58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
м. Чернівці
08 липня 2025 року Справа № 926/940/25
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Швеця М.В., за участю секретаря судового засідання Циганчук І.В., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК Машинері"
до Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради
про стягнення заборгованості в сумі 601365,64 грн
Представники:
від позивача - Фодчук О.В.
від відповідача - Фуркал С.О.
І. Стислий виклад позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛК Машинері" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради про стягнення заборгованості в сумі 601365,64 грн з яких 400087,20 грн основний борг, 165237,71 грн інфляційні втрати та 36040,73 грн 3% річних.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на виконання Договору підряду, позивач виконував будівельні роботи, види, кількість і вартість яких відображено в актах приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в) і довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма КБ-3). 27.12.2017 року позивачем був складений акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року на суму 400087,20 грн та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати на суму 400087,20 грн, які позивач надіслав відповідачу разом із підтверджуючими документами листом № 27/12 від 27.12.2017 року на розгляд і підписання. Проте, відповідач протягом 3 днів з дня отримання акту його не підписав, а також не здійснив у десятиденний строк оплати виконаних будівельних робіт на зазначену суму. За неналежне виконання договірних зобов'язань позивачем, також нараховано за період з 20.03.2022 року по 20.03.2025 року 165237,71 грн - інфляційні втрати та 36040,73 грн - 3% річних.
ІІ. Стислий виклад заперечень проти позовних вимог
Відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що акт виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року на суму 400087,20 грн ні листом від 27.12.2017 № 27/12, ні будь-яким іншим чином відповідачу не пред'являвся до прийняття та оплати, а пред'являвся інший акт виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року на суму 307593,62 грн (який в подальшому відповідачем було відкориговано, зменшивши суму оплати до 269529,80 грн (відповідно до обсягу фактично виконаних робіт) та листом від 29.12.2017 №04/01-08/1-5036 надано відповідь щодо оплати відповідних робіт, а саме зазначено, що «обсяги виконаних робіт підтверджені та надані до оплати за виключенням перевезення ґрунту в кількості 460,44 тон на відстань 15 км». Таким чином обсяг робіт по перевезенню ґрунту до 15 км в обсязі 460,44 тон на суму 30840,27 грн пред'являвся саме по акту виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року на суму 307593,62 грн.
Відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю від 04.01.2017 сума оплати за Договором № 93/17 становить 6041337,11 грн. В подальшому, Позивачу додатково оплачено 770854,86 грн заборгованості по Договору №93/17 відповідно до постанови Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 у справі №926/2212/20. Всі обставини оплати Позивачу виконаних по Договору №93/17 робіт встановлені вищезазначеною постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 у справі № 926/2212/20. Як вказано у постанові Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 у справі № 926/2212/20 "між сторонами відсутній спір стосовно видів, обсягів, і вартості робіт, зафіксованих у вище вказаних актах форми № КБ-2в за грудень 2017 року, за травень і червень 2018 року, за серпень 2019 року і за лютий 2020 року на загальну суму 6041337,11 грн. Також між сторонами відсутній спір щодо оплати за такі роботи на суму 6041337,11 грн". Зазначені обставини, з урахуванням частини четвертої статті 75 ГПК України не підлягають доказуванню.
Разом з тим, Позивачем не долучено до матеріалів справи жодних документів, які підтверджують реальне виконання таких робіт на об'єкті, а з урахуванням відсутності доказів отримання акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року на суму 400 087,20 грн Відповідачем, такий акт не має жодної юридичної сили.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що як стверджує відповідач, листом від 27.12.2017 року вих. № 27/12 було пред'явлено акт виконаних робіт за грудень 2017 року на суму 307593,62 грн, який відповідачем було відкореговано та частково оплачено в сумі 269529,80 грн. Однак, з таким твердженням погодитись неможливо, у зв'язку із тим, що лист 27.12.2017 року вих. № 27/12 не місить в собі реквізитів поданого на оплату акту в частині суми виконаних робіт на суму 307593,62 грн. Отже, стверджувати, що саме акт на суму 307593,62 грн. пред'являвся на оплату листом від 27.12.2017 року вих. № 27/12 немає можливості. Натомість акт на суму 307593,62 грн. був підписаний замовником, по ньому листи не подавалися. У зв'язку із цим, дане твердження відповідача не може братися судом до уваги адже, жодним чином не підтверджено, що не відповідає вимогам законодавства щодо доказування.
Відповідач також залучив до відзиву листа №04/01-08/1-5036 від 29.12.2017, в якому начебто надано відповідь на лист від 27.12.2027р. та який начебто стосується іншого акту. Проте такі доводи відповідача не заслуговують на увагу, зважаючи на таке: - доказів направлення цього листа №04/01-08/1-5036 від 29.12.2017 позивачу відповідачем не надано. Відсутні повідомлення про вручення, опис вкладення або інші докази направлення. Тому він не є належним доказом відповідно до ст.ст. 77- 79 ГПК України; - із самого змісту листа №04/01-08/1-5036 від 29.12.2017 також не вбачається, що він стосується іншого акта, ніж заявлений у даній справі. Навпаки, у ньому міститься посилання на зауваження до окремих видів робіт (перевезення ґрунту), що входять до складу заявленого позивачем акту на 400087,20 грн.
Що стосується посилання відповідача на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 року у справі № 926/2212/20, якою встановлено, що між сторонами відсутній спір стосовно видів, обсягів, і вартості робіт, зафіксованих у вище вказаних актах форми № КБ-2в за грудень 2017 року, за травень і червень 2018 року, за серпень 2019 року і за лютий 2020 року на загальну суму 6041337,11 грн. Також між сторонами відсутній спір щодо оплати за такі роботи на суму 6041337,11 грн., необхідно зазначити, що суд апеляційної інстанції чітко визначив перелік видів, обсягів, і вартості робіт, зафіксованих у вище актах форми № КБ-2в, щодо яких у сторін відсутній спір, а саме: 1) за грудень 2017 року на суму 269,52982 тис. грн. (акт і довідка від 27.12.2017); Однак, Західний апеляційний господарський суд не досліджував обставини, що стосуються спірного акту у справі Господарського суду Чернівецької області № 926/940/25. Суд апеляційної інстанції дійсно визначив перелік актів, за якими між сторонами відсутній спір, однак, акт за грудень 2017 року на суму 400087,20 грн до цього переліку не входить. У справі № 926/2212/20 не досліджувалися обставини, пов'язані з цим конкретним актом, тому посилання на преюдиційність є юридично необґрунтованим. Більше того, оцінка обставин справи та висновки суду не мають преюдиційного значення.
III. Процесуальні дії у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 24.03.2025 року позовну заяву вх. № 940 передано судді Швецю М.В.
Ухвалою суду від 25.03.2025 року постановлено позовну заяву залишити без руху, встановлено позивачу строк у п'ять днів усунути недоліки позовної заяви, а саме надати: докази сплати судового збору.
25.03.2025 через відділ документального та інформаційного забезпечення суду від позивача надійшла заява про долучення доказів вх. № 956, згідно якого позивачем надані докази сплати судового збору.
Ухвалою суду від 31.03.2025 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовчого засідання призначено на 15.04.2025 року о 12:00 год.
В судовому засіданні 15.04.2025 року оголошено перерву до 06.05.2025 року о 12:00 год.
17.04.2025 року через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позов вх. № 1295 (з доказами надсилання в Електронний кабінет позивача) згідно якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, а також просить поновити строк для подачі відзиву на позов.
В судовому засіданні 06.05.2025 року суд поновив відповідачу строк для подачі відзиву на позов та долучив до матеріалів справи відзив на позов вх. № 1295, представник позивача зазначив, що відзив на позов у електронному кабінеті не отримав, а тому просив оголосити перерву для ознайомленням з відзивом та надання своїх заперечень.
В судовому засіданні 06.05.2025 року оголошено перерву до 15.06.2025 року о 14:00 год.
12.05.2025 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив вх. № 1998 (з доказами надсилання у електронний кабінет відповідача) в якому просить поновити строк для подачі відповіді на відзив.
В судовому засіданні 15.05.2025 року суд поновив позивачу строк для подачі відповіді на відзив та долучив його до матеріалів справи, представник відповідача просив оголосити перерву та надати час для ознайомлення.
26.05.2025 року через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи вх. № 1726 обґрунтоване його перебуванням у відпустці.
Також, 26.05.2025 року через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив вх. № 1736, в яких представник відповідача з посиланням на ч. 6 ст. 91 ГПК України просить витребувати у позивача оригінали наступних документів: товарно-транспортна накладна від 27.12.2017 №25-12-17-01; товарно-транспортна накладна від 26.12.2017 №26-12-17-01; товарно-транспортна накладна від 25.12.2017 №27-12-17-01; накладна від 25.12.2017 №25/12; накладна від 26.12.2017 №26/12; накладна від 27.12.2017 №27/12; накладна від 25.12.2017 №25/12-01; сертифікат відповідності №UA1.006.0040970-16; подорожній лист №01-26/12/17-001; договір оренди транспортного засобу від 20.11.2017 №17112/ТЗ-1.
Також, 26.05.2025 року через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив вх. № 2189, які по змісту аналогічні відзиву на позов.
29.05.2025 року через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання вх. № 1773, в якому просить відкласти розгляд справи на іншу дату та продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою суду від 29.05.2025 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 10.06.2025 року о 12:20 год., зобов'язано позивача надати для огляду в суді оригінали наступних документів: товарно-транспортна накладна від 27.12.2017 №25-12-17-01; товарно-транспортна накладна від 26.12.2017 №26-12-17-01; товарно-транспортна накладна від 25.12.2017 №27-12-17-01; накладна від 25.12.2017 №25/12; накладна від 26.12.2017 №26/12; накладна від 27.12.2017 №27/12; накладна від 25.12.2017 №25/12-01; сертифікат відповідності №UA1.006.0040970-16; подорожній лист №01-26/12/17-001; договір оренди транспортного засобу від 20.11.2017 №17112/ТЗ-1.
В судовому засіданні 10.06.2025 року за усним клопотанням представника позивача оголошено перерву до 13.06.2025 року о 12:00 годині.
13.06.2025 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява вх. № 2453, в якій зазначає про неможливість надання для огляду в суді оригіналів документів зазначених в ухвалі суду від 29.05.2025 року, з посиланням на те, що оригінали зазначених документів були передані Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради ще 27.12.2017 року разом із актом на суму 400087,20 грн. У розпорядженні позивача залишилися лише копії таких документів. Про передачу документів свідчить лист від 27.12.2017 року, на якому міститься штамп та відмітка про отримання документів саме Департаментом 27.12.2017 року. Факт його отримання відповідач у своєму відзиві не заперечує.
13.06.2025 року через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява вх. № 2464, в якій просить не брати до уваги докази, оригінали яких не надано для огляду в суді.
В судовому засіданні 13.06.2025 року представник відповідача звернувся з усним клопотанням витребувати у позивач для огляду в суді оригінали актів КБ2 та КБ3 доданих до позовної заяви. Суд протокольною ухвалою задовольнив клопотання представника відповідача про витребування оригіналів документів, постановив витребувати у позивача оригінали всіх документів доданих до позовної заяви. В судовому засіданні 13.06.2025 року оголошено перерву до 17.06.2025 року о 12:35 год.
17.06.2025 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява вх. № 2499, в якій зазначає про неможливість надання для огляду в суді оригіналів документів доданих до позовної заяви, оскільки вони були передані Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради ще 27 грудня 2017 року в тому числі акт та довідка на суму 400087,20 грн. У розпорядженні позивача залишилися лише копії таких документів. Про передачу документів свідчить лист від 27.12.2017 року, на якому міститься штамп та відмітка про отримання документів саме Департаментом 27.12.2017р. Цей лист було долучено до позовної заяви. Факт його отримання відповідач у своєму відзиві не заперечує. У володінні позивача є оригінал листа від 27.12.2017 року та Договір підряду.
Ухвалою суду від 17.06.2025 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 08.07.2025 року о 12:20 год.
В судовому засіданні 08.07.2025 року представниця позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити. Представник відповідача наголошував на тому, що позивачем не надано для огляду оригінали документів, долучених до позовної заяви, а відтак відповідно до вимог ч. 6 ст. 91 ГПК України суд не повинен брати до уваги такі докази та відмовити у задоволенні позовних вимог. Представниця позивача зазначила, що у своїх заявах від 13 та 17.06.2005 року, позивач зазначив про неможливість надання для огляду оригіналів витребуваних документів, оскільки дані оригінали були передані Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради ще 27 грудня 2017 року, що підтверджується оригіналом листа № 27/12.
IV. Фактичні обставини справи встановлені судом.
10.11.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛК Машинері" та Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради укладено договір підряду від № 93/17.
У зв'язку із ліквідацією з 01.07.2021 року Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради згідно з п.2.2. рішення Чернівецької міської ради від 15.04.2021 року № 177 передано владні повноваження та функції від департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин до департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради.
Відповідно до пункту 1.1. договору Підрядник відповідно до проектнокошторисної документації та умов Договору зобов'язується виконати роботи з будівництва зливово-каналізаційних та водопровідних мереж по вул.Заставнянській мікрорайону «Роша» в м.Чернівцях (ІІ черга), а Замовник-розпорядник коштів зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах, визначених цим Договором.
Найменування та основні параметри об'єкта будівництва (техніко-економічні показники) відповідають технічному завданню, визначеному тендерною документацією щодо закупівлі робіт з будівництва зливово-каналізаційних та водопровідних мереж по вул. Заставнянській мікрорайону Роша в м. Чернівцях (ІІ черга) (п.1.2. договору).
Підрядник виконує та передає Замовнику-розпоряднику коштів передбачені цим Договором роботи, якість яких повинна відповідати державним стандартам, будівельним нормам, іншим нормативним документам, проектній документації та Договору підряду. Матеріальні ресурси, що використовуються для виконання робіт, повинні відповідати державним стандартам, будівельним нормам, іншим нормативним документам, проектній документації та Договору підряду (пункти 2.1., 2.2. договору).
Пунктом 3.1. Договору № 93/17 договірна ціна робіт визначається на підставі кошторису та не повинна відрізнятися від змісту пропозиції переможця процедури закупівлі, є динамічною в межах кошторисної вартості та становить 6850,000 тис. грн з ПДВ та є невід'ємною частиною Договору.
До початку виконання робіт Замовник-розпорядник коштів може перерахувати Підряднику авансовий платіж на придбання матеріалів конструкцій, виробів у розмірів до 30% річного ліміту асигнувань, передбачених титульним списком будівництва, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради на поточний рік (п. 4.1. договору).
Оплата виконаних робіт проводиться на підставі актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідок про їх вартість (форма КБ-3), підписаних уповноваженими представниками Замовника-розпорядника коштів та Підрядника (п. 4.2. договору).
Відповідно до п. 4.4. договору акти приймання виконаних робіт готує Підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику Замовника-розпорядника коштів не пізніше 20 числа звітного місяця. Уповноважений представник Замовника-розпорядника коштів протягом трьох днів перевіряє виконану роботу та правильність застосування розцінок і підписує їх в частині фактично виконаних обсягів робіт. Замовник-розпорядник коштів зобов'язується протягом 10 календарних днів з моменту підписання належно оформленого акту приймання виконаних робіт прийняти рішення про оплату за виконані роботи та подати доручення на здійснення платежу органу Державної казначейської служби України.
Відповідно до пункту 5.1. договору № 93/17 (зі змінами) строк виконання робіт Підрядником - не пізніше 30 червня 2020 року (включно). Виконання робіт може бути закінчено достроково за письмовим погодженням Замовника - розпорядника коштів.
Замовник-розпорядник коштів зобов'язаний прийняти в установленому порядку та оплатити належно виконані роботи (п. 6.2.3. договору).
Замовник-розпорядник коштів зобов'язаний забезпечити здійснення технічного нагляду протягом усього періоду будівництва об'єкта в порядку, встановленому законодавством (п. 6.2.5 договору).
Підрядник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за якісно виконані роботи (п. 6.3.3 договору).
Підрядник зобов'язаний виконати у встановлені строки в межах договірної ціни, складеної згідно з Правилами визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, згідно з проектно-кошторисною документацією і документацією конкурсних торгів на свій ризик власними і залученими силами та відповідними засобами всі передбачені замовленням роботи, здати в обумовлені строки об'єкт в експлуатацію Замовнику-розпоряднику коштів, усувати протягом гарантійного терміну експлуатації об'єкту недоліки, які зумовлені неякісним виконанням робіт (п. 6.4.1 договору).
Договір набирає чинності з дати його укладання та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором, але не пізніше 31 грудня 2018 р., датою укладання Договору є дата підписання його Сторонами (п. 11.1 договору).
До Договору підряду сторони укладали додаткові договори: серед яких № 1 від 27.12.2017 внесено зміни в пункт 3.1 Договору підряду, згідно з якими визначено ліміт асигнувань на 2017 рік 269,52982 тис. грн.
На виконання Договору підряду № № 93/17 позивач виконував будівельні роботи, види, кількість і вартість яких відображено в акті приймання виконаних будівельних робіт з розрахунком одиничної вартості за грудень 2017 року (примірна форма № КБ-2в), акті приймання виконання будівельних робіт за грудень 2017 року і довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма КБ-3), а саме: Розроблення грунту з навантаженням на автомобілі-самоскиди екскаваторами одноковшовими дизельними на гусеничному ходу з ковшом місткістю 0,5 [0,5-0,63] м3, група грунтів 2; Робота на відвалі, група грунтів 2-3; Перевезення грунту до 15 км; Засипка траншей і котлованів бульдозерами потужністю 59 кВт [80 к.с.] з переміщенням грунту до 5 м, група грунтів 2; Суміші піщано-гравійні Ущільнення грунту пневматичними трамбівками, група грунтів 1, 2; Улаштування піщаної основи під трубопроводи; Присипання трубопроводів піском, що разом із додатковими витратами складають 400087,20 грн.
В грудні 2017 року позивачем були складені: акт приймання виконаних будівельних робіт з розрахунком одиничної вартості за грудень 2017 року (КБ-2в), акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року на суму 400087,20 грн (КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати на суму 400087,20 грн (КБ-3).
Згідно листа № 27/12 від 27.12.2017 року позивач передав відповідачу: Акт КБ 3 - 3 екземпляри; Акт КБ 2 - 3 екземпляри; Акт КБ 2 розрахунок одиничної вартості - 1 екземпляр; Підсумкова відомість ресурсів - 2 екземпляр; Розрахунок загальновиробничих витрат каналізація - 1 екземпляр; Розрахунок загальновиробничих витрат водопровід - 1 екземпляр: Документи для підтвердження витрат - накладні 4 - екземпляри, сертифікат - 1 екземпляр, Витяг - 1 екземпляр, подорожні листи - 1 екземпляр, ТТН - 3 екземпляри, Договір оренди ТЗ - 1 екземпляр.
Вищезазначені документи отримані відповідачем наручно 27.12.2017 року, що підтверджується відтиском печатки Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради.
Оскільки відповідач не підписав акт приймання виконаних будівельних робіт з розрахунком одиничної вартості за грудень 2017 року (КБ-2в), акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року на суму 400087,20 грн (КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати на суму 400087,20 грн (КБ3) та не повернув позивачу другий примірник, не надав вмотивованої відмови від підписання, а також не здійснив у десятиденний строк оплату виконаних будівельних робіт на зазначену суму, що і стало підставою для звернення з позовом до суду. Крім того, за неналежне виконання договірних зобов'язань позивачем, також нараховано за період з 20.03.2022 року по 20.03.2025 року 165237,71 грн - інфляційні втрати та 36040,73 грн - 3% річних.
V. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.
Предметом спору є невиконання відповідачем зобов'язання з оплати виконаних позивачем будівельних робіт, зазначених в акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року, який не підписаний замовником.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором с домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК).
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання е його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За загальним правилом зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частиною 1, 3 статті 843 Цивільного кодексу України унормовано, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Відповідно до частини 1, 2 статті 844 Цивільного кодексу України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
При цьому у частині 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
За частинами першою-четвертою статті 849 цього Кодексу замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
У судовій практиці стосовно акту виконаних робіт, підписаного однією стороною, сталою є правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 02.10.2012 у справі № 23/236, у пункті 6.3 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/7446/18, постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 911/1981/20, від 20.04.2021 у справі №905/411/17, від 17.03.2021 у справі №910/11592/19 та інших. Вона полягає в тому, що "передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором".
Окрім того, Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі №910/18384/20 про стягнення плати за виконані підрядні роботи за аналізом норм статей 837, 882 ЦК України дійшов висновку, що нормами чинного законодавства передбачено обов'язок замовника здійснити оплату фактично виконаних підрядником робіт.
Статтю 882 ЦК України треба розглядати у системному зв'язку з іншими положеннями ЦК України, які регулюють правовідносини підряду, зокрема з положеннями частини 1 статті 853 ЦК України, яка визначає, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник у порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі №921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18).
На підтвердження виконання вищезазначених робіт позивачем, також надано суду копії наступних доказів: товарно-транспортна накладна від 27.12.2017 №25-12-17-01; товарно-транспортна накладна від 26.12.2017 №26-12-17-01; товарно-транспортна накладна від 25.12.2017 №27-12-17-01; накладна від 25.12.2017 №25/12; накладна від 26.12.2017 №26/12; накладна від 27.12.2017 №27/12; накладна від 25.12.2017 №25/12-01; сертифікат відповідності №UA1.006.0040970-16; подорожній лист №01-26/12/17-001; договір оренди транспортного засобу від 20.11.2017 №17112/ТЗ-1.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що позивач свої зобов'язання за договором підряду № 93/17 виконав належним чином, а відповідач протягом 3 днів з дня отримання актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року на суму 400087,20 грн, у терміни передбачено договору не підписав, не надав вмотивованої відмови від підписання, а також не здійснив у десятиденний строк оплату виконаних будівельних робіт, на день розгляду спору в матеріалах справи відсутні докази погашення заборгованості, суд приходить висновку, що вимога про стягнення заборгованості в сумі 400087,20 грн є обґрунтованою, доведеною та підлягає задоволенню.
Щодо посилання відповідача на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 року у справі 926/2212/20, суд зазначає, що предметом позову у справі 926/2212/20 було стягнення заборгованості за договором № 93/17 за актом приймання-виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 27.08.2020 року в сумі 770854,86 грн, в той час як у даній справі предметом позову є стягнення заборгованості за договором № 93/17 за актом приймання-виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 27.12.2017 року в сумі 400087,20 грн, а відтак відсутні підстави для застосування ст. 75 ГПК України.
Також, суд відхиляє посилання відповідача на лист № 04/01-08/1-5036 від 29.12.2017 року у зв'язку із відсутністю доказів направлення позивачу такого листа (повідомлення про вручення, опис вкладення або інші докази направлення) оскільки він не є належним доказом відповідно до ст.ст. 77- 79 ГПК України.
Стосовно посилання відповідача те, що відповідно до вимог ч. 6 ст. 91 ГПК України, якщо оригінал письмового доказу не поданий для огляду, такий доказ судом не береться до уваги, суд зазначає, що відповідачем належним чином обґрунтовано неможливість надання для огляду оригіналів доданих до позову та витребуваних ухвалою суду документів (заяви № 2499 від 1.06.2025 та № 2453 від 17.06.20225), крім того в підготовчому засіданні оглянуто оригінал листа № 27/12 від 27.12.2017 року відповідно до якого відповідачу передано всі оригінали документів, а саме (Акт КБ 3 - 3 екземпляри; Акт КБ 2 - 3 екземпляри; Акт КБ 2 розрахунок одиничної вартості - 1 екземпляр; Підсумкова відомість ресурсів - 2 екземпляр; Розрахунок загальновиробничих витрат каналізація - 1 екземпляр; Розрахунок загальновиробничих витрат водопровід - 1 екземпляр: Документи для підтвердження витрат - накладні 4 - екземпляри, сертифікат - 1 екземпляр, Витяг - 1 екземпляр, подорожні листи - 1 екземпляр, ТТН - 3 екземпляри, Договір оренди ТЗ - 1 екземпляр).
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Позивачем нараховано за період з 20.03.2022 року по 20.03.2025 року на суму заборгованості 400087,20 грн 3% річних в сумі 36040,73 грн та інфляційні втрати в сумі 165237,71 грн. Суд, перевіривши за допомогою системи "ЛІГА" наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, зазначає, що розрахунок є обґрунтованим, арифметично вірним, а відтак вимога про стягнення 3% річних в сумі 36040,73 грн та інфляційних втрат в сумі 165237,71 грн підлягає задоволенню.
Суд додатково звертає увагу сторін на те, що оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі “Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі “Трофимчук проти України», Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно із ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
VІ. Розподіл судових витрат.
Судовий збір за приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України у зв'язку із задоволенням позову покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (58029, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 176; код 44327100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК Машинері" (58029, м. Чернівці, пр. Незалежності, буд. 106, оф. 217-Б; код 39172006) заборгованість у сумі 601365,64 грн (у т.ч.: 400087,20 грн - основний борг, 165237,71 - інфляційні втрати та 36040,73 - 3% річних) та судовий збір в сумі 7216,40 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16.07.2025 року.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
Суддя М.В. Швець