Справа № 643/3797/24
Провадження № 2/643/312/25
10.07.2025 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., за участю секретаря судового засіданні Ісоєва К.М., представника позивача - адвоката Воробйова В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Воробйова Василя Валентиновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом
Зміст позовних вимог
Адвокат Воробйов В.В. (представник позивача), який діє в інтересах ОСОБА_1 (позивач), просить визнати за позивачем право власності на 1173/4239 часток у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , яка була зареєстрована та фактично проживала за адресою Квартири. Померла була родичкою позивача, а саме його двоюрідною бабусею. Рідна сестра померлої ОСОБА_4 (до шлюбу - ОСОБА_5 ), яка є рідною бабусею позивача, відмовилась від прийняття спадщини. Мати позивача ОСОБА_6 , яка є рідною племінницею спадкодавця, також відмовилась від прийняття спадщини. Інших спадкоємців ОСОБА_3 немає. Заповіту спадкоємець не залишила. Позивач є єдиним спадкоємцем померлої ОСОБА_3 , а саме спадкоємцем п'ятої черги за законом, який спадщину прийняв шляхом подання заяви про прийняття спадщини до приватного нотаріуса ХМНО Феденко М.В. Після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина у вигляді частки у праві власності на Квартиру. Вказана Квартира була отримана у спільну сумісну власність подружжям ОСОБА_7 та ОСОБА_3 шляхом сплати пайового внеску за кооперативну квартиру в Житлово- будівельному кооперативі «Волна» з 1968 по 1982 під час зареєстрованого шлюбу. Шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 був укладений 15.12.1973, розірваний 07.04.1988. Відповідно до інформації, яка міститься у довідці ЖБК «Волна», виданої на ім'я ОСОБА_7 , під час оформлення права власності на Квартиру останній проживає та прописаний за адресою Квартири і є членом ЖСК «Волна». Вартість Квартири складає 4239,00 руб. Перший пай виплачений у 1968 році в сумі 1893,00 руб. Квартира виплачена повністю у 1982 році в сумі 2346,00 руб. В Квартирі дійсно проживають та прописані члені сім'ї ОСОБА_7 та ОСОБА_3 . Оскільки членом кооперативу був ОСОБА_7 , він звернувся до ВК Московської районної ради м. Харкова із заявою про оформлення на його ім'я свідоцтва про право власності на Квартиру. Рішенням Виконавчого комітету Московської районної ради м. Харкова від 16.01.2007 № 6/50 вирішено оформити та видати свідоцтво про право власності на Квартиру на ім'я ОСОБА_7 . 16.07.2007 ОСОБА_7 отримав свідоцтво про право власності на Квартиру на своє ім'я та зареєстрував на своє ім'я право власності на Квартиру. ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадкоємцем померлого є його дочка, відповідач по справі ОСОБА_2 . Пайовий внесок за спірну Квартиру був сплачений частково ОСОБА_7 до укладеного шлюбу, а саме у 1968 році в розмірі 1893,00 руб., а потім у період шлюбу з ОСОБА_3 у 1982 році в сумі 2346,00 руб. Той факт, що свідоцтво про право власності на Квартиру видано лише на ім'я ОСОБА_7 , не свідчить про те, що Квартира є особистою власністю останнього. Таким чином, пайовий внесок за кооперативну Квартиру в сумі 2346,00 руб., який внесений під час зареєстрованого шлюбу подружжям, вважається спільною сумісною власністю подружжя. Частка у праві власності на спірну Квартиру, яка належала ОСОБА_3 , становить 1173/4239.
Основні процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 16.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 25.06.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
Ураховуючи складність справи, суд, керуючись положеннями ч. 1 ст. 244 ЦПК України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення.
Стислий виклад позиції учасників справи в ході судового провадження
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги та доводи, викладені в позові, підтримав у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання не з'явилась.
Представник відповідача адвокат Бондаренко В.В. у судових засіданнях проти позовних вимог заперечував у повному обсязі. Надав письмові пояснення, в яких зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 . Позивач є онуком рідної сестри померлої ОСОБА_3 - ОСОБА_8 . Позивач стверджує, що після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина у вигляді частки у праві власності на Квартиру. Вказана Квартира була отримана у спільну сумісну власність подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_3 шляхом сплати пайового внеску за кооперативну Квартиру в ЖБК «Волна» під час зареєстрованого шлюбу. Проте незрозуміло, які фактичні дані дали позивачу підстави стверджувати вказані вище обставини. Батьки відповідача ОСОБА_7 та ОСОБА_9 зареєстрували шлюб 27.02.1965, у шлюбі перебували до 16.03.1972. Від вказаного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася відповідач ОСОБА_2 . Квартира, яку позивач вважає об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , була отримана ОСОБА_7 у першому шлюбі з ОСОБА_9 . Свідоцтво про право власності на Квартиру ОСОБА_7 отримав відповідно до рішення № 6/50 від 16.01.2007. Шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 розірваний 07.04.1988. Будь-яких належних доказів того, що ОСОБА_3 якимось чином приймала участь у внесенні пайових внесків за Квартиру, не надано. За весь час з моменту розірвання шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 і по день смерті, ОСОБА_3 не пред'являла жодних претензій і прав стосовно спірної Квартири. Після смерті ОСОБА_7 не ставила питання про прийняття спадщини, якщо вона вважала, що має право на якусь частку спадкового майна після смерті чоловіка. Право власності на спірну Квартиру оформлене 16.01.2007 на ім'я ОСОБА_7 . З цього часу ОСОБА_3 не була позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про визнання права власності на якусь частку у спірній Квартирі, проте будь-яких позовів не пред'являла. Таким чином, спірна Квартира не є об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , а є виключно власністю ОСОБА_7 і законних підстав для спадкування зі сторони позивача немає. Крім того, представник відповідача зазначив, що видана ЖСК «Волна» довідка із даними щодо сплати паю є неналежним доказом, оскільки в ній відсутня дата видачі та підпис бухгалтера. Позивачем не надано первісних документів, на підставі яких довідка була сформована.
Основні фактичні обставини та докази, на підставі яких вони встановлені
Відповідно до повторного Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 . Батьками останнього є ОСОБА_10 та ОСОБА_6 .
Згідно Посвідки про народження № НОМЕР_2 , ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 . Її батьками є ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
15.12.1973 між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 укладений шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 .
Відповідно до Свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 , між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 07.04.1988 розірваний шлюб.
ОСОБА_8 народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 , її батьками є ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 .
Відповідно до Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 , між ОСОБА_13 та ОСОБА_8 21.01.1962 укладено шлюб.
ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_8 , її батьками є ОСОБА_13 та ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 .
ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_8 . Батьками останньої є ОСОБА_7 та ОСОБА_14 .
Як вбачається з Довідки № 41 від 04.05.2006, виданої ЖБК «Волна», ОСОБА_7 проживає та зареєстрований за адресою Квартири. В даній Квартирі проживають та прописані ОСОБА_7 та ОСОБА_3 .
Згідно з довідкою, виданою ЖБК «Волна», ОСОБА_7 проживає та зареєстрований за адресою Квартири. Вартість Квартири складає 4239 руб. Перший пай виплачений в 1968 році в сумі 1893 руб. Квартира виплачена повністю в 1982 році в сумі 2346 руб.
Як вбачається з довідки ОСББ «Волна» від 18.09.2006, ОСОБА_7 проживає та зареєстрований за адресою Квартири. Є членом ЖСК «Волна». Вартість Квартири складає 4239 руб. Перший пай виплачений в 1968 році в сумі 1893 руб. Квартира виплачена повністю в 1982 році в сумі 2346 руб.
Відповідно до Рішення Виконавчого комітету Московської районної ради м. Харкова № 6/50 від 16.01.2007, оформлено та видано свідоцтво про право власності на Квартиру на ім'я ОСОБА_7 .
Згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 16628438 від 13.11.2007, ОСОБА_7 на праві приватної власності належить Квартира на підставі свідоцтва про право власності від 16.07.2007.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 357707006 від 08.12.2023, власником Квартири є ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності від 16.07.2007.
Відповідно до Довідки № 96 від 16.06.2018, виданої ОСББ «Волна», ОСОБА_3 дійсно проживає та зареєстрована за адресою Квартири.
Як вбачається з матеріалів спадкової справи, заведеної Третьою Харківською міською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_7 , останній помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_7 19.11.2012 складений заповіт, відповідно до якого останній залишив все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і все те, що буде йому належати і на що за законом він матиме право, своїй дочці ОСОБА_2 . З листа Третьої Харківської міської державної нотаріальної контори від 27.12.2023, який міститься в матеріалах спадкової справи, вбачається, що єдиним спадкоємцем ОСОБА_7 є ОСОБА_2 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 87 років, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_9 .
Як вбачається з матеріалів спадкової справи, заведеної приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Феденко М.В. після смерті ОСОБА_3 , з заявою про прийняття спадщини звернувся позивач. Нотаріусом Феденко М.В. на ім'я позивача видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 29.03.2024 на спадкове майно - недоотриману пенсію. Інші особи із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 не звертались. Постановою нотаріуса Феденко М.В. від 19.03.2024 відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на Квартиру у зв'язку з відсутністю документів, які підтверджують право власності спадкодавця на Квартиру.
Застосовне законодавство та релевантна судова практика
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).
За теоретичним визначенням відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами. Позов особи про визнання права власності на спадкове майно порушує права інших спадкоємців, які прийняли спадщину, а тому належними відповідачами у таких спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а за відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ухвала Верховного Суду від 15.03.2024 у справі № 205/4340/23).
Згідно з ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), в постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 291/1024/18-ц зроблено висновок, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не відкриття провадження.
У постанові Верховного Суду від 17.02.2021 у справі № 320/9049/18 також зазначено, що пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
У постанові Верховного Суду від 24.11.2021 року в справі № 640/16444/19 зазначено, що у разі пред'явлення позову не до всіх відповідачів суд не вправі за своєю ініціативою і без згоди позивача залучати інших осіб до участі у справі як відповідачів чи співвідповідачів. Суд зобов'язаний вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і стосовно тих відповідачів, які зазначені у ньому. За клопотанням позивача у разі неможливості розгляду справи без участі відповідача чи співвідповідачів у зв'язку з характером спірних правовідносин суд залучає його чи їх до участі у справі, що визначено статтею 51 ЦПК України.
В постанові Верховного Суду від 27.01.2021 по справі № 291/1024/18-ц вказано, що незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад. Також Верховним Судом зазначено, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) (пункт 40), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18) (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18) (пункти 37, 54), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (провадження № 14-626цс18) (пункт 39), від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (провадження № 14-397цс19) (пункт 75)).
Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).
Позиція суду
Судом встановлено, що спірна Квартира була зареєстрована на праві власності за ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Як вбачається з матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_7 , єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_7 є ОСОБА_2 , яка визначена позивачем в якості єдиного відповідача в даній справі.
Згідно з доводами позовної заяви та матеріалами справи, частина паю за спірну Квартиру була сплачена в період шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , у зв'язку з чим відповідна частка Квартири є спільною сумісною власністю ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як вбачається з доводів позовної заяви та матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 є позивач.
Ураховуючи конкретні обставини даної справи, спірні правовідносини необхідно розглядати в двох ключових аспектах.
Перший аспект - правовідносини, які стосуються наявності або відсутності у ОСОБА_3 права власності на частку Квартири як спільне майно подружжя у зв'язку із сплатою паю за кооперативну Квартиру за рахунок спільних коштів подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , а також визначення конкретного розміру частки ОСОБА_3 у праві власності на Квартиру. Спір з вказаних питань виник в тому числі між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 , яка як єдиний спадкоємець ОСОБА_7 в ході розгляду справи заперечувала наявність у ОСОБА_3 прав на Квартиру. Ураховуючи наведене, ОСОБА_2 є належним відповідачем у вказаних спірних правовідносинах.
Другий аспект - правовідносини, які виникли у зв'язку із спадкуванням майна померлої ОСОБА_3 , зокрема належної ОСОБА_3 частки у праві власності на Квартиру. Судом встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 . Ураховуючи відсутність інших спадкоємців та релевантну практику Верховного Суду, сторонами вказаних правовідносин є, з одного боку, позивач, з іншого боку - територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, яким є Харківська міська рада. Ураховуючи наведене, належним відповідачем у спірних правовідносинах щодо спадкування майна ОСОБА_3 є Харківська міська рада.
За таких обставин в даній справі має місце обов'язкова процесуальна співучасть двох відповідачів - ОСОБА_2 та Харківської міської ради.
Суд у підготовчому судовому засіданні 25.06.2024 роз'яснив представнику позивача, що за відсутності інших спадкоємців належними відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів. Також суд роз'яснив представнику позивача право залучити до участі в справі в якості відповідача Харківську міську раду.
Представник позивача не скористався правом залучити до участі в справі в якості співвідповідача Харківську міську раду.
Як вбачається з вказаних вище висновків щодо застосування норм права Верховного Суду, суд не вправі за своєю ініціативою залучати інших осіб до участі у справі як співвідповідачів; незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад.
Оскільки в даній справі є обов'язковою процесуальна співучасть двох відповідачів - ОСОБА_2 та Харківської міської ради, а позивач не залучив Харківську міську раду до участі в справі в якості співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад.
Ураховуючи підстави, з яких суд відмовляє в задоволенні позову, а також релевантну практику Європейського суду з прав людини (справи "Руїз Торія проти Іспанії", «Проніна проти України», «Серявін та інші проти України»), суд не надає оцінку іншим доказам та аргументам учасників справи, а також позовним вимогам по суті.
Керуючись ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України
У задоволенні позову адвоката Воробйова Василя Валентиновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складене 16.07.2025.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_10 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ).
Відповідач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНКОПП НОМЕР_11 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 ,).
Суддя Д.А. Крівцов