Справа № 211/700/25
Провадження № 2/211/1039/25
16 липня 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :
головуючого судді - Ткаченко С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Бірж Д.В.,
за участі представника позивача Мальованого В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сахарова 15» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків та платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів (витрат на управління багатоквартирним будинком),
Позивач Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сахарова 15» (далі - ОСББ «Сахарова 15») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , зазначивши, що позивачем здійснюються функції з управління багатоквартирним будинком по АДРЕСА_1 через свої органи управління: забезпечення утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку на умовах самозабезпечення. Відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 та споживачем наданих позивачем послуг з утримання будинків та прибудинкових територій за вказаною адресою. Рішенням ОСББ установлено розмір внесків та платежів у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів (витрат на управління багатоквартирним будинком), оплати за утримання та обслуговування домофонної системи будинку з 01.01.2022 нарахування за парко місце для власників транспортних засобів, тощо. Однак відповідач належним чином зобов'язання з оплати наданих послуг не виконувала, в результаті чого за період з 01.01.2022 по 31.12.2024 утворилась заборгованість у сумі 6 400,00 грн. Указану суму боргу, а також 3 002,94 грн. інфляційних втрат і 3% річних в сумі 576,00 грн., позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.
Ухвалою суду від 31 січня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судовому засіданні представник позивача Мальований В.І. на вимогах наполягав, зазначивши, що 1 000.00 грн., крім боргу за парко місце ( нараховувалося по 100 грн. щомісячно) , було нараховано відповідачці у зв'язку з необхідністю погашення тепло кредиту, вказаний борг було розподілено на всіх, а сума 3 000.00 грн. була нарахована за крадіжку її чоловіком належного ОСББ майна- посту наказів, що було встановлено по відеокамерам. До відділення поліції з приводу факту крадіжки не звертались.
Відповідач ОСОБА_1 не повідомила причини неявки, відзиву на позов не подала.
Згідно частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Як встановлено судом та підтверджується письмовими доказами, відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ,та є споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються ОСББ «Сахарова 15» за вказаною адресою.
Згідно статті 162 Житлового кодексу України, плата за користування житловим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строк внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату ї плату за комунальні послуги.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі - Закон № 2189-VIII), встановлено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 2189-VIII, до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2189-VIII).
Пунктами 1, 5 частини другої статті 7 Закону № 2189-VIII встановлено, що індивідуальний споживач зобов'язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Сахарова 15» здійснюються функції з управління багатоквартирним будинком по АДРЕСА_1 через свої органи управління: забезпечення утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку на умовах самозабезпечення.
Згідно наданого до суду стороною позивача розрахунку, в період 01.02.2022 по 31.12.2024 за адресою: АДРЕСА_2 позивачем нараховувались послуги відповідачу як додаткова плата за парковку біля будинку по 100,00 грн. щомісячно, при тому що відповідач щомісячно сплачувала розмір внеску на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_1 .
Так, протоколом № 1 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку «Сахарова 15» від 18.12.2021 було встановлено та ухвалено, що з 01.01.2022 власникам автотранспорту, які мають парко місце, буде нараховуватись плата 100 грн./місяць, порушникам буде нараховуватись додаткова плата 100 грн. в місяць.
Разом з тим, правові підстави та належне обґрунтування, а також достатні і допустимі докази на підтвердження обов'язку ОСОБА_1 вносити плату за парко місце матеріали справи не містять (наявність транспортного засобу, користування парко місцем у разі такої наявності, тощо), при тому що графа заборгованості за парко місце містить нарахування не лише за ці послуги, згідно наданих суду пояснень представником позивача, не підтверджених в судовому засіданні належними та допустимими доказами як то нарахування в графі «Додаткова плата за паркову біля будинку» сум в розмірі 160,00 грн., 3 100,00 грн. та 1 000,00 грн., які за поясненнями представника позивача, були нараховані як відшкодування шкоди за нібито вчинену крадіжку (без звернення до поліції та підтверджуючих доказів) та кредиту за теплопостачання.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 27 березня 2023 року справа № 920/1343/21 виклав правові позиції, серед яких для стягнення заборгованості за відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг необхідним також є доведення факту надання та споживання послуг (також пункт 4.12 постанови Верховного Суду від 21.04.2020 у справі № 910/7968/19). У разі не укладення сторонами договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, позивач повинен довести надання таких послуг, що є предметом спору у даній справі (постанова Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 907/563/18).
Чинний Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає, що споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (абзац другий частини першої статті 9). Однак у такому разі обов'язок доказування і подання доказів надання послуг з управління багатоквартирним будинком покладається на позивача.
Права та обов'язки сторін виникають безпосередньо з договору про надання послуги з управління, але це не звільняє управителя від обов'язку доводити надання таких послуг за цим договором. Такий обов'язок управителя випливає з процесуальних норм, що покладають на сторону тягар доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Окрім того, такий обов'язок випливає із змісту положень Закону України від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги".
Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою, п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Ураховуючи, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, оскільки збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду та кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (статті 12,13 ЦПК України), суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 3 028,00 грн., сплаченого ним при подачі позовної заяви до суду, які, у зв'язку з відмовою у задоволенні вимог, слід залишити за позивачем.
Керуючись ст. 162 ЖК України, ст.ст. 257, 264, 267, 509, 525 ЦК України, ст..ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України,суд
Відмовити у задоволенні позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сахарова 15» про стягнення заборгованості зі сплати внесків та платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів (витрат на управління багатоквартирним будинком) - повністю.
Судові витрати залишити за позивачем.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя: С. В. Ткаченко