ЄУН 174/378/25
н/п 2/174/268/2025
16 липня 2025 року м. Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Данилюк Т.М.,
за участю секретаря - Килинчук Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі - ТОВ «Факторинг Партнерс») звернулося до суду з зазначеним позовом, вказуючи, що 21.07.2024 між ТОВ «ЕКО ФІН» і фізичною особою, якою є - ОСОБА_1 , за допомогою веб-сайту кредитодавця (https://cashtancredit.com.ua), який є сукупністю інформаційно-комунікаційних систем позивача, в рамках якого реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено договір про споживчий кредит/кредитний договір № 39546818.
Зазначений кредитний договір, укладений у відповідності до норм ч.1 ст.13 ЗУ «Про споживче кредитування» в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію». Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється зі сторони позичальника за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, яким позичальник засвідчує не тільки підписання кредитного договору та супутніх документів до нього, але й підтверджує ознайомлення з Правилами. Відповідно до умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 6 000,00 грн; строк користування кредитними коштами - 730 днів, з 21.07.2024 та закінчується 20.07.2026 (включно) та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду. Проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду становлять - 1.0 % за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Відповідно до умов кредитного договору, при застосуванні Програми лояльності та/чи акційних умов отримання кредиту, відповідно до Правил можуть застосовуватися інші значення дисконтної (пільгової) процентної ставки. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 1.0 % за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору, перерахувавши грошові кошти на рахунок позичальника/картковий рахунок позичальника. Відповідач підписавши кредитний договір та отримавши кредитні кошти, зобов'язався повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування кредитом у порядку, встановленому цим договором (Графіку розрахунків (платежів), зокрема протягом дисконтного (пільгового) періоду кредитування позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного (пільгового) періоду кредитування, а після закінчення дисконтного (пільгового) періоду кредитування, позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно. Умовами кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов цього договору, зокрема, але не виключно: порушення позичальником строків оплати процентів, невжиття заходів щодо підтвердження його фінансового стану, тощо кредитор має право вимагати дострокового погашення усієї заборгованості за кредитом. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому договором.
05.03.2025 було укладено договір № 05-03/25 відповідно до якого ТОВ «ЕКО ФІН» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 39546818. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 39546818.
Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 39546818 від 21.07.2024, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 19 020,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 6 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 12 960,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 60,00 грн.
Просять стягнути з ОСОБА_1 , вказану суму заборгованості за кредитним договором, понесені ними судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн.
Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 11.04.2025 у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, сторонам роз'яснені їх процесуальні права та обов'язки.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в прохальній частині позову просив справу розглядати без участі представника позивача (а.с.10).
Відповідачка ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явилася, про місце, дату і час розгляду справи повідомлена належним чином (а.с.132), про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності та відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надала.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню по наступним підставам.
Так, в судовому засіданні встановлено, що підтверджується письмовими матеріалами справи, що 21.07.2024 відповідачка ОСОБА_1 , шляхом подання анкети клієнта - фізичної особи, що сформована за допомогою програмного забезпечення (ІТС ТОВ «ЕКО ФІН») виявила бажання отримати кредит, шляхом введення одноразового ідентифікатора прийняла умови договору ТОВ «ЕКО ФІН» та електронним підписом підписала кредитний договір, відповідно до якого ТОВ «ЕКО ФІН» надало ОСОБА_1 , грошові кошти у розмірі 6 000,00 грн, строк кредиту 730 днів, який починається з 21.07.2024 та закінчується 20.07.2026. Проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового періоду) нараховуються за дисконтною (пільговою) процентною ставкою в розмірі 365% річних (денна процентна ставка 1% за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду.
Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 365% річних (денна процентна ставка 1% за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду. Застосування (базової) процентної ставки не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати процентів у бік погіршення для клієнта, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах (базової) процентної ставки. За користування кредитом позичальник зобов'язується сплачувати товариству плату згідно Графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною договору (а.с.13, 14, 15-20).
Крім того, відповідачка 21.07.2024 одноразовим ідентифікатором ZDA4M2Mw підписала графік розрахунків (платежів), який є додатком до договору (а.с.21-35) та паспорт споживчого кредиту ТОВ «ЕКО ФІН» Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а.с.40-42).
Факт перерахування коштів ОСОБА_1 , в сумі 6 000,00 грн на картку НОМЕР_1 , підтверджується копією квитанції про виплату № 42154-79708-97463 від 21.07.2024 (а.с.36) та підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів виданого ТОВ «Профітгід», яке здійснює перекази коштів в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-770 від 18.09.2023 (а.с.37).
Позивачем надані до суду Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ЕКО ФІН» (а.с.43-49).
В заяві про пролонгацію (про продовження або про поновлення дисконтного (пільгового) періоду користування кредитними коштами) від 01.08.2024, відповідачка у зв'язку із виникненням тимчасових фінансових труднощів просила відповідно до умов договору пролонгувати (продовжити або поновити дисконтний (пільговий) період користування кредитними коштами) з 04.08.2024 до 15.08.2024 включно, на підставі даної заяви укладено додатковий договір про пролонгацію № 1/39546818 до договору про споживчий кредит/кредитного договору від 21.07.2024 № 39546818, заява, договір та графік (розрахунків) платежів в редакції додаткового договору про пролонгацію № 1/39546818 підписані одноразовим ідентифікатором MjM2ZDJh (а.с.51,52-58).
07.03.2025, позивачем, на адресу реєстрації ОСОБА_1 направлялась досудова вимога про усунення порушень основного зобов'язання (а.с.59).
Розмір заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № 39546818 станом на 07.03.2025, відповідно до якої її заборгованість перед ТОВ «Факторинг Партнерс», становить 19 020,00 грн, з яких: 6 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 13 020,00 грн - заборгованість за відсотками (а.с.12).
05.03.2025 між ТОВ «ЕКО ФІН» (первісний кредитор) та ТОВ «Факторинг Партнерс» (новий кредитор) було укладено договір відступлення прав вимоги № 05-03/25, згідно умов якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредиторові права грошової вимоги за кредитними договорами (а.с.64-68). Вказане підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за вищезазначеним договором факторингу, витягом з реєстру боржників, серед яких значиться і відповідачка ОСОБА_1 на загальну суму 18 960,00 грн (а.с.70,71,72) та платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 10.03.2025 (а.с.69).
На виконання ухвали суду про витребування доказів від 08.05.2025, АТ «Універсал Банк» надана інформація, відповідно до якої, на ім'я ОСОБА_1 в банку було емітовано платіжну картку НОМЕР_2 , фінансовий номер телефону за даною платіжною карткою НОМЕР_3 та надано довідку про рух коштів за зазначеним картковим рахунком за період з 21.07.2024 по 31.07.2024, з якої вбачається факт зарахування коштів 21.07.2024 в сумі 6000,00 грн 21 (а.с.136-140,141-146).
Згідно копії платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 0505830005 від 18.03.2025, позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 422,40 грн (а.с.1).
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною, друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму згідно ст.625 цього Кодексу.
Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Верховний Суд України у справі № 6-16цс15 від 11 березня 2015 року висловив правову позицію з приводу того, що за частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами). Зазначена правова позиція міститься і в постанові Верховного суду України від 22 березня 2017 року (справа № 6-2320цс16).
Згідно ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір був укладений в електронній формі, а тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно п.п.5,7 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ст.1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну - кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.12 ЦПК України, судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 21.07.2024 відповідно до укладеного в електронній формі між нею та ТОВ «ЕКО ФІН» кредитного договору № 39546818, отримала кредит у розмірі 6 000,00 гривень строком на 730 днів, зобов'язалася повернути кредит та сплачувати проценти на умовах та в строки визначені договором. Однак, у строки і розмірах, встановлених договором заборгованість за договором не погашає, проценти за користування кредитними коштами не сплачує, чим істотно порушила його умови, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість у розмірі 19 020,00 грн, з якої: 6 000, 00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 13 020,00 грн - заборгованість за відсотками, вказані обставини відповідачкою не спростовані, тому позов підлягає задоволенню, а вказана заборгованість - стягненню з відповідачки на користь позивача ТОВ «Факторинг Партнерс», яке згідно договору факторингу № 05-03/25 від 05.03.2025 прийняло належні кредиторові права грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 ст.141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.ч.1,4 ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до правової позиції ВСУ, викладеній в постанові від 12.02.2020 у справі 648/1102/19 - витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
Аналізуючи норми ЦПК України про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, Верховний Суд у справі 686/28627/18 від 27.07.2022 дійшов висновку, що до понесених стороною витрат на професійну правову допомогу відносяться як витрати, які оплачені стороною/третьою особою до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування так і ті, які будуть оплачені нею в майбутньому, якщо це відповідає умовам договору.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Факторинг Партнерс» та адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» 02.07.2024 укладено договір про надання правової допомоги (а.с.73-74,75), витягом з Акту № 6 про надання юридичної допомоги від 11.03.2025 зафіксовано обсяг робіт, послуг та їх вартість (а.с.77).
Вказані обставини дають суду підстави для висновку, що поза розумним сумнівом доведено факт понесення позивачем витрат на праничу допомогу та їх розмір, який відповідає критеріям, як реальності наданих позивачу адвокатських послуг, так і розумної необхідності таких витрат, тобто вимогам ч.4 ст.137 ЦПК України, а відтак понесені позивачем витрати на правничу допомогу підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача у розмірі 9 000,00 грн.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн, підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.
На підставі ст.ст. 207, 526, 626, 628, 633, 638, 639, 1050,1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (місцезнаходження: вул.Ґедройця Єжи, 6, офіс 521 м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за кредитним договором № 39546818 від 21.07.2024 у розмірі 19 020,00 грн (дев'ятнадцять тисяч двадцять гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс 2 422,40 грн судових витрат у виді сплаченого судового збору та 9 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - суддя підпис Т.М.Данилюк