16.07.2025 Єдиний унікальний номер 205/4256/25
Провадження№ 2-а/205/82/25
16.07.2024 року м. Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Курбанова Н.М., розглянувши за правилами письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 , інтереси якого представляє Меюс Яна Сергіївна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 , інтереси якого представляє Меюс Яна Сергіївна , звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що 11.03.2025 року держаним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) було відкрито виконавче провадження АСВП НОМЕР_4, про яке позивачу стало відомо 12.03.2025 року, оскільки його банківські (карткові) рахунки було заблоковано. Позивач звернувся до державного виконавця з метою з'ясування причини блокування, внаслідок чого стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову № 439/ВОБ від 29.11.2024 року по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача було притягнуто до відповідальності за ч.3 ст.210-1КУпАП. Постанову по справі про адміністративне правопорушення позивач не отримував, участі при розгляді справи не приймав, про час і місце розгляду справи відносно нього належним чином повідомлений не був, а отже постанову вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Крім того у встановлений законодавством спосіб належним чином оформленої повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки ані особисто, ані засобами поштового зв'язку не отримував, не знав і не міг знати про дату, час та місце, куди потрібно з'явитися, а також мету такої явки. З постанови по справі про адміністративне № 439/ВОБ від 29.11.2024 року вбачається, що громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 06.05.2024р. перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до п.34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N0560 від 16.05.2024 р. (далі - Порядок) за адресою місця проживання АДРЕСА_1 , 04.10.2024 р. через відділення «Укрпошти» поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення, було направлено повістку про виклик останнього до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 24.10.2024 року. До ІНФОРМАЦІЯ_1 з відділення «Укрпошти» надійшло поштове відправлення з відміткою, що відправлення повертається «адресат відсутній за вказаною адресою». Станом на 30.10.2024 р. інформація про зміну задекларованого/зареєстрованого місця проживання та взяття на військовий облік в іншому територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, відповідно до ч.11 ст.38 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», від ОСОБА_1 до районного територіального центра комплектування та соціальної підтримки не надходила. Враховуючи вищезазначене, керуючись положеннями п.34 та п.31 вказаного Порядку територіальний центр комплексування прийшов до висновку, що ОСОБА_1 було належним чином оповіщено про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 09.11.2024 року. Однак, ОСОБА_1 будучи належним чином оповіщеним у визначений в повістці час не прибув, про причини не прибуття та документи, що підтверджують поважність причин не прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно п.24 Порядку, станом на 30.10.2024, не надав та не повідомив. Таким чином, на думку ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Позивач з даним рішенням не погоджується, вважає його незаконним та просить скасувати. З копії постанови N 439/ВОБ від 29.11.2024 року та її зміст дають можливість стверджувати, що розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП проводився за відсутності ОСОБА_1 . Крім того, він не був повідомлений належним чином, про час і місце розгляду справи надати пояснення та докази своєї невинуватості також не мав можливості. Позивача не ознайомлювали з його правами та обов'язками, не надавали можливості залучити адвоката для отримання правової допомоги. Вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності. Вважає, що постанова N 439/ВОБ від 29.11.2024 року винесена з суттєвими порушеннями як матеріального (відсутні докази наявності у діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП), так і процесуального законодавства (проведення розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, та за відсутності відомостей про її належне повідомлення про дату, час і місце розгляду). Крім того, відсутій протокол про вчинення адміністративного правовопорушення та документи, які підтврджують направлення повістки Позивачу. Вважає постанову N 439/ВОБ від 29.11.2024 року є необгрунтованою та незаконною. Крім того, звертає увагу суду на те, що зі змісту постанови № 439/ВОБ вбачається, що громадянин ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 з 06.05.2024 року. Проте, громадянин ОСОБА_1 не звертався до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про взяття на облік, війсьово-лікарської комісії не проходив, заяви на видачу військово-облікового документу не подавав та відповідно і не отримував ВОД. Крім того, з прописки вбачається, що громадянин ОСОБА_1 зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1 , а не у Новокодацькому, а тому підстави для взяття на облік у ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутні. Взяття на військовий облік військовозобов'язаних (чоловіки віком від 25 до 60 років відбувається тільки за особистого прибуття до районного ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем реєстрації місця проживання або фактичного проживання на території України. Також відповідно до відомостей з електронного військово-облікового документу (РЕЗЕРВ +) вбачається, що ВЛК він начеб то проходив 30.05.2017 року, а відповідно до постанови на облік взятий - 06.05.2024року. Тобто, відповідно до чинного законодавства для постановки на облік у відповідному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки необхідно пройти військово - лікарську комісію. А відповідно до інформації - постановка на облік датується 06.05.202р., а дата ВЛК - 30.05.2017р., що ставить під питанням взагалі постановку на облік у даному територіальному центрі комплектування. Просить скасувати постанову № 439/ВОБ від 29.11.2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, закрити провадження у даній справі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з відсутністю складу правопорушення, судові витрати стягнути з відповідача.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.03.2025 р. поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом та відкрито спрощене провадження у справі.
Відповідно до ч.ч. 5, 8 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).
У постанові Верховного Суду від 01.06.2022 року у справі № 761/42977/19 (провадження № 61-1933св22) зроблено висновок, що за змістом статті 14 ЦПК України для цілей цього Кодексу офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Верховний Суд у постанові від 31.08.2021 року у справі № 570/5535/17 провадження № 61-6076св21 зазначив, що за змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Суддя, враховуючи ту обставину, що позивачу та відповідачам були створені належні та достатні умови для подання суду відповідних заяв по суті справи, заяв із процесуальних питань та доказів, вважає за необхідне ухвалити відповідне рішення по справі на підставі наявних матеріалів.
Судом встановлено, що 29.11.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_4 , винесено відносно ОСОБА_1 постанову №439/ВОБ, про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП.
У вказаній постанові зазначено, що на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 з 06.05.2017 р. перебуває ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до п. 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року за адресою місця проживання ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 , 04.10.2024 року через відділення «Укрпошти», поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення, було направлено повістку про виклик останнього до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 24.10.2024 року.
Також, у постанові вказано, що до ІНФОРМАЦІЯ_1 , з відділення «Укрпошти» надійшло поштове відправлення з відміткою, що відправлення повертається «адресат відсутній за вказаною адресою». Станом на 30.10.2024 року інформація про зміну задекларованого /зареєстрованого місця проживання та взяття на військовий облік в іншому територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, відповідно до ч.11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», від ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , не надходила. Враховуючи вищевикладене, керуючись положенням п. 34 та п. 31 вказаного Порядку прийшов до висновку, що гр. ОСОБА_1 було належним чином оповіщено про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 24.10.2024 року. Однак, ОСОБА_1 , будучи належним чином оповіщеним у визначений в повістці час не прибув, про причини не прибуття та документи, що підтверджують поважність не прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 30.10.2024 р. не надав та не повідомив.
Згідно Військово-облікового документу Резерв +, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата ВЛК 30.05.2017 р., придатний, робітник підсобний, звання солдат, НОМЕР_5, номер в реєстрі «Оберіг» 01082022142581000004, телефон НОМЕР_1 , email: ІНФОРМАЦІЯ_11 , дата уточнення даних 15.07.2024 р.
11.03.2025 р. Соборним відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління (м.Одеса) відкрито виконавче провадження НОМЕР_4 по виконанню зазначеної вище постанови №439/ВОБ від 29.11.2024 р. сума штрафу 34000,00 грн., 12.03.2025 р. винесено постанову про арешт коштів боржника.
Судом також встановлено, що в даному випадку між сторонами виник публічно-правовий спір з приводу правомірності притягнення позивача, до адміністративної відповідальності, та накладення на останнього адміністративного стягнення у вигляді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210 КУпАП.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої вона винесена.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
У контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Така правова позиція узгоджується з позиціями, що викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 року у справі №524/5536/17 від 30.05.2018 року у справі №337/3389/16 від 17.07.2019 року у справі №295/3099/17 та від 05.03.2020 року у справі №607/7987/17.
Згідно із ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Суд зазначає, що частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до статті 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5)чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Таким чином, з системного аналізу зазначених правових норм слідує, що справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення такої особи про місце і час розгляду справи щодо неї.
Суд враховує, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
При цьому, обов'язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Суд звертає увагу, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо. Законодавство покладає обов'язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов'язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.
Відповідно до частини 3 статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даному випадку спірна постанова за справою про адміністративне правопорушення №439/ВОБ від 29.11.2024 року не містить даних того, в якій спосіб позивач сповіщався про розгляд відносно нього справи про адміністративне правопорушення. Так само, в межах розгляду даної справи адміністративної юрисдикції, відповідач доказів належного сповіщення позивача суду не подав, у зв'язку з чим суд вимушений констатувати, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення та вважати, що на час винесення оскаржуваної постанови, відповідач не мав достовірних даних про належне повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
За таких обставин суд вважає, що відповідач не забезпечив дотримання порядку притягнення особи до відповідальності та забезпечення реалізації особою, яка притягується до відповідальності, прав, визначених ст. 268 КУпАП, що у свою чергу позбавило позивача можливості участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема висловлення заперечень, надання доказів, тощо.
Тобто, через процесуальні порушення, відповідачем не розглядалося питання наявності у позивача поважних причин неявки до ІНФОРМАЦІЯ_1 на виклик за повісткою, що й виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності. Отже, суд у даній справі не може підміняти собою територіальний центр комплектування та соціальної підтримки та надавати оцінку виявленим порушенням за відсутності належного розгляду таким відповідачем.
Крім того, відповідач не виконав вимоги ухвали Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 24.03.2025 р. про витребування доказів та не надав їх суду.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Тому, керуючись приписами наведених норм законодавства, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні жодні належні докази, що підтверджують вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, суд дійшов висновку, що постанова №439/ВОБ від 29.11.2024 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000, 00 грн., за що передбачена відповідальність ч.3 ст.210 Кодексу України підлягає скасуванню, а справа закриттю.
Відповідно до приписів ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 246, 250, 255, 286 КАС України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 , інтереси якого представляє Меюс Яна Сергіївна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову № 439/ВОБ від 29.11.2024 року, винесену начальником територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення штрафу у сумі 17000,00 грн.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , провадженням закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Курбанова Н. М.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2