Справа № 643/3367/25
Провадження № 2/643/2701/25
08.07.2025 Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Скотаря А.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Серікової Я.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Зябкіна В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення розміру орендної плати та матеріальних збитків,-
установив:
Короткий зміст позовної заяви.
Позивачка звернулась до суду з позовною заявою в обґрунтування якої зазначила, що є власницею транспортного засобу HYUNDAI ELANTRA, р.н. НОМЕР_1 . На підставі укладеного договору оренди транспортного засобу без екіпажу з правом подальшого викупу № б/н від 25.12.2023 (далі Договір) вказаний автомобіль переданий позивачкою в оренду відповідачу ОСОБА_3 , проте відповідач не виконав своїх зобов'язань перед позивачем та не сплатив у встановлені договором оренди строки належні платежі.
Так, п. 3.1 Договору передбачено, що за користування автомобілем орендар сплачує орендодавцю орендну плату, що складає 32,88 у.о. (або за ринковим курсом у гривні на день оплати) за добу. Відповідно до п. 3.2 Договору плата здійснюється раз на тиждень. Пунктом 3.3 Договору передбачена викупна вартість автотранспортного засобу з урахуванням першого внеску в розмірі 500 у.о., яка становить 24000 у.о.
На час звернення з позовом до суду автомобіль не повернутий відповідачці, договір не розірваний. З 25.12.2023 строк користування транспортним засобом складає 415 днів, з яких 208 днів на суму 6839,04 сплачено Орендарем. Сплачений відповідно до п. 3.3 Договору перший внесок як викупна вартість за автомобіль у розмірі 500 у.о. Таким чином, станом на 11.02.2025 відповідач має сплатити платежі за 207 дн. х 32,88 = 6806,16 у.о. або за ринковим курсом на день розрахунку, який складає 6806,16 х 42,55 (ринковий курс на день розрахунку) = 289602,11 грн.
Відповідно до п. 2.2.3 Договору Орендар зобов'язаний нести витрати на утримання транспортного засобу, включаючи страхування транспортного засобу та своєї відповідальності, а також витрати, що виникають у зв'язку з його експлуатацією. Однак, відповідач не виконав умови страхування транспортного засобу та своєї відповідальності. Позивачка як власниця автомобіля здійснила страхування на 1900,00 грн.
Крім того, 01.10.2024 до Київського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024221130001223 від 07.08.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у справі призначено підготовче судове засідання. ОСОБА_3 органом досудового розслідування обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу HYUNDAI ELANTRA, р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , унаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження.
Тобто діями відповідача заподіяно матеріальний збиток власнику транспортного засобу HYUNDAI ELANTRA, р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 , який згідно з висновком експерта № 7891 за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження становить 154765,13 грн.
Позивачка просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість з орендної плати за Договором у розмірі 289602,11 грн, заборгованість за страхування транспортного засобу у розмірі 1900,00 грн, матеріальний збиток за Договором у розмірі 154765,13 грн, понесені судові витрати, у т.ч. витрати на правничу допомогу. Позовна заява подана через систему Електронний Суд.
Аргументи учасників справи.
Представник позивачки у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі, надала пояснення відповідно до обставин, викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, послався на передчасність його подання, оскільки вину відповідача в ДТП ще не встановлено, вирок суду з цього приводу ще не ухвалений. Автомобіль наразі перебуває на штрафмайданчику, отже відповідач не міг повернути його позивачці. Враховуючи, що автомобіль застрахований, вартість відновлювального ремонту чи матеріальну шкоду має відшкодовувати страхова компанія, а не відповідач. Просив у задоволенні позову відмовити.
Рух справи.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 05.03.2025 позовну заяву залишено без руху, надано термін на усунення недоліків.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 18.03.2025 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 24.04.2025 закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
28.04.2025 змінено найменування юридичної особи Московський районний суд м. Харкова на Салтівський районний суд міста Харкова.
Відповідачем відзив на позовну заяву не поданий.
Фактичні обставини справи, установлені судом; норми права, які застосував суд, не застосовані судом норми права та мотиви прийнятого рішення.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні правовідносини: ОСОБА_2 є власником транспортного засобу, що визнано сторонами на момент укладення 25.12.2023 договору оренди транспортного засобу без екіпажу з правом подальшого викупу № б/н.
Відповідно до п. 1.1 Договору Орендодавець зобов'язується надати Орендарю Транспортний засіб - HYUNDAI ELANTRA р.н. НОМЕР_1 , за плату до тимчасового володіння та користування без надання послуг з управління ним та його технічної експлуатації для особистого користування.
Згідно з п. 1.4 Договору останній вважається укладеним з моменту фактичної передачі Орендарю Транспортного засобу за актом приймання-передачі (Додаток), що невід'ємною частиною цього Договору, та діє до за домовленістю.
Відповідно до копії акту приймання-передачі автомобіля до договору оренди від 25.12.2023, відповідач отримав в оренду від позивача транспортний засіб (а.с. 18).
Згідно умов договору, орендар зобов'язаний:
п. 2.2.1 Підтримувати належний стан транспортного засобу, включаючи здійснення поточного та капітального ремонту. Періодичність капітального ремонту: за регламентом.
п. 2.2.2 власними силами здійснювати управління Транспортним засобом та його експлуатацію як комерційну, так і технічну.
п. 2.2.3 Нести витрати на утримання транспортного засобу, включаючи страхування транспортного засобу та своєї відповідальності, а також витрати, що виникають у зв'язку з його експлуатацією.
п. 2.2.4 Здійснювати оплату за оренду Транспортного засобу у строк, передбачений цим Договором.
Відповідно до п. 2.3 Орендар має право викупити орендований Транспортний засіб у порядку та на умовах, визначених у п. п. 3.4 - 3.5 цього Договору, п. 2.4 Сторони мають право розірвати цей Договір в односторонньому порядку шляхом надсилання іншій стороні письмового повідомлення за адресами, зазначеними у п. 6.4 цього Договору, у строк години до дати розірвання. У разі розірвання цього Договору Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцю Транспортний засіб протягом години з моменту отримання/надсилання такого повідомлення за актом повернення Транспортного засобу, запасних частин та документації, який має бути складений Орендарем. транспортний засіб має бути повернутий у справному стані з урахуванням нормального зносу.
Відповідно до п. 3.1 Договору, орендна плата за користування Транспортним засобом складає 32,88 у.о. (або за ринковим курсом у гривні на день оплати) за добу, п. 3.2 - орендна плата сплачується у такому порядку: раз на тиждень, п. 3.3 - викупна вартість транспортною засобу з урахуванням першого внеску в розмірі 500 у.о., становить 24000 у.о., п. 3.4 - у строк 2 роки до закінчення цього Договору (варіант: до моменту, визначеного сторонами цього Договору), Орендар має право викупити Транспортний засіб за залишковою вартістю. Залишкова вартість визначається шляхом вирахування з викупної вартості, зазначеної у п. 3.3 цього Договору, суми здійснених раніше орендних платежів за цим Договором.
Згідно з п. 4.2 Договору відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам Транспортним засобом, його механізмами, пристроями, обладнанням, несе Орендар відповідно до правил глави 59 ЦК України.
З копії висновку експерта № 7891 ННЦ «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження за заявою ОСОБА_2 , складеного 13.11.2021 вбачається, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля HYUNDAI ELANTRA, д.р.н. НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП 06.08.2024 становить 154765,13 грн (а.с. 20-51), вартість дослідження 5452,42 грн (а.с. 52).
З копії ухвали, роздрукованої з сайту ЄДРСР, установлено, що у провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1224221130001223 від 07.08.2024 за ч. 1 ст. 286 КК України (а.с. 58, 59).
Отже судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини з приводу оренди транспортного засобу та відшкодування матеріальних збитків, спричинених власнику транспортного засобу, унаслідок пошкодження автомобіля під час ДТП 06.08.2024, який є предметом договору оренди. На час розгляду цієї позовної заяви рішення суду у кримінальному провадженні не прийняте.
Відповідно до ст. 798 ЦК України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу.
Статтею 799 ЦК України визначено, що договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно зі ст. 800 ЦК України наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності і має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу.
У ст. 801 ЦК України зазначено, що наймач зобов'язаний підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані. Витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач.
Відповідно до ст. 802 ЦК України страхування транспортного засобу здійснюється наймодавцем. Порядок страхування відповідальності наймача за шкоду, яка може бути завдана іншій особі у зв'язку з використанням транспортного засобу, встановлюється законом.
Згідно зі ст. 803, 804 ЦК України наймач зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані у зв'язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини. Наймач зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану іншій особі у зв'язку з використанням транспортного засобу, відповідно до глави 82 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).
Згідно з вимогами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.
Суд, не спростовуючи факту виниклих правовідносин з приводу оренди автомобіля, вважає, що відповідачем не доведені належними доказами розмір заборгованості з орендної плати і понесення витрат на страхування автомобіля, а також обов'язок відповідача відшкодувати матеріальні збитки, завдані автомобілю внаслідок ДТП.
Так, Договором оренди визначена орендна плата за користування транспортним засобом у розмірі 32,88 у.о., разом з тим Договором не визначений вид (валюта) цієї умовної одиниці, на підтвердження розрахунку заборгованості позивачем не надано належних доказів курсу цієї умовної одиниці відповідно до гривні на кожну дату платежу, який, згідно з п. 3.2 умов Договору, здійснювався раз тиждень) та, відповідно, і остаточної суми заборгованості. Позовна заява, долучені до неї докази також не містять посилань на визначення умовної одиниці у будь-якій валюті. Під час розгляду справи сторонами не надано суду доказів здійснення платежів за Договором та валюти таких платежів.
За загальним правилом, розрахункова одиниця (умовна або штучна одиниця) - одиниця спеціального права запозичення, визначена Міжнародним валютним фондом. Відповідно до визначення в статті 9 Кодексу торговельного мореплавства від 23.05.1995 року, визначені суми, переводяться в національну валюту України за офіційним курсом цієї валюти до одиниці «спеціального права запозичення», що публікується Національним банком України на день створення обмежувального фонду, а якщо обмежувальний фонд не створюється - на день здійснення платежу.
Таким чином, посилання в договорі на курс «умовної одиниці» без подальшого узгодження сторонами зобов'язання сплати коштів із прив'язкою до іноземної валюти не дає можливості суду визначити ні валюту платежів за Договором, ні щотижневий їх розмір, ні загальний розмір заборгованості.
Доказів розміру та понесення витрат на страхування автомобіля позивачем до позовної заяви не додано, отже вважати доведеним, що позивачка понесла витрати зі страхування автомобіля у розмірі 1900 грн неможна.
Як встановлено у ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За відсутності належних доказів вини відповідача у дорожньо-транспортній пригоді, унаслідок якої автомобіль, належний позивачці, зазнав механічних ушкоджень, майнова шкода стягненню не підлягає. З погляду на це суд погоджується із доводами представника відповідача щодо передчасності цих позовних вимог до набрання законної сили рішенням у кримінальному провадженні та можливості отримання страхового відшкодування.
Таким чином суд дійшов висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення орендних платежів та вартості страховки через ненадання позивачкою належних доказів їх розміру, та про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення матеріального збитку через не надання належних доказів вини відповідача у дорожньо-транспортній пригоді.
Розподіл судових витрат.
Суд розподіляє судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених позовних вимог.
При поданні позову до суду позивачкою сплачено 3570,14 грн судового збору та заявлено про витрати на професійну правничу допомогу. Оскільки в задоволенні позову відмовлено, суд не стягує витрати, які понесені позивачкою, з відповідача.
Представником відповідача заявлено про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, проте доказів їх понесення та розміру до судових дебатів не подано.
Таким чином під час ухвалення рішення суд не вирішує питання щодо розподілу вказаних судових витрат, а відповідач має діяти у порядку, встановленому ч. 8 ст. 141, ст. 270 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 82, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення розміру орендної плати та матеріальних збитків.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований: АДРЕСА_2 .
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його оголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 16.07.2025.
Суддя А.Ю. Скотар