та завдав неповнолітньому ОСОБА_15 численні удари ножем в область тулубу, шиї. Коли він побачив, що неповнолітній ОСОБА_10 не дихає, він залишив його на галявині і пішов, потім вирішив позбавитись тіла, та з цією метою він з підвалу свого будинку взяв пилу по дереву, саперну лопатку, сокиру та повернувся на галявину, де з початку відпилив ступні обох ніг, потім відпилив обидві руки та голову, розклав відпиляні частини тіла в пакети для сміття, які приніс з собою, та викопав саперною лопаткою яму, куди поклав пакети з частинами тіла неповнолітнього ОСОБА_10 та закопав. Після чого перетягнув та викинув тулуб неповнолітнього ОСОБА_10 до пустого колодязя, який розташований десь на відстані 6 м від галявини (а.с. 35-40).
7.протоколом допиту малолітнього свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка повідомила, що 12.07.2025 року, ОСОБА_5 , о 21.40 годині прислав їй повідомлення про те, що вони більше з ним не побачяться, хвилюючись за нього вона разом з ОСОБА_12 , дівчиною свого брата, пішли шукати ОСОБА_5 , десь через годину, вони його знайшли, він повідомив їм про те, що вбив людину, а потім сказав, що вбив саме ОСОБА_10 , просив допомогти йому позбавитись тіла. ОСОБА_12 не повірила словам ОСОБА_5 і пішла, а ОСОБА_11 залишилась з ОСОБА_5 і він , щоб переконати її в тому, що розповів правду повів її на галявину, де вчинив вбивство. Прийшовши на галявину, свідок побачила труп ОСОБА_10 , який був весь в крові. ОСОБА_5 сказав знов, що хоче позбавитись трупу. З цією метою він разом зі свідком пішов до свого дому, де взяв пилу, та лопоту, сокиру, і вони разом повернулись до галявини. Свідок відмовилась допомагати ОСОБА_5 і той самостійно роздягнув до гола ОСОБА_10 , пилою відрізав з початку ступні, потом руки та голову ОСОБА_10 , поклав їх до пакетів, які закопав в ямі, яку сам же викопав. А тіло потерпілого викинув в колодязь, який був поряд. Після чого, вони пішли до дому Вороного, де він переодягся, так як був весь у крові, і вони разом пішли до неї до дому, де він залишився до ранку, а наступного дня, він пішов, при цьому їй відомо, що він повинен був забрати інструменти якими користувався при розтині ОСОБА_16 з галявини, але чи зробив він це чи ні їй не відомо (а.с. 23-24).
8.протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , яка показала, що 12.07.2025 року о 21:50 ОСОБА_11 прийшло повідомлення від її хлопця ОСОБА_5 , після якого вона стала хвилюватись за нього, вони разом пішли його шукати, зустріли його на кругу тролейбусу № 45 по вул. Роганській м. Харкові, приблизно о 23.20 годині, він розповів, що вбив ОСОБА_17 , вона не повірила цьому, запитала, чи точ він вбив, на що ОСОБА_18 сказав, що наніс ОСОБА_19 28 ножових поранень та показав, як наносив удари ножем та в область шиї. Після чого показав ніж, схожий на кухонний ніж загальною довжиною приблизно 30см. Ніж він діставав з сумки, яка була на ньому, туди ж поклав ніж, після того як показав їм. Також він просив допомогти йому прибрати тіло та нікому про це не розповідати. Але свідок відмовилась і пішла, а ОСОБА_11 залишилась з ОСОБА_5 (а.с. 25-26).
9.протоколом пред'явлення трупу для впізнання потерпілому ОСОБА_13 , в ході якого, потерпілий впізнав в останках тіла, що виявлені в ході огляду 13.07.2025 (Харківська область, Харків, 49.9141484, 36.4322868), останки свого сина ОСОБА_13 (а.с. 22)
10.акт про причину смерті № 20250721030002259 від 14.07.2025 року, згідно якого причиною смерті ОСОБА_10 стало: гостра крововтрата, множинні травми тіла, використання гострого предмета з метою вбивства чи нанесення ушкодження (а.с. 11).
У судовому засіданні стороною обвинувачення підтверджений ризик того, що ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, оскільки він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину відповідно до ч. 6 ст.12 КК України, та який спрямований проти життя та здоров'я особи, зокрема вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, до того ж ризик переховування від суду та слідства зростає в умовах воєнного стану та війни.
Суд враховує, що підозрюваним скоєно одне з особливо тяжких умисних кримінальних правопорушень спрямоване проти життя особи, тоді коли, відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Слідчий суддя зазначає, що тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Так, суд, відповідно до положень ст. 177, 178 КПК України враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наразі має 17 повних років, є громадянином України (а.с. 41), уродженець м. Харкова, офіційно не працюючий, має повну загальну середню освіту, закінчив КЗ ХЛЗПВФП «Рятувальник» ХОР, звідки має позитивну характеристику (а.с. 71-74), не перебуває на обліку у психіатра (а.с. 77), зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з батьками: матір'ю ОСОБА_20 , батьком ОСОБА_7 , бабусею ОСОБА_21 та малолітньою сестрою ОСОБА_22 , раніше не судимий (а.с. 42).
Суд бере до уваги доводи захисника підозрюваного щодо наявності у нього стійких соціальних зв'язків, зокрема зауважує, що наявність вказаних міцних сімейних зв'язків, сумісне проживання з батьками та іншими членами сім'ї не стало на заваді скоїти злочин, вину у вчинені якого визнає сам підозрюваний, що дає суду підстави вважати, що наявність стійких сімейних зв'язків жодним чином не обмежить та не вплине на можливість переховування ОСОБА_5 від досудового слідства та суду, та не є достатньою гарантією його належної процесуальної поведінки та запобіжником ризику втечі, враховуючи, що на цей час не всі ділянки державного кордону України контролюються українською владою, а також тяжкість можливих правових наслідків для нього в результаті кримінального переслідування, тому альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку підозрюваного.
Крім того, суд дійшов переконання, про підтвердження ризику того, що підозрюваний ОСОБА_5 може впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, враховуючи процедуру отримання свідчень від осіб, які є потерпілими та свідками, а також з урахуванням тяжкості можливих правових наслідків кримінального провадження для нього у сукупності з обізнаністю ОСОБА_5 з обставинами особистої ситуації потерпілого, свідків, яких підозрюваний знає особисто, мав з ними тісне спілкування та якому, під час досудового розслідування для здійснення захисту надаються для ознайомлення всі матеріали досудового розслідування, а також надаються копії відповідних процесуальних документів, серед яких є інформація про анкетні дані свідків, потерпілого, тому існує можливість того, що у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний зможе впливати на вказаних учасників кримінального провадження.
Суд ставиться критично та не бере до уваги аргументи сторони захисту щодо проведення допиту окремих свідків на стадії досудового розслідування, та існування відповідних протоколів допиту, оскільки під час судового розгляду суд безпосередньо досліджує показання учасників кримінального провадження, які суд отримує усно (ст. 23 КПК України). Безпосередність дослідження доказів означає звернену до суду вимогу закону про дослідження ним всіх зібраних у конкретному кримінальному провадженні доказів шляхом допиту обвинувачених, потерпілих, свідків, експерта, огляду речових доказів, оголошення документів, відтворення звукозапису і відеозапису тощо. Ця засада кримінального судочинства має значення для повного з'ясування обставин кримінального провадження та його об'єктивного вирішення. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх як кожний доказ окремо, так і у взаємозв'язку з іншими доказами, здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними у частині 1 статті 94 КПК України, і сформувати повне та об'єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження. Тому безпосередність допиту свідків та потерпілого судом, на які може вплинути підозрюваний, враховуючи його обізнаність щодо їх місця проживання та перебування, здатності знайти контакти з ними, та які можуть змінити свої показання, виступає необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду.
Щодо ризиків передбачених п.2 ч. 1 ст. 177 КПК України, то суд бере до уваги доводи прокурора, що наразі не встановлено місце знаходження знаряддя кримінального правопорушення, зокрема ножа, яким було заподіяно тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_10 , тому знаходячись на волі, неповнолітній ОСОБА_5 , матиме змогу знищити, сховати або спотворити зазначену річ, а також будь-яку іншу, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується тим, що ОСОБА_5 , з метою приховування вчиненого ним злочину, розчленував труп ОСОБА_10 , частину останків з якого закопав, а іншу частину викинув в колодязь, що безпосередньо підтвердив у судовому засіданні, надаючи відповіді на питання слідчого судді.
Отже, під час розгляду клопотання, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини, визначені п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у цьому кримінальному провадженні, обґрунтованість підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурорами, при цьому підтверджуються матеріалами справи.
Слідчий суддя, розглянувши заявлене стороною обвинувачення клопотання, додані до нього матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12025221180001001 від 13.07.2025, за ознаками скоєння кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, якими прокурор обґрунтовує доводи, заслухавши учасників кримінального провадження, враховуючи відомості про особу підозрюваного у їх сукупності, дійшов висновку, що клопотання є таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, судом вивчалась можливість застосування стосовно неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу більш м'якого чим взяття під варту, для запобігання зазначених вище ризиків, однак, з огляду на встановлені обставини, зокрема, те, що ОСОБА_5 , наразі обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину спрямованого проти життя та здоров'я особи, зокрема вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, що свідчить про надзвичайно високу суспільну небезпечність таких дій.
Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, щоб запобігти спробам вчинити дії, передбачені пунктами 1, 2 та 3 частини першої статті 177 КПК України.
У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Тримання під вартою є виправданим якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи (Рішення «Лабіта проти Італії»).
Судом також враховується, що на цей час є наявними ризики, передбачені п.1,2,3 ч.1 ст.177 КПК України, заразом, судом враховано, що на цей час не всі ділянки державного кордону України контролюються українською владою, а тому, на переконання судді, підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, зокрема й шляхом незаконного перетину державного кордону України з метою уникнення кримінальної відповідальності, будучи неповнолітнім; підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, враховуючи спосіб приховування вчиненого ним злочину за ч. 1 ст. 115 КК України, а також підтверджений ризик того, що ОСОБА_5 може впливати на потерпілого та свідків, враховуючи процедуру отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, тому суд не вбачає можливості застосувати альтернативні запобіжні заходи, оскільки вони не в змозі гарантувати належну поведінку підозрюваного.
Отже, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки неповнолітнього підозрюваного, суд, дійшов висновку, про необхідність застосування до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Будь яких відомостей щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою за станом здоров'я, слідчому судді не надано.
Оцінюючи сукупність обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, які визначені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, його вік та стан здоров'я, відомості про особу останнього, суд дійшов висновку, що зазначені прокурором ризики існують, застосування більш м'яких запобіжних заходів стосовно ОСОБА_5 наразі є неможливим, у зв'язку з чим стосовно неповнолітнього підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК України, а також, беручи до уваги підстави та обставини, передбачені ст. 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, суд вважає за можливе не визначати розмір застави у цьому кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, оскільки останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме: умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, що дає право слідчому судді не застосовувати до підозрюваного інших запобіжних заходів.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Отже, на підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 183, 197 КПК України,
Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_9 , погоджене з прокурором Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 , від 15 липня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», строком на шістдесят (60) днів, без визначення розміру застави, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221180001001 від 13.07.2025, за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, задовольнити.
Застосувати до неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», строком на шістдесят (60) днів, у межах строку досудового розслідування, до 10 вересня 2025 року, без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою неповнолітнього підозрюваного обчислювати з 13.07.2025, зокрема з моменту його фактичного затримання в порядку ст. 208 КПК України.
Зобов'язати орган досудового розслідування негайно повідомити про тримання особи під вартою його близьких родичів, членів сім'ї або інших осіб за вибором цієї особи в порядку, передбаченому ст. 111, 112 КПК України.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, апідозрюваним у той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складений - 16.07.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1