Справа № 643/123/25
Провадження № 2/643/1788/25
08.07.2025 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - Поліщук Т.В.,
за участю секретаря судового засідання - Костенюк А.В.,
представника позивача - Петренко О.А.,
розглянувши у відкритому судового засіданні у приміщенні суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням,-
Позивач ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Петренко О.В. звернувся до Московського районного суду м. Харкова із позовною заявою до Харківської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням, в якому прохає визнати за ОСОБА_1 право користування житловим приміщенням - квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову зазначено, що позивач мешкає у кв. АДРЕСА_2 з дитинства на підставі ордеру № 852 від 05.04.1969 як член сім'ї наймача - матері ОСОБА_2 , яка відповідно до ордеру № 852 від 05.04.1969 р. з сім'єю з 5 осіб має право на зайняття трьох кімнат площею 44,97 кв.м. у квартирі АДРЕСА_3 . В ордері зазначено, склад сім'ї з правом на житлову площу, а саме: ОСОБА_2 -основна, ОСОБА_3 - матір, ОСОБА_4 - чоловік, ОСОБА_5 - син, ОСОБА_1 - син. Вказані особи заселилися до квартири та мешкали в ній, в тому числі позивач. 14.05.1973 ОСОБА_1 був призваний на строкову військову службу до лав Радянської Армії, у зв'язку з наведеним його паспорт був вилучений та виданий військовий квиток. У зв'язку з чим ОСОБА_1 був знятий з відповідного обліку щодо прописки за наведеною адресою у відповідності до Постанови Ради Міністрів СРСР від 28.08.1974 № 678 «О некоторых правилах прописки граждан», Постанови від 28.08.1974 г. N 677 «Об утверждении Положения о паспортной системе в СССР». Після закінчення строкової служби повернувся мешкати до квартири АДРЕСА_4 , отримав новий паспорт громадянина СРСР, де його прописка за наведеним адресом була поновлена відповідними службами згідно із вказаною вище Постановою. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_4 помер брат ОСОБА_5 , якого позивач поховав та вступив у спадщину після його смерті. Позивач ОСОБА_1 фактично продовжував проживати у кв. АДРЕСА_4 як член сім'ї спочатку свого батька, а потім свого брата ОСОБА_5 , який був інвалідом дитинства з діагнозом ДЦП. ОСОБА_1 сплачував за комунальні послуги. ОСОБА_1 здійснював поточний та капітальний ремонт у квартирі, підтримуючи її таким чином в належному стані до цього часу. ОСОБА_1 пішов на ринок, а повернувшись побачив, що квартира опечатана невідомими особами. На вхідній двері наклеєний листок з написом опечатано, без представників КП «Житлокомсервіс» не відкривати. Дільниця № 33 КП «Житлокомсервіс». Більш того, невідомі особи прикрутили петлі та повісили навісний замок, що унеможливлює потрапляння ОСОБА_1 у квартирі. У квартирі знаходяться документи, побутові речі, меблі, одяг, грошові кошти у сумі 27225 грн., ліки, які йому постійно необхідні для нормальної життєдіяльності, тощо. ОСОБА_1 є особою похилого віку, йому 72 роки, а його самоуправно, безпідставно позбавили можливості користуватися квартирою та фактично виселили. У позивача немає іншого житла, а тому фактично він залишений на вулиці.
У зв'язку з наведеним було подане повідомлення про злочин до Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області. Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 06.12.2024 зобов'язано уповноважених осіб Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області нести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , від 02.12.2024 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України. Відповідно до Витягу з ЄРДР від 09.12.2024 № 12024226200001003 внесено відомості за повідомленням ОСОБА_1 щодо вчинення працівниками КП «Житлокомсервіс» за адресою АДРЕСА_1 самовправних дій відносно ОСОБА_1 , опечатана його квартира і позбавлено доступу до його майна, яке знаходиться у вказаній квартирі. Копія витягу додається, а оригінал у позивача. ОСОБА_1 з 1969 ніколи не втрачав зв'язок з квартирою, оскільки постійно та тривало проживав із померлим наймачем у спірній квартирі до дня його смерті, вів із ним спільне господарство, мали спільний бюджет та не має іншого житла. Вказані незаконні дії позбавили позивача єдиного житла, а тому він змушений звернутися до суду за захистом своїх прав з цим позовом.
Ухвалою суду від 21.01.2025 провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
22.04.2025 ухвалою суду підготовче провадження у справі закрито, та справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Петренко О.В. підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Представник відповідача Харківської міської ради в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили, правом на подання відзиву не скористались.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 дала покази, що вона знайома з позивачем з 2000 року, оскільки є сусідкою ОСОБА_9 , мешкає поруч за адресою: АДРЕСА_5 та з якою позивач проживав біля 2 - 3 років. До ОСОБА_9 він періодично приходив та уходив, оскільки доглядав за братом, який був особою з інвалідністю та проживав у квартирі в АДРЕСА_1 . Фактично позивач проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Вона була в цій квартирі, це трикімнатне помешкання з великою бібліотекою, бачила особисті речі двох чоловіків. Інколи вона допомагала брату позивача ОСОБА_5 під час святкових подій. Позивач самостійно здійснював ремонтні роботи у квартирі, купував продукти для побутових потреб. Останній раз бачила позивача орієнтовно наприкінці квітня - на початку травня цього року. Він повідомляв, що здійснює оплату за квартиру, проте квитанцій вона не бачила.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 дала покази, що у 2000 році вона з позивачем почала спілкуватися в одній компанії, згодом у них виникли стосунки, після чого зареєстрували шлюб. За адресою: АДРЕСА_1 , раніше мешкали його батьки, а пізніше сам позивач разом із братом, який є особою з інвалідністю з дитинства. Після реєстрації шлюбу особистіречі позивача залишалися за зазначеною адресою, де він фактично проживав. Квартиру утримував та здійснював ремонтні роботи він власноруч, усі грошові кошти віддавав брату. Спілкування з позивачем припинилося приблизно у 2002-2003 роках. Шлюб з ним офіційно не розірвано, однак з цього періоду вони не проживаємо разом. Вони зареєструвала його місце проживання у своїй квартирі, оскільки мала надію на подальший розвиток здорових сімейних відносин. В 2024 році вона звернулась до суду з позовом про визнання позивача таким, що втратив право користування житловим приміщенням. При цьому ОСОБА_1 про перебування зазначеної позовної заяви в суді знав та не заперечував проти його задоволення.
Частиною 8 ст. 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.
Суд, вислухавши позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що 05.04.1969 відповідно до Ордеру на житлове приміщення №852 виданого Виконавчим комітетом Червонозаводської районної ради депутатів трудящих було надане житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , сім'ї у складі ОСОБА_2 , яку зазначено як основного квартиронаймача, ОСОБА_6 - мати, ОСОБА_4 - чоловік, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 - сини (а.с.10).
Як вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Харкові померла ОСОБА_6 , (а.с.19).
ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Харкові померла матір позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 12.10.2017 (а.с. 12, 20).
Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.09).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_5 , який є братом ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвами про народження ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с.12- зворотній бік а.с. 13).
ОСОБА_1 за життя був особою з інвалідністю ІІІ групи з дитинства, що підтверджується копією посвідчення серії А.В. № НОМЕР_5 (а.с.11).
Після смерті брата ОСОБА_1 позивач подав заяву про прийняття спадщини, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 19.03.2024 (а.с.21).
Відповідно до декларації № 0001-87Т5-4А10 ОСОБА_1 отримує медичні послуги у КНП «Міська поліклініка № 6» Харківської міської ради, адреса проживання останнього зазначена: АДРЕСА_1 (а.с.16).
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 07.04.2025 задоволено позовні вимоги ОСОБА_9 до ОСОБА_1 , треті особи - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом, визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_6 .
На підставі поданої адвокатом - представника ОСОБА_1 заяви 09.12.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про заяву до ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області, що нібито працівники КП» Жилкомсервіс» за адресою: АДРЕСА_1 , вчинили самоправні дії відносно ОСОБА_1 , опечатав його квартиру і позбавив доступу до його майна, яке знаходиться у вищевказаній квартирі (а.с. 24).
За положеннями ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно зі статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кривіцька і Кривіцький проти України» («Kryvitska and Kryvitskyy v. Ukraine»), рішення від 02 грудня 2010 року) поняття «житло» не обмежується приміщенням, в якому особа проживає на законних підставах або яке було у законному порядку встановлено, а залежить від фактичних обставин, а саме існування достатніх і тривалих зв'язків з конкретним місцем. Втрата житла будь-якою особою є крайньою формою втручання у право на житло.
Статтею 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Частинами 1 та 2 ст. 61 ЖК України закріплено, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.
Відповідно до ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.
Згідно з положеннями ст. 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Згідно з ст. 817 ЦК України 2003 року наймач та особи , які постійно проживають разом з ним, мають право за їхньою взаємною згодою та за згодою наймодавця вселити у житло інших осіб для постійного проживання у ньому . Особи , які вселилися у житло відповідно до частини першої цієї статті, набувають рівних з іншими особами прав володіння та користування житлом , якщо інше не було передбачено при їх вселенні .
Повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї , які проживають разом з ним , вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача . Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім'ї наймача (ч. 1 ст. 106 ЖК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як встановлено судом та підтверджено показами свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які кожна зокрема, в судовому засіданні підтвердили, що позивач з 2000 року мешкає в кв. АДРЕСА_2 , що також підтверджується копієї декларації № 0001-87Т5-4А10 про отримання медичних послуг (а.с.17), копією позовної заяви КП «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду у сумі 537 грн. 13 коп., який утворився з 01.08.2001 по липень 2002 (а.с.73).
Відповідно до приписів ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про необхідність визнати за позивачем ОСОБА_1 право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_2 .
Керуючись ст. 817 ЦК України 2003 року, ст. 64, 65, 106 ЖК України, ст. 10, 19, 258, 259, 265, 268, 272-273, 352-355 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право користування квартирою АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 16.07.2025.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Харківська міська рада, адреса: м. Харків, майдан Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243.
Суддя Т.В. Поліщук