Справа № 204/7549/21
Провадження № 1-кп/204/151/25
11 червня 2025 року м. Дніпро
Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань того ж суду, матеріали кримінального провадження №12021041680000518 від 04.09.2021 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Алга Актюбінської області, Казахстан, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-08 серпня 2012 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 75, ст. 76 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним строком 3 роки. Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14.05.2014 року скасовано іспитовий строк та ОСОБА_4 направлено в місця позбавлення волі для відбування и покарання у виді 4 років позбавлення волі, звільнений 16.06.2020 року по відбуттю строку покарання,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
ОСОБА_4 17 серпня 2021 року приблизно о 20:00 годині перебував в приміщенні квартири своєї знайомої ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 , де на столі побачив мобільний телефон «SAMSUNG A50» моделі SM- A505FZBOSEK у справному стані, з imeil: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 . В цей час у ОСОБА_4 виник раптовий злочинний умисел спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону «SAMSUNG A50» моделі SM-A505FZBOSEK у справному стані, з imeil: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , який належить потерпілій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне, повторне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , 17 серпня 2021 року, близько 20:30 години, знаходячись в приміщенні квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, впевнившись, що його дії непомітні для сторонніх осіб, таємно викрав мобільний телефон «SAMSUNG A50» моделі SM-A50SFZBQSEK у справному справі з imeil: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , який лежав на столі в кімнаті та належить потерпілій ОСОБА_7 .. Після чого, ОСОБА_4 з викраденим майном, з місця вчинення злочину пішов, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду, сума якої відповідно висновку експерта N4765-21 від 21.09.2021 року складає 5360,00 грн.
Умисні дії ОСОБА_4 , які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.185 КК України, визнав повністю і підтвердив та не оспорював обставини, зазначені в обвинувальному акті, просив суворо не карати та розглянути кримінальне провадження в порядку ст.349 КПК України, про що надав письмову заяву. У вчиненому розкаюється.
Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з'вилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, зазначивши, що претензій до обвинуваченого не має, цивільний позов заявляти не буде, матеріальна шкода відшкодована у повному обсязі. Просила призначити покарання обвинуваченому на розсуд суду, проти розгляду кримінального провадження в порядку ст.349 КПК України, не заперечує
У відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
В судовому засіданні встановлено, що викладені фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих фактичних обставин і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, тому суд дослідив лише письмові матеріали кримінального провадження №12021041680000518, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 (а.п.18-30), висновок експерта №4765-21 від 21.09.2021 року (а.п.49-54), актом здачі-приймання висновку експертизи (а.п.47) та визнав недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання судом враховуються вимоги, передбачені ст. 65 КК України, а саме, суд призначає покарання у межах санкції ч.2 ст.185 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України, є нетяжким злочином, раніше судимий, має не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, з 16.03.2025 року перебуває в центрі реабілітації «Громадська організація «Вітер Змін», за місцем реабілітації характеризується позитивно. Як пом'якшуючу покарання обставину, відповідно до ст.66 КК України, суд враховує щире каяття обвинуваченого та добровільне відшкодування завданої шкоди. Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до положень ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Враховуючи викладене, суд вважає можливим виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі, але без ізоляції від суспільства, із застосуванням звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України та з покладанням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки цього буде достатньо для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого по даному кримінальному провадженню не обирався.
Згідно ч.2 ст.124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого фактичну вартість проведення експертизи, згідно наданого акту.
Речові докази, відповідно до вимог ст. 100 КПК України, відсутні.
Цивільний позов не заявлений.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 349, 370, 371, 373, 374, 376, 394 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання - два роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він в період іспитового строку - один рік - не вчинить нового кримінального правопорушення і буде виконувати покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України, зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави фактичну вартість проведення судової експертизи №4765-21 від 21.09.2021 року, у розмірі 343,22 грн.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Чечелівський районний суд міста Дніпра.
Суддя ОСОБА_1