Справа № 175/808/25
Провадження № 2/175/200/25
Іменем України
"16" липня 2025 р. с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Вербицької К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Краматорської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування,
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Мамая Артура Сергійовича звернулася до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Краматорської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у російській федерації помер рідний брат позивача - ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина на спадкове майно, а саме частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку для ведення садівництва АДРЕСА_2 кадастровий номер: 1412900000:00:012:0742. На день смерті разом зі спадкодавцем були зареєстровані його батьки - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , проте вони відмовилися від належної їм частки спадщини на користь позивача, інших спадкоємців у ОСОБА_4 немає, оскільки останній у шлюбі не перебував, дітей не мав. 05.10.2024 року позивач звернулася до державного нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті брата, проте останній було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки у відповідності до ст. 5 Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року інформації про відкриття спадкової справи після смерті померлого на території російської федерації не було надано, у зв'язку з чим визначити коло спадкоємців неможливо, що і стало підставою звернення до суду.
Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21.01.2025 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12.03.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.
Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 12.03.2025 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник позивача надіслав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, засобами поштового зв'язку надіслали заяви про визнання позовних вимог, справу просили розглядати без її участі.
Представник Краматорської міської ради в судове засідання також не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Заяви про розгляд справи без участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану м. Краматорська Донецької області від 31.01.1987 року, актовий запис №220. Батьком записаний ОСОБА_3 , матір'ю - ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану м. Краматорська Донецької області від 14.01.1992 року, актовий запис №57. Батьком записаний ОСОБА_3 , матір'ю - ОСОБА_2 .
Відповідно до свідоцтва на право власності на житло від 27.11.2002 року, виданого на підставі розпорядження № 6432/4 від 27.11.2002 року та зареєстрованого в Краматорському бюро технічної інвентаризації 11.12.2002 року за реєстровим № 41796-П, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 (померлий), ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві власності по 1/4 частині кожному належить квартира АДРЕСА_3 .
Право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано в рівних частинах за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою №2389, виданої Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації Краматорської міської ради від 26.10.2021 року.
Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Краматорською міською радою Донецької області на підставі рішення Краматорської міської ради №36/V-28 від 12.05.2010 року, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,0600 га розташованої за адресою: АДРЕСА_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим міським (кіровським) відділом запису актів цивільного стану адміністрації міста ростова-на-дону, про що 13.05.2021 року зроблено актовий запис про смерть № 170219610005506360008, місцем смерті зазначено: «російська федерація, карачаево-черкеська республіка, урупський район, пхия».
Згідно довідки №22453 від 19.05.2021 року, виданої управлінням реєстраційних повноважень та веденням реєстру територіальної громади Краматорської міської ради, ОСОБА_4 на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою разом з померлим зареєстровані батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_2 та сестра - ОСОБА_1 .
02.10.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Першої краматорської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про прийняття спадщини після смерті її брата - ОСОБА_4 .
В матеріалах спадкової справи містяться заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , з яких вбачається, що останні є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 , але від прийняття спадщини відмовляються на користь рідної сестри померлого - ОСОБА_1 .
Постановою державного нотаріуса Першої краматорської державної нотаріальної контори від 09.10.2021 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті брата, оскільки не була надана інформація щодо встановлення кола спадкоємців на території російської федерації.
На виконання ухвали Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 29.05.2025 року, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції надало інформацію про відсутність актових записів про шлюб та народження дітей відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.
Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 1ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Положеннями ст. 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст. 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Згідно положень ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права в установленому законодавством України порядку.
Для набуття права власності в установленому законом порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до Першої Краматорської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом на нерухоме майно після смерті брата, проте у позивача існують перешкоди в оформленні спадкових прав, оскільки нотаріус позбавлена можливості отримати інформації про відкриття спадкової справи на території російської федерації, у зв'язку з чим неможливо визначити коло спадкоємців після смерті ОСОБА_4 .
З матеріалів спадкової справи, а також витребуваної судом інформації щодо наявності дітей та перебування спадкодавця у шлюбі на момент смерті, вбачається, що єдиними спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 є його батьки, які відмовилися від своєї частки спадщини на користь позивача.
Щодо наявності інших спадкоємців після смерті ОСОБА_4 на території російської федерації, суд виходив з наступного.
Відповідно до Закону України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року, зупинено дію Конвенції у відносинах з російською федерацією.
При цьому суд звертає увагу на те, що згідно ст. 71 Закону України «Про міжнародне приватне право», спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України.
Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на спадкове майно, яке знаходиться у Донецькій області, м. Краматорськ.
У випадку, коли спадкодавець на час смерті проживав за межами України, і до складу спадщини входять права на нерухоме майно, яке знаходиться на території України, прийняття спадщини відбувається у спосіб звернення спадкоємця з відповідною заявою до компетентного органу, уповноваженого на вчинення нотаріальних дій, за місцем знаходження нерухомого майна, тобто, в Україні.
Аналогічна позиція викладена також у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду постанові від 13 березня 2023 року (справа №398/1796/20, провадження №61-432сво22).
Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Разом з тим суд зауважує на тому, що якщо спадкоємець не подав у визначений законом строк нотаріусу за місцем знаходження нерухомого майна заяву про прийняття спадщини, він не може вважатися таким, що прийняв спадщину, оскільки подання заяви про прийняття спадщини за законодавством російської федерації не звільняє спадкоємця від подання заяви про спадкування за місцем знаходження нерухомого майна на території України.
З матеріалів спадкової справи вбачається, що ніхто крім ОСОБА_1 з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 не звертався, у зв'язку з чим, суд доходить висновку про відсутність інших спадкоємців.
Приймаючи до уваги те, що позивач є єдиним спадкоємцем, яка прийняла спадщину після смерті свого брата, проте наявні перешкоди в оформленні права власності на спадкове майно, а також враховуючи те, що іншого способу для захисту спадкових прав позивач не має, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.
При цьому суд звертає увагу на те, що відповідач - це особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача.
У справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування, що також узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного від 10 листопада 2021 року у справі № 759/19779/18, постанові від 19 січня 2021 року у справі № 280/4/18.
Судом встановлено, що на день смерті з померлим проживали та були зареєстровані: сестра ОСОБА_1 , мати ОСОБА_2 та батько ОСОБА_3 .
Разом з тим батьки померлого, які є спадкоємцями першої черги, звернулися з заявами про відмову від прийняття спадщини, у зв'язку з чим суд доходить висновку, що вказані спадкоємці вважаються такими, що відмовилися від прийняття спадщини, а тому є неналежними відповідачами у даній справі.
За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі викладеного, надавши оцінку доказам у справі, суд доходить висновку, що позовна заява в частині вимог до Краматорської міської ради є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України,-
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Краматорської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) право власності на спадкове майно - 1/4 частину квартири АДРЕСА_3 та земельну ділянку для ведення садівництва за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер: 1412900000:00:012:0742, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т. С. Журавель