Справа № 932/9404/24
Провадження № 1-кс/932/2905/25
15 липня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , ознайомившись із клопотанням слідчого Третього СВ ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську ОСОБА_2 , про встановлення строку на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62024050010000430 від 06.02.2024 року,-
14 липня 2025 року слідчий Третього СВ ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську ОСОБА_2 звернувся до суду із клопотанням, підтриманим прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про встановлення строку підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику - адвокату ОСОБА_5 , підозрюваному ОСОБА_6 та його захисникам - адвокатам ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , підозрюваному ОСОБА_9 та його захисникам - адвокатам ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , підозрюваному ОСОБА_12 та його захиснику - адвокату ОСОБА_10 , підозрюваній ОСОБА_13 та її захиснику - адвокату ОСОБА_14 , а також іншим адвокатам, які можуть бути залучені для здійснення захисту підозрюваних, для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування кримінального провадження № 42023052110000019 від 10.05.2023 року.
Дослідивши подане клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно вимог ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню покарання. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.
Окрім цього, ч. 10 ст. 290 КПК України передбачено, що сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов'язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів. Клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, не пізніше п'яти днів з дня його надходження до суду з повідомленням сторін кримінального провадження.
Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.8 КПК України).
Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (ч.1 ст.9 КПК України).
Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п'ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України (ч.1 ст.33-1 КПК України).
Приміткою ст. 45 КК України визначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов: розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків).
З долучених до скарги матеріалів вбачається, що Третім СВ ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024050010000430 від 06.02.2024 року, в якому ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Злочин, передбачений ст. 191 КК України, зазначений у примітці до ст.45 КК України, а сума завданої шкоди у кримінальному провадженні згідно клопотання становить 101 660 820,70 грн., що перевищує дві тисячі розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, вказане кримінальне провадження відноситься до предметної підсудності ВАКС.
Відповідно до положень ч.3 ст.33-1 КПК України, інші суди, визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень віднесених до підсудності вказаного суду. Положення вказаної норми є імперативними, тобто обов'язковими для виконання, які чітко визначають, що провадження віднесені до підсудності ВАКС не можуть бути розглянуті з порушенням правил предметної підсудності.
З урахуванням вказаних положень кримінального процесуального закону, при визначені підсудності кримінального провадження додержання принципу предметної підсудності має перевагу над принципами територіальної та інстанційної підсудності.
Так, ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 10 лютого 2025 року, (справа № 932/9404/24, провадження № 51-465 впс 25), передано матеріали провадження за клопотанням старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську, ОСОБА_14 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у кримінальному провадженні № 42024050010000430 від 06.02.2024 р., а також клопотання про відсторонення від посади начальника Квартирно-експлуатаційного бюро м. Луганськ ОСОБА_10 із Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська до Вищого антикорупційного суду.
Враховуючи вищевикладене та позицію Верховного суду, подане клопотання не підсудне Шевченківському районному суду міста Дніпра.
Керуючись ст.ст. 9, 28, 33, 42, 45, 46, 290 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого Третього СВ ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську ОСОБА_2 , про встановлення строку на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62024050010000430 від 06.02.2024 року - повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1