Справа № 643/3999/25
Провадження № 2-др/643/32/25
10.07.2025 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді: Новіченко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання: Єрмакової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву представника позивача адвоката - Добровольського Олексія Володимировича про ухвалення додаткового рішення у справі
№ 643/3999/25
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про стягнення франшизи,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому просив суд:
- стягнути з відповідача на свою користь 3 000, 00 грн. розмір франшизи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;
- стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000, 00 грн.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 4273-IX від 26.02.2025 змінено найменування Московського районного суду міста Харкова на Салтівський районний суд міста Харкова.
Рішенням Салтівського районного суду міста Харкова від 27.06.2025 у справі № 643/3999/25 позов ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму франшизи у розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп., відповідно до статті 246, пункту 5 частини 7 статті 265 ЦПК України призначено судове засідання для вирішення питання про витрати на професійну правничу допомогу на 10.07.2025 року, зобов'язано ОСОБА_1 протягом п'яти днів після ухвалення рішення надати суду докази понесення витрат на професійну правничу допомогу.
30.06.2025 року представником позивача було подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 643/3999/25, відповідно до змісту якої він просить суд стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000, 00 грн. та судовий збір у розмірі 986, 44 грн.
09.07.2025 року відповідачем подано клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 10.07.2025 року за його відсутності. Разом з цим, відповідач просить суд позовну заяву ОСОБА_1 в частині витрат на професійну правничу допомогу залишити без задоволення та прийняти рішення про відмову у цій частині. Крім того, відповідач у відзиві на позову заяву щодо вимог позивача про стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу зазначив, що розмір витрат на оплату послуг представника, заявлений у позовній заяві не є співмірним із складністю справи та виконаних представником робіт, часом витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконаних робіт.
10.07.2025 року представником позивача подано клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 10.07.2025 року за його відсутності.
У судове засідання 10.07.2025 року сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000, 00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням (частина 1 статті 29 Закону).
Відповідно до частин 1, 2 статті 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: - фіксованого розміру, - погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною 1 статті 30 Закону як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Суд зауважує, що правовідносини щодо домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах яких розглядаються питання щодо зобов'язання про сплату та строки сплати.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом і клієнтом з питань визначення розміру гонорару чи його зменшення можливо лише за умови обґрунтованості та наявності доказів підтвердження невідповідності витрат фактично наданим послугам (постанови Верховного Суду від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19, від 21 квітня 2021 року у справі № 488/1363/17, провадження № 61-11991св20).
Цивільний процесуальний закон визначає критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, зокрема гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу у справі.
Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 141 ЦПК України).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19, постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, пункт 268; від 28 липня 1999 року у справі «Ботацці проти Італії», заява № 34884/97, пункт 30).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача було надано:
-Договір про надання правової (правничої) допомоги № 0511/24-ПД-01 від 05.11.2024, укладений між позивачем (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням «СПРАВАР» а особі Директора Михайлова В.Л., який діє на підставі Статуту (Об'єднання), відповідно до умов якого Об'єднання зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Відповідно до п. 5.1 Договору Клієнт зобов'язаний оплатити Адвокатському об'єднанню надану правову допомогу та понесені фактичні витрати;
-Додаткову угоду № 1 до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0511/24-ПД-01 від 05.11.2024 від 07.03.2025, відповідно до умов якої сторони дійшли взаємної згоди про те, що відповідно до умов Договору Адвокатським об'єднанням на виконання доручень Клієнта надається професійна правнича допомога щодо захисту прав Клієнта відносно стягнення розміру франшизи по страховому відшкодуванню та представництва інтересів Клієнта в судовому провадженні у Московському районному суді м. Харкова. Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 1 сторонами визначено обсяг та зміст допомоги, а також розмір гонорару за правову допомогу згідно п. 1 цієї додаткової угоди, а саме: юридична консультація Клієнта щодо вибору правової позиції у зв'язку з позовною заявою ОСОБА_1 - 2 000, 00 грн; правовий аналіз документів Замлілої І.М. для підготовки правової позиції захисту інтересів Клієнта в Московському районному суді - 2 000, 00 грн.; підготовка адвокатського запиту та скарги - 2 000, 00 грн.; складання позову про стягнення франшизи та додатків до позовної заяви - 4 000, 00 грн.; представництво прав і інтересів Клієнта під час розгляду справи у Московському районному суді м. Харкова - 5 000, 00 грн. Розмір гонорару за правову допомогу складає 15 000, 00 грн. без ПДВ. Згідно з п. 3 Додаткової угоди № 1 порядок оплати гонорару: оплата за надану допомогу здійснюється Клієнтом шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок Адвокатського об'єднання не пізніше 5 (п'яти) банківських днів з моменту прийняття Московським районним судом м. Харкова остаточного рішення у справі;
-Акт від 27.06.2025 приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0511/24-ПД-01 від 05.11.2024, відповідно до якого сторони підтверджують, що відповідно до умов Договору Адвокатським об'єднанням на виконання доручень Клієнта було надано, а Клієнтом прийнято наступні послуги:
а) юридична консультація Клієнта щодо вибору правової позиції у зв'язку з позовною заявою ОСОБА_1 ;
б) підготовка адвокатського запиту до ТОВ «Страхова компанія «Кредо» та скарги до МТСБУ;
в) підготовка, складання та направлення процесуального документу - позовної заяви про стягнення франшизи та додатків до неї до Московського районного суду м. Харкова;
г) ведення справи та участь адвоката в її розгляді, як мінімум два судові засідання в Московському районному суді м. Харкова, підготовка процесуальних документів, зокрема: відповіді на відзив у разі подання відповідачем відзиву на позовну заяву, клопотань, пояснень, заяв та заперечень необхідних по справі.
Вартість наданих послуг становить 15 000, 00 грн. без ПДВ.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо. Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р. заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ЄСПЛ застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04, § 268)).
Проаналізувавши зміст вищевказаного акту наданих правових (юридичних) послуг з правової допомоги, з урахуванням критерію реальності, дійсності, необхідності, розумності їх розміру, суд дійшов висновку, що витрати позивача з урахуванням пропорційності до предмета позову, його ціни та їх розумності, є необґрунтованими.
Зважаючи на вищенаведені обставини, враховуючи категорію та складність справи, яка є малозначною, обсяг фактично виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, а також критерії розумності їхнього розміру, керуючись принципом розумності судових витрат, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співрозмірним є стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000, 00 грн.
При цьому суд зазначає, що рішенням Салтівського районного суду міста Харкова від 27.06.2025 у справі № 643/3999/25 позов ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму франшизи у розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп., а відтак суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача щодо стягнення з відповідача судового збору в сумі 986, 44 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 141, 246, 264, 265 ЦПК України суд
1. Заяву представника позивача - адвоката Добровольського Олексія Володимировича задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
3. В іншій частині заяву залишити без задоволення.
4. Додаткове рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання. Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Позивач: Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).
6. Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ).
Повне додаткове рішення складено 15.07.2025 року.
Суддя Н.В. Новіченко